Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Промислова характеристика рудних родовищ
Рудні родовища – ділянки земної кори, в надрах або на поверхні яких є рудні поклади, за своїми розмірами, якістю і умовами залягання придатні для промислової розробки. Рудні родовища можуть складатися з одного або декількох рудних тіл. Серед рудних родовищ виділяють родовища чорних (залізо, марганець, хром, титан і ванадій); кольорових (мідь, свинець, цинк, нікель); рідкісних (олово, вольфрам, молібден, ртуть, берилій, літій, тантал і ніобій); благородних (золото, платиноіди і срібло); радіоактивних (уран, торій і радій) металів; а також розсіяних (актиній, гафній, галій германій, індій, кадмій, протактиній, реній, рубідій, селен, скандій, талій, телур, цезій і ін.) і рідкісноземельних елементів. Родовища руд рідкісноземельних елементів церієвої та ітрієвої груп самостійно не існують. Розміри родовищ змінюються в досить широких межах. Товщина коливається від декількох десятків сантиметрів до сотень метрів. Глибина розповсюдження родовищ від поверхні землі досягає 3-3,5 км. Довжина родовищ по простяганню змінюється від декількох сотень метрів до декількох десятків кілометрів. Рудною площиною називається площа горизонтального перерізу родовища. Наприклад, у Криворізькому басейні рудна площа в межах одного рудника складає 20-60 тис.м². Рудні родовища мають саму різноманітну форму. У більшості випадків їх можна віднести або до жильних, або до масивних. Жильні родовища мають товщину від 10 см до 2-5 м. Кут падіння і товщина жильних родовищ можуть різко змінюватися в межах одного родовища. Ці родовища створюються в результаті заповнення тріщин в земній корі мінеральними речовинами. Найбільш крупними рудниками, що розроблюють жильні родовища, є золоті рудники Магаданської області і Якутії, олов’яні рудники Примор’я, золоті, олов’яні і вольфрамо-молібденові рудники Забайкалля, поліметалічні рудники Північного Кавказу, мідні рудники Закавказзя, мідно-нікелеві рудники Мончегорська. Масивні родовища мають товщину більш 5 м, різноманітну форму та розміри. Іноді ці родовища мають форму правильних лінз або стовпів, іноді форма родовищ буває дуже складною та неправильною. Масивні родовища створилися в результаті заповнення пустот в земній корі рудними мінералами або в результаті інших процесів, що ведуть до утворення рудних родовищ (метасоматизм, сегрегація, пневматоліз).
Рудники, що розробляють масивні родовища, вельми багато численні; до них відносять залізні рудники Кривбасу, Уралу і Гірській Шорії, мідні рудники Уралу, поліметалічні рудники Алтаю, молібденові рудники Північного Кавказу. Пластові рудні родовища, що мають постійну товщину і кут падіння, зустрічаються значно рідше, чим перші два типи родовищ. У вигляді пластів залягають родовища марганцю, солі, фосфоритів і інших корисних копалин осадочного походження. Рудою називають мінеральну речовину, що знаходиться в рудному родовище, із якого при даному рівні розвитку техніки з достатнім економічним ефектом може бути вилучений метал або інший корисний продукт. Пустою породою називають мінеральну речовину, що не містить корисних компонентів або містить їх у малій кількості, недостатньою для рентабельної розробки. В останньому випадку руда і пуста порода – поняття відносні, так як з розвитком техніки появляється можливість перероблювати руди з більш низьким вмістом корисних компонентів. Наприклад, декілька десятків років тому розроблювали мідні руди з вмістом міді не нижче 5-10%, а зараз мінімальний вміст міді в руді зменшився до 0,4-0,5%. Мінімальним промисловим вмістом корисних компонентів у руді називають такий найбільш низький вміст, нижче якого розробка родовища стає економічно недоцільним. Наприклад, мінімальний промисловий вміст заліза в рудах Криворізького родовища при підземній розробці складає в теперішній час близько 30 %. Рудні родовища суттєво відрізняються від вугільних. Для них характерні непостійність форм, товщини і кута падіння. Іноді спостерігаються різкі коливання в вмісті корисних компонентів: наприклад, руди можуть бути суцільними і вкрапленими. Часто зустрічаються прошарки бідних руд або пустих порід. Ділення шахтних полів Шахтним полем називають частину родовища, відведену для розробки даній шахті. Довжина шахтного поля, як правило, складає 1-2 км, такого ж розміру буває і глибина стволів шахт. Для виробництва робіт по видобутку руди родовища, що круто залягають, розділяють гірничими виробками на порівняно невеликі дільниці: поверхи і блоки. Поверхом називають частину шахтного поля, обмежену по простяганню межами шахтного поля, а по падінню відкатними штреками (поняття про шахтне поле і поверх ідентичні при розробці вугільних і рудних родовищ). Блок – це частина поверху, обмежена по простяганню підняттєвими.
Висота поверху коливається в широкому діапазоні (від 20-30 до 300 м). Довжина блоку по простяганню складає 50-60 м. Розділення шахтного поля на блоки показано на рисунку 12-1. Рис. 12‑1 - Розділення поверху на блоки При розробці родовищ, що залягають горизонтально і положистих, їх розділяють штреками на панелі.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 185; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.136.26.20 (0.008 с.) |