Методи бухгалтерського наукового дослідження та

Порядок їх вибору

Наукове дослідження у галузі бухгалтерського обліку є процесом цілеспрямованого вивчення об'єкта з використанням певних наукових методів. Під час здійснення наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку можуть бути використані як загальнонаукові, так і специфічні методи.

 

 

З емпіричних методів у дослідженнях з бухгалтерського обліку найчастіше використовують спостереження та експериментальні методи.

Як і більшість досліджень, бухгалтерські наукові дослідження починаються зі спостереження. Дослідник використовує результати спостереження для розробки та підтвердження гіпотези. The background research is to help the researcher discover similar past theories, current and alternative theories, what evidence has been brought forth and tests performed.Use theory to develop hypothesis: After this background research is conducted and existing theories discerned, the researcher will use their theory to create a specific hypothesis.

Спостереження у бухгалтерських наукових дослідженнях поділяють на види (рис. 13.1).

 

 

Рис. 13.1. Види спостережень у бухгалтерських наукових дослідженнях

 

Щоб вивчати й досліджувати об'єкти бухгалтерського обліку і мати змогу узагальнювати та порівнювати дані про об'єкти, потрібно організувати первинне спостереження, тобто реєстрацію даних про ці об'єкти.

Спостереження здійснюють безпосередньо або за допомогою різних приладів (автоматично, без участі людей). У будь-якому разі факт первинного спостереження має бути зафіксований на матеріальному носії даних об'єктів. Такий носій оформляють згідно з юридичними нормами так, аби дістати доказовий, повноцінний у правовому розумінні документ.

Процес первинного спостереження у бухгалтерських наукових дослідженнях відбувається в чотири етапи (рис. 13.2).

 

 

 

Рис. 13.2.Етапи процесу первинного спостереження у бухгалтерських

наукових дослідженнях

 

Отримання інформації передбачає накопичення обліково-аналітичних даних за допомогою обраного способу.

Сприйняття інформації означає розуміння науковцем отриманої інформації виходячи із здібностей власного розумового апарату.

Вимірювання здійснюють у двох вимірниках: натуральних та (або) грошових. У бухгалтерському обліку всі об'єкти господарювання – господарські факти, явища й процеси, які первинно дістали кількісну характеристику в натуральних показниках, обов'язково у кінцевому підсумку повинні мати також вартісну характеристику. Застосування грошового вимірника дає змогу зробити узагальнення й порівняти різні об'єкти господарювання. Трансформацію натуральних показників у грошові називають оцінюванням.

Вартісне оцінювання не завжди можна здійснити в момент господарського факту. Існує чимало господарських фактів, які для оцінювання потребують виконання різних обчислювальних процедур. Наприклад, витрати на придбання матеріалів складаються з вартості цих матеріалів за договірними або іншими цінами і транспортних, заготівельних та інших витрат, пов'язаних з постачанням. Для повного оцінювання таких витрат необхідно виконати певні розрахунки, які називають калькулюванням. Собівартість готової продукції та багато інших об'єктів бухгалтерського обліку можуть бути подані у вартісному вираженні також лише за допомогою калькуляції.

Реєстрація передбачає документальне оформлення результатів первинного спостереження. Наприклад, дослідник установив, що реєстрація прибуткових і видаткових касових ордерів на підприємстві здійснюється у Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів, проте застарілої форми (рис. 13.3).

Рис. 13.3. Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів

 

Після виконання первинного спостереження, а саме – отримання і сприйняття інформації, її вимірювання та реєстрації, у бухгалтерських наукових дослідженнях виконується вторинне спостереження. Воно передбачає різноманітні способи (прийоми) реєстрації, систематизації та групування даних:

- подвійне відображення стану господарських фактів, явищ і процесів – балансове рівняння;

- відображення зміни стану господарських фактів, явищ і процесів за допомогою подвійного запису;

- групування господарських фактів, явищ і процесів у системі бухгалтерських рахунків;

- інші способи систематизації господарських фактів, явищ і процесів за певний період часу (день, місяць, квартал, рік) з метою їх узагальнення.

Наприклад, дослідник установив, що відображення операцій з обліку витрат на підприємстві лісового господарства здійснюється частково помилковими бухгалтерськими проводками (табл. 13.4).

Таблиця 13.4