Тема 4. Докази і доказування

Семінар – 2 години

1. Поняття, значення та мета кримінально-процесуального доказування.

2. Предмет та межі доказування.

3. Субʼєкти доказування.

4. Особливості доказування у різних стадіях кримінального процесу.

5. Збирання, перевірка доказів та їх процесуальних джерел.

6. Оцінка доказів та їх процесуальних джерел.

 

7. Умови та процесуальний порядок визнання доказів недопустимими.

8. Моральні засади доказування у кримінальному процесі.

 

Література

1-3, 12, 15, 17, 34

 

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІЛГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1. Поняття та суть кримінального процесу.

 

2. Завдання кримінального процесу.

3. Історичні форми кримінального процесу.

 

4. Система стадій кримінального процесу, їх загальна характеристика, завдання та особливості.

5. Кримінально-процесуальні функції, їх види і значення.

 

6. Поняття, структура і особливості кримінально-процесуальних правовідносин.

7. Кримінально-процесуальна форма.

8. Гарантії у кримінальному судочинстві, їх характеристика.

 

9. Кримінально-процесуальні акти, їх види і значення.

10. Поняття кримінального процесуального закону та його значення.

11. Структура Кримінального процесуального кодексу України.

12. Поняття, структура і види кримінальних процесуальних норм.

 

13. Чинність кримінального процесуального закону у просторі, часі і щодо осіб.

14. Застосування кримінального процесуального закону за аналогією.

 

15. Поняття та значення засад кримінального провадження.

16. Система засад кримінального судочинства і правові гарантії їх реалізації.

17. Рівність перед законом і судом.

 

18. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність.

19. Недоторканність житла чи іншого володіння особи.

20. Таємниця спілкування, невтручання у приватне життя.

21. Презумпція невинуватості.

22. Забезпечення права на захист.

23. Змагальність сторін.

24. Диспозитивність як засада кримінального провадження.

25. Гласність і відкритість судового розгляду.

 

26. Поняття субʼєктів кримінального процесу, їх місце і роль у кримінальному судочинстві.

27. Класифікація субʼєктів у теорії кримінального процесу.

28. Суд, суддя в кримінальному процесі.

29. Слідчий суддя в досудовому провадженні.

30. Прокурор у кримінальному процесі.

31. Органи досудового розслідування та їх компетенція.

32. Підозрюваний та обвинувачений, їх права та обовʼязки.

 

33. Потерпілий як учасник кримінального процесу.

34. Захисник і його процесуальне становище.

 

35. Представники та законні представники потерпілого, їх права та обовʼязки.

36. Експерт і спеціаліст у кримінальному провадженні.

 

37. Свідок, його права та обовʼязки. Особи, які не можуть бути допитані як свідки.

 

38. Обставини, що виключають можливість участі в кримінальному провадженні.

 

39. Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

40. Поняття, сутність і значення кримінально-процесуального доказування.

41. Предмет та межі доказування у кримінальному провадженні.

42. Поняття доказів та їх класифікація.

43. Способи збирання доказів та їх процесуальних джерел.

 

44. Належність, достовірність, достатність і допустимість доказів. Умови визнання доказів недопустимими.

 

45. Умови визнання доказів недопустимими.

46. Показання свідків і потерпілих.

47. Речові докази, строки і порядок їх зберігання.

48. Документи, як джерела доказів.

49. Висновок експерта і його доказове значення.

50. Поняття шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

51. Поняття і значення цивільного позову у кримінальному провадженні.

 

52. Підстави і порядок предʼявлення цивільного позову.

 

53. Процесуальні засоби забезпечення відшкодування, завданої кримінальним правопорушенням, шкоди та можливої конфіскації майна.

 

54. Поняття, значення, види і правила обчислення процесуальних строків.

55. Процесуальні витрати, їх поняття, види і значення.

56. Поняття заходів забезпечення кримінального провадження та їх види.

57. Правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

58. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.

59. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.

60. Відсторонення від посади.

61. Тимчасовий доступ до речей і документів.

 

62. Тимчасове вилучення майна та арешт майна.

63. Поняття, підстави та мета застосування запобіжних заходів.

64. Особисте зобовʼязання та особиста порука.

65. Домашній арешт.

66. Застава, визначення її розміру та порядок внесення.

67. Тримання під вартою як запобіжний захід.

68. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду. Строки затримання.

 

69. Підстави і процесуальний порядок скасування чи зміни запобіжного заходу.

70. Застосування запобіжних заходів щодо неповнолітніх.

71. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду. Строки затримання.

72. Затримання з метою приводу.

73. Застосування електронних засобів контролю.

 

74. Арешт майна. Підстави для арешту майна. Клопотання про арешт майна та його розгляд.

 

75. Тимчасове вилучення майна: підстави та процесуальний порядок проведення.

76. Тимчасовий доступ до речей і документів.

77. Відсторонення від посади: порядок застосування та строки.

 

78. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, порядок та строки тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом.

79. Порядок вирішення питання про накладення грошового стягнення.

80. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.

 

ТРУДОВЕ ПРАВО

 

Метою курсу "Трудове право" є опанування знаннями у галузі трудового права, розкриття ролі трудового права у вирішенні завдань соціального і економічного розвитку суспільства, забезпечення верховенства права в трудових і тісно повʼязаних з ними відносинах.

