Короткий понятійно-термінологічний словник

Адаптація – процес активного пристосування індивіда до умов життєдіяльності. Здатність дорослої людини адаптуватися до швидких змін соціального середовища, яка визначається рівнем її особистісного рівня, зокрема змістом її розвитку, рівнем розуміння життя, умінням діяти відповідно до ситуації.

Адаптуюча освіта – програми і курси, зорієнтовані на формування комплексу здібностей, необхідного для того, щоб індивід міг комфортно жити й ефективно діяти у нових для нього соціальних умовах. Одне з найважливіших завдань — підтримка професійної та інших видів компетентності працівника на рівні вимог трудової ситуації.

Адекватність системи освіти – її відповідність сучасним вимогам життя і тенденціям його розвитку.

Активізація населення – стосовно освіти дорослих термін означає діяльність різних служб і організацій, спрямовану на роз'яснення людям ролі і значення систематичної навчальної діяльності як фактора, що реально сприяє більш повному задоволенню їх власних потреб та інтересів.

Активна грамотність – грамотність як соціальний феномен, тобто здатність індивіда ефективно застосовувати засвоєне під час процесу навчання у практичній діяльності для реалізації власних інтересів та інтересів суспільства.

Активні методи навчання – методи, що стимулюють пізнавальну діяльність учнів. Будуються на діалозі, який передбачає вільний обмін думками про шляхи вирішення тієї чи іншої проблеми. До найбільш характерних належать: бесіда, диспут, тематичні семінари, ділові ігри, тренінги.

Андрагогіка – розділ теорії навчання, який вивчає специфічні закономірності засвоєння знань, умінь та навичок дорослим суб'єктом навчальної діяльності, а також особливості керівництва останьою з боку професійного педагога.

Базова підготовка – рівень професійної і соціальної кваліфікації, досягнутий у системі шкільної та вузівської освіти і прийнятий як база відліку при її підвищенні у системі освіти дорослих.

Види грамотності – специфічні форми її прояву, які виділяються з урахуванням особливостей різних видів соціальної діяльності людини. Основні з них: технологічна, економічна, політична, правова, соціально-комунікативна, загальнокультурна, гностична.

Гностична грамотність – уміння правильно і продуктивно навчатися, поглиблювати розуміння життя на основі інтеграції теоретичного знання і соціального досвіду.

Готовність до продовження освіти – стан вмотивованої налаштованості до відновлення навчання у дорослому віці. Термін означає сукупність особистісних якостей, які передбачають два основні компоненти: а) прагнення розширити діапазон сприйняття життя і поглибити його розуміння; б) прагнення розвинути вміння і навички систематичної навчальної діяльності.

Готовність до самоосвіти – комплекс навичок і здібностей самостійно знаходити відповіді на актуальні питання життя. Включає вміння співвідносити світ знань і світ реалій і уміння добре орієнтуватися в різних джерелах інформації.

Дистанційна освіта – міжнародний термін, який перекладається іноді як «освіта на відстані»; означає цілеспрямоване і методично організоване управління навчально-пізнавальною діяльністю і розвитком осіб, які знаходяться далеко від освітнього закладу і тому не можуть вступати у постійний контакт з його педагогічним персоналом. Практикується у двох формах, які часто комбінуються: а) через листування, під час якого педагог коректує і контролює засвоєння програми; б) через засоби масової комунікації – лекції та інструкції, індивідуальні консультації. Дистанційні технології використовуються як у формальній, так і неформальній освіті.

Додаткова освіта – освіта, мета і завдання якої не передбачені планом навчального закладу, але мають важливе значення для розвитку людини як особистості, для її життя в суспільстві, відповідають її нахилам та інтересам. Це можуть бути різноманітні курси у самому навчальному закладі, а також різні види неформальної та інформальної освіти.

Інновація – процес часткових змін, які ведуть до модернізації якихось окремо взятих завдань освіти чи засобів і способів їх досягнення. Інновація часто виражається в адаптації конкретної освітньої ситуації до змін, які відбуваються в самій системі освіти чи в житті суспільства.

Інструктор навчання дорослих – особа, яка відповідає за практичну частину професійної підготовки і здійснює керівництво процесом формування умінь та навичок.

Інформальна освіта – процес формування і збагачення установок, засвоєння нових знань і вмінь, який проходить поза рамками системи освіти як спеціального соціального інституту, тобто в ході повсякденної життєдіяльності людини – через спілкування, читання, відвідування закладів культури, навчання на власному досвіді та досвіді інших. Не має атрибутів педагогічної форми. Префікс «ін-» вжитий у значенні «без».

Кваліфікація – міра освоєння професії чи спеціальності, яка характеризується ступенем готовності її носія до виконання завдань певного рівня складності. У більш широкому вжитку термін означає готовність суб'єкта до успішного вирішення проблем і виконання завдань, пов'язаних з тим чи іншим видом діяльності, і в цьому значенні близький до значення понять “компетентність” і “грамотність”.

Компетентність – загальний оціний термін, який означає здатність до діяльності «зі знанням справи». Зазвичай вживається стосовно осіб певного соціально-професійного статусу, характеризуючи міру відповідності їх розуміння, знань і вмінь реальному рівню складності виконуваних ними завдань.

Методична грамотність – здатність суб'єкта пізнавальної чи практичної діяльності здійснювати дослідницькі дії, знаходити адекватні підходи й оптимальні шляхи вирішення проблем і проблемних ситуацій. Грунтується на активному оволодінні прийомами, способами і методами, які використовуються у науковому дослідженні.

Неперервна освіта – стадійний і цілісний за своїми елементами процес, який триває впродовж усього життя і забезпечує поступовий розвиток творчого потенціалу особистості і всебічне збагачення її духовного світу. Його основні етапи: а) навчання, виховання і розвиток людини, що передує її вступу до самостійного життя; б) навчальна діяльність у період дорослого життя, яка поєднується з різними видами практичної діяльності – освіта дорослих.

Неформальна освіта – програми і курси, завершення яких не супроводжується отриманням сертифіката, який дав би право займатися професійною діяльністю за їх профілем. Неформальна освіта зазвичай пов'язана із заняттями за інтересами, захопленнями в якійсь галузі науки чи мистецтва, прагненнями розширити кругозір чи оволодіти знаннями й уміннями, необхідними у побуті і сфері особистісного спілкування.

Освіта дорослих – складова системи освіти, її відносно відокремлений підрозділ, основним завданням якого є сприяння всебічному розвитку людини в період її самостійного життя.

Освіченість – особистісна якість, яка характеризує людину тією мірою, якою вона засвоїла і перетворила у своє надбання суспільний досвід, перш за все, досягнення науки і культури. Суттєвими є два параметри: а) кількісний обсяг знань, їх всебічність, діапазон обізнаності; б) якісний – глибина розуміння життя, здатність самостійно аналізувати його явища і процеси. Поняття не передбачає здатність до практичного застосування наявного у людини інтелектуального потенціалу, але і не виключає її.

Загальнокультурна грамотність – оволодіння знаннями у галузі природничих, суспільних і гуманітарних наук, а також з історії і сучасної художньої культури; розуміння мови науки і культури й уміння користуватися нею при засвоєнні і поясненні явищ і процесів, які відбуваються у природі і суспільстві.

Підвищення кваліфікації – навчальна діяльність, спрямована на формування готовності працівника до виконання більш складних трудових функцій. Передбачає засвоєння нових загальнотеоретичних і спеціальних знань, розширення спектр вмінь і навичок, розуміння зв'язку між наукою і технологією.

Принципи освіти дорослих – базові фундаментальні ідеї і теоретичні положення, які визначають підходи до її організації в цілому, а також у діяльності окремих підрозділів і закладів. Поділяють на три категорії: а) соціально-політичні, ті що виражають ставлення суспільства та його владних структур до навчальної діяльності дорослого населення, визначають ідеологію та державну політику в цій галузі; б) організаційні, ті що зумовлюють загальні підходи до конструювання системи її закладів; в) дидактичні, які лежать в основі формування освітніх програм і вибору технологій їх реалізації.

Самоосвіта – самостійна пізнавальна діяльність, ініційована самим суб'єктом за власною чи розробленою за чиєюсь допомогою програмою. Зорієнтована на задоволення пізнавального інтересу чи прагнення чогось навчитися, засвоїти новий вид діяльності.

Система підвищення кваліфікації – діючі на регулярній основі заклади діяльності, яких спрямована на періодичне професійне навчання працівників різних спеціальностей та кваліфікаційних рангів.

Тьютор – педагог, який здійснює загальне керівництво самостійною позааудиторною роботою учнів. Тьюторство практикується у закладах, де велике значення надається навчанню за індивідуальними планами і самостійній роботі з джерелами інформації.

Формальна освіта – програма чи курс, після завершення яких людина має право займатися професійною діяльністю за профілем пройденого курсу, займати більш високу посаду, вступати до навчальних закладів вищого рангу. Формальна освіта передбачає отримання диплома чи сертифіката встановленого державою зразка.

 

 

Додаток Б*)

 

ОСВІТА В ЖИТТІ ЛЮДИНИ

 

Пропонована анкета покликана допомогти розібратися у ставленні дорослих людей до освіти як цінності. У судженнях, які складають основний зміст анкети, представлені різні функції освіти. Альтернативність суджень дозволяє зафіксувати, якою мірою сучасна суспільна свідомість пов'язує соціальну поведінку людини з її освіченістю.

