Тема 8. Аналіз витрат на виробництво продукції

Зміст теми розкривають такі питання:

8.1. Оцінка виконання плану із собівартості продукції.

8.2. Аналіз витрат за елементами і статтями витрат.

8.3. Аналіз матеріальних витрат.

8.4. Аналіз витрат на оплату праці.

8.5. Загальновиробничі витрати.

8.6. Аналіз собівартості окремих видів продукції.

 

8.1. Оцінка виконання плану із собівартості продукції.

Собівартість продукції — це виражена в грошовій формі сукупність витрат на виробництво та реалізацію продукції. Розрізняють виробничу собівартість продукції, собівартість усього товарного випуску та окремих видів продукції. За впливом на собівартість обсягу виробництва розрізняють змінну та фіксовану частини собівартості продукції.

Під час аналізу звичайно використовуються такі показники:

– валові витрати;

– виробнича собівартість товарної продукції;

– витрати на 1 гривню товарної продукції;

– собівартість окремих видів продукції.

Аналізуючи собівартість продукції, вирішують такі основні завдання:

1) оцінювання виконання плану за собівартістю продукції в цілому по підприємству, а також за окремими видами продукції;

2) вивчення причин відхилення фактичних витрат від планових за статтями, а також за окремими видами і групами продукції;

3) виявлення резервів зниження собівартості продукції та розробка відповідних заходів щодо їх використання.

Для аналізу використовують дані звіту по собівартості продукції, звіту про фінансові результати і звіту підприємства з праці. Залучають також планові та звітні калькуляції з окремих видів продукції та відповідні дані бухгалтерського обліку.

План із собівартості продукції вважається виконаним, якщо фактичний показник дорівнює плановому або нижчий від нього. В останньому випадку говорять про понадпланове зниження собівартості продукції. Для вивчення собівартості продукції у динаміці більш придатний показник витрат на 1 грн. товарної продукції (З), який обчислюється так:

, (8.1)

 

де С – виробнича собівартість товарної продукції;

Т – вартість товарної продукції в цінах реалізації.

Цей показник одночасно може певною мірою виконувати роль показника рентабельності виробництва. Наприклад, якщо показник витрат дорівнює 80 коп. на 1 грн. товарної продукції, то це також свідчить, що рентабельність виробництва дорівнює 20 коп. (100 – 80) відносно 1 грн. товарної продукції. Природно, цей показник залежить від зміни суми собівартості продукції. Проте він також залежить від:

– структури та асортименту вироблюваної продукції;

– рівня цін на продукцію даного підприємства.

Особливих пояснень потребує фактор асортиментно-структурних зрушень, дія якого проявляється тоді, коли рівень витрат на окремі види продукції неоднаковий.

Для визначення впливу кожного із зазначених факторів на зміну рівня витрат на 1 грн. товарної продукції порівняно з планом застосовують спосіб ланцюгових підстановок. Вихідні дані для розрахунків наведені в табл. 8.1, з якої видно, що порівняно з первісним планом фактичні витрати збільшились на 0,5 коп. (48 – 47,5). Визначимо кількісний вплив різних факторів на відхилення послідовним відніманням відповідних показників:

1) зрушення у структурі та асортименті виробленої продукції

47,6 – 47,5= + 0,1 (коп.);

2) зміна собівартості окремих видів продукції:

50,6 – 47,6 = + 3,0 (коп.);

3) зміна цін на вироблену продукцію:

48,0 – 50,6 = – 2,6 (коп.)

Разом: + 0,5коп.

Таблиця 8.1 – Визначення впливу кожного із зазначених факторів на зміну рівня витрат на 1 грн. товарної продукції

Показник	За первісним планом	Фактично
За планом, перерахованим на фактичний асортимент і структуру виробництва	У цінах плану, але за фактичною собівартістю продукції	У діючих цінах
1. Cобівартість товарної продукції, тис. грн.
2. Товарна продукція, тис. грн.
3. Витрати на 1 грн. товарної продукції, коп.	47,5	47,6	50,6	48,0