Кров. Лейкоцити. Гемограма. Лейкоцитарна формула. Вікові особливості крові. Лімфа.

Актуальність теми: Кров, лімфа, тканинна рідина складають внутрішнє середовище організму, що забезпечує умови для нормального функціонування систем і органів. Ці речовини підтримують гомеостаз - постійну кількість речовин, виведення продуктів проміжного і кінцевого обміну, що необхідне для роботи всіх органів і систем.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Склад і функцію крові, лейкоцити. Гемограму і лейкоцитарну формулу в дітей і дорослих. Склад і функцію лімфи.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах формені елементи крові: гранулоцити, агранулоцити. Ідентифікувати електронні мікрофоторгафії. Підраховувати в мазку крові лейкоцитарну формулу.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння:

1.Загальний план будови клітини, клітинна мембрана і органели. 2.Захисна функція крові. 3. Природжений і набутий імунітет. 4. Роль лейкоцитів у забезпеченні механізмів імунного захисту.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Лейкоцити. Класифікація лейкоцитів, їх роль у захисних реакціях організму. 2. Гемограма, її показники. 3. Гранулоцити (нейтрофіли, еозинофіли, базофіли): кількість, розмір, будова, хімічний склад гранул, функції. 4. Нейтрофіли: функціональна морфологія, механізми елімінації мікроорганізмів. 5. Агранулоцити (моноцити і лімфоцити): кількість, розмір, будова і функції, роль у забезпеченні специфічного імунітету. 6. Моноцити. Диференціювання на макрофаги і дендритні клітини. 7. Т- і В- лімфоцити, натуральні кілери: будова, молекулярні маркери, функції. 8. Лейкоцитарна формула. Діагностичне значення змін у лейкоцитарній формулі. 9. Захисна функція системи крові. Клітини (нейтрофіли, еозинофіли, базофіли, макрофаги), хімічні медіатори (хемокіни, цитокіни, бактерицидні білки та система комплементу) та процеси (запалення) у системі неспецифічного захисту. 10. Поняття про механізми активації, адгезії, ролінгу, міграції лейкоцитів (селектини, хемокіни, інтегрини) та фагоцитозу. 11. Респіраторний вибух. 12. Система розпізнавання генетично чужорідного матеріалу. Молекули МНС І і ІІ класів. Клітини і молекули, що забезпечують специфічний імунітет. 13. Склад і значення лімфи. 14. Вікові особливості гемограми. 15. Поняття про фізіологічну регенерацію крові.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Удома підготувати сітку на 50 клітин (5х10) і заповнити її на занятті.

Рис.1. Лейкоцитарна формула.

Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарат:

Рис.2. Мазок крові людини.

Забарвлення: гематоксилін-еозин або азур-еозин за Романовським-Гімза

Збільшення: 40х10

Позначення: 1-еритроцити, 2-нейтрофіли сегментоядерні, 3-лімфоцити середні, 4-лімфоцити великі, 5-лімфоцити малі, 6-еозинофіли, 7-базофіли, 8-моноцити, 9-тромбоцити.

Вивчіть і опишіть в альбомі електронні мікрофотографії:

1. Нейтрофільний гранулоцит (сегментоядерний) (зб.10000), (рис.53).

Позначення:1-сегмент ядра, 2-первинні гранули (лізосоми), 3-вторинні гранули (специфічна зернистість), 4-мікроворсинка.

2. Нейтрофільний гранулоцит (юний) (зб.11000), (рис.54).

Позначення:1-ядро, 2-гранули, 3-комплекс Гольджі.

3. Еозинофільний гранулоцит (зб.10000), (рис.55).

Позначення:1-сегмент ядра, 2-специфічна зернистість (гранули).

4. Базофільний гранулоцит (зб.12000), (рис.56).

Позначення:1-сегмент ядра, 2-гранули.

5. Лімфоцит (малий світлий) (зб.7000), (рис.57).

Позначення:1-ядро, 2-цитоплазма, 3-мікроворсинка, 4-інвагінація каріолеми.

6. Лімфоцит (малий темний) (зб.7000), (рис.58).

Позначення:1-ядро, 2-цитоплазма.

7. Середній лімфоцит (зб.10000), (рис.59).

Позначення:1-ядро, 2-цитоплазма, 3-мітохондрія, 4-гранулярна ендоплазматична сітка.

8. Плазмоцит (зб.12000), (рис.60).

Позначення:1-ядро, 2-гранулярна ендоплазматична сітка, 3-мітохондрія, 4-комплекс Гольджі, 5-плазмолема.

9. Моноцит (зб.10000), (рис.61).

Позначення:1-підковоподібне ядро, 2-лізосоми, 3-плазмолема, 4-мікроворсинки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – С.131-141.

