Співвідношення понять адмін.. юстиція і адміністративне судочинство

Співвідношення понять адмін.. юстиція і адміністративне судочинство

1. Широкий аспект – при якому поняття адмін.юстиція і адмін.судочинство співвідносяться як загальне і часткове, тобто адмін.юстиція розглядається як с-ма держ.органів, які здійснюють свою д-сть, а також д-сть пов’язану з контролем за дотриманням законності в сфері держ.управління, на відміну від адмін. судочинства, що здійснюється виключно адмін.судами.

2. Вузький – при якому адмін.юстиція і адмін.судочинство є тотожними.

Юрисдикція ширше юстиції.

Адмін. юстиція – с-ма спец. судових орг, які створені для розгляду і вирішення правових спорів у визначеній законодавством процесуальній формі, що виникають з приводу д-сті публічної адміністрації між громадянами чи ю.о з одного боку та органами публ.адміністрації з 2 боку.

Процесуальною складовою адмін. юстиції є адмін. судочинство.

Співвідношення адмін.юстиції та адмін. юрисдикції

Адмін.юстиція перш за все д-сть судів із вирішення відповідних публ.-прав. спорів, а також д-сть органів публ.адміністрації з приводу прийняття актів, які можуть бути виконані в примусовому порядку (Дисциплінарне стягнення держ.служб)

Такий підхід свідчить, що за своїм змістом адмін.юстиція може бути цілком включена до поняття адмін.юрисдикції.

Разом з тим, обсяг адмін. юстиції є вужчим адмін.юрисдикції.

№ 2 Поняття та суть адмін.. судочинства

Адмін.судочинство – врегульована законом д-сть адмін..судів щодо розгляду і вирішення адмін.. справ.

Завданням адмін. судочинства є захист прав, свобод та інтересів ф.о, прав та інтересів ю.о у сфері публ-правових в-син від порушень з боку ОДВ, ОМС, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських ф-цій шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адмін.справ.

Предметом суд.розгляду в адмін..справах є будь-які рішення дії чи бездіяльність суб.владних повноважень.

Предмет суд.розгляду вказує на ту сферу прв-син, на яку поширюється юрисдикція судів, які розгляд.адмін.справи.

О-не завдання адмін.судочинства– перевірка правомірності рішень,дій, бездіял.

Критерії такої перевірки: (ст2КАСУ)

1) на підставі та в межах повноважень, що передбачені КУ та ЗУ;

2) безсторонньо (неупереджено);

3) добросовісно

4) з дотриманням принципу рівності перед ЗУ,

5) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

6) розсудливо;

7) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

 

Відповідно до ст 1 КАСУ предметом його регулювання є

1. повноваження адмін. судів щодо розгляду адмін. справ,

2. порядок звернення до адмін. судів

3. порядок здійснення адмін. судочинства.

№ 3 Поняття та підходи до визначення поняття «Адмін.процес»

Адмін.процес -правовідносини, що склалися під час здійснення адмін..судочинства

Адмін.проц – врегульовані нормами АПП прв-сини, що виникають між адмін..судом, сторонами та іншими учасниками адмін..справи з приводу розгляду та вирішення цим судом публ-прав.спорів, учасниками яких є суб.владних повноважень та ф.о, ю.о

Підходи,щодо визначення адмін..процесу

1. Юридичний – провадження у справах про адмін. правопорушеня КпАП

2. Управлінський – АП- врегульований нормами АПП порядок розгляду публ-прав.спорів, а у передбач.ЗУвипадках – здійснення інших проваджень.

3. Судовий – АП розум. виключно як форма здійсн. правосуддя КАСУ

Особливості АП

1. Різновид юр.проц, який має суттєві відмінності від інших видів процесів

2. Він направлений на вирішення публ-правових спорів

3. Врегульований нормами КАСУ

4. Учасником такого процесу є адмін..суд.

Не слід ототожнювати АП і Адмін.процедуру

Адмін.процедура – встановлений законод.порядок розгляду та вирішення адмін..справ органами публ.адміністрації. ( д-сть суб.держ.влади, крім тих, що регулюються нормами КАСУ, щодо матеріальних норм права).

№ 4 Структура адміністративного процесу

Структура Адмін процесу – це сукупність окремих проваджень, кожне з яких характеризується послідовністю процесуальних дій.

Адмін.провадження – врегул. правом порядок вчинення процес.дій, що забезпеч. винесення законного і об’єкт. рішення по індивідуал.адмін справі.

Види адмін. проваджень

1. Провадж. щодо оскарж. рішень, дій чи бездіяльності суб.влад.повноважень

2. Провадж. у справах пов’язаних з виборчим процес чи проц.. референдуму

3. Провадження у спр. за зверн. суб. влад.повн. у випадках, встанов.ЗУ

Стадія адмін..провадження – послідовно змінюючи одна одну операції, що логічно пов’язані між собою та спрямовані на забезп.адмін..провадження.

Обов’язкові стадії:

1. Порушення адмін..справи в адмін..суді

2. Підготовка адмін..справи до розгляду

3. Судовий розгляд адмін..справи

Необов’язкові

1. Апеляційне оскарження рішення суду І інстанції

2. 2. Касаційне оскарження

3. Провадження за винятковими обставинами

4. Провадження за ново виявленими обставинами

5. Виконавче провадження

№5 Принципи адміністративного судочинства

Принципи- закріплені в КУ та законод.актах керівні, найголовніші та непорушні правила здійснення адмін..процесу, які в імперативній формі регламент.поведінку учасників такого процесу та у загал.формі визнач. процедуру адмін..судочинства.

Верховенство права - Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верх.права з урах. суд.практики Європ. Суду з Пр Л

Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адмін. справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законод,яке регулює спірні в-ни.

Законність Суд вирішує справи відповідно до КУ та ЗУ, а також між. договорів, згода на обов'язковість яких надана ВРУ. Якщо між. дог. Ратифік. ВРУ встановлено інші Пр ніж ті, що встановл. ЗУ, то застос. правила між. дог.

У разі відсутності ЗУ, що регулює відповідні правов-ни, суд застосовує ЗУ, що регулює подібні правов-ни (аналогія закону), а за відсутності такого ЗУсуд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Рівність усіх учасників адмін. процесу перед ЗУ і судом - Не може бути привілеїв чи обмежень прав уч. адмін.процесу за о-ми раси, кольору шкіри, політ, реліг переконань, статі,етніч.та соц.походж, майн.стану, місця прожив, за мовними ознаками.

4. Змагальність сторін – сторони самостійні в наданні доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.Суд не може вийти за межі позовних вимог

Особл.адмін.проц. є презумпція вини відповідача суб.влад.повноважень

На відмінну від ЦП, роль суду в адмін..судоч.є більш активною. Громадяни в порівнянні із суб.влад повнов.мають гірше становище і менше можлив.для того,щоб аргумент.власні вимоги,тому суд зобовяз.вжити заходів,необхідних для повного, всебічного зясування обставин справи. Суд повинен запропон. особам, які беруть участь у справі, подати докази або з влас. ініціативи витреб. докази, яких не вистачає.

5. Диспозитивності – можливість сторін чи інших уч. Адмін.процесу розпорядж. своїми правами щодо предмета спору.Суд виріш.лише ті питання,які зазнач.в позов.вимогах. Суд, в передбач.ЗУ випадках може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту Пр, свобод, закон. інтересів Л. і Гр.

Суд позбавл. Пр. ініціювати суд. Провадження, інакше він перетвориться із органу правосуддя в контролюючий орган. Є випадки, коли суд зобовяз.вийти за межі поз.вимог

6. Офіційне зясування обставин справи – даний принцип властивий лише адмін.. процесу. Адмін. процес на відмінну від ЦП х-ться більш активною роллю суду.

Як обмеж. принципу диспозит.- якщо спір не врегул, суд повинен запропон.особам,які беруть уч.у справі,подати докази або з влас.ініціативи витреб.доказів, яких не вистачає.

Інстанційна

1. Місц.адмін.суди (місц.заг.суди як адмін. суди та окружні адмін.суди),Вищий адмін. суд У у випадках, встан. КАСУ, вирішують адмін.. справи як суди І інстанції.

