Діагностика, терапія та профілактика фасціольозу жуйних

Діагностика, терапія та профілактика фасціольозу жуйних

Фасціольоз- Хворіють вівці, кози, велика рогата худо­ба, інші жуйні, рідше—коні, свині, хижаки, гризуни. Іноді фасціолами може заразитися і людина. Збудники інвазії локалізуються в жовчних ходах печінки. Фасціольоз характеризується порушенням травлення, зниженням продуктивності та погіршенням якості продукції уражених гельмінтами сільськогосподарських тварин. Діагноз Прижиттєвий діагноз ставлять на основі епізоотологічних даних, симптомів хвороби, а також результатів дослідження фекалій методом послідовного промивання. Високоефективними є серологічні методи діагностики: імуноферментний ELISA,РІФ,РИГА та ін. Посмертно діагноз встановлюють за характерними змінами в печінці та виявленням паразитичних червів у місцях їх локалізації. При гострому перебігу інвазії здійснюють повний гельмінтологіч­ний розтин печінки. З цією метою її шматочки подрібнюють руками в кюветі з теплою водою, кілька разів промивають і видаляють паразитів пінцетом, осад розглядають під бінокулярною лупою. Молоді фасціоли сірого кольору, завбільшки від кількох міліметрів до 1 см. Яйця фасціол диференціюють від яєць інших трематод. Насампе­ред звертають увагу на їхню величину, колір та внутрішню будову. Терапія Для дегельмінтизації хворих тварин необхідно застосо­вувати лікарські засоби на основі триклабендазолу (комбітрем), альбендазолу (бровальзен, вальбазен, вермітан), клозантелу (бронтел 10%-й, роленол 5%-й), нітроксинілу (фасціолід), битіонолу (трематозол), авермектинів (івомек-плюс ветамектин-Ф) тощо. При гострому перебігу інвазії ефективний комбітрем. Препарат вводять вівцям у дозі 1,7 мл/кг маси тіла в формі суспензії, великій рогатій худобі— 1 мл/10 кг у формі суспензії одноразово перорально. Лактуючим коровам антигельмінтик застосовувати не рекомендується.
Проти статевозрілих фасціол ефективним є альбендазол. Його ви­користовують перорально в дозі 7,5 мг/кг маси тіла два дні підряд або 10 мг/кг одноразово. Бронтел вводять підшкірно або внутрішньо-м'язово у дозі 2—5 мг/кг за ДР, одноразово. В 1 мл бронтелу міститься 10 мг клозантелу гідроксиду. Фасціолід застосовують підшкірно у дозі 2 мл/50 кг маси тiла. У разі потреби дегельмінтизацію тварин повто­рюють через чотири тижні. Зазначені препарати забороняється застосовувати коровам під час лактації. Виняток становить трематозол. Його використовують перо­рально в дозі 40—45 мг/кг за ДР. При змішаних інвазіях рекомендується застосовувати великій рогатій худобі івомек плюс ветамектин-Ф підшкірно з розрахунку 1 мл/50 кг. Ефективність дегельмінтизації при хронічному фасціольозі визначають через 28—30 днів. Профілактика Профілактичні протифасціольозні дегельмінтизації необхідно здійснювати триразово: серпень— вересень, жовтень—листопад та в разі потреби весною перед виганян­ням тварин на пасовище. Надійно запобігає зараженню худоби фасціолами стійлово-вигульне її утримання у літньо-осінній період року. В неблагополучних господарствах через кожні 2 міс тварин необхідно переводити на нові ділянки пасовищ.
Для знищення проміжних живителів два рази на рік застосовують молюскоцидні препарати: в квітні—травні і на початку червня, а також у кінці літа (липень—серпень). З цією метою використовують 5,4-дихлорсаліциланілід (1:10 000) та сульфат міді (1:50 000). На обробле­них ділянках протягом однієї доби забороняється випасати худобу. В результаті осушення боліт прісноводні молюски—проміжні живителі фасціол — гинуть.

 

Цистицеркоз бовісний

Діагностика. Найефективніші є імунологічні методи діагностики. Застосовують реакцію непрямої гемаглютинації. Після забійний огляд туш, при цьому роблять розрізи жувальних м’язів, язика,серця вздовж і впоперек,а за потреби – шийних і поперекових м’язів. Туші оглядають за допомогою люмінесцентної лампи ОЛД-41,дослідження проводять у темному приміщені. Личинки цистицерків світяться темно-вишневим або червоним світлом. При заморожуванні м’яса личинки гинуть,однак продовжують світитися. Тому визначити життєдіяльність личинок за допомогою лампи не можливо. Під час варіння м’яса люмінесценція личинок припиняється через 80-90 хвилин. Профілактика. Проводять комплекс ветеринарно-медико-санітарних заходів: туші та субпродукти,інтенсивно уражені цистицерками,піддають технічній утилізації; забороняють забій тварин у не призначених для цього місцях і реалізацію м’ясних продуктів без вет.сан. експертизи; проводять санітарно-просвітницьку роботу серед населення,здійснюють періодичну диспансеризацію тваринників і населення господарства;у разі зараження людей проводять їх дегельмінтизацію в лікувальній установі.