 

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати:

 

- сутність правових категорій трудового права;

 

- зміст правових інститутів трудового права та обʼєктивні закономірності їх розвитку;

- систему трудового законодавства;

- зміст норм трудового права;

- проблематику науки трудового права;

уміти:

 

- використовувати положення науки трудового права в практичній діяльності;

- орієнтуватися у системі норм трудового законодавства;

- правильно кваліфікувати трудові відносини;

 

- тлумачити чинне законодавство про працю та застосовувати його при вирішенні казусів;

 

- аргументувати власну точку зору щодо прийнятого в конкретній ситуації рішення, розробляти проекти локальних нормативних актів.

 

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Вихідні дні –дні тижневого відпочинку.За пʼятиденного робочого тижня

 

працівникам надаються два вихідні дні на тиждень, а за шестиденного - один вихідний день.

 

Втрата довірʼя –одна з додаткових підстав для розірвання трудовогодоговору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

 

Графіки змінності –розпис виходів на роботу,в якому визначаються часпочатку і закінчення роботи, тривалість робочого дня (зміни), перехід з однієї зміни в іншу, дні роботи і дні відпочинку тощо.

 

Договір –угода сторін про виникнення,змінення чи припинення трудовихправовідносин.

 

Переведення –доручення працівникові роботи,не зумовленої трудовимдоговором.

 

Відсторонення –тимчасова заборона працівникові виконувати роботу зприпиненням виплати зарплати.

 

Звільнення з роботи (посади) –припинення трудових відносин міжпрацівниками і роботодавцями.

 

Вихідна допомога –грошова сума,що виплачується працівникові післяприпинення трудового договору у випадках, передбачених законом.

 

Дисципліна праці –сукупність нормативно-правових приписів,якірегулюють обовʼязки сторін трудових правовідносин, спрямованих на забезпечення належного процесу праці.

 

Дисциплінарне стягнення –захід правового впливу щодо порушниківтрудової дисципліни.

 

Дисциплінарний проступок –протиправне невиконання або неналежневиконання працівником своїх трудових обов язків.

 

Індексація грошових доходів населення –встановлений законами таіншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчення споживчих товарів і послуг.

 

Контракт –особлива форма трудового договору,в якому вказано строкйого дії, права, обовʼязки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальних), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання

 

Ненормований робочий день може застосовуватися на підприємствах длякерівного адмішстративно-управлінського технічно-господарського персоналу.

 

Сезонні роботи, які виконуються не весь рік,протягом певного період}(сезону), що не перевищує шести місяців.

 

Службове відрядження –поїздка працівника за розпорядження керівникапідприємства, обʼєднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

 

Тимчасові працівники –які прийняті на роботу на строк до двох місяців,апри заміщенні тимчасово відсутніх працівників за якими зберігається їхнє місце роботи (посада), – до чотирьох місяців.

 

Матеріальна відповідальність –обовʼязок сторін трудового договорувідшкодувати заподіяну ними шкоду в розмірах і порядку, передбачених законом.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

			Кількість годин
№		Назви тем		Семі-	Прак-
з/п		Лекції	тичні
		нари
				заняття
1.		Предмет, метод, система та джерела			–
	трудового права
2.		Трудовий договір			–
3.		Робочий час і час відпочинку			–
Всього				–

Форма підсумкового контролю – залік.

 

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1. Конституція України. – К., 2009.

2. Кодекс законів про працю України. – К., 2009.

 

3. Законодавство України про працю. Збірник нормативних актів. – К., 1999.

– Книга – 2. – 702 с.; Книга – 3. – 704 с.

 

4. Кодекс Законів про працю України з постатейними систематизованими матеріалами. К., 2008. – 795 с.

 

5. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. / 14-е вид., допов. та перероб. – К., Алерта; ЦУЛ, 2011. – 672 с.

 

6. Закон України від 6 червня 1995 "Про визначення розміру збитків заданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей". ВВР. – 1995. – №22. –

 

Ст. 173.

7. Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів

(конфліктів)" від 03.03.1998 року, ВВР. – №34. – Ст. 327.

8. Закон України "Про правовий статус іноземців" від 04.02.1994 р., ВВР. –

1994. – №23. – Ст. 161.

9. Закон України "Про державну службу" від 16. 12.1993 р., ВВР. – 1993. –

 

№52. – Ст. 490.

 

10. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9. "Про практику розгляду судами трудових спорів".

 

11. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 р. № 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками".

 

12. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

 

13. Трудове право України. Академічний курс. Підручник за заг. ред. Хуторян Н.М. – К. – видавництво А.С.К. 2004. – 608 с.

14. Трудове право: підручник [для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] /

 

В.В. Жернаков, С.П. Прилипко, О.М. Ярошенко та ін.; за ред. В.В. Жернакова. – Х.: Проаво, 2012. – 496 с.

 

15. Трудове право України. Академічний курс. Підручник / За заг. ред. Пилипенко П.Д. – К., видавництво Дім "Ун.Юре". – 2008. – 536 с.

 

16. Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, 3.Я. Козак та ін.; За ред. П.Д. Пилипенка. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2006. – 544 с.

 

17. Дмитренко Ю.П. Трудове право України: підручник / Ю.П. Дмитренко. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 624 с.

18. Болотіна Н.Б. Трудове право України. – К., 2008. – 731 с.

 

 

19. Карпенко Д.О. Основи трудового права. Навчальний посібник. Видавництво А.С.К. 2003. – 656 с.

20. Кисельов І.Я. Зарубіжне трудове право. Підручник. М., 1998. – 263 с.

 

21. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права. Монографія. – Львів., 1999. – 214 с.

 

22. