Тема 18. Житлові спори. Судовий захист

1. Загальна характеристика житлових спорів.

2. Досудовий (адміністративний, нотаріальний) порядок врегульовання житлових спорів.

3. Судовий порядок вирішення житлових спорів.

 

1.8. Індивідуальне завдання

 

Мета виконання індивідуального завдання полягає у ґрунтовному засвоєнні студентом аграрного права через самостійну роботу із джерелами та носіями чинного законодавства в галузі земельного права в Україні, практики його застосування та основ міжнародно-правового досвіду творення і реалізації освітньої діяльності та відповідних правовідносин.

Виконання індивідуального завдання необхідно починати з вивчення відповідних розділів підручників, навчальних посібників, нормативних актів додаткової літератури, практичних матеріалів, які студент повинен знайти і опрацювати самостійно за попереднім узгодженням з викладачем (лектором).

Робота виконується відповідно до методичних рекомендацій у формі реферату.

МЕТОДИКА НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

Реферат (від лат. referо – повідомляю) – індивідуальне завдання, що містить стислий виклад у письмовому вигляді змісту джерел інформації з певної теми навчальної дисципліни; це доповідь на визначену тему, що містить огляд відповідної літератури чи інших джерел, базується на змісті книги, статті, а також включає висновок на основі досліджених матеріалів.

Дидактичними цілями написання реферату в навчальному закладі є формування загальнокультурного рівня студентів та понятійно-аналітичного рівня його знань, уміння самостійно аналізувати різноманітні суспільно-політичні та культурні явища сучасності, висловлювати своє ставлення до них; набуття студентом необхідної професійної підготовки; розвиток навичок самостійного наукового пошуку і вивчення літератури за обраною темою; аналіз різноманітних джерел та поглядів; узагальнення матеріалу, формулювання висновків та опанування методами ведення обґрунтованої полеміки.

Підготовка реферату сприяє формуванню правової культури майбутнього спеціаліста, самостійному аналізу державно-правових явищ, умінню науково обґрунтовано вести полеміку з питань держави і права.

Робота повинна бути написана студентом самостійно, своїми словами. Забороняється переписувати підручники, нормативні акти тощо. Цитування робіт окремих авторів необхідно наводити з посиланням на джерела їх опублікування, який наводиться в кінці роботи у списку використаної літератури.

При написанні роботи студент повинен поряд з теоретичним висвітленням аспектів теми, дати її аналіз на прикладі практичних матеріалів щодо обраної тематики.

Обсяг роботи повинен становити10-12 сторінок печатного тексту. Текст друкується в форматі А 4, шрифт – TimesNewRoman, кегль – 14, інтервал – 1,5.

На сторінках залишаються поля (ліве – 30 мм, верхнє, нижнє – 20 мм; праве – 10 мм). Абзацний відступ дорівнює 5 знакам.

Реферат повинен бути зібраний у папку або іншим чином надійно скріплений.

Захист реферату здійснюється в процесі презентації його основних положень при співбесіді з викладачем.

У тих випадках, коли індивідуальне завдання повертається студенту для виправлення помилок, нова робота повинна представлятись для перевірки разом з поверненою.

Процес написання реферату включає:

1) обрання й узгодження з викладачем теми;

2) підбір наукової літератури, інших джерел та їх вивчення;

3) складання плану;

4) написання тексту роботи та її оформлення.

Структура реферату.

Вступна частина: титульний аркуш; зміст (план роботи); вступ.

Основна частина: розділи реферату; висновки; перелік посилань.

Титульний аркуш. На титульному аркуші реферату вказується назва навчального закладу, назва кафедри, дисципліна, з якої виконується реферат, тема реферату, прізвище та ініціали автора роботи, зазначається факультет, курс, номер навчальної групи, місце та рік написання.

План роботи має бути складений таким чином, щоб він розкривав назву та зміст роботи та розташовується з нової сторінки. До змісту включають: послідовно перелічені назви всіх розділів та підрозділів, перелік посилань, додатки тощо і номери сторінок, які містять початок матеріалу.

Вступ розташовують з нової сторінки, в якому коротко обґрунтовується актуальність, мета дослідження; доцільно також подати термінологічні особливості реферату.

Основні розділи складають основну частину роботи, в якій розкривається суть проблеми і способи її вирішення.

