Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розрахунок дощової (зливової) каналізаційної мережі.
Дощі, як ймовірне явище, характеризуються параметрами: інтенсивністю (л/с на 1 га), тривалістю (хвилин), періодичністю (роки). Періодичність розрахункового дощу виражається періодом одноразового перевищення розрахункової інтенсивності Р, який являє собою проміжок часу, за який не частіше 1 разу може спостерігатись дощ тієї ж тривалості з інтенсивністю, що перевищує розрахункову.
При проектуванні дощової або виробничо-дощової системи каналізації витрату дощових вод qr, л/с, можна визначати по методу граничних інтенсивностей за формулою:
поверхні, лотках та трубах до розрахункової ділянки, хв. (приймаємо 15 хв.); η – коефіцієнт, що враховує нерівномірність випадання дощу на площі стоку (приймаємо η=1); m – коефіцієнт, що враховує тривалість дощу, приймається при тривалості дощу більше 10 хв. рівним одиниці (m =1).
Таблиця 3.2.1 – Коефіцієнт покриву z для водонепроникних поверхонь
Параметри А і n та інші розрахункові дані слід визначати за результатами обробки багаторічних записів самописних дощомірів зареєстрованих у даному конкретному пункті. При відсутності оброблених даних допускається параметр А визначати за формулою:
Параметри, q 20, mr, n обрати згідно таблиці 3.2.2.
P –період одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу визначаєтьсязгідно з таблицею 3.2.3; q 20 – інтенсивність дощу, л/с на 1 га, тривалістю 20 хв. для даної
місцевості при P =1 рік; n – показник ступеня; mr – середня кількість дощів за рік; – показник ступеня. Розрахункову витрату дощових вод Qд знаходять за формулою: Qд q F, (3.2.3)
де qr – розрахункова інтенсивність дощу, л/с; – коефіцієнт стоку (відношення кількості води, що стікає, до кількості води, яка випала в одиницю часу); – коефіцієнт, що враховує заповнення вільної ємкості мережі (=1); F – площа басейну стоку, (Fпр.ч.+Fзел.), га.
mid q r 0,2 tr 0,1. (3.2.4)
Таблиця 3.2.2 – Значення параметрів , q 20, mr , n для населених міст України (n1 для P ≥3,5; n2 для 3,5> P ≥1,4; n3 для 1,4> P ≥0,7; n4 для P <0,7)
Таблиця 3.2.3 – Визначення періоду одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу Р
Сприятливі умови: розташування колектора:басейн площею не більш як150га маєплоский рельєф при середньому похилі поверхні 0.005 і менше; колектор проходить на водорозділі або верхній частині схилу на віддалі від водорозділу не більш як 400 м.
Середні умови: басейн площею більш як150га має плоский рельєф з похилом0.005іменше; колектор проходить у нижній частині схилу по тальвегу з похилом 0.02 і менше, при цьому площа басейну не перевищує 150 га.
Несприятливі умови: колектор проходить у нижній частині схилу,площа басейну неперевищує 150 га; колектор проходить по тальвегу із стрімкими схилами, з середнім похилом схилів більше як 0.02.
Особливо несприятливі умови: колектор відводить воду із замкненої котловини.
Трасування каналізаційних мереж. При проектуванні господарсько-
побутової і зливової каналізаційної мережі застосовують роздільний метод прокладки. Збираючі мережі, трасують по вулицях у технічній смузі П2 (П3) або по території мікрорайону відповідно до похилу місцевості.
Приймальні каналізаційні мережі К1 улаштовують з керамічних труб d=150-200 мм. Кожна секція житлового будинку має один бічний випуск з чавунних труб d=100мм, що закінчується каналізаційним колодязем на відстані мінімум 3м від будинку, як правило, з боку дворового фасаду. Колодязь зі збірних залізобетонних кілець діаметром 1 м не повинен розташовуватися на вході в під'їзд секції.
Залежно від рельєфу місцевості всі колодязі з'єднуються між собою з відводом стічних вод у збиральні мережі.
З'єднання приймальних мереж по ходу води повинне відбуватися під прямим або тупим кутом.
