Тема 33. Поперекове і крижово-куприкове нервове сплетення. Топографія, гілки, області іннервації.

Кількість годин – 2

Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

Навчальні цілі.

Навчити студентів формуванню поперекового сплетення, крижово-куприкового сплетення. Вивчити топографію, гілки, області іннервації поперекового та крижово-куприкового сплетення.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології – філогенез периферичної нервової системи;

- для подальшого вивчення тем.

Зміст теми заняття.

Поперекові спинномозкові нерви (nervi lumbales Li—Lv).

Передні гілки І—IV поперекових і XII грудного спинно­мозкових нервів утворюють поперекове сплетення (plexus lumbalis). Поперекове сплетення лежить під вели­ким поперековим м'язом. Нерви поперекового сплетення:

1. Клубово-підчеревний нерв (nervus iliohypogastrics) ви­ходить з-під латерального краю великого поперекового м'яза, іннервує м'язи і шкіру живота.

2. Клубово-пахвинНий нерв (nervus ilioinguinal) виходить з-під латерального краю великого поперекового м'яза, інне­рвує шкіру живота над пахвинним каналом, шкіру статевих губ, калитки.

3. Латеральний шкірний нерв стегна (nervus cutaneus femoris lateralis) виходить з-під латерального краю велико­го поперекового м'яза, іннервує шкіру латеральної поверхні стегна.

4. Стегновий нерв (nervus femoralis) виходить з-під лате­рального краю великого поперекового м'яза, через м'язову лакуну проходить на стегно, розгалужується на:

— м'язові гілки (rami musculares), які іннервують передню групу м'язів стегна;

— шкірні гілки (rami cutanei), які іннервують шкіру перед­ньої та медіальної поверхні стегна. Одна зі шкірних гілок

— підшкірний нерв (nervus saphenus) — іннервує шкіру медіальної поверхні гомілки та шкіру медіального краю тилу стопи.

5. Статево-стегновий нерв (nervus genitofemoralis) вихо­дить з товщі великого поперекового м'яза, розгалужується на дві гілки:

— статева гілка (ramus genitalis) іннервує вміст пахвинного каналу;

— стегнова гілка (ramus femoralis) іннервує шкіру стегна з ділянці пахвинної складки.

6. Затульний нерв (nervus obturatorius) виходить з-під ме­діального краю великого поперекового м'яза, йде через затульний канал на стегно, іннервує медіальну групу м'язів стегна, шкіру медіальної поверхні стегна.

Крижові спинномозкові нерви (nervi sacrdles Sj—Sv)-

Передні гілки крижових спинномозкових нервів, а також IV та V поперекових спинномозкових нервів утворюють крижове сплетення (plexus sacralis). Крижове спле­тення лежить на задній стінці порожнини таза. Нерви крижового сплетення поділяються на короткі та довгі.

I. Короткі нерви:

1. Верхній сідничний нерв (nervus gluteus superior) ви­ходить з порожнини таза через надгрушоподібний отвір, іннервує середній та найменший сідничні м'язи, м'яз-натягач широкої фасції.

2. Нижній сідничний нерв (nervus gluteus inferior) вихо­дить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, іннервує великий сідничний м'яз.

3. М'язові гілки (rami musculares) виходять з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, іннервують м'язи тазового пояса (внутрішній і зовнішній затульні м'язи, грушоподібний м'яз, квадратний м'яз стегна), м'язи про­межини (куприковий м'яз, м'яз-підіймач ануса).

4. Статевий нерв (nervus pudendus) виходить з порож­нини таза через підгрушоподібний отвір, через малий сідничий отвір направляється у сідничо-прямокишкову ямку і розгалужується на гілки:

— нижні прямокишкові нерви (nervi rectales inferiores) іннервують шкіру промежини в анальній ділянці, по­верхневий м'яз промежини (зовнішній сфінктер ануса);

— промежинні нерви (nervi perineales) іннервують шкі­ру промежини в сечостатевому трикутнику, м'язи про­межини в сечостатевому трикутнику;

— тильний нерв статевого члена або клітора (nirvus dorsdlis penis, s. clitoridis) іннервує статевий член (клітор у жінок).

II. Довгі нерви:

1. Задній шкірний нерв стегна (nervus cutaneus femoris posterior) виходить з порожнини таза через підгрушо­подібний отвір, іннервує шкіру задньої поверхні стегна.

2. Сідничий нерв (nervus ischiadicus) виходить з порож­нини таза через підгрушоподібний отвір, іннервує задню групу м'язів стегна, в підколінній ямці розгалужується на два нерви:

— великогомілковий нерв (nervus tibialis), який інне­рвує задню групу м'язів гомілки, йде на підошву. На підошві великогомілковий нерв розгалужується на ме­діальний і латеральний підошовні нерви (nervi plan- tares medialis et lateralis), які іннервують шкіру і м'язи підошви. Від великогомілкового нерва відгалужується ще медіальний шкірний нерв литки (nervus cutaneus surae medialis), який іннервує шкіру задньої поверхні гомілки;

— загальний малогомілковий нерв (nervus peroneus communis), який розгалужується на три нерви:

а) глибокий малогомілковий нерв (nei^vus peroneus profundus) — іннервує передню групу м'язів гомілки, тильні м'язи стопи, шкіру першого міжпальцевого проміжку;

б) поверхневий малогомілковий нерв (nervus peroneus superficialis) — іннервує латеральну групу м'язів го­мілки, шкіру тилу стопи;

в) латеральний шкірний нерв литки (nervus cutaneus surae lateralis) — іннервує шкіру латеральної поверхні гомілки.

Від злиття медіального і латерального шкірних нервів литки утворюється литковий нерв (nervus suralis), який іннервує шкіру латерального краютилу стопи.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998.