Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Земельна ділянка номер 373 міста Ржищів Київської області (код КОАТУУ – 321113) має кадастровий номер: 3211130000 : 00 : 000 : 0373.
Для відображення розташування і нумерації облікових кадастрових одиниць на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці створюється індексна кадастрова карта (ІКК), яка містить межі облікових одиниць та їх нумерацію. Картографічною основою ІКК є карти (плани) з достатнім відображенням облікових одиниць. Відображений на ІКК номер земельної ділянки є постійним і з переходом права власності чи користування на неї залишається без змін. У випадку відокремлення частини земельної ділянки чи об’єднання земельних ділянок це відображається у графічному і цифровому виразі на чергових кадастрових планах, які представляють собою спеціальні плани, створені в державній системі координат, на яких відображені межі земельних ділянок, їх площі та кадастрові номери, а також іншу кадастрову інформацію. При цьому попередні кадастрови номери отримують статус архівних і в подальшому не використовуються для ідентифікації земельних ділянок. Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастровий план - великомасштабне зображення частини земної поверхні (адміністративно-територіальної одиниці), побудоване без обліку їхньої кривизни і зберігає постійний масштаб у будь-якій крапці і в усіх напрямках, призначене для відображення місця розташування земельних ділянок і їхніх меж. Як видно з визначень, топографічні і кадастрові плани мають схожі і відмінні риси. Схожість полягає в тім, що топографічні і кадастрові плани мають визначений, постійний масштаб (як правило, лінійка масштабів в обох випадках збігається: 1:500–1:10 000), разграфку, систему координат, систему умовних позначок і характеризуються точністю відображення об'єктів і контурів, а також повнотою змісту (ступенем генералізації). При складанні топографічних і кадастрових планів використовуються ті самі методи: геодезичні, фотограмметричні і картографічні. Розбіжності полягають у призначенні, статусі, точності інформації, видах розграфки, систем координат, умовних позначок, особливостях зйомки, складу робіт, повноті змісту (ступеня генералізації). Відповідно, застосування топогеодезических методів також має свої особливості.
У період з початку проведення Земельної реформи в Україні, через відсутність чітких, обґрунтованих вимог і відповідних нормативно-технічних документів, що регламентують склад і порядок створення кадастрових планів, встановлених твердих строків проведення інвентаризації земель, відсутності необхідних знань і досвіду у співробітників виконавчих органів з питань земельних ресурсів в подібних роботах, увагу фахівців, на першому етапі, було звернено до існуючих картографічних матеріалів і, як наслідок, - технологіям, вимогам і нормативно-технічним документам в області геодезії і картографії. Зокрема, при інвентаризації земель проводилися, в основному, обмірювання ділянок рулеткою, а кути між сторонами оцінювалися візуально. Площі ділянок обчислювалися за допомогою палеток. Найчастіше, правовстановлюючи документи готувалися по дрібномасштабним (1:2000) або застарілих планах, ксерокопіям і т.п., що в наслідку приводило до численних конфліктних ситуацій і судових розглядів. Щоб підвищити якість кадастрових робіт, більшість фахівців висловлювалося за виконання нових топографічних зйомок, списуючи помилки, в основному на наявний у містах застарілий картографічний матеріал. Але, оскільки, на цей момент ще не існувало узагальненого досвіду кадастрових робіт і відповідних для них вимог - нові знімальні роботи, на другому етапі, велися також відповідно до вимог до топографічних планів. Основна нормативно-технічна документація проведення зйомок - «Будівельні норми і правила» і, трохи рідше, «Інструкція з топографічної зйомки в масштабах 1:5000–1:500». Основними підрядчиками були аэрогеодезичні і проектно-дослідницькі підприємства, фахівці яких також не розуміли повною мірою суті задачі кадастрових робіт. У результаті подібних явищ відбулося змішання понять топографічної і кадастрової інформації. Частково топографічна інформація підмінювала кадастрову, а кадастрова - топографічну. Масовий характер здобувало дублювання робіт, що негативно впливало на витрату матеріальних засобів, крім того, нерідко оберталося протистоянням окремих відомств по частині володіння інформацією і щодо їхньої ролі в організації кадастрових робіт.
