Місто техніко-економічного обгрунтування в інвестиційному проекті.

Вкладенню капіталу передує підготовка техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) інвестиційного проекту. Головними формами фінансування є фінансові і реальні інвестиційні проекти, останні потребують розробки ТЕО. Це, у першу чергу:

· технічне переозброєння, реконструкція та нове будівництво

· інвестування товарно-матеріальних запасів та ін. оборотних активів з метою розширення виробництва

· придбання або оренда земельної ділянки з подальшим її облаштуванням та інвестуванням.

ТЕО розробляється, як правило, не за рахунок, а за кошти учасників тендерів, що відстоюють свої варіанти проектів. ТЕО невеликих об*єктів фінансується за рахунок проектно-дослідних робіт у складі зведеного кошторису будови. ТЕО належить до інвестиційної фази фінансується інвестором.

Етапи обгрунтування реального інвестиційного проекту:

1 етап:

- визначення структури джерел фінансування

- прогноз ринкових цін на матеріали, обладнання, працевитрати

- визначення складу собівартості майбутньої продукції

- вивчення пропозиції ринку інвестиційних товарів

2 етап:

- визначення можливих учасників проекту

- складання інвестиційного кошторису

- прогноз собівартості та цін на продукцію

- вивчення можливостей укладення ф*ючерських контрактів

3 етап:

- вивчення первинного оьсягу інвестицій

- розробка завдання на проектування

- прогноз очікуваних доходів

- вибір району, пункту розміщення об*єкта

4 етап:

- визначення життєвого циклу інвестицій

- розробка проектно-кошторисної документації

- розрахунок показників фінансової ефективності проекту

5 етап: оцінка економічної ефективності варіанта інвестиційного проекту.

Фінансовий інвестиційний проект – це проект придбання цінних паперів, який вимагає певних економічних обгрунтувань. Для обгрунтування купівлі цінних паперів використовується бухгалтерська, фінансова та статистична звітність підприємства.

Економічна оцінка проекту відіграє пріоритетну роль і держава за допомогою податкової, митної, амортизаційної, кредитної або цінової політики підтримує

 

 

35. Індикативне планування інвестиційної діяльності.

Результати прогнозів, економічного й соціального розвитку України та прогнози кон'юнктури ринку використовуються при прийнятті органами законодавчої і виконавчої влади конкретних рішень у галузі економічної політики й при розробленні держав­них програм та індикативних планів. Останні в умовах ринкових перетворень являють найбільший інтерес з погляду використання для їх розроблення нетрадиційного методу планування найваж­ливіших показників та якісних характеристик розвитку галузей економіки, регіонів тощо. В основу цього методу покладено най­важливіші народногосподарські макроекономічні показники (ін­дикатори), що їх прагне досягти суспільство.

Відмінними ознаками індикативного планування є:

— рекомендаційний характер показників (індикаторів) плану;

— індикатори або орієнтири, які передбачає на майбутнє дер­
жава, досягаються за допомогою певних заходів управління —
регуляторів.

На державному рівні мають упроваджуватися глобальні інди­катори: валовий внутрішній продукт, національний дохід, рівень інфляції; стан фінансів, грошового обігу, фінансового товарного та валютного ринків; рівень межі забезпеченості, мінімальна зар­плата та пенсії, середня зарплата; обсяги експорту та імпорту, саль­до зовнішньоекономічної діяльності; співвідношення між фонда­ми споживання та нагромадження, показники обсягу та структу­ри інвестицій.

Індикативне планування інвестицій здійснюється відповідно до головних індикаторів розвитку національної економіки та ви­значених пріоритетів. їх обсяг визначається відповідно до при­рощення виробничих потужностей та основних фондів усіх вироб­ничих галузей та соціальної сфери. Отже, головний показник ін­вестиційного плану (прогнозу) — введення в дію виробничих по­тужностей та об'єктів соціальної сфери, який визначається в на­туральних одиницях виміру (тис. т цукру на рік або тис. м полотна на рік тощо).

36. Бізнес-планування інвестиційних проектів.

Бізнес-план — це документ, який містить усі основні аспекти комерційного підприємства, що створюється або розвивається. У ньому мають бути відображені питання вивчення міскості та перспективи розвитку майбутнього ринку збуту, оцінені всі ви­трати у співвідношенні із доходами від передбачуваного продажу продукції (робіт, послуг) з метою визначення прибутковості за­початковуваної справи. Розробляється бізнес-план на перспекти­ву 3—5 років з розподіленням показників по роках, при цьому на перший рік — по кварталах і місяцях.

Бізнес-план призначений, передусім, для трьох категорій учас­ників проекту:

1) менеджерів, які його створили. Розроблення бізнес-плану
дає їм можливість передбачити результати втілення їхньої ідеї;

2) власників, які зацікавлені у перспективах розвитку підпри­
ємства і які фінансують проект;

3) кредиторів, для яких бізнес-план є обов'язковим докумен­
том, який підтверджує комерційну привабливість проекту й об­
ґрунтовує (гарантує) повернення позичок.

Бізнес-план інвестиційного проекту можна подати таким чином.

Титульна сторінка бізнес-плану — як правило, вона містить такі реквізити: назву підприємства; адресу та номери телефонів і факсів підприємства; назву, координати власників тощо.

Резюме (коротка характеристика інвестиційного проекту) — розділ бізнес-плану, що складається після того, як усі інші розді­ли вже опрацьовані. Це короткий і зрозумілий підсумок бізнес-плану. Наводиться резюме для того, щоб потенційні партнери та інвестори (кредитори) змогли визначитися з тим, чи є потреба вивчати бізнес-план у цілому.

Загальна характеристика проекту включає детальний опис проекту: найменування, мету, вид і тип проекту; характеристику товару чи послуги; їх призначення та галузь застосування.

У цьому розділі необхідно охарактеризувати продукт чи пос­лугу або їх сукупність з можливими модифікаціями, визначити головні особливості продукту чи послуги, їхні переваги перед конкурентами для споживача. Можна вказати приблизну ціну, витрати та розмір прибутку на одиницю товару, охарактеризува­ти головні якості продукту, його дизайн, специфіку пакування, організацію сервісу тощо.

Фінансові гарантії. У цьому пункті вказуються строк і графік погашення кредиту, а також гарантійні умови: застава майна, державні гарантії із зазначенням існуючих рішень, гарантії міс­цевих органів влади, гарантії банків, страхування проекту тощо.

Найважливіша роль у бізнес-плані інвестиційного проекту відводиться розділу «Оцінка ринку збуту продукції», який міс­тить відомості про територію та місткість ринку.

Бізнес-план інвестиційного проекту обов'язково має включати «План виробництва продукції, робіт або надання послуг», в якому передбачаються: міра освоєння пропонованої до виробни­цтва продукції (науково-технічні розробки, наявність дослідних або лабораторних зразків, робоче проектування, проведене екс­периментальне освоєння або дрібносерійне виробництво), наяв­ність документації про правове забезпечення проекту.

Узагальнюючим розділом бізнес-плану інвестиційного проек­ту є «Фінансовий план».