Оглядові колодязі на каналізаційних мережах всіх систем слід передбачати:
у місцях приєднань; у місцях зміни діаметрів трубопроводів та встановлення запірно-
регулюючої арматури (вантузів, випусків, засувок, компенсаторів тощо); у місцях з’єднання на фланцях пластмасових труб із трубами з інших матеріалів. Для самопливних систем:
у місцях зміни напрямку та похилів; на прямих ділянках, де відстань приймається в залежності від діаметра труб: 150 мм – 35 м, 200-450 мм – 50 м, 500-600 мм – 75 м, 700-900 мм – 100 м, 1000-1400 мм – 150 м, 1500-2000 мм – 200 м, понад 2000 мм – 250 -300 м.
Розміри в плані прямокутних оглядових колодязів або камер господарсько-побутової та виробничої каналізації рекомендується приймати в залежності від труби найбільшого діаметра D:
на трубопроводах діаметром до 600 мм включно – довжину і ширину 1000 мм;
на трубопроводах діаметром 700 мм і більше - довжину D+400 мм, ширину D+500 мм. Діаметри круглих оглядових колодязів рекомендується приймати на трубопроводах діаметрами: до 600 мм - 1000 мм; 700 мм - 1250 мм; 800-1000 мм - 1500 мм; 1200 мм - 2000 мм.
Перепадні колодязі слід передбачати:
для зменшення глибини закладання трубопроводів; щоб уникнути перевищення максимально допустимої швидкості руху
стічної води або різкої зміни цієї швидкості; при необхідності, в місцях перетину з підземними спорудами; при затоплених випусках в останньому перед водоймою колодязі.
Дощоприймальні колодязі. Відведення поверхневих стічних водрекомендується забезпечувати шляхом комплексного вирішення питань організації рельєфу і влаштування відкритої або закритої системи водовідведення: водостічних труб (водостоків), лотків у зборі з водоприймальними ґратками решітками, дощоприймачів, кюветів, зливоприймальних колодязів, локальних очисних споруд.
Дощоприймальні колодязі слід передбачати:
на території промислових підприємств та комунально-складських зон, у знижених місцях житлових кварталів, дворових і зелених зон; в середині міських кварталів; на міських площах, вулицях і проїздах;
на затяжних ділянках спусків (підйомів) і наприкінці цих спусків; у знижених місцях при пилкоподібному профілю лотків вулиць і проїздів;
на перехрестях і пішохідних переходах з боку припливу поверхневих вод, а також у підземних переходах через вулиці, якщо сходи не захищено від атмосферних опадів;
на виїздах із дворів і кварталів.
Таблиця 3.2.1 - Відстань між дощоприймальними колодязями (відповідно до ДБН В.2.3-5)
Рис. 3.2.1 – Схема приймальної господарсько-побутової та дощової каналізаційної мережі
ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
Розрахунок теплових витрат. Розрахунок виконується на основіфрагменту генплану мікрорайону з нанесеною схемою теплових мереж від ЦТП до споживачів (ІТП) (рис. 3.1.1).
Розрахунок витрат теплоти на потреби систем опалення будинків Q max o, Вт, для житлових та громадських будинків:
де – 0,278 при qo в кДж/(м3×год×оС) або 1,163 при qo в ккал/(м3×год×оС);
VЗОВН. – зовнішній об’єм будівлі, м3; qo – питома опалювальна характеристика житлових та громадських будівель, кДж/(м3×год×оС) або ккал/(м3×год×оС), для районів з зовнішньою температурою мінус 30 оС (додаток 4); tвн – температура внутрішнього повітря в приміщенні, оС (таблиця 3.3.1); tр.о. – розрахункова температура зовнішнього повітря для опалення, оС (додаток 5); k1 – коефіцієнт, що враховує тепловий потік на опалення громадських споруд, дорівнює 0,25.
Таблиця 3.3.1 – Температура внутрішнього повітря та питома опалювальна характеристика будинків
Розрахунок витрат теплоти на потреби систем вентиляції громадських
де – 0,278 при qв в кДж/(м3×год×оС) або 1,163 при qв в ккал/(м3×год×оС);
VЗОВН. – зовнішній об’єм будівлі, м3; qВ – питома вентиляційна характеристика громадських будівель та терміном будівництва після 1981 р., кДж/(м3×год×оС) (прийняти для школи qВ=2,26 кДж/(м3×год×оС) або 0,54 ккал/(м3×год×оС), для дитячого садка – qВ=0,96 кДж/(м3×год×оС) або 0,23 ккал/(м3×год×оС), для торгівельного центру (магазину) – qВ=3,01 кДж/(м3×год×оС)) або 0,72 ккал/(м3×год×оС); tвн – температура внутрішнього повітря в приміщенні, оС (таблиця 3.3.1); tр.в. – розрахункова температура зовнішнього повітря для вентиляції, оС (додаток 5); k1 – коефіцієнт, що враховує тепловий потік на опалення громадських споруд, дорівнює 0,25; k2 – коефіцієнт, що враховує тепловий потік на вентиляцію громадських споруд, дорівнює 0,6.