2. Апеляційні адмін. суди переглядають судові рішення місцевих адмін.судів (місцевих загальних судів як адмін.. судів та окружних адмін.. судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляц.порядку як суди апеляційної інстанції.

3. Вищий адмін. суд України переглядає суд. ріш. місцевих та апеляц.адмін. судів у касац. порядку як суд касаційної інстанції. У випадку, Вищий адмін. суд України переглядає в апеляц.порядку як суд апеляц. інст.суд. ріш.Київського апеляц.адмін.суду.

4. ВСУ переглядає судові рішення за винятковими обставинами

Сторонни в адмін. Процесі.

Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивач - особа, на захист Пр, св,інтересів якої подано адмін.позов до адмін.суду,також суб. Влад. повнов, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адмін. суду;

Відповідач –суб. Влад. повнов, а у вип, передб. ЗУ й ін.о, до яких звернена вимога П.

Сторонами є не будь-які особи, а лише ті, між якими виник публ-прав. Спір..

Для того, щоб виник. АП по конкрет. Справі необхід. Наявність 2 сторін з протилежними інтересами.

Інтерес позив. І відпов. Може бути 2 видів:

1. Матеріал-прав. -для. П. він означ.задовол.своїх вимог,претензій, виклад. В адмін.позові

- Для В. – він. Озна. Спрощення або відхилення вимог та претензій П.

2. Процесс-прав. Інтерес. – Для П. – він. Означ. Отрим. Суд. Рішення на його користь

- Для В. – винесення такого рішення, яким би було відмовлено в задовол.позову П.

Позивачем в адмін. справі можуть бути: громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (ю.о), суб'єкти владних повноважень.

Відповідачем в адмін.справі 1. суб'єкт владних повноважень

2. про тимчасову заборону (зуп.) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян

3. про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

4. про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

5. про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо)- громадни України

6. в інших випадках, встановлених законом.

№ 10.Заміна неналежної сторонни

Відсут. У сторін. Пр. вимоги або об. Відповід. Означ. Їх апсол. Непричет. До конкрет. Публ-прав. Спору.

Неналежна сторона – позивач без права вимоги і відповідач без об. Відповідати

Неналеж позивач - особа, якій належить право вимоги

Неналеж відповідач- особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом

При замінні неналеж. Сторонни мають бути дотрим. 2 умови

1. Заміна неналеж.сторонни допуск.при наявності згоди первісного Поз.,який поруш. Адмін. Справу.

2. Заміна неналеж.сторонни допуск, якщо вона не сприч. Зміну підсудності адмін. Справи. Якщо ж змін- справа перед. До іншого суду.

Заміна неналеж відповідача

Якщо первісний позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Після заміни сторони, вступу 3 особи, що заявляє самост.вимоги на предмет спору, залучення другого відповідача розгляд адмін.справи починається спочатку.

№ 11. Поняття та види 3-х осіб.

Треті особи в адмін. процесі – це учасники адм процесу, які вступ чи залуч до нього в будь-який час до його заверш з метою реалізац власних специфіч інтересів, які повністю або частково відмінні від інтересів сторін.

Види:

1. 3-і особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору пред'явивши адмін. позов до сторін. Задовол адм позову таких осіб, має повністю або частково виключати задовол вимог позивача до відповідача.

Порядок подання заяви

1. Заява про забезпечення доказів подається до суду, який розглядає справу, а якщо провадження у справі ще не відкрито - до місцевого адміністративного суду, на території якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів.

2. Заява про забезпечення доказів розглядається протягом 5 днів після її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви.

3. У разі обґрунтованої вимоги особи, яка подала заяву про забезпечення доказів, а також якщо не можна встановити, до кого може бути згодом висунуто вимоги, заява про забезпечення доказів розглядається судом невідкладно лише за участю особи, яка подала заяву. Про забезпечення доказів або про відмову в забезпеченні доказів суд постановляє ухвалу.

Способи забезпечення доказів:

1. допит свідків,

2. призначенням експертизи,

3. витреб. та оглядом пис. або реч.доказів, у тому числі за місцем їх знах.