Висновки. У висновках формулюються отримані теоретичні результати та пропозиції. Сформульовані висновки повинні вирізнятися ясністю, мають бути чіткими, логічно завершеними, несуперечливими і пов^’язаними з іншими положеннями та поняттями теорії держави та права та поставленими завданнями.

Перелік джерел, на які є посилання, наводять з нової сторінки. Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються у тексті реферату. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання). Оформлення переліку джерел (списку літератури) повинно відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».В списку літератури повинні бути зазначені лише фактично використані студентом джерела.

В рефераті на основі детального аналізу й узагальнення наукового матеріалу порівнюються різні погляди авторів і визначається власна позиція курсанта з викладенням відповідних матеріалів. Викладення матеріалу повинно бути коротким, точним, послідовним. Для найбільш повного розкриття проблеми та водночас стислої форми передачі матеріалу до реферату рекомендується включати схеми, таблиці.

Нумерація сторінок подається арабськими цифрами без знака №.

Кожна сторінка повинна бути пронумерована. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, на якому цифра „1” не ставиться, другою вважається сторінка, що містить план роботи, і далі - згідно з порядком. Порядковий номер сторінки проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки вкінці.

Загальні вимоги, що забезпечують максимальну оцінку виконання індивідуального завдання:

- актуальність теми і правильність побудови змісту роботи (аналіз історії та сучасного стану законодавства по темі, визначення проблемних питань та шляхів їх вирішення);

- повнота розкриття структурних елементів змісту (вступ, загальна частина, постановка проблеми, пропозиції щодо її рішення, висновки);

- грамотність, лаконізм і логічна послідовність викладу;

- оформлення відповідно до методичних рекомендацій та чинних стандартів;

- наявність посилань на джерела інформації (нормативна база, монографії, наукові статті, науково-практичні коментарі, матеріали судової практики, законопроекти, міжнародне та зарубіжне законодавство);

- самостійність виконання (діагностується під час захисту).

Номера тем індивідуального завдання видаються студенту викладачем дисципліни. Але студент має право пропонувати власну тему реферату за узгодженням з викладачем.

 

Для виконання індивідуального завдання пропонується наступна тематика:

 

1. Проблеми та перспективи розвитку житлового законодавства.

2. Проведення житлової політики в Україні

3. Компетенція Кабінету Міністрів України щодо здійснення житлової політики.

4. Особливості переведення нежилого житлового фонду у жилий житловий фонд.

5. Передача житлового фонду у комунальну власність.

6. Передача житлового фонду у власність об’єднання співвласників багатоповерхового будинку.

7. Соціальний житловий фонд, його види та законодавства, що його регулює.

8. Поняття, юридична характеристика та зміст договору найму житла.

9. Договір піднайму житла, його форма і зміст.

10. Види угод (право чинів) з жилими приміщеннями.

11. Умови, підстави і порядок прийняття на квартирний облік громадян.

12. Права та обов’язки наймача жилого приміщення за договором найму житла у соціальному житловому фонді.

13. Державна політика щодо реалізації прав громадян на отримання житла з державного житлового фонду.

14. Зміст житлових правовідносин, що виникають із договору комерційного найму.

15. Підстави та порядок виселення з житлових приміщень.

16. Споживання та надання житлово-комунальних послуг.

17. Соціальна програма захисту окремих категорій громадян.

18. Права та порядок отримання субсидій на оплату житла

19. Організація та діяльність житлових кооперативів.

20. Особливості статусу гуртожитків, на які поширюється дія Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” від 4 вересня 2008 року.

21. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями.

22. Підстави припинення права користування службовими жилими приміщеннями.

23. Механізм приватизації державного житлового фонду.

24. Особливості порядку передачі квартир (будинків) у власність громадян.

25. Поняття та правовий зміст спільної власності на житло.

26. Правовий статус об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

27. Об’єднання власників будинків (квартир), повноваження і обов’язки щодо охоронності будинків, квартир.

28. Законодавче і нормативне регулювання розвитку утримання приватного житлового фонду в сучасних умовах.

29. Повноваження об’єднання співвласників багатоквартирного будинку та його статутних органів. Користування жилими приміщеннями у будинках (квартирах) приватного житлового фонду.

30. Правові підстави користування житловими приміщеннями.

31. Оспорюванні право чини: правові наслідки.

32. Порядок та підстави виселення з житлового приміщення.

33. Порядок виселення із службових приміщень та гуртожитків.

