Загальноросійські суспільно-політичні рухи в наддніпрянській україні 20-30-х років хіх ст.

 

 

ДЕКАБРИСТИ

Назва	«Союз порятунку»	«Союз благоденства»	Південне товариство	Північне товариство
Роки	1816 – 1818 рр.	1818 – 1821 рр.	1821 – 1825 рр.	1822 – 1825 рр.
Центри	Санкт-Петербург	Санкт-Петербург, Тульчин, Полтава	Тульчин, Васильків, Кам’янка, Київ	Санкт-Петербург
Учасники	Сергій та Матвій Муравйови-Апостоли, Олександр та Микита Муравйови, Сергій Трубецькой, Павло Пестель	Павло Пестель, Олександр Чернишов	Павло Пестель, Сергій Муравйов-Апостол, Михайло Бестужев-Рюмін, Сергій Волконський	Микита Муравйов, Сергій Трубецькой, Микола Тургенєв, Кіндратій Рилєєв, Іван Пущін
Програма	- кріпацтво; - конституційна монархія; - верховенство закону	- кріпацтво; - конституційна монархія; - освічення народу	«Руська Правда» П. Пестеля: - кріпацтво; - республіка (10 років – диктатура); - рівність громадян перед законом; - демократичні права і свободи; - поділ влади на три гілки; - законодавча влада – 1-палатний парламент (Народне віче); - виконавча влада – Державна дума; - унітарний устрій держави; - збереження поміщицького землеволодіння; - селянським общинам збільшити земельні угіддя; - загальне виборче право для чоловіків; - поділ усього населення на три розряди (за національною ознакою); - столиця Росії – Нижній Новгород	«Конституція» Микити Муравйова: - кріпацтво; - конституційна монархія; - рівність громадян перед законом; - демократичні права і свободи; - поділ влади на три гілки; - законодавча влада – 2-палатний парламент (Народне віче); - виконавча влада – імператор; - федеративний устрій держави; - збереження поміщицького землеволодіння; - селянам залишити лише присадибні ділянки

 

УКРАЇНСЬКИЙ ТА ПОЛЬСЬКИЙ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ 20-30-х років ХІХ ст.

 

 

Товариство об’єднаних слов’ян

 

Роки	Учасники	Центри	Програма
1823 – 1825 рр.   ІХ.1825 р. приєдналися до Південного товариства	Андрій та Петро Борисови, Іван Сухінов, Юліан Люблінський, Іван Горбачевський, Яків Андрієвич, Микола Лісовський	Новоград-Волинський	«Катехізис»: - кріпацтво; - федерація слов’янських республік; - рівність громадян перед законом; - підготувати до революції весь народ

 

 

ПОВСТАННЯ В НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ

 

Назва	Повстання Чернігівського полку	Польське повстання
Дата	29.12.1825 р. – 03.01.1826 р.	29.11.1830 р. – 21.10.1831 р.
Керівники	С.І. Муравйов-Апостол, М.П. Бестужев-Рюмін, Андрій та Петро Борисови, Іван Сухінов	Петро Висоцький, Юзеф Гжегож Хлопіцький, Іоахім Лелевель, Адам Чарторийський, Михайло Радзівіл, Ян Скржинецький
Місце	с. Триліси, м. Васильків, с. Мотовилівка	Королівство Польське, Литва, Волинь, Поділля
Події	- І. Сухінов з офіцерами визволив з-під арешту М.П. Бестужева-Рюміна (с. Триліси); - захопили полкову казну (м. Васильків); - проголосили солдатам «Православний катехізис» (с. Мотовилівка); - попрямували до Білої Церкви, але зазнали поразки (с. Ковалівка)	- «листопадова ніч» (29.11.1830 р.) – заколотники захопили Бельведерський палац у Варшаві з метою вбити цесаревича Костянтина Павловича; - утворили Тимчасовий уряд Польського королівства (04.12.1830 р.) ®Національний уряд (18.12.1830 р.); - багатолюдна демонстрація (25.01.1831 р.), сейм проголосив скинення Миколи І Романова з польського престолу; - поширення повстання: «За нашу і вашу свободу» (ІІ – ХVІІІ. 1831 р.)
Результати	- страчено С.І. Муравйова-Апостола, М.П. Бестужева-Рюміна; - заслано у Сибір Андрія та Петра Борисових, Івана Сухінова	- 08.09.1831 р. російський фельдмаршал І. Паскевич штурмував Варшаву; - польський сейм, уряд, залишки армії втекли в Пруссію та Австрію
Наслідки	О.С. Пушкін розпочав писати повість («Записки молодого человека»)	автономія Царства Польського в складі Російської імперії

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

 

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

 

	Риси розвитку	Особливості розвитку
Занепад феодально-кріпосницької системи	екстенсивний шлях виробництва	посилення експлуатації селян (панщина, рента, пропінація, сервітут, «урізання» селянських наділів, посилення покарань)
неефективне господарювання	застарілі засоби ведення господарства, рутинний стан техніки, відстала система рільництва
зниження прибутків поміщиків	зростала заборгованість поміщиків державі (у 50-х роках ХІХ ст. 24% поміщицьких маєтків під заставою)
Розвиток ринкових відносин	інтенсивний шлях виробництва	нові форми господарювання: наукові правила сівозміни, добрива, вдосконалені знаряддя праці (плуги, молотарки, віялки). Філотехнічне товариство Василя Каразіна
спеціалізація окремих районів	зросла товарність сільського господарства, зросло вирощення технічних культур (цукровий буряк, тютюн, льон)
поглибилося розшарування селян	зубожілих селян поміщики здавали вербувальниками на промислові підприємства та плантації цукрових буряків
розшарування поміщиків	поміщики засновували підприємства, які переробляли сільськогосподарську продукцію
оренда поміщицьких земель	заможні селяни, міщани, купці використовували вільнонайману працю на селі