Максимум і мінімум інтерференції

• Якщо в оптичній різниці ходу (Δd) хвиль вкладається парне число напівхвиль 𝝀 /2 або ціле число хвиль 𝝀, то в даній точці екрану спостерігається максимальне посилення інтенсивності світла.

• Якщо в оптичній різниці ходу хвиль (Δd) укладається непарне число півхвиль 𝝀 /2, то в точці екрану спостерігається мінімум.

ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ

• інтерферометри - прилади для вимірювання довжини світлової хвилі;

• перевірка якості обробки поверхонь. Для цього потрібно створити тонкий клиноподібний прошарок повітря між поверхнею зразка і дуже гладкою еталонної пластиною. Тоді нерівності поверхні розміром до 10 ^-6 см викличуть помітні викривлення інтерференційних смуг, що утворюються при відбиванні світла від поверхні, яка перевіряється і нижній межі еталонної пластини;

• просвітлення оптики - всі скляні деталі в оптичних приладах покривають тонкою плівкою з показником заломлення трохи менше, ніж у скла; у результаті перерозподіляються інтерференційні максимуми і мінімуми і втрати світла зменшуються.

Дифракція світла – огинання хвилею різних перешкод, які зустрічаються на її шляху, тобто відхилення хвилі від прямолінійного напрямку розповсюдження.

Явище дифракції пояснив Френель: світлові хвилі, що приходять в результаті дифракції із різних точок отвору в одну точку на екрані, інтерферують між собою.

Дифракційна решітка - сукупність багатьох щілин, поділених непрозорими проміжками. Дифракційні решітки бувають двох видів:

• ті які відбивають світло;

• ті які пропускають світло.

Період решітки - загальна ширина щілини (а) і непрозорого проміжку (b). Якщо відомо число штрихів (N), що припадають на 1 мм ґратки, то її період знаходять за формулою: d = 1 / N мм.

Дисперсія світла - залежність показника заломлення n (або швидкості поширення світла) середовища від частоти хвилі ν світла. Наслідком дисперсії світла є розкладання пучка білого світла в спектр при його проходженні через скляну призму. Слабкіше за все заломлюються червоні промені, які мають найменшу частоту, і найсильніше - фіолетові, і в результаті ми бачимо на екрані райдужну кольорову смужку – спектр.

Безперервні (або суцільні) спектри, дають тіла, які знаходяться в твердому або рідкому стані, а також сильно стислі гази. Для отримання безперервного спектра потрібно нагріти тіло до високої температури. Вони складаються зі смуг різних кольорів, які безперервно переходять один в одного.

Лінійчатий спектр складаються з окремих спектральних ліній певної довжини хвилі. Випромінюють розріджені гази.

Смугасті - набір окремих смуг, які належать певному інтервалу довжин хвиль. Випромінюють молекулярні гази.

Спектральний аналіз - метод якісного і кількісного визначення складу речовин, заснований на дослідженні їх спектрів.

Спектроскоп - оптичний прилад для візуального спостереження спектрів випромінювання.

Будова спектроскопа:

S - джерело випромінювання, яке знаходиться в фокальній площині лінзи 1;

Л ₁ - лінза 1, фокусує паралельні промені на екрані;

П - призма;

К - коліматор з щілиною,

ширину якої можна змінювати;

С - зорова труба;

О - об'єктив.

Поляризація світла - це орієнтованість коливань світлової хвилі в просторі.

ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ВІДНОСНОСТІ

Спеціальна теорія відносності (СТО) - це нове вчення про простір і час, що прийшло на зміну класичним уявленням.

РЕЛЯТИВІСТСЬКІ ПРОЦЕСИ - процеси, зокрема руху, що характеризуються швидкостями, близькими до швидкості світла у вакуумі.

Область застосування законів класичної механіки обмежена швидкістю руху матеріального об'єкта: якщо швидкість тіла порівнянна зі швидкістю світла, то необхідно використовувати релятивістські формули.