Основні види нафтопродуктів.

авіаційні, автомобільні бензини, диз. паливо, котельне, пічне, реактивне пал. Продукція, отрим. При прямій перегонці і при втор. процессах, піддаються очищенню за доп. різних фізико-хім. Методів видалення сірочних, кисневовмісних смол.

Одну з гол. групп становлить паливно-газоподібне і рідке. До нього відносять різні прод. Переробки газів нафтових похідних, гази нафтопереробки, бензин, гас, мазут. Осн. к-ть нафтових палив становить моторне пал., яке застос. В двигунах внутр. Згоряння.

Бензин, гас., мастила є уже готовими товарами.

Інші нафтопрод. Викор. Як сиров. Для змащень, мастил, взуттєвих кремів, свічок, миючих зас.

Рідке нафт. пал. поділ. на карбюраторне, диз., котельне. У продаж йде карб., диз. призначене для диз. двигунів, що не мають карбюратора. Найбільш цінною частиною нафти є бензин, вихід якого становить 20-25%. Для збільш. Виходу бензину застос. Кренінг(???) – пр-с нагрівання нафти чи мазуту до темп. 450-650 гр. Кінц. Залишком від переробки мазуту є гудрон (бітум). Переробка мазуту кренінгом (темп. 650-750) дає можл. Отрим. Етилен, пропен і ароматичні прод.: бензол, толуол ксилол. Вони є сиров. Для в-ва барвників, синтетичних смол і каучуків.

Якість бензолу х-зується велич. Октанового числа, воно відбито в марках (А-72, А-76, А-92, AU-95, AU-58). Найб. попитом х-зується бензол А-92.

Освітлювальним нафтопрод. є газ: освітл. і освітл. важкий застос. в спец. Лампах для освітл. прим. з підв. Вогненебезп. Осв. газ викор. ще як пал. для побут.-нагрівальних приладів і як розчинник.

Товарними нафтопрод.є розчинники: в осн. це бензин – розч для лако-фарбної пром., його викор. також для промислово-техн. цілей. Бензиновий розч. викор. для розч. густо тертих фарб, оліф, лаків. Бензин для пром.-техн. цілей викор. для хім. Очищення тканин і одягу, промивання дет. Під час ремонту, для змивання антикорозійних мастил, у в-ві штучн. шкіри, тощо

 

Фактори, що впливають на хімічний склад та властивості фруктів і овочів.

В процесі росту в фруктах і овочах накопичуються органічні і мінеральні речовини. Поступово фрукти і овочі досягають споживної стиглості, набувають відповідного зовнішнього вигляду, забарвлення шкірки, м'якоті, максимальної кількості хімічних споживних речовин, що зумовлюють смак і запах.

На формування властивостей і харчової цінності фруктів та овочів впливають біологічні особливості кожного виду помологічного, ботанічного сорту. Дуже важливо не допустити перестигання фруктів і овочів, бо вони втрачають поживні речовини, смакові, товарні властивості і здатність до тривалого зберігання.

Втрати врожаю і зниження якості овочів і фруктів залежать від строків їх збирання (знімання)

Строк достигання фруктів зумовлює тривалість і'х зберігання. Чим довше достигають фрукти під час зберігання, тим тривалість їх зберігання більша.

Хімічний склад, а відтак харчова цінність, смакові та інші властивості фруктів і овочів залежать і від географічної, природно-кліматичної зон їх вирощування, агротехнічних засобів і екології навколишнього середовища.

Підвищена вологість грунтів і повітря, зменшення сонячного опромінювання (інсоляція) призводять звичайно до зниження вмісту в фруктах і овочах цукрів, інших речовин і збільшення кількості органічних кислот, вологи.

Для вирощування фруктів і овочів високої харчової цінності, необхідно впроваджувати сортову політику, прогресивні технології вирощування, збирання і зберігання врожаю, які б дозволили підтримувати стійкість фруктів і овочів проти захворювань, затримувати процеси достигання і перестигання плодів, сприяти підвищенню їх харчової цінності і товарної якості.

 

Класифікація фруктів.

В основу класифікації фруктів покладена їх будова і природно-кліматичні зони вирощування.

Насіннячкові плоди складаються зі шкірочки, м'якоті, насіннєвої камери і насіння. До плодів цієї групи відносять яблука, груші, айву, горобину, мушмулу, глід.

Кісточкові плоди складаються зі шкірочки, м'якоті і кісточки, в якій міститься насіння. До кісточкових плодів належать сливи, вишні, черешні, абрикоси, персики.

Ягоди поділяють на справжні — утворюються за рахунок зав'язі, складаються зі шкірочки, м'якоті, в якій розміщено насіння (є безнасіннєві ягоди), до яких відносять виноград, смородину, порічки, аґрус, журавлину, чорницю, брусницю; несправжні — складаються з розрослого плодоложа, на якому містяться сухі плодики-сім'янки, це суниці і полуниці; складні — складаються з окремих плодиків, що зрослися між собою — малина, ожина.

