Діагностика рівня сформованості моральної поведінки у молодших школярів з порушеннями зору

В сучасному світі все більш гостро постає проблема морального виховання дітей, набуваючи дедалі більше статус глобальної. Важливо, щоб діти засвоювали основні моральні поняття та правила поведінки не лише теоретично, але й практично, адже не завжди знання моральних норм забезпечує їх виконання. Поведінка у дійсності може не відповідати наявним знанням (етикет, правила хорошого тону, спілкування).

У дітей з порушеннями зору невідповідність між словами та вчинками, розбіжність між знаннями та діями можуть мати більш гострий прояв, зберігатися довше і виражатися очевидніше, ніж у дітей з нормальним зором. Дефіцит інформації про навколишній світ тягне за собою аморальні дії дитини. Відсутність єдності між знаннями і поведінкою у незрячих і школярів зі зниженим зором пов'язана з низьким рівнем розуміння ними моральних норм і правил, а також наявністю труднощів у здійсненні перенесення знань у нові умови. [2, С. 33]

Мета дослідження – визначення методів діагностики та формування моральної поведінки дитини в умовах зорової депривації. Для реалізації мети були вирішенні пошукові завдання: аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, підбір та адаптація експериментальних методик.

Кількість робіт і досліджень, що висвітлюють проблему моральної поведінки молодших школярів з порушеннями зору, зокрема її діагностики, є недостатньою, що говорить про актуальність даної проблеми. Ці питання зустрічаються у роботах Ф.Г.Валієвої, І.М. Міненкової, Л.І. Плаксіної, Є.П. Синьової.

Кожна дитина має власний рівень сформованості моральної поведінки. Він може бути як високим, так і низьким, який потребуватиме педагогічного втручання та коригування. Тому важливо вчасно перевіряти поведінку учнів у конкретних ситуаціях. Метою даного дослідження є надання переліку можливих діагностичних методик, пов’язаних із художньою літературою як ефективним допоміжним засобом, а також їх опис задля виявлення наявного рівня сформованості моральної поведінки у молодших школярів з порушеннями зору.

Діагностика моральної поведінки відбувається шляхом аналізу того, як дитина оперує своїми знаннями про моральні норми у конкретних ситуаціях, яким чином вона діє: відповідно до своїх уявлень чи ні. До діагностичних методів можна віднести наступні: анкетування для батьків, методика «Незавершені оповідання», морально-етична бесіда про літературного героя, методика «Робота над помилками» та подібні до них.

Анкетування для батьків доцільно використати з метою перевірки наявності чи відсутності залучення дитини до літературного світу поза межами школи. Питання повинні охоплювати загальну тему читання, книжок і читацьких інтересів дитини. Анкетування слід проводити до початку інших діагностичних методик, щоб отримати загальну картину схильності до читання як дитини, так і її батьків. Отримавши бажані відповіді, можна зробити висновки про рівень захопленості художньою літературою у сім’ї дитини з порушеннями зору.

Широко застосовується методика «Незавершені оповідання». І.Н. Міненкова у своїй праці [1, С. 20] пропонує використання даної методики під назвою «Вирішення моральних задач». Експериментальний матеріал методики складається з незавершених оповідань – невеликих за кількістю персонажів та обсягом дій сюжетів, котрі різко обриваються в кульмінаційній точці на моменті, де головному герою потрібно вчинити або порушуючи моральну норму, або відповідно до неї. Дітям пропонується уявити себе на місці героя, придумати кінцівку для оповідання, запропонувати власні способи поведінки і пояснити їх.

При використанні методу бесіди з дитиною обговорюються варіативні питання про її можливу дружбу з літературними героями. Часто відповіді дітей говорять про схильність до дружби з сильними особистостями, а особливо з тими, хто має надприродні здібності. Дітям здається, що якщо дружити з цими героями, то можна розраховувати на їх допомогу в скрутну хвилину. Проте після такої бесіди робиться обов’язковий висновок, що допомагають у важкі хвилини лише близькі люди – мама, тато, друзі, родичі. А вигадані герої можуть допомогти тільки продемонструвавши приклад сили або винахідливості у виході з критичної ситуації.

Сенс методики «Робота над помилками» полягає у наступному: дітям зачитується невеликий за обсягом текст, у змісті якого заздалегідь міститься п’ять помилок. Діти мають уважно прослухати текст, відшукати ці помилки і вказати на них, знайшовши всі п’ять. У тексті має бути відображена типова для дітей молодшого шкільного віку ситуація, у якій порушуються загальноприйняті правила поведінки.

Таким чином, зорова депривація призводить до різних моральних і психологічних відхилень у поведінці та діяльності дітей молодшого шкільного віку. Тому потрібно проводити діагностику наявного рівня сформованості моральної поведінки учнів для можливості її коригування за необхідності. Ефективним допоміжним діагностичним засобом виступає художня література і пов’язані із нею методики, морально-етичні бесіди, анкетування тощо.

Список використаних джерел

1. Миненкова И.Н. Этический театр для младших школьников с нарушениями зрения / Учебно-методическое пособие для вузов. – Минск: БГПУ, 2007.

2. Плаксина Л.И. Проблемы воспитания и социальной адаптации детей с нарушениями зрения. – М., 1995.

 

 

Каліна В. Л,