34. Порядок збереження права на житло в разі тимчасової відсутності громадян.

35. Умови та підстави виникнення відповідальності у житловій сфері.

36. Характеристика житлових спорів, що розглядаються у судовому порядку.

37. Функції нотаріату щодо захисту житлових прав громадян.

 

 

1.9. Форма підсумкового контролю

Нормативна форма підсумкового контролю - залік.

Підсумковий контроль здійснюється як комплексне оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни за відповідний період без участі студента на підставі результатів усіх модульних контролів.

Підсумковий контроль реалізується через визначення середньозваженого балу результатів усіх модульних контролів.

Підсумковий семестровий контроль у формі заліку передбачає, що підсумкова оцінка з дисципліни визначається як сума оцінок за змістовні модулі та оцінки, отриманої на заліку.

Студент вважається таким, що склав залік, якщо він набрав суму балів, яка є рівною чи більшою за встановлений мінімум залікових балів, а саме:

За 100 бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
65-100	зараховано
1-64	не зараховано

 

1.10. Вимоги до інформаційно-методичного забезпечення дисципліни

 

Зміст інформаційного забезпечення має відповідати програмі інтегрованої дисципліни в повному обсязі.

Методичне забезпечення повинно відповідати стандарту вищої освіти Національного гірничого університету «СВО НГУ НМЗ-05. Нормативно-методичне забезпечення навчального процесу. - Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2005. - 138 с.».

Матеріали методичного забезпечення мають містити засоби діагностики у вигляді типових ситуаційних вправ з прикладами рішень.

Викладач повинен забезпечити вільний доступ студента до матеріалів інформаційно-методичного забезпечення дисципліни.

 

1.11. Вимоги до засобів діагностики

 

Засоби діагностики рівня сформованості компетенції лекційних модулів мають бути подані у вигляді теоретичних питань та/або закритих тестів чи ситуаційних вправ.

Оцінювання рівня засвоєння навчального матеріалу здійснюється через коефіцієнт засвоєння:

К_З = N/P,

де N - правильно виконані істотні операції рішення (відповіді),

P – загальна кількість визначених істотних операцій.

Критерії визначення оцінок: “відмінно” - K_З > 0,9;

“добре” - K_З = 0,8...0,9;

“задовільно” - K_З = 0,7...0,8;

“незадовільно” - K_З < 0,7.

При остаточній оцінці результатів виконання завдання необхідно враховувати здатність студента:

- диференціювати, інтегрувати та уніфікувати знання;

- застосовувати правила, методи, принципи, аналогії, закони у конкретних ситуаціях;

- коментувати положення нормативно-правових актів, інтерпретувати дії та події;

- аналізувати і оцінювати факти, діяння та прогнозувати очікувані наслідки і результати від прийнятих рішень;

- викладати матеріал на папері логічно, послідовно, з дотриманням вимог чинного законодавства і стандартів.

 

1.12. Рекомендована література

 

1.12.1. Основна:

1. Житловий кодекс Украінської РСР від 01.07.1984 р.:/ зі змінами та доповн. станом на 28.12.2010 р.: < http:// www.rada.gov.ua .>

2. Житлове право України: Навч. посібник / М. К. Галянтич. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 480с.

3. Житлове право України: Навч. посібник / За ред.В.С. Гопанчук. – К.: Істина, 2003. – 208с.

1.12.2. Додаткові видання:

4. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996р. (із змінами та доповненнями). – К.: Атіка, 2010. – 64 с.

5. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 р.:/ зі змінами та доповн. станом на 28.12.2010 р.: < http:// www.rada.gov.ua .>

6. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року р.:/ зі змінами та доповн. станом на 28.12.2010 р.: < http:// www.rada.gov.ua .>

7. Закон України “Про основи містобудування” № 2780. від 16.11.92 р.:/ зі змінами та доповн. станом на 28.12.2010 р.: < http:// www.rada.gov.ua .>

8. Закон України “Про планування та забудову територій” № 1699. від 20.04.2000 р.:/ зі змінами та доповн. станом на 28.12.2010 р.: < http:// www.rada.gov.ua .>

 

Для пошуку нормативно-правових актів законодавчої бази України слід звертатися на сайт www.rada.gov.ua або користуватися послугами системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН

1.13. Відповідальність за якість викладання та інформаційно-методичного забезпечення

Відповідальність за якість викладання та інформаційно-методичного забезпечення несе завідувач кафедри.