2. Цитологія і загальна ембріологія: навчальний посібник / Під ред. Баринова Е.Ф., Чайковського Ю.Б. - Київ: ВСВ «Медицина», 2010. - 216 с.

3. Волков К.С., Пасєчко Н.В. Ультраструктура клітин і тканин (навчальний посібник-атлас). - Тернополь: Укрмедкнига, 2004. - С.58-67.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2013. - С.57-59.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. - С.20-21.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології для студентів медичного факультету. Видання 10-е, виправлене і доповнене / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Довга Н.З., Соболь Л.В. – Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2015. – 72 с.

7. Конспект лекцій з гістології, цитології та ембріології.

 

Заняття 14.

КРОВОТВОРЕННЯ.

Актуальність теми: Вивчення мікро- і ультрамікроскопічної будови органів лімфоїдного і мієлоїдного кровотворення, процесів кровотворення має істотне значення для розуміння складних процесів мієло- і лімфопоезу, а також причин виникнення захворювань органів системи кровотворення в клініці.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Утворення і будова гемоцитів еритроцитарного, гранулоцитарного і лімфоцитарного рядів.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах клітини мієлоїдного і лімфоїдних рядів. Ідентифікувати електронні мікрофотографії.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння:

1.Загальний план будови клітини, клітинна мембрана і органели. 2. Теорії кровотворення 3. Похідні зародкових листків. 4. Анатомічне розташування органів кровотворення.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Ембріональний та постембріональний гематопоез (гемоцитопоез). Ембріональний гемоцитопоез – гістогенез крові як тканини. Терміни, послідовність, локалізація. 2. Ембріональний гемоцитопоез. Жовтковий мішок. Закладка примітивних (первинних) ембріональних гематопоетичних стовбурових клітин. Інтраваскулярний гематопоез. Васкулогенез. Міграція примітивних стовбурових клітин у плаценту і печінку. 3. Закладка дефінітивних гематопоетичних стовбурових клітин у парааортальному регіоні мезодерми (аорто-гонадо-мезонефральна зона). Гемангіогенез. Циркуляція та рекрутування стовбурових клітин крові. 4. Вторинна колонізація печінки дефінітивними стовбуровими клітинами. Печінковий гемоцитопоез. 5. Червоний кістковий мозок. Участь у ембріональному та постембріональному гемоцитопоезі. 6. Пуповинна кров як джерело стовбурових клітин. 7. Постнатальний гемопоез. Мієлоїдна та лімфоїдна тканини. Червоний кістковий мозок як джерело стовбурових клітин крові, ендотеліальних клітин-попередниць та стромальних стовбурових клітин. 8. Мобілізація стовбурових клітин: механізми, біологічне значення. Використання мезенхімних стовбурових клітин для аутологічної трансплантації. 9. Гемопоетична стовбурова клітина. Властивості. Поняття про молекулярні маркери та колонієстимулювальні фактори. Сучасна теорія кровотворення. Роль мікрооточення. 10. Гемопоетичні клітини. Поняття про колонієтвірні одиниці. Полі-, оліго- та уніпотентні клітини-попередниці. Бласти. 11. Дозрівання клітин. Структурні прояви диференціювання клітин різних гемопоетичних рядів. 12. Гістогенетичні ряди: еритропоезу, гранулоцитопоезу, моноцитопоезу, тромбоцитопоезу, лімфопоезу. Молекулярні механізми та ключові регулятори різних ліній гематопоезу.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарати:

Рис.1. Червоний кістковий мозок. Мазок.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1-еритроцити, 2-лейкоцити, 3-мегакаріоцити, 4-клітини мієлоїдного ряду на різних етапах дозрівання.

Рис.2. Лімфатичний вузол

Забарвлення:гематоксилін-еозин.

Збільшення:40х10.

Позначення: 1-капсула, 2-трабекула, 3-лімфоїдні фолікули, 4-реактивний центр, 5-мозкові тяжі, 6-паракортикальна зона.

Рис. 3. Схема постембріонального гемопоезу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник. Київ „Книга-плюс”, 2010. – С.142-157.

2. Цитологія і загальна ембріологія: навчальний посібник / Під ред. Баринова Е.Ф., Чайковського Ю.Б. - Київ: ВСВ «Медицина», 2010. - 216 с.

3. Волков К.С., Пасєчко Н.В. Ультраструктура клітин і тканин (навчальний посібник-атлас). - Тернополь: Укрмедкнига, 2004. - С.96.

4. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2013. - С.98-99, С.101-102.

5. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології для студентів медичного факультету. Видання 10-е, виправлене і доповнене / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Довга Н.З., Соболь Л.В. – Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2015. – 72 с.

7. Конспект лекцій з гістології, цитології та ембріології.

 

Заняття 15.