Ми вивчаємо шляхи вдосконалення освіти і звертаємося до Вас із проханням прийти участь в опитуванні.

Перш за все спробуйте коротко визначити, кого можна вважати освіченою людиною?

Пропонуємо Вам ряд попарно надрукованих суджень стосовно ролі освіти в житті людини. Ознайомтеся з ними і із кожної пари виберіть судження, яке відображає Вашу думку. Для цього обведіть літеру А чи Б.

Потім підкресліть з правого боку один із трьох пунктів залежно від того, наскільки Ви згодні з обраним судженням (не зовсім згоден; згоден, але лише до певної міри; повністю згоден).

 

 

А Чим вищою є освіта людини, тим успішніше вона працює. Не зовсім згоден

Згоден лише до певної міри

Б Трудові успіхи людини лише незначною мірою залежать від її освіти. Повністю згоден

 

 

 

А Людині з освітою легше знайти роботу. Не зовсім згоден

Згоден лише до певної міри

Б Сумнівно, щоб рівень освіти впливав на можливість Повністю згоден

працевлаштування.

 

 

А Людина з освітою має більше шансів службового зростання. Не зовсім згоден

Згоден лише до певної міри

Б Просування по службі не залежить від рівня освіти. Повністю згоден

 

 

А Високий рівень освіти дозволяє людині швидко Не зовсім згоден

включитись до комерційної діяльності. Згоден лише до певної міри

Повністю згоден

Б Комерційна діяльність людини навряд чи залежить від

рівня освіти.

 

 

А Чим вища освіта людини, тим вищим є заробіток. Не зовсім згоден

Згоден лише до певної міри

Б Заробіток людини не залежить від освіти. Повністю згоден

 

 

А Участь людини у суспільному і політичному житті Не зовсім згоден

зумовлена рівнем її освітньої підготовки. Згоден лише до певної міри

Повністю згоден

Б Суспільне і політичне життя людини не залежить від

рівня її освіти.

 

 

А Освічена людина порівняно легко знаходить спільну Не зовсім згоден

мову з іншими людьми. Згоден лише до певної міри

Повністю згоден

Б Спілкування з людьми залежить від багатьох факторів,

серед яких освіта — далеко не провідний.

 

 

А Різниця дорослих людей у рівні освіти спричиняє Не зовсім згоден

різницю поглядів, світогляду. Згоден лише до певної міри

Повністю згоден

Б Сумнівно, щоб різниця у рівні освіти спричиняла різницю у поглядах людей, їх світогляді.

 

 

А Чим вищою є освіта, тим більшою повагою людина Не зовсім згоден

користується. Згоден лише до певної міри

Повністю згоден

Б Повага оточуючих залежить зовсім не від освіти.

 

 

А Чим вищий рівень освіти, тим більше часу людина Не зовсім згоден

витрачає на самоосвіт. Згоден лише до певної міри

Повністю згоден

Б Час, який витрачається на самоосвіту, не залежить від

рівня освіти.

 

 

А Освічена людина довше зберігає інтерес до нового, ніж Не зовсім згоден

неосвічена. Згоден лише до певної міри

Повністю згоден

Б Не можна сказати, що освічена людина більшою мірою

цікавиться новим, ніж неосвічена.

 

 

А Освічена людина критично ставиться перш за все до Не зовсім згоден

себе, а уже потім — до оточуючих. Згоден лише до певної міри

Повністю згоден

Б Освіта не впливає на ставлення людини до себе і

оточуючих.

 

 

А Освічена людина впевнено дивиться в майбутнє. Не зовсім згоден

Згоден лише до певної міри

Б Немає суттєвої різниці між ставленням освічених і неосвічених Повністю згоден

людей до свого майбутнього.

 

 

А Переконання і погляди освіченої людини більш Не зовсім згоден

прогресивні і гуманні, ніж неосвіченої. Згоден лише до певної міри

Повністю згоден

Б Характер переконань людини не залежить від рівня її

освіти.

 

 

А Освічена людина уміє відстоювати свої права краще, ніж Не зовсім згоден

неосвічена. Згоден лише до певної міри

Повністю згоден

Б Освіта не впливає на те, якою мірою людина вміє

відстоювати свої права.

 

 

А Освічена людина більш корисна суспільству, ніж Не зовсім згоден

неосвічена. Згоден лише до певної міри

Повністю згоден

Б Рівень освіти не впливає на те, яку користь суспільству

приносить конкретний індивід.

 

Повідомте, будь ласка, деякі відомості про себе:

Ваша стать: 1. Жіноча. 2. Чоловіча.

Ваш вік ________________

Ваша освіта __________________

Чи задоволені Ви освітою, яку отримали? _________

 

Дякуємо за участь у роботі!

Додаток В