Правила техніки безпеки при роботі з ножицями

1. Передавати кільцями вперед.

2. Не класти на край столу.

3. Не робити різких рухів.

4. Не тримати вістрям вгору.

5. У неробочому положенні кінці повинні бути зімкнуті.

6. По закінченні роботи прибрати на місце.

Зараз, Ми подивимося «Майстер - клас» з виготовлення «янголят», а потім кожен виготовить його для себе.

(Слайд 8 - 16)

(По ходу виконання практичної роботи вчитель контролює дотримання правил безпечної роботи, правильність виготовлення лялечки).

Закріплення нових знань і вмінь учнів.

(Бесіда).

• Ми з Вами, сьогодні виготовили «Янголятка», а скажіть для чого в старовину і зараз його виготовляють?

• Хто - то з Вас вже відчув енергетичний зв'язок з ним?

• А до якого типу ляльок відноситься Ваш «Янголятко»?

• Які ще типи ляльок ви можете назвати?

 

Підведення підсумків заняття.

(Демонстрація лялечок, які хлопці виготовили для себе)

 

Домашнє завдання.

Знайти в своїй кімнаті місце для ляльки - талісмана.

 

Урок № 3

Тема: Матеріали, які використовують для виготовлення ляльок. Традиційні способи виконання ляльок.

Мета:

• продовжувати розширювати знання учнів про Української народної ляльки, про традиційних способах виготовлення; ознайомити з особливостями матеріалів, з яких ляльок виконували;

• продовжити виховувати шанобливе ставлення до традицій свого народу, а також ощадливе ставлення до використовуваному матеріалу;

• Розвивати художній смак і творчі здібності учнів; розвивати розумові здібності, вміння порівнювати і робити висновки.

Методи навчання: Бесіда; фантастична добавка; дидактична гра; наочно - ілюстраційний розповідь; робота з інструкційні карти,

Обладнання та матеріали: комп'ютер, презентація, зразки ляльок, зразки різних матеріалів, пряжа (біла і червона), ножиці.

Тип занять: комбінований.

 

Структура заняття:

 

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань.

3. Вивчення нового матеріалу.

4. Практична робота.

5. Закріплення нових знань і умінь.

6. Підведення підсумків.

7. Постановка домашнього завдання.

 

 

Хід заняття.

 

1. Організаційний момент.

Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

На минулому уроці ми з Вами виготовили лялечку, хто мені відповість як вона називається і для чого, у старовину, її виготовляли наші предки?

• Які типи ляльок ви знаєте ще?

• Скажіть, а чому лялька виконана своїми руками, «дорожче» магазинної?

• Чому ляльку - оберіг, сприймали як члена сім'ї?

• Які види ляльок - берегинь, ви можете назвати?

 

Вивчення нового матеріалу.

Для повідомлення теми заняття використовуємо дидактичну гру «SMS – повідомлення»

Правила гри. Учні повинні,користуючись наведенимицифрово-буквеними кодами, прочитати назви понять і вписати їх поряд із відповідними визначеннями.

 

АБВГ	ГДЕ	ЄЖЗ
ИІЇЙ	КЛМ	НОП
РСТ	УФХ	ЦЧШ
	ЩЬЮЯ

 

 

 

- предмет який оберігає власника від бід, захищає домівку, приносить любов та щастя (оберіг)

- хатній жіночій дух. Добра сутність, покровителька господарства, домашнього вогнища та жіночої роботи (домов ушка)

У казковому світі звичаїв, прийнятих на Русі тисячами поколінь наших предків, нам допомагає турботливий домовик, пустують лісовики та водяники, Баба-Яга пригощає з дороги «Добра Молодца», чарує красуня русалка. А повсякденні побутові предмети або оригінальні подарунки виявляються древніми символами і мають сенс оберегів. Звернення до фольклорних традицій, розкривають витоки нашого світогляду, надають неповторний колорит дозвіллю, дає відчуття захисту, прикрашає будинок зворушливими штучками, повними таємниць і сенсу.

І сьогодні, до вас на урок, прийшла лялька Берегиня - «Домовушка»!

Вона Вам, зараз розповість про матеріали, з яких виготовляли ляльок.

Крім тканини, у виготовленні традиційних ляльок використовуються і природні матеріали: дерево, глина, зола, лико (мочало), пряжа, очерет, трава і т.д.

(Слайд 1)

У міфах багатьох народів, першими людьми, були ляльки, створені з глини або дерева, але для того щоб ними було цікавіше грати, Боги їх оживили.

Очевидно, перших таких ляльок виконували з трави або соломи; шкур тварин, пір'я птахів, а з часом, з появою ткацтва, почали використовувати тканину, пряжу.

Солом'яні ляльки.

(Слайд 2)

Плетіння з соломки об'ємних фігур - ляльок, тварин, птахів - сягає своїм корінням в далеке минуле. Такі ляльки та фігурки були не тільки іграшками для дітей, але і використовувалися в різних обрядах. Так само до оберегом відноситься «Дідух» - виготовлена ​​з колосків та соломи велика композиція.

 

 

Глиняні ляльки.

(Слайд 3)

При виготовленні посуду, часто залишалися маленькі шматочки і щоб їх не викидати майстра, для своїх дітей, виліплює смішні фігурки. З часом такі іграшки (фігурки, свистульки) стали дуже поширеними і їх форма, колірне рішення було різноманітно.

Дерев'яні ляльки.