Діагностика, терапія та профілактика фасціольозу жуйних

Фасціольоз- Хворіють вівці, кози, велика рогата худо­ба, інші жуйні, рідше—коні, свині, хижаки, гризуни. Іноді фасціолами може заразитися і людина. Збудники інвазії локалізуються в жовчних ходах печінки. Фасціольоз характеризується порушенням травлення, зниженням продуктивності та погіршенням якості продукції уражених гельмінтами сільськогосподарських тварин. Діагноз Прижиттєвий діагноз ставлять на основі епізоотологічних даних, симптомів хвороби, а також результатів дослідження фекалій методом послідовного промивання. Високоефективними є серологічні методи діагностики: імуноферментний ELISA,РІФ,РИГА та ін. Посмертно діагноз встановлюють за характерними змінами в печінці та виявленням паразитичних червів у місцях їх локалізації. При гострому перебігу інвазії здійснюють повний гельмінтологіч­ний розтин печінки. З цією метою її шматочки подрібнюють руками в кюветі з теплою водою, кілька разів промивають і видаляють паразитів пінцетом, осад розглядають під бінокулярною лупою. Молоді фасціоли сірого кольору, завбільшки від кількох міліметрів до 1 см. Яйця фасціол диференціюють від яєць інших трематод. Насампе­ред звертають увагу на їхню величину, колір та внутрішню будову. Терапія Для дегельмінтизації хворих тварин необхідно застосо­вувати лікарські засоби на основі триклабендазолу (комбітрем), альбендазолу (бровальзен, вальбазен, вермітан), клозантелу (бронтел 10%-й, роленол 5%-й), нітроксинілу (фасціолід), битіонолу (трематозол), авермектинів (івомек-плюс ветамектин-Ф) тощо. При гострому перебігу інвазії ефективний комбітрем. Препарат вводять вівцям у дозі 1,7 мл/кг маси тіла в формі суспензії, великій рогатій худобі— 1 мл/10 кг у формі суспензії одноразово перорально. Лактуючим коровам антигельмінтик застосовувати не рекомендується.
Проти статевозрілих фасціол ефективним є альбендазол. Його ви­користовують перорально в дозі 7,5 мг/кг маси тіла два дні підряд або 10 мг/кг одноразово. Бронтел вводять підшкірно або внутрішньо-м'язово у дозі 2—5 мг/кг за ДР, одноразово. В 1 мл бронтелу міститься 10 мг клозантелу гідроксиду. Фасціолід застосовують підшкірно у дозі 2 мл/50 кг маси тiла. У разі потреби дегельмінтизацію тварин повто­рюють через чотири тижні. Зазначені препарати забороняється застосовувати коровам під час лактації. Виняток становить трематозол. Його використовують перо­рально в дозі 40—45 мг/кг за ДР. При змішаних інвазіях рекомендується застосовувати великій рогатій худобі івомек плюс ветамектин-Ф підшкірно з розрахунку 1 мл/50 кг. Ефективність дегельмінтизації при хронічному фасціольозі визначають через 28—30 днів. Профілактика Профілактичні протифасціольозні дегельмінтизації необхідно здійснювати триразово: серпень— вересень, жовтень—листопад та в разі потреби весною перед виганян­ням тварин на пасовище. Надійно запобігає зараженню худоби фасціолами стійлово-вигульне її утримання у літньо-осінній період року. В неблагополучних господарствах через кожні 2 міс тварин необхідно переводити на нові ділянки пасовищ.
Для знищення проміжних живителів два рази на рік застосовують молюскоцидні препарати: в квітні—травні і на початку червня, а також у кінці літа (липень—серпень). З цією метою використовують 5,4-дихлорсаліциланілід (1:10 000) та сульфат міді (1:50 000). На обробле­них ділянках протягом однієї доби забороняється випасати худобу. В результаті осушення боліт прісноводні молюски—проміжні живителі фасціол — гинуть.

 

Цистицеркоз бовісний

Діагностика. Найефективніші є імунологічні методи діагностики. Застосовують реакцію непрямої гемаглютинації. Після забійний огляд туш, при цьому роблять розрізи жувальних м’язів, язика,серця вздовж і впоперек,а за потреби – шийних і поперекових м’язів. Туші оглядають за допомогою люмінесцентної лампи ОЛД-41,дослідження проводять у темному приміщені. Личинки цистицерків світяться темно-вишневим або червоним світлом. При заморожуванні м’яса личинки гинуть,однак продовжують світитися. Тому визначити життєдіяльність личинок за допомогою лампи не можливо. Під час варіння м’яса люмінесценція личинок припиняється через 80-90 хвилин. Профілактика. Проводять комплекс ветеринарно-медико-санітарних заходів: туші та субпродукти,інтенсивно уражені цистицерками,піддають технічній утилізації; забороняють забій тварин у не призначених для цього місцях і реалізацію м’ясних продуктів без вет.сан. експертизи; проводять санітарно-просвітницьку роботу серед населення,здійснюють періодичну диспансеризацію тваринників і населення господарства;у разі зараження людей проводять їх дегельмінтизацію в лікувальній установі.