Завданням проектувальника є створення виробництв і підприємств, які до моменту введення в експлуатацію будуть на рівні світових технічних досягнень.

Для виконання цього завдання проектувальник повинен бути в курсі не тільки передового вітчизняного і зарубіжного досвіду, але й мати у своєму розпорядженні дані про очікувані досягнення науки, про перспективи розвитку техніки, тобто комплекс відомостей науково-технічного прогнозу. Майбутні науково-технічні досягнення слід враховувати в будь-якому проекті. Разом з тим проектувальник повинен бути упевнений, що дані науково-технічного прогнозу відображають реальний стан речей, що нове краще старого і до певного часу буде запроваджене.

Особливо важливо використовувати сучасне устаткування. На будівельний і пусковий періоди нового підприємства може закладатися устаткування, що випускається вітчизняними заводами або на яке вже розроблені робочі креслення і заплановано виготовлення і відладку у встановлений термін.

Не менш важливе при проектуванні виконання екологічних вимог (екологія — наука про взаємовідношення організмів з навколишнім середовищем).

Необхідно забезпечити кліматичні чинники в приміщеннях ливарних цехів (температура, освітленість, вологість воздуха, відсутність протягів).

Вміст пилу, газів і інших шкідливих викидів в повітрі робочої зони повинно бути нижче меж допустимих концентрацій (ДКй). Пил викликає у тих, що працюють, захворювання силікозом (ДК піщаного пилу 2 мг/м³)

У зв'язку з цим обдування стисненим повітрям на робочих місцях виливків, форм і інші подібні операції за правилами техніки безпеки забороняються.

Застосування в проектах нових технологічних процесів, які пов'язані з використанням фарб і інших хімічних речовин допускається при наявності оформлених в установленому порядку інструкцій, що узгоджені з органами Держміськтехнагляду і містять дані про склад, кількість шкідливих речовин, що виділяються, по переділам виробництва, рекомендації по вентиляції, очищенню стоків і вказівки про зберігання відходів.

Рівень шуму повинен бути нижче нормативного (у робочій зоні - 75 дБ). Необхідний захист навколишньої атмосфери, перш за все шляхом допалювання і очищення газів від плавильних печей (вагранок, дугових печей і ін.).

З метою скорочення споживання кисню для цехів, розташованих в крупних містах, рекомендується для плавки застосування індукційних печей.

Захист прилеглих водних басейнів повинен забезпечуватися шляхом очищення промислових стоків і ін.

Велике значення для поліпшення умов праці має механізація прибиральних робіт, створення приємного виробничого інтер'єру (забарвлення приміщень, устаткування і т. п.), забезпечення доброго побутового обслуговування працівників (додатково див. «Заходи щодо охорони праці»).

У передпроектній стадії слід вибирати оптимальні масштаби виробництва (підприємства), щоб не подовжувати терміни будівництва, освоєння потужностей, що вводяться, і не допускати тим самим «омертвлення» державних коштів. Тривалі терміни будівництва можуть сприяти моральному старінню проектів. В цьому випадку проектувальникам доводиться порушувати свою головну заповідь: спроектував — не міняй і за узгодженням із затверджуючими інстанціями вносити зміни до застарілих проектів, що реалізуються..

Проектно-сметну документацію погоджують з генеральною підрядною будівельною організацією для обліку її реальних можливостей і скорочення термінів будівництва.

У ряді випадків доцільне проектування і будівництво підприємств по окремих чергах.

Проектні організації шляхом координації своїх дій зі всіма зв'язаними ланками можуть виконувати свої основні функції — здійснювати зв'язок між наукою і виробництвом, впливати на темпи технічного прогресу, на ефективність суспільного виробництва і капітального будівництва.

Основні положення, які застосовуються при проектуванні будівництва (реконструкції) ливарних цехів і заводів, приведені нижче.

- Передбачати концентрацію і організацію спеціалізованих виробництв,, що мають оптимальні потужності для інтенсивного використання устаткування. Для забезпечення високої продуктивності праці і ефективності виробництва на основі комплексної механізації і автоматизації застосовувати прогресивні технологічні процеси для одержання виливків високої якості; організовувати потокове виробництво; використовувати відсаджене високопродуктивне устаткування, пристосоване до серійності виливків, що виготовляються. При підвищених вимогах до точності і якості виливків, а також при виготовленні виливків з кольорових сплавів рекомендується застосовувати спеціальні способи литва з урахуванням серійності виробництва. Для створення чіткого порядку і відповідальності за якість продукції, що випускається, доцільно ливарні цехи будувати з повним закінченим циклом виробництва.

