Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 4. Міжнародне право Середньовіччя
Питання, які розглядаються на семінарі:
1. Вестфальський трактат (24 жовтня 1648 р.). 2. Декларація Росії про перший озброєний нейтралітет 1780 р. 3. Вплив християнства на розвиток міжнародного права.
1. У двох складових частинах Вестфальського миру — Оснабрюцькому та Мюнстерському договорах — були закладені принципи міжнародного права, що не втратили своєї актуальності й до нашого часу. В текстах Вестфальського миру вперше йде мова про суверенітет, конфесійний нейтралітет держав з відповідним захистом прав індивідуума і захистом власності, право вільно укладати договори з іншими країнами і т.п. “Вестфальський конгрес, що поклав кінець руйнівній Тридцятилітній війні, — відзначав один із найвідоміших у Європі XIX-го століття юристів-міжнародників Ф.Ф.Мартенс, — продемонстрував небачений до того часу приклад об’єднання майже всіх західноєвропейських народів у спільне мирне зібрання для обговорення не тільки взаємних відносин, але навіть внутрішнього устрою окремих країн” Події, що передували Вестфальському конгресові, багато в чому були історичною закономірністю. Феодальна система Західної Європи, для якої були характерні “безвладдя і кулачне право”, розпадалася і поступалася місцем “повазі до закону і підпорядкуванню єдиній королівській владі”. Але поряд із трансформацією феодалізму не менш значимим для Європи XVII ст. було явище релігійної реформації. Реформаційний рух, що спочатку виник у Німеччині, поширився на всю північ і захід Європи і мав величезне міжнародне значення. Безкомпромісність реформаційних переконань поділила європейські народи на два ворогуючих табори. В одному з них опинився Імператор Священної Римської імперії та Папа, що захищали інтереси католицької церкви, в іншому — протестанти, які вимагали визнання своїх релігійних прав. Релігійне протистояння призвело, зрештою, до кровопролитних сутичок, що відбувалися в основному на території розрізнених німецьких князівств. Поступове усвідомлення безглуздості кровопролиття підштовхувало практично всіх участників війни до думки про розв’язання проблеми іншим, ніж силою меча, шляхом. Тому перші переговори почалися вже в 1634 році, а прелімінарні умови миру були прийняті сторонами до 1645 року. Однак повний мир можна було встановити тільки за спільної згоди всіх воюючих сторін. Унікальність моменту полягала саме в тому, що вся попередня історія європейських відносин не мала аналогів мирного розв’язання міжнародних спорів. “Ні в середні віки, ні в давнину не було жодного прецеденту, щоб представники різних держав спільно обговорювали свої справи і встановлювали порядки, обов’язкові для всіх народів”, зазначав той самий Мартенс.
2. Вперше принцип Ст н. був висунутий Росією 28 лютого (11 березня) 1780 в період боротьби північноамериканських колоній Англії за свою незалежність. Росія виступила з декларацією, адресованій Англії, Франції і Іспанії, в якій заявляла про свої цілі — захист торгівлі Росії і інших нейтральних країн від насильницьких дій англійського флоту в цій війні. У декларації були висунуті наступні основні положення, що отримали згодом найменування принципів Ст н.: 1) нейтральні держави мають право торгівлі з тими, що воюють, а також право вільного плавання нейтральних судів в берегів воюючих держав; 2) власність ворога, що знаходиться на нейтральному кораблі, якщо вона не є військовою контрабандою, недоторканна і не може бути захоплена такими, що воюють; 3) військовою контрабандою визнаються лише вантажі, призначені безпосередньо для ведення військових дій (зброя, амуніція); 4) блокованим воюючою стороною вважається лише такий порт, вхід в який представляє явну небезпеку унаслідок загрози з боку розташованих поблизу військово-морських судів блокуючої держави (тобто вимога ефективної, а не «паперової» блокади). Ці принципи були визнані Північно-американськими штатами, а також Францією і Іспанією. Англія, що офіційно відкидала принципи Ст н., вимушена була зважати на них. Політика Ст н. підривала монопольну могутність Англії на морі і об'єктивно сприяла боротьбі американського народу за незалежність. Декларація про Ст н. продемонструвала збільшене значення Росії в міжнародних справах. Принципи Ст н. 1780 були в подальшому покладені Росією в основу союзних договорів з Данією (9 липня 1780), Пруссією (8 травня 1781), Австрією (9 жовтня 1781), Португалією (13 липня 1782) і Королівством обидві Сицилій (10 лютого 1783). У 19 ст принципи Ст н. були розширені і доповнені при укладенні російсько-прусського договору (1800) про утворення так званого другого Ст н. для захисту нейтральної морської торгівлі, до якому приєдналися також Данія і Швеція. Ці принципи були визнані і Англією при висновку Паризької декларації 16 квітня 1856 про морську війну. Надалі принципи В. н. знайшли віддзеркалення в 11-ій і 13-ій Гаагських конвенціях 1907 (правила про захват торгівельних нейтральних судів), а також в Ніонськом угоді і Лондонському протоколі 1937 про боротьбу з піратськими нападами підводних човнів на торгівельні судна. В сучасну епоху військово-стратегічний прогрес і розширення поняття військовою контрабанди ослабили значення принципів В н.
3. Через значний вплив релігійних положень на розвиток міжнародних відносин споконвічно і протягом тривалого часу розвитком науки міжнародного права займалися вчені-теологи.
Література до теми: 1,3,5,7,10,20,27
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 105; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.19.30.232 (0.007 с.) |