(Слайд 4)

Майстра різьблення по дереву виготовляли не тільки посуд, предмети побуту для прикраси інтер'єру, але і статуетки, свистульки, брязкальця, іграшки. Але були і саморобні іграшки.

Таких ляльок, своїм дітям, дорослі майстрували на швидку руку або дітвора виконувала собі сама.

Брали поліно і наряджали в бабу чи замотували як немовля.

Зольні ляльки.

(Слайд 5)

Найперші тканинні ляльки, робилися з золи. Як це не дивно? але саме так. З осередків бралася зола, змішувалася з водою. Потім скочувався кульку, і до нього прикріплювалася спідниця. Така лялька називалася Баба - жіноче божество. "Баба" передавалася по жіночій лінії від бабусі до внучки, причому дарувалася в день весілля. Ця лялька явно не носила ігровий характер, а була оберегом.

Яким? Оберегом жінки, дому, вогнища. При переїзді на нове місце цю ляльку із золи домашнього вогнища обов'язково брали з собою, мабуть для того, щоб на новому місці був знову вогнище, затишок, будинок.

Зольна лялька виготовлялася легко - мішечок наповнювали деревною золою і встановлювали на триногу. Її одягали бабусею. Певним способом скручували і зав'язували хустку - виходила лялька.

Кубушка - травниця.

(Слайд 6)

Ця лялька наповнена запашною лікарської травою. Лялечку необхідно пом'яти в руках, поворушити, і по кімнаті рознесеться трав'яний дух, який віджене духів хвороби. Через 2 роки траву в лялечці необхідно поміняти. Саме так чинили наші предки.

Кубушка-Травниця стежить за тим, щоб хвороба не проникла в будинок. Від неї виходить теплота, як від дбайливої ​​господині. Вона і захисниця від злих духів хвороби, і добра жалібниці. Її підвішували в хаті над колискою дитини. Ляльку давали грати дітям. Ще її ставили біля ліжка хворого. В основі ляльки - закрутка з лляної тканини, а замість тулуба робиться мішечок і наповнюється травою. До рук ляльки теж прив'язуються два невеликих мішечка з травою. Ляльку наряджають, і вона довго радує жителів будинку запахом лугових трав і красивим вбранням.

Тканинні ляльки.

(Слайд 7 - 8)

Використовувати потрібно виключно натуральні матеріали. Чудово, якщо тканина буде ручної роботи. У ляльку можуть вплітатися сухі трави, квіти, використовуватися качани кукурудзи, вкладатися зерна. Цей оберіг роблять практично без вузлів, оскільки наші пращури боялися «зав'язати частку». Доторкатися до ляльки колючими предметами (голками, ножицями) не можна, можна її образити, адже лялька - одухотворене своїм творцем істота. Тканина та нитки для ляльок бажано рвати руками, але можна і різати, головне, щоб не торкатися до самої ляльці ножицями. Дуже добре створювати ляльку зі шматочків старого одягу, що належить рідним коханим людям, наприклад, бабусям і дідусям, адже вона просякнута їх енергією, і лялька буде випромінювати її, передаючи нащадкам. Але обов'язково потрібно простежити, чи була ця одяг «щасливою». Не можна використовувати той одяг, який носили під час складних життєвих ситуацій, під час хвороби, в стресових станах. Прикрашали мотанку народними орнаментами і вишивкою. Наряд для ляльки, поки він не примотана, можна вишити, підшити до нього мереживо, прикраси. Також і головний убір можна пошити окремо. Елементи одягу ляльки теж мають оберегові символічне значення. Спідниця символізує землю, вишита хвиляста лінія на фартуху вказує на зв'язок з водою, сорочка - триєдність світу, головний убір (стрічка, хустка) - зв'язок із небом.

Лялька - «Домовик».

(Слайд 9)

Перші такі Обереги з'явилися ще у язичницькі часи, коли люди вірили в сили природи, здатні захистити від бід і хвороб, що приносять удачу і здоров'я. Наші предки вірили в захисні сили таких простих і звичних речей, як Домовенок, підкова, віник. Виготовлялися ці Обереги з грубого полотна - мішковини, лика, солоного тіста, природного матеріалу. Кожна деталь оберіг має певний сенс: квасоля - краса, перець і часник - здоров'я, мішечок - благополуччя, соняшник - успіх, насіння - удача, мак - довголіття, хліб - благоденство і т.д.

Ляльки з пряжі.

(Слайд 10)

Раніше ці ляльки були незмінним атрибутом обряду «закликания» весни, в яких в основному брала участь молодь і діти. Ляльок в'язали парами: з білих ниток - символ минаючої зими, з червоних - символ весни і спекотного сонця. Такі пари лялечок розвішували на гілках дерев.

Мали ці лялечки і друге значення. З народженням дитини в родині нерозлучна пара весільних ляльок трохи розсовувалася в сторони, даючи місце лялечці на батьківському плечі. З кожною дитиною в родині батьківські плечі розсувалися ширше. Скільки дітей, стільки і ляльки на плечі весільної пари. На перший погляд куклята так, пучок ниток, але для родини вони мали особливий сенс. Красувалася нерозлучна пара зі своїм потомством в червоному кутку хати під іконами.

Виготовляли таких лялечок з вовни або льняної нитки.

 

Практична робота.

Виготовлення ляльки з пряжі.

• Учні отримують інструкційні карти з виготовлення лялечок з пряжі.

(Додаток 1)

• Учитель проводить вступний інструктаж.

• По ходу виконання практичної роботи вчитель контролює дотримання правил безпечної роботи, правильність виготовлення ляльки.