- Об'єкти на території, що забудовується, розміщувати раціонально з економічними об'ємно-планувальними вирішеннями будівель для зменшення площ для будівництва. Передбачати раціональні потоки людей і вантажів. На початкових стадіях проектування при розробці технологічних планувань намічати основні проїзди і проходи; виділяти площі для розміщення вентиляційного устаткування, підстанцій, пультів, АСУТП і ін.

- На заводах з декількома ливарними цехами зберігання і підготовку шихтових і формувальних матеріалів передбачати в центральному базисному цеху (включаючи копрову установку).

При великих об'ємах виробництва (>80—100 тис. т/рік виливків) зберігання шихтових матеріалів раціонально зосереджувати в прицехових складах шихтових матеріалів. Для зберігання сухого піску рекомендується застосування силосних башт. Передбачати склади, що окремо стоять, для зливу і зберігання рідких зв'язуючих. Всі допоміжні служби ливарного заводу рекомендується блокувати в одному корпусі.

- Для забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці передбачати локалізацію шкідливих речовин там, де вони утворюються, шляхом герметизації устаткування, місцевими відсмоктувачами і застосуванням загальнообмінної вентиляції. Зменшувати шум. Передбачати систему прибирання пилу. Забезпечувати виконання вимог з захисту від забруднень навколишньої атмосфери і прилеглих водних басейнів.

- Ухваленими в проекті технічними рішеннями з ливарного виробництва в цілому повинні забезпечуватися високі техніко-економічні показники і можливості освоєння потужностей, що вводяться, в нормативні терміни.

- Ливарні заводи необхідно будувати паралельно з будівництвом житла, профессионально-технічних училищ і гуртожитків до них, щоб до моменту введення в експлуатацію виробничих об'єктів була можливість навчити і підготувати кадри. [13]

Структура ливарного цеху

Структуру ливарного цеху визначає його потужність, номенклатура, режим роботи, ступінь спеціалізації і тип виробництва.

Сучасний ливарний цех складається з виробничих і допоміжних відділень, складських і службово-побутових приміщень:

1) виробничих відділень: плавильного, включаючи дільницю приготування шихти; формувально-заливально-вибивного, включаючи сушильні установки; сумішоприготувального, включаючи бункери-відстійники; стрижневого, включаючи сушильні установки; відділення обрубування, очищення і термообробки литва з дільницею виправлення литва і гідровипробувань; відділення ґрунтування литва;

2) допоміжних відділень: ремонтно-енергетичного, модельно-опочного, ковшового, лабораторій, відділень підготовки свіжих формувальних матеріалів, регенерації сумішей, каркасного відділення, дільниць отримання вуглекислоти, установок сантехнічного устаткування, підстанцій;

3) складів шихти, свіжих формувальних матеріалів, опок, модельного оснащення, пристосувань і інструментів, виливків;

4) службово-побутових приміщень, в яких розміщуються контора цеху, технологічне бюро, служби механіка і енергетика, бухгалтерія, бюро праці і зарплати, виробничо-диспетчерська і планово-економічна служби, бюро технічного контролю, вбиральні, душові, їдальні, червоні кутки, медпункт, кімната гігієни жінки, санвузли.

При розрахунку техніко-економічних показників цеху не враховуються:

а) площі, розташовані поза приміщеннями цеху;

б) площі, розташовані на проміжних поверхах, майданчиках, в тунелях, підвалах) естакади для литва і опок;

в) побутові приміщення, санвузли, загальноцехові контори і контори майстрів;

г) базисні склади заводу;

д) площі в перших поверхах двоповерхових будівель, зайняті транспортними пристроями і устаткуванням, яке в одноповерхових будівлях розміщується в підвалах, тунелях, на галереях і майданчиках;

е) дільниці попередньої механічної обробки.

Розміри площ розраховуються по осях. Площі, зайняті пультами управління устаткування, технологічними трансформаторами, високочастотними генераторами і іншим, включаються у виробничу площу. Площі плавильних і сумішоприготовальних відділень враховуються тільки по одному поверху, що має найбільшу площу. Виробничі, допоміжні і складські площі враховуються при визначенні техніко-економічних показників. При зіставленні показників площі базисного складу розподіляються між обслуговуваними ливарними цехами пропорційно їх випуску.

Співвідношення між площами виробничих відділень залежить від роду металу, ваги і конфігурації виливків, ступеня механізації, типу виробництва і інших чинників. Для порівняння співвідношень площ відділень за 100% приймають площу, зайняту під формувально-заливально-вибивне відділення. Орієнтовні співвідношення площ виробничих відділень цеху складають: сумішоприготувальне відділення — 20—40%; стрижневе— 30—60; плавильне — 20—30; обрубно-очисне — 50—70%. Якщо в обрубному відділенні проводять термообробку виливків, площа додатково збільшується до 25%.[6]

 

4.1 ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

4.1.1 Розрахунок виробничої програми проектованої дільниці