Шість основних способів друку

Вступ

Людині, що вивчає рекламну справу, не обов'язково знати технічні деталі друкарських процесів, машин та верстатів, але загальне уявлення про способи друку має суттєве значення, насамперед коли йдеться про різні типи рекламних матеріалів, що виготовляються за допомогою цих способів. У цьому розділі йтиметься про шість основних способів: високий друк, літографію, глибокий друк, флексографію, шов-котрафаретний друк та цифровий друк. Високий друк тепер використовують дуже рідко, а літографія витісняє глибокий друк.

Високий друк

Близькими до цього способу є звичайна печатка та друкарська машинка, тобто друковані знаки з'являються на папері внаслідок притискування до нього пофарбованої рельєфної поверхні. Машина може бути плоскодрукувальною і друкувати на окремих аркушах паперу або ротаційною і друкувати на ролях.

Високий друк вимагає рельєфної друкарської поверхні. Рельєф може мати вигляд автотипної крапки, лінії або літери. Рівні частини поверхні залишають пробіли.

Це — дійсно універсальний спосіб і однією з його переваг є можливість використовувати папір будь-якого типу. Коли виникає потреба в тонових картинках, використовують автотипні растри — від дуже грубих до дуже мілких, залежно від типу паперу. Високим друком можна робити буквально все — від візитних карток до високоякісних повнокольорових каталогів або книжок. Є спеціальні машини, які можуть друкувати на ніжних матеріалах, наприклад фользі.

Вадою високого друку є великі ротаційні машини, що вимагають значної кількості працівників. Цей спосіб друку є досить дорогим для великих тиражів, якщо тільки не стереотипувати та, за потреби, заміняти друкарські форми або не використовувати одразу кілька машин.

Більше того, виробництво металевого шрифту та друкарських форм вимагає цілого відділу — словолитні в буквальному розумінні цього слова. Колись вони були в друкарнях старих газет "Фліт Стрит". Діяльність таких відділів вимагала великої кількості працівників і була дуже дорогою. Вони зникли з переходом до офсетної літографії — дешевшої, менш трудомісткої та ще й якіснішої. Проте невеликі друкарні все ще послуговуються високим друком.

Оскільки шрифт виливається з гарячого металу, то цей процес часто називають "гарячометалевою системою", таким чином зазначаючи його відмінність від інших процесів, що базуються на "холодному" наборі на плівці або стрічці. Автотипний растр використовують для репродукування картинок в усіх системах, за винятком глибокого друку.

Літографія

Це дуже стара техніка друку, і вона користується популярністю серед друкарів у всьому світі. Спочатку літографія потребувала великої плити з пористого каменя (його видобували в гірському масиві Джура, що в Німеччині). Цей спосіб є плоским, тобто друкований образ притискається до каменя або пластини. Друк ґрунтується на тому принципі, що вода та жир не змішуються. Отже, якщо друкований образ є жирним і пофарбованим, то вода змиє зайву фарбу, але залишить її на жирних ділянках. Цим і пояснюється необхідність застосування пористого каменя. Сьогодні в літографії використовують металеві пластини, а машини можуть бути як ротаційними, так і плоскодрукувальними. Отже, можна застосовувати, як ролі паперу, так і окремі аркуші.

Системою DTP (desk top publishing — настільне видання ) користуються не тільки компанії для видання власних часописів та інших друкованих матеріалів, але й видавці книг та газет. Повністю набрані та розмічені сторінки передають з комп'ютера до друкарської машини. Застосовуючи системи PageMaker або Quark Express, текст можна написати, набрати та розбити на сторінки. Типографіка є гнучкою завдяки децимальній шкалі розмірів шрифту. "Ударні" рядки можна розташувати, розтягнути або стиснути прямо на екрані.

Офсетний друк

Літографію часто називають офсетним друком. В офсетній машині є три циліндри. Друкарська форма із зображенням у позитиві, обгорнена навколо формного циліндра, спочатку друкує на циліндрі з офсетним гумовим полотнищем. Зображення стає негативним. Циліндр з офсетним гумовим полотнищем передає (англ. offset — звідси й назва способу) зображення на папір, який рухається в машині завдяки прес-циліндру (див. рис. 13.1).

 

Рис. 13.1. Офсетна літографія

Переваги літографії

Тепер цей спосіб друку використовують скрізь і в багатьох формах. У тому числі існують невеликі офісні друкарські машини. Він має такі переваги:

а) друкарські машини є дуже компактними;

б) можна використовувати мілкий автотипний растр (навіть під
час друкування газет);

в) репродукція ілюстрацій дешевша, оскільки немає потреби в ок
ремих растрових формах;

г) можна застосовувати фотонабір або системи "настільного ви
дання" типу Apple-Macintosh;

д) можна використовувати глянцеві фарби високої якості з до
датковим пігментом. Комбінація глянцевого паперу та глянцевих
фарб значно поліпшила вигляд популярних часописів;

є) процес підготовки друкарської форми є простішим і чистішим, оскільки немає гарячого металу. Друкарня нагадує швидше лікарні, ніж задушливий, шумний і брудний цех високого друку;

є) текст приклеюють і фотографують для виготовлення форми. Клієнт може надати комп'ютерний диск або готовий для фоторепродукційного апарата макет замість металевих кліше або стереотипних форм, що використовуються у процесі високого друку;

ж) літографічні машини є вельми придатними для багатокольоро
вого друку. На рис. 13.2 ви бачите креслення типової чотириколір
ної літографічної машини;

з) цей процес є настільки швидким, що за умови комп'ютеризації
відділу новин і наявності офсетних друкарських машин між напи
санням тексту і друком газети минає лише кілька хвилин.

Рис. 13.2. Чотириколірна літографічна машина. Креслення надано компанією "Heidelberg"

Глибокий друк

Головною перевагою глибокого друку є тривалий час експлуатації друкарського циліндра і його здатність друкувати на відносно дешевому і зовнішньо якісному суперкаландрованому папері, що його колись використовували для видання жіночих часописів. Глибокий друк у його найякіснішій формі застосовують для друкування поштових марок та репродукцій творів мистецтва. У Сполученому Королівстві спочатку цей спосіб друку використовувався для друкування популярних часописів з великими тиражами, а потім — для видання кольорових часописів, що виходять у вихідні дні. Проте нові жіночі часописи і часописи з телепрограмами на тиждень перейшли на офсетно-ролевий друк, оскільки він дозволяє використовувати рулони якіснішого паперу.

Спочатку глибокий друк був протилежністю високого друку та літографії. У друкарській поверхні робилися маленькі квадратні заглиблення різної глибини (для забезпечення різної насиченості кольорів), в які наливалася фарба. Фарба в буквальному розумінні цього слова "висмоктувалася" із заглиблень на папір. Це нагадує гравірування на міді, коли малюнок вирізається на поверхні. Сьогодні глибокий друк застосовують також для друкування ярликів та упаковок (див. рис. 13.3).

 

Рис. 13.3. Глибокий друк