Методи зведення й обробки результатів емпіричних досліджень 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методи зведення й обробки результатів емпіричних досліджень



Зведення дослідних даних, одержаних на основі проведеного емпіричного дослідження, – це їх систематизація та встановлення якісних і кількісних залежностей між факторами, що досліджувались.

Для обробки результатів досліджень найчастіше застосовують статистичні, табличні й графічні методи.

Щоб кількісні показники результатів експерименту дали можливість виявити наявність деяких залежностей між досліджуваними факторами, їх потрібно певним чином упорядкувати. Придатними для цього можуть стати статистичні методи ранжування і групування.

Ранжування полягає у розподілі кількісних показників у певному порядку (наприклад, за ступенем їх важливості чи значущості, або у послідовності зростання чи зменшення). На основі ранжування оминають усі другорядні й випадкові дані, що не впливають на результати проведеного дослідження.

Групування передбачає поділ дослідних даних на основі певних показників на групи з однотипних або близьких за значеннями елементів. Показники групування можуть бути кількісними і якісними.

При групуванні за кількісними ознаками (кількісне групування) за основу беруть ознаки, які можна охарактеризувати кількісно (наприклад, результати тестування чи опитування, швидкість процесів, продуктивність праці, точність виготовлення виробів тощо). Кількісні ознаки завжди можна вимірювати одиницями вимірювання, а результати вимірювання упорядковувати за певною послідовністю (зростання, зменшення, періодичної повторюваності тощо).

При групуванні за якісними ознаками (атрибутивне групування) за основу беруть ознаки, які неможливо охарактеризувати кількісно, але вони можуть так повторюватись (наприклад, національність або соціальне походження опитуваних). З якісних ознак неможливо скласти якусь послідовність.

Дослідні дані можуть бути згруповані за однією або кількома ознаками. За кількістю ознак розрізняють просте й комбіноване групування. Просте групування відбувається за однією ознакою (наприклад, всіх учасників експерименту можна поділити за стажем роботи). Комбіноване групування конкретної сукупності даних одночасно здійснюють на основі кількох ознак (коли поділених за стажем роботи працівників поділити ще й за рівнем освіти − то це вже буде групування за двома ознаками. Третьою ознакою групування можуть стати вікові категорії тощо). Доцільним вважається групування не більше, ніж за трьома ознаками.

Статистично упорядковані дослідні дані для зручності подальшого використання заносять до таблиць. Таблиці дають можливість відображати кількісні ознаки досліджуваного об’єкта у стислому вигляді, компактно, систематизовано і наочно. Подані у таблиці дані зручно порівнювати та аналізувати. Таблиця може бути не лише засобом відображення зібраних під час експерименту даних, але й їх інтерпретації. Тому важливо знати, як правильно скласти таблицю, який її вид доцільно обрати.

Кожна таблиця складається з двох частин: текстової й цифрової. До текстової частини відносяться заголовок таблиці та необхідні словесні пояснення. До цифрової частини відносяться статистичні числові дані, номер таблиці.

Інформативність таблиці залежить від вдалої її побудови. Правильний вибір структури таблиці допомагає краще розкрити сутність уміщених до неї даних і зв’язки між ними. За структурою розрізняють прості, групові, комбіновані, складені, шахові таінші таблиці.

Проста таблиця (табл. 3.1) містить перелік даних, зібраних про окремі фактори досліджуваного об’єкта.

У груповій таблиці окремі з досліджуваних факторів групують за якоюсь певною ознакою (табл. 3.2).

У комбінованій таблиці (табл. 3.3) досліджувані фактори можуть бути згруповані за декількома ознаками. Комбінована таблиця створює кращі умови для порівняння й аналізу дослідних даних, ніж прості та групові таблиці.

Складену таблицю створюють шляхом об’єднання кількох простих або групових таблиць (табл. 3.4).

Шахова таблиця (табл. 3.5) − різновид комбінованих таблиць. За допомогою такої таблиці можна зручно показати зв’язки між досліджуваними ознаками.

Розміщують таблиці у науковій праці безпосередньо після посилання на них у тексті. Коли таблиця займає багато місця, тоді її виносять на окрему сторінку відразу після тієї сторінки, де є посилання на неї. Якщо таблиця безпосередньо з текстом не пов’язана, то її можна подати у додатках.

Над таблицею зазначають її назву, яка коротко і стисло характеризує значення зібраних у ній даних.

Усі таблиці нумерують арабськими цифрами. Номер таблиці розміщують на один рядок вище й праворуч від назви таблиці (як у наведених зразках таблиць 3.1-3.5). Нумерація таблиці у межах розділу (Таблиця 3.1 − перша таблиця третього розділу).

Для посилання на стовпчики таблиці їх нумерують (так, як це зроблено у зразку табл. 3.3).

Таблиця 3.1



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 189; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.220.64.128 (0.005 с.)