Тема 2.2. Побутові хімічні товари

План лекції:

1. Засоби для прання і миття.

2. Засоби для чищення і полірування.

3. Транспортування і зберігання побутових хімічних товарів.

4. Засоби для підвищення врожайності і захисту рослин. Особливості зберігання і продажу.

Література:

1. Агбаш В.М. и др.. Товароведение непродовольственных товаров. – М.: Экономика, 1983.

2. Власова А.В. Основи товарознавства непродовольчих товарів. –К.: Навчальний посібник, 2006.

3. Войнаш Л.Г. та інші. Товарознавство непродовольчих товарів. Ч.1. Підручник – К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2004.

4. Зрезарцев М.П. Товарознавство непродовольчих товарів. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2009.

5. Товароведение непродовольственных товаров. Учебное пособие под. ред. В.Е. Сыцко. Минск: Высшая школа, 1999.

6. Товароведение и организация торговки непродовольственными товарами. Учебник /Под ред.. А.Н.Неверова – М.: ИПРО, 2000.

7. Товароведение потребительских товаров. Навчальний посібник. – М.: «ИД ФОРУМ»: ИНФРА – М, 2008.

Засоби для прання і миття

До засобів для миття і прання відносять сполуки, призначені для виведення забруднень з поверхонь тканих, трикотажу тощо, Засоби для прання і миття об’єднують групи миючих, відбілюючи, водопом’якшувальних засобів, антистатиків.

Миючі засоби за природою миючої речовини поділяють на мила і синтетичні миючі засоби (СМЗ).

Мило господарське

Це миючий засіб, основною активною частиною якого є натрієві та калієві солі жирних кислот.

• За призначення господарські мила поділяють на мила для ручного прання, для миття посуду.

• За консистенцією господарські мила можуть бути тверді (кускові, порошкові, гранульовані), рідкі, пасти.

• За концентрацією миючих речовин мила випускають кускові – 60, 66, 70, 72%, порошкові й рідкі – 10-72%.

Мила мають високу миючу здатність, створюють стабільну піну. Вони нешкідливі для організму людини і навколишнього середовища.

Недоліки мила – неефективні в жорсткій воді, добре миють тільки при підвищеній температурі миючого розчину (50-70⁰С).

 

Синтетичні миючі засоби

Синтетичні миючі засоби – це складні сполуки на основі синтетичних миючих речовин. Крім яких до складу синтетичних миючих засобів входять електроліти, стабілізатори піни, антиресорбційні домішки, вибілювачі, пахучі речовини.

Синтетичні миючі засоби групують за призначенням, консистенцією, особливістю складу і виду.

Синтетичні миючі засоби класифікують за такими ознаками:

• за способом застосування розрізняють:

- для прання вручну та у пральних машинах активаторного типу;

• за матеріалом виробів:

- з бавовняних, лняних, штучних, синтетичних, змішаних волокон;

- з синтетичних і змішаних волокон;

- з вовняних, шовкових і синтетичних волокон;

- з бавовняних і лляних волокон;

• за агрегатним станом:

- тверді (порошки, бруски, таблетки, гранули);

- рідкі;

• за призначенням:

- для замочування і прання;

- для прання сильно забруднених виробів;

- для прання та дезинфекції;

- для прання і надання антистатичних властивостей;

- для прання і відбілювання.

Також СМЗ класифікують за складом, видом упаковки, маси нетто, марках та інших ознаках.

Синтетичні мийні засоби упаковують у пакети, коробки, флакони на яких вказують найменування і підпорядкованість виробника, найменування засобу, масу нетто, дату випуску і короткий опис способу вживання.

Маркування на пачці означає марку продукту. Наприклад: Лотос, Ariel, Tide, Persil тощо.

Крім основних використовують допоміжні засоби для прання і миття:

- відбілювачі застосовують для відбілювання тканин і відновлення яскравості забарвлення («Персоль», «Хлоракс», «Білизна», «Ваніш»);

- водопом’якшувальні засоби мають більш високу миючу здатність, а вироби краще зберігають міцність, м’якість, яскравість кольору;

- підкрохмалюючі засоби надають тканинам щільність, достатню жорсткість, привабливий зовнішній вигляд і меншу забрудненість матеріалу («Либідь», «Крос»);

- антистатики – це засоби для зменшення електризації тканин з хімічних волокон. Надходять в продаж у вигляді рідких, пастоподібних і аерозольних препаратів.

Показники якості СМЗ поділяють на органолептичні (зовнішній вигляд, колір, запах, білизна для непофарбованих порошків) та фізико-хімічні показники: вміст активних миючих речовин і домішок, ціноутворення в миючому розчині (обсяг і стабільність піни) та білизну оброблювальної тканини.

Усі засоби не повинні мати сторонніх домішок, неприємного запаху. Оцінюють також повноту і чіткість маркування, ретельність пакування, колір і однорідність консистенції.