Тропічні плоди мають різну будову і об'єднані в групу за природно-кліматичною зоною вирощування: ананаси, банани, манго, фініки, папайя, авокадо, гуява, мангустан, лічжі, сапотіла, пасіфлора, карамбола, анони.

Субтропічні плоди також об'єднані не за будовою, а за природно-кліматичною зоною вирощування: хурма, гранати, фейхоа, інжир. До субтропічних належать і цитрусові плоди, що мають будову багатогніздних ягід, вкритих шкірою, яка складається з двох шарів (альбедо і флаведо). Це мандарини, апельсини, лимони. А також грейпфрути.

Горіхоплідні не відносяться до фруктів. Їх поділяють на несправжні горіхи: волоський, мигдаль, фісташки і справжні: ліщина, фундук.

Кожна група фруктів має багато помологічних, а виноград — ампелографічних сортів. Яблука, груші пізні, айва, абрикоси, персики, сливи і алича крупноплідна, вишні, черешні, виноград поділяють на першу і другу помологічну групи. До першої групи відносять сорти фруктів високої харчової цінності, гарного зовнішнього вигляду, які добре транспортуються і зберігаються. Такі сорти мають вищу цінову вартість.

Області і зони вирощування вітчизняних та імпортних фруктів. Фрукти (до них відносять і ягоди) вирощують в усіх областях України, розподілених між грунтово-кліматичними зонами. Кожна область має свій поділ на зони. Помологічні сорти фруктів, ботанічні сорти овочів, що рекомендовані державною комісією з сортовипробування для окремих областей, називають районованими.

 

66. Класифікація овочів.

1. Вегетативні

2. Плодові

Вегетативні:

• Бульбо подібні(картопля,топінамбур)

• Коренеплідні(морква,буряк,селера,петрушка)

• Капустяні(всі види капусти)

• Цибуляні(цибуля ріпчаста,часник,черемша)

• Зелені(салат,шпинат,щавель)

• Пряно смакові(кріп,меліса,коріандр)

• Десертні(ревінь,артишок)

Плодові:

• Гарбузові(гарбузи,дині)

• Томатні(баклажан,перець)

• Зернобобові(горох,квасоля)

 

Молоко і молочні товари.

Молоко багате різноманітними поживними речовинами. У молоці міститься більш 100 необхідних для організму речовин: білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни, ферменти, імунні тіла й ін. Ці речовини знаходяться в найкращих сполученнях і легко засвоюються організмом.

Завдяки вмісту в молоці різних ферментів і імунних тіл свіжоздоєне (парне) молоко має бактерицидні властивості, тобто вбиває деякі хвороботворні організми чи перешкоджає їхньому розвитку. Але, молоко яке зберігається при кімнатній температурі, стає сприятливим середовищем для розвитку мікроорганізмів буквально через кілька годин після доїння.

Молоко легке майже цілком засвоюється організмом, калорійність його складає від 300 до 800 ккал. Калорійність залежить від вмісту жиру.

Молочнокислі продукти одержують з молока (незбираного або знежиреного) чи вершків внаслідок молочнокислого бродіння або молочнокислого і спиртового бродіння. Ці продукти збуджують апетит, зміцнюють нервову систему. Внаслідок молочнокислого бродіння та інших біохімічних процесів кожний продукт набуває своєрідних смаку, аромату і консистенції.

Залежно від сировини, виду закваски і технології приготування молочнокислі продути виготовляють таких видів: сметану, сир, вироби з сиру і дієтичні молочнокислі продукти (простоквашу, ацидофілін, ацидофільне молоко, кефір, кумис та ін.)

 

Кондитерські товари.

Кондитерські товари - це вироби які по своїй суті складаються переважно з цукру,

патоки, солодких речовин, молока, какао-бобів, борошна, різних ягід і фруктів, вершкового масла. Природно, що виходячи з цього, це в основному солодкі продукти, в особливість яких входить гарна засвоюваність, харчова цінність, приємний смак, краса.

Кондитерські товари можна кваліфікувати на дві групи:

борошняні та цукристі.

До борошняним, кондитерських виробів можна віднести пряники,

вафлі, кекси, печиво, рулети, торти,

тістечка.

До цукристим відносяться шоколад, какао-порошок, цукерки, ірис, фруктово-ягідні вироби.

Харчова цінність обумовлена наявністю в кондитерських виробах компонентів, які необхідні людському організму, а саме вуглеводи, мінеральні речовини, білки, жири, вітаміни і т. п.

Так як тільки в нашій країні можна нарахувати близько 4000 найменувань кондитерських виробів, виникає питання: чи може бути ще удосконалення кондитерських товарів?

Так, може. Основними напрямками в поліпшенні нових видів кондитерських виробів є удосконалення асортименту для дієтичного та дитячого харчування, зниження вуглеводів у виробах, збільшення білків, ну і звичайно, що важливо, це зниження кількості цукру.

Враховуючи, що білок є не тільки дуже корисним компонентом, але і дуже дефіцитним в наших продуктах харчування, в наш час проводиться робота в розробці нових видів білково-яке містить сировини, що буде застосовуватися при виготовленні кондитерських виробів. Для підвищення біологічної цінності застосовують цінна сировина як овочі і плоди.