Розрахунок витрат теплоти на потреби систем гарячого водопостачання
QсрГВ .,Вт,для житлових будинків:
де 1,2 – коефіцієнт, що враховує тепловіддачу в приміщення від теплопроводів систем гарячого водопостачання (опалення ванних кімнат, сушіння білизни); а – норма гарячої води на одну людину на добу (додаток 6); tг – температура гарячої води, прийняти 55оС;
tх. – температура холодної води, прийняти 5оС; С = 4187 Дж/кг×°С – теплоємкість води; m – кількість мешканців.
Розрахунок витрат теплоти на потреби систем гарячого водопостачання
QсрГВ .,Вт,для громадських будинків
де 1,2 – коефіцієнт, що враховує тепловіддачу в приміщення від теплопроводів систем гарячого водопостачання (опалення ванних кімнат, сушіння білизни); b – норма гарячої води на одиницю або на працюючого (додаток 6); tг – температура гарячої води, прийняти 55оС; tх. – температура холодної води, прийняти 5оС; С = 4187 Дж/кг×°С – теплоємкість води; Р – кількість працюючих (згідно пункту ІІ).
Тепловий потік на потреби систем гарячого водопостачання житлових
будинків (другий метод):
де qn – питомий показник середнього теплового потоку на гаряче водопостачання на одну людину відповідно до таблиці 3.3.3; m – кількість мешканців.
Таблиця 3.3.3 – Питомий показник середнього теплового потоку на гаряче водопостачання.
Результати розрахунків заносять до табл. 3.3.4. Таблиця 3.3.4 – Показники теплопостачання мікрорайону
Рис. 3.3.1 – Розрахункова схема мікрорайону Гідравлічний розрахунок теплових мереж. Метою гідравлічного розрахункує визначення діаметрів трубопроводів і витрат тиску при русі теплоносія.
Для цього теплотрасу попередньо розподіляють на розрахункові ділянки (рис. 3.3.1). Розрахунковою ділянкою називають частину трубопроводу з незмінною витратою теплоносія і діаметром. Для кожної ділянки визначають
с (t 1 t 2) де Qділ – сумарні теплові витрати на ділянці теплопроводу, Вт; С=4187 Дж/кг×°С –
теплоємкість води; t1 – температура сітьової води у подавальному трубопроводі теплових мереж, t1=130 °С; t2 – температура сітьової води у зворотному трубопроводі, t2=70 °С.
Прийнявши величину питомих втрат тиску у трубопроводах теплотраси R (від 30 до 80 Па/м), за відому величину витрат теплоносія на ділянці Qділ за допомогою номограми для гідравлічного розрахунку теплових мереж (додаток 7) вибирають діаметри трубопроводів і дійсні питомі втрати тиску на кожній із ділянок Rділпит.
Під час руху теплоносія по трубопроводах виникають втрати тиску по довжині внаслідок тертя між частинками теплоносія і внутрішніми поверхнями труб, а також місцеві опори, що виникають у фасонних частинах трубопроводу.
Загальні втрати тиску на ділянці визначають як
де Pл - сумарні втрати тиску на подолання сил тертя або лінійні втрати тиску, Па:
Лінійні втрати тиску прямо пропорційні питомим втратам тиску на тертя
Rпит,Па/м,і фактичній довжині ділянки lф,м,на якій втрачається тиск. діл Рм -місцеві опори,що виникають у фасонних частинах і в арматурітеплопроводів, знаходять за формулою, Па:
Сумарні втрати тиску на всій довжині теплової мережі обчислюють як суму загальних втрат тиску на ділянках теплотраси: ∆Ро=∆Р1-2+∆Р2-3+∆Р3-4+∆Р4-5+∆Р5-6. (3.3.12) Результати гідравлічного розрахунку зводять до табл. 3.3.5. Таблиця 3.3.5 – Гідравлічний розрахунок головної магістралі теплотраси
Трасування теплових мереж. Теплові мережі можуть бути,яккільцевими, так і тупиковими. Прокладатись як роздільно, так і сумісно з іншими інженерними мережами. Розподільні теплові мережі Т0(2) прокладають по вулицях міста від джерела до інженерних споруд: при роздільному методі прокладки - під тротуаром; при суміщеному методі прокладки в міському колекторі разом з В1, W1, V0 також під тротуаром.