З розвитком земельних відносин, зростає обсяг кадастрової інформації. Збільшуються також темпи росту обсягу інформації. Паралельно розвиваються відомчі кадастри. Змінюються існуючі і виходять нові закони. Змінюються економічні умови. З'являється необхідність у гнучкому, оперативному реагуванні, інтеграції земельного кадастру в системі міста і держави. У зв'язку з цим, зростає роль сучасних топографо-геодезичних методів і технологій, що дозволяють гнучко й оперативно реагувати на будь-які зміни. Одним з, відносно, простих методів гнучкого й оперативного реагування на можливі ситуації стало ведення кадастру в цифровій формі. Поштовхом до цього послужив швидкий розвиток сучасних топографо-геодезичних методів і комп'ютерних технологій. Таким чином, можна позначити черговий етап розвитку, як створення електронного кадастру (кадастрових планів) на базі цифрових топографічних планів. Дослідження в області підвищення якості електронних планів, отриманих методом оцифровки, показують, що вплив більшості помилок можна усунути або звести до мінімуму застосуванням різноманітних програмних продуктів і організаційно-технологічних заходів, але усунути вплив помилок вихідного картографічного матеріалу поки не належне. Висновок: Застосування цифрових методів картографії дозволило підвищити інформативність, гнучкість, оперативність земельного кадастру, його інтеграцію з відомчими кадастрами, але не підвищило точність визначення площ земельних ділянок. Необхідні методи і технології, що зберігають позитивні якості електронних планів й які забезпечують високу точність визначення площ земельних ділянок. Крім того, виникає необхідність створення класифікаторів, які б дозволили, не змішуючи кадастрову інформацію з топографічної, не дублюючи об'єкти, забезпечували надійною інформацією земельний кадастр. У сукупності топографічні і кадастрові електронні плани повинні стати основою створення інтегрованою міською системою кадастру, причому основну правову роль грає кадастровий електронний план, а роль сполучної ланки (обмінного формату) - топографічні електронні плани. Вимоги до кадастрового плану. Кадастровий план земельної ділянки складається в масштабі, який забезпечує чітке зображення всіх елементів і написів. На план наносяться: - межі земельної ділянки з описом суміжних землевласників і землекористувачів; - поворотні точки меж земельної ділянки; - лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки; - річки, озера, канали, шляхи, лісосмуги, інші елементи ситуації; - межі будинків і споруд, розташованих на земельній ділянці; - межі вкраплених земельних ділянок сторонніх землевласників і землекористувачів (додається їх список); - межі угідь та зон обмежень щодо використання земельної ділянки.
Оцінка земель Відповідно до Закону України „Про оцінку земель”, залежно від мети та методів проведення, оцінка земель поділяється на такі види: Оцінка земель проводиться на основі принципів: законності, додержання законів України, інших нормативно-правових актів у сфері оцінки земель; єдності методологічного та інформаційного простору у сфері оцінки земель; безперервності процесу оцінки земель; доступності використання даних з оцінки земель; рівності перед законом суб'єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Бонітування ґрунтів Дані бонітування ґрунтів є складовою частиною державного земельного кадастру та є основою проведення економічної оцінки сільськогосподарських угідь і враховуються при визначенні екологічної придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур, а також втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Бонітування ґрунтів - це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах. Бонітування ґрунтів проводиться відповідно до державних стандартів, норм і правил, а також інших нормативно-правових актів на землях сільськогосподарського призначення та лісового фонду. Бонітування ґрунтів проводиться за 100-бальною шкалою. Вищим балом оцінюються ґрунти з кращими властивостями, які мають найбільшу природну продуктивність.
Економічна оцінка земель проводиться відповідно до державних стандартів, норм і правил, а також інших нормативно-правових актів на землях сільськогосподарського призначення незалежно від форм власності. Економічна оцінка земель сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5-7 років. Основна відмінність економічної оцінки землі від бонітування ґрунтів полягає в тому, що бонітування вивчає ґрунт як природне тіло, без врахування економічних умов ведення сільськогосподарського виробництва. Воно встановлює відносну придатність ґрунтів за основними чинниками природної родючості для вирощування сільськогосподарських культур, забезпечує виділення груп ґрунтів, які підлягають економічній оцінці. Економічна ж оцінка відображає відмінності в якості земель з точки зору економічної родючості при досягнутому рівні інтенсивності землеробства. Вона проводиться з урахуванням природних та економічних умов виробництва, затрат праці на одержання сільськогосподарської продукції, місця розташування ділянок, пунктів реалізації продукції, промислових центрів, шляхів сполучення. Грошова оцінка земель Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання. - визначення розміру земельного податку; Нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше як один раз у 7-10 років. Експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог Закону України „Про оцінку земель”, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні", а також інших нормативно-правових актів та національних стандартів.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: .Державний реєстр земель складається з двох частин: Облік кількості та якості земель відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь за їх природними властивостями та набутими властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення ґрунтів. Основними документами обліку кількості та якості земель є звіти, які подаються щорічно на 1 січня і 1 липня. Зміст звітних даних та порядок їх подання визначається у формах державної звітності: 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем.
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 159; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.16.51.3 (0.018 с.) |