Стаття 18. Обов’язки і права виконавців, обов’язковість вимог виконавців

Нормами зазначеної статті визначаються права та обов’язки виконавців, обмеження щодо вчинення окремих виконавчих дій, а також встановлюється принцип обов’язковості вимог виконавців.

Законом чітко регламентовано зміст окремих обов’язків виконавців, а саме визначено наступні обов’язки: ефективно вчиняти виконавчі дії, надавати для ознайомлення матеріали виконавчого провадження прокурору як учаснику виконавчого провадження (див. роз’яснення до ст. 14), розглядати заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їх клопотань в установлені законом строки; роз’яснювати права та обов’язки сторонам, а також іншим учасникам виконавчого провадження.

Статтею встановлені певні обмеження щодо вчинення окремих виконавчих дій, а саме неможливість: накладення арешту на кошти на рахунках: платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, а також використання приміщень комунальної власності для тимчасового зберігання вилученого майна.

Положеннями статті також визначено, для вирішення питання щодо застосування до боржника примусового приводу, виконавець повинен звертатись до суду.

Разом з тим, Законом розширений обсяг прав виконавця, а саме передбачені права: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; здійснювати реєстрацію обтяжень з метою забезпечення виконання рішення; за наявності письмової заяви стягувача приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення, крім судових рішень; на примусове проникнення на земельні ділянки; а також на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, включаючи електронні; одержувати безоплатно необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну, від підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.

Слід зазначити, що у випадку відсутності реєстраційного номеру облікової картки платника податків боржника - фізичної особи виконавець отримує ці данні у органах фіскальної служби, при цьому до створення умов для безпосереднього доступу державних виконавців, приватних виконавців до державних баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційну інформацію, ці органи подають відповідну інформацію на письмові запити державних виконавців, приватних виконавців, що надходять у зв’язку з виконавчим провадженням, у триденний строк з дня надходження запиту.

Зазначений порядок надання інформації поширюється також на випадки виявлення дебіторської заборгованості боржника - юридичної особи, фізичної особи – підприємця, у такому разі виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів фіскальної служби, які протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію (ст.54 Закону).

Стосовно отримання інформації від банківських установ, слід звернути увагу виконавців на наступне.

П.6 ч.1 ст.62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям надано право отримувати на їхню письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» інформацію:

- стосовно наявності та/або стану рахунків боржника;

- руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу;

- щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком, що відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

При цьому виконавцям слід дотримуватись правил щодо оформлення таких вимог на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, а саме, вимога повинна:

1) бути викладена на бланку державного органу встановленої форми;

2) бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою;

3) містити передбачені цим Законом підстави для отримання цієї інформації;

4) містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації.

Разом з цим п. 9 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що вимога підписується виконавцем, при цьому відсутня умова про наявність печатки.

Пропонуємо дотримуватися вимог ч. 2 ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», в частині підпису вимоги керівником та скріплення гербовою печаткою.

Крім того, у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, виконавець наділений правом звертатися до суду для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Слід зауважити, що відповідно до Закону подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України вноситься виконавцем до суду, який видав виконавчий документ.

Разом з цим положеннями ст.377-¹ Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Враховуючи викладене при зверненні виконавця з відповідним поданням слід також враховувати вимоги Кодексу.