Допит свідка за місцем або у місці його проживання (перебування) Суд може допитати свідка з ініціативи суду, який розглядає справу, за клопотанням сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, чи самого свідка. Свідок, який не може прибути у с/з з інших поважних причин, допитується судом у місці його проживання

Особа, яка заявляє клопотання перед судом про витребування від інших осіб письмових доказів, повинна зазначити: який письмовий доказ вимагається, орган чи особу, у яких він знаходиться, та обставини, які може підтвердити цей доказ.

Реч. докази поверт. судом після їх дослідж. за клопотанням осіб, які їх надали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. В інших випадках речові докази поверт. після набрання ріш. суду закон. сили за клопот. осіб, яким належать ці докази.

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Судові витрати.

Судові витрати склад. із: 1. суд. збору 2. витрат, пов'язаних з розгул.справи.

Розмір суд. збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встан. ЗУ

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх предст, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Суд, враховуючи майн.стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати суд. витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстроч або розстроч. сплату суд. витрат на визнач.строк.

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Витрати на правову допомогу

Витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають прав.допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

У разі звільнення сторони від оплати надання їй прав. допомоги витрати на правову допомогу здійсн. за рахунок Держ.бюджету України.

ОБЧИСЛЕННЯ

Перебіг процес. строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

1. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

2.Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

3.Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

4. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

5.Останній день строку триває до 24 години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

6. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Предмет позову

Предмет позову становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача. Характер позовної вимоги визначається характером спірних матеріальних правовідносин, з якого випливає вимога позивача. По суті прохання позивача, реалізовано у вигляді цієї вимоги. Від того, наскільки чітко і юридично грамотно сформульована позовна вимога, залежить і з'ясування суддею позиції, яку займає позивач.

Підстава позову

Під підставою позову розуміються обставини(юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право звертатися до суду з вимогою до іншої особи.

Позивач повинен вказувати в позовній заяві не просто обставини, а привести юридичні факти, тобто такі обставини, з якими закон зв'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Ці факти підлягають потім доведенню позивачем в адміністративному процесі.

2.3 Зміст позову – адресоване адмін.. суду прохпнняпозивача адмін.-процес х-ру задовол. Його вимоги до відповідача.

Вимоги до позовної заяви.

Допит свідків

1. Кожний свідок допитується окремо.

2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати у залі с/з під час суд.розгляду. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб свідки, яких допитали, не спілкувалися

3. Перед допитом свідка головуючий у с/з встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, відношення до справи і стосунки зі сторонами та інш.особами, які беруть уч. у сп, роз'яснює його Пр та Об, з'ясовує, чи не відмов. він від давання показань, і під розписку поперед.його про кр. в-сть за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань. КАСУ встановлює особливості допиту неповн. та малолітніх свідків.

Вимоги до судових рішень.

Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Повнота судового рішення – означ.,що судом виріш. всі заявлені вимоги, зазнач їх розмір, вирішено питання про негайне виконання, судові витрати

Безпомилковість - суд.ріш повинно бути безпомилково викладене та проведений безпомилковий розрахунок

Якість судового рішення – дістає вияв в об. Суду вказати повну та правильну назву сторін та інших осіб, які беруть уч. у справі.

 

Складові частини постанови.

Постанова складається з:

1) вступної частини із зазначенням: дати, часу та місця її прийняття; найменування адміністративного суду, прізвищ та ініціалів судді (суддів) і секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; предмета адміністративного позову;

2) описової частини із зазначенням: короткого змісту позовних вимог і позиції відповідача; пояснень осіб, які беруть участь у справі; інших доказів, досліджених судом;

3) мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався;

4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково; висновку суду по суті вимог; розподілу судових витрат;

інших правових наслідків ухваленого рішення; строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження; встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

 

 

33. Апеляційне оскарження.

Завдання Апеляц. інстанції є перегляд за апеляц. скаргою адмін.. справ і суд.рішень І інстанції на предмет правильності встановл. обставин у справі та застос. норм права

Стадії провадження в суді Апеляц. інстанції

1. Апеляц. оскарження та відкриття апеляц. провадження

2. Підготовка адмін.. справи до апеляц. розгляду

3. Розгляд

4. Ухв. Суд.рішення

Судом апеляц. інстанції в адмін.. справах є апеляц. адмін. суд, у межах територ. юрисдикції якого знаходиться місц Адмін.суд, що ухвалив рішення, в певних випадках ним може бути Вищий адмін..суд

Ініціатори провадження Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також о, які не бр уч. у справі, якщо суд вирішив пит.. про їхні Пр, свободи, інтереси чи Об, мають право оскаржити в апеляц. порядку постанови суду Іінстанції повн. Чи частк.

Апеляц. скарга подається у пис. формі протягом 10 днів з дня проголош. постанови судом (ухвала 5 д) до апеляц. суду через суд І інстанції, який після закінч. Строку на апеляц. оскарж. Прот 3 д. надсил скаргу і матеріали спр. До адмін. суду. Вони реєстр і не пізніше наступ дня перед. Судді –доповідачу.

Отримавши апеляц. скаргу, суддя-доповідач протягом 3 д перевіряє її відповід. вимогам.

Суддя-доповідач протягом 10 днів після відкриття апеляц. провадження: 1) з'ясовує склад учасників адмін.. процесу; 2) надсилає копії ухвали про відкриття апеляц. провадження особам, які беруть участь у справі; 3) з'ясовує обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень; 4) з'ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються особами, що беруть участь у справі; 5) пропонує особам, що беруть участь у справі, подати нові докази.

Усі судові рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до апеляц. розгляду, викладаються у формі ухвали. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до апеляційного розгляду.

Особи, які бер уч. у справі, мають право подати до адмін. суду апеляц. інстанції заперечення на апеляц. скаргу в пис. формі протягом встанов. судом апел. Інст.строку

Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не бр. уч у справі, якщо суд вирішив питання про їхні Пр, свободи, інтереси чи Об, у будь-який час до закінчення апел. розгляду мають право приєднатися до апеляц. скарги, підтримавши її вимоги.

Позивач може відмовитися від адмін. позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляц. розгляду.

Порядок розгляду справи ВСУ У ВСУ справа з 1 підств. Розгляд. на засіданні Судової палати в адмін. справах ВСУ. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати в адмін.справах ВСУ.

Справа про перегляд суд. Ріш. з 2 підстави, розгляд. на спільному засіданні всіх палат ВСУ. Засідання є правомоч. за умови присутності на ньому не менше 2/3 від складу ВСУ

Після проведення процес. дій, щодо відкриття с/з та розгляду клопотань о, які бер.уч. у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст вимог, викладених у заяві, яка надійшла до ВСУ, та результати проведених ним підготовчих дій.

Особа, яка подала заяву до ВСУ, та о, що приєд. до неї, у разі їх прибуття у с/з мають право надати пояснення по суті заявлених вимог. Якщо такі заяви подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, для участі у судовому засіданні не перешкоджає судовому розгляду справи.

Після закінчення заслуховування пояснень осіб, зазначених у частині п'ятій цієї статті, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення. Строк розгляду справи ВСУ не може перевищувати 1 міс. з дня відкриття провадження у справі

За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу суду приймається одна з таких постанов:

1. про повне або часткове задоволення заяви;

2. про відмову в задоволенні заяви.

Судді, які не погодж.з постановою, можуть висловити окрему думку, що дод. до пост.

 

Виборчі спори.

Виборчі спори - це розбіжності між сучасн. виборчого процесу, що виникають у зв'язку з порушеннями вибор.прав громадян при проведенні виборчих кампаній по виборах ОДВ та МС, які вирішуються у встановленому законом порядку.

Предмет виборчого спору, що підлягає вирішенню в суді, - це завжди спірні правовідносини, повне нормами виборчого права.

Предмет суперечки знаходить свою визначеність у заяві, яка подається заявником, в якому він конкретизує, з приводу якого конкретного порушення виборчого права він просить суд розглянути його заяву.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.17 КАСУ компетенція адмін.судів поширюється на спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Залежно від виду захищається права всі виборчі спори вона поділяє на 2групи:

1.Виборчі спори про захист активного виборчого права (права обирати).