Розвідні теплові мережі Т0(4) виходять із ЦТП до будинків мікрорайону при роздільному методі прокладки в непрохідних каналах, розташованих у землі, як правило, з боку дворових фасадів, на відстані не менше 2 м від фундаментів будинку, а при безканальній прокладці на відстані не менше 5 м. При суміщеному методі прокладки теплові мережі розміщують у прохідному каналі (мікрорайонному колекторі) під мікрорайонними проїздами або в технічних підпіллях будинків і "зчіпках" між ними.
Ввід Т0(4) і відгалуження при транзитному методі прокладки по технічних підпіллях закінчуються індивідуальним тепловим пунктом (ІТП), в якому відбувається зниження температури теплоносія від 150-1300С до 95-1050С для подальшої подачі теплоносія в систему опалення будинку. ІТП розміщується в технічних підпіллях будинку. Можлива установка одного ІТП на кілька секцій будинку або одного на весь будинок. При роздільному методі прокладки в місцях відгалужень мережі до будинків установлюють теплові камери із запірною арматурою і контрольно-вимірювальними приладами.
Рис. 3.3.2 – Роздільний метод прокладки теплових мереж ГАЗОПОСТАЧАННЯ
Розрахунок споживання газового палива. Розрахункові річні витрати газуна побутові й комунальні потреби житлових визначають згідно з нормами його споживання (табл. 3.4.1).
Річні витрати газу Qрік, м3/рік, визначають для кожного з житлових будинків мікрорайону, що використовують його на побутові потреби:
де m – кількість мешканців у житловому будинку; nı – норма витрат газу на приготування їжі на 1 людину, ккал/рік (табл. 3.4.1); n2 та n3 – норми витрат газу на приготування гарячої води для побутових потреб та (або) прання (якщо в будинку передбачене централізоване гаряче водопостачання, то n2=0 та n3=0, якщо є газові водонагрівачі, то прийняти за табл. 3.4.1); 0,1 – кількість білизни для прання на одну людину на рік, т; QPН – калорійність газового палива, ккал/м3 (згідно завданню).
Годинні витрати газу Qгод, м3/год, для всіх видів споживачів визначають залежно від річних витрат газу і коефіцієнта годинного максимуму Khmax за формулою:
Для житлових мікрорайонів Khmax обирають залежно від кількості жителів у мікрорайоні за табл. 3.4.2.
Таблиця 3.4.1 - Норми споживання газу
Таблиця 3.4.2 - Коефіцієнт годинного максимуму
Таблиця 3.4.3 – Показники газопостачання мікрорайону для житлових будинків
Трасування газових мереж. Розвідні газові мережі низького тиску від ГРПможуть прокладатися у двох варіантах: 1-й варіант – газопроводи зі сталевих труб з посиленою ізоляцією прокладають в землі на відстані 2 м від фундаменту будинку. Ввід в будинок роблять у сходові клітки; 2-й варіант - газопроводи, пофарбовані олійною фарбою, прокладають в основному по дворових фасадах житлових будинків вище вікон 1-го поверху і між будинками під землею. Вводи в будинок улаштовують безпосередньо в кухні. Якщо кухні знаходяться з боку вуличного фасаду, то ввід роблять у сходові клітки (рис. 3.4.1).
Рис. 3.4.1 – Методи прокладання газових мереж: 1-й варіант - Г1 у землі (ввід до сходової клітки); 2-й варіант - Г1 по фасадах будинків (ввід безпосередньо до кухонь)
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
Розрахунок споживання електричної енергії. За ступенем надійностіелектропостачання електроприймачі в мікрорайоні належать до категорій, вказаних в додатку 8.
Електропостачання приймачів II категорії надійності електропостачання рекомендується здійснювати від двох незалежних взаєморезервованих джерел. Допускається перерва в електропостачанні на час, необхідний для вмикання резервного живлення черговим персоналом чи виїзною оперативною бригадою.
Електропостачання приймачів III категорії надійності електропостачання може здійснюватись від одного джерела живлення за умови, що перерва в електропостачанні, яка необхідна для ремонту і заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, не перевищує однієї доби.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-16; просмотров: 142; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.44.23 (0.166 с.) |