2. Виборчі спори про захист пасивного права (права бути обраним).

У залежності від суб'єктного складу спірних прав-син виділяють спори про захист виборчих прав: 1. Певного суб'єкта (громадянина, громадського об'єднання тощо).

2. Невизначеного кола осіб (виборців).

За правилами частин першої та другої статті 24 КАС України колегією у складі 3 суддів розгляд. і виріш. в І інстанції виборчі спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом, які підсудні лише окружному адмін.суду. Спори, пов’язані з вибор. проц, підсудні місц.загал.судам як адмін.судам, розгляд. і виріш.суддею одноособово.

Судам слід звернути увагу на те, що ч.8 ст.172 КАСУ встановлено 2денний строк подання позовних заяв до суду стосовно рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, членів цієї комісій, що мали місце в день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування.

Скарги чи позовні заяви на рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце до дня голосування подаються в 5 строк з дня прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, але не пізніше 24 години дня, що передує дню голосування. Такий порядок оскарження встановлений частинами 6, 7 статті 172 КАС України.

 

Скорочене провадження.

Скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо:

1) зобов'язання суб. влад. повноважень вчинити певні дії щодо розгляду звернення, у тому числі інформаційного запиту, фізичної або юридичної особи;

2) оскарження ф.о рішень, дій чи бездіяльності суб. влад. повноважень щодо обчисл, признач, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенс. виплат, соц.. виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов. держ.соц.страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соц.. виплат, доплат, соц.. послуг, допомоги, захисту, пільг;

3) припинення за зверненням суб. влад. повноважень ю.о чи підприємницької діяльності ф.о - підприємців у випадках, передбачЗУ, чи відміни держ.реєстрації припинення ю.о або підприємницької д-сті ф.о - підприємців;

4) стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу.

Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення с/з та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне суд.ішення. У разі недостатності повідом. позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем запереч. суд прийде до висновку про неможлив.ухв.закон.суд.ріш. без проведення с/з та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами КАСУпро що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Справа повинна бути розгул. у порядку скороч. Провадж. протягом таких строків:

1) не пізніше наступного дня з дня надходж. до суду заяви відповідача про визнання позову;

2) не пізніше 3 днів з дня закінчення строку, передбаченого ч3 цієї статті, якщо до суду не було подано запереч. відповідача та за умови, що сп. розглядається судом за місцезнах.відповідача;

3) не пізніше 3днів - у разі якщо протягом 7днів з дня закінчення строку, передбаченого ч. 3цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача;

4) не пізніше 5 днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Постанова може бути оскаржена в апеляц. порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляц. скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Пост., прийнята у скороч. Провадж., крім вип.оскарж її в А порядку, є остаточною.

У разі оскарж.в апеляц. порядку постанови, прийнятої у скороч. провадж, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Не допускається розгляд у порядку скороч. Провадж. Адмін.. справ, які належить розглядати колегією суддів, а також адмін.. справ щодо прав-син, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

 

 

42. Набрання судовим рішенням законної сили.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАСУ, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляц.скарги, відмови у відкритті апеляц. провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляц. провадж..

Якщо строк апеляц. оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова ВСУ набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Співвідношення понять адмін.. юстиція і адміністративне судочинство

1. Широкий аспект – при якому поняття адмін.юстиція і адмін.судочинство співвідносяться як загальне і часткове, тобто адмін.юстиція розглядається як с-ма держ.органів, які здійснюють свою д-сть, а також д-сть пов’язану з контролем за дотриманням законності в сфері держ.управління, на відміну від адмін. судочинства, що здійснюється виключно адмін.судами.

2. Вузький – при якому адмін.юстиція і адмін.судочинство є тотожними.

Юрисдикція ширше юстиції.

Адмін. юстиція – с-ма спец. судових орг, які створені для розгляду і вирішення правових спорів у визначеній законодавством процесуальній формі, що виникають з приводу д-сті публічної адміністрації між громадянами чи ю.о з одного боку та органами публ.адміністрації з 2 боку.

Процесуальною складовою адмін. юстиції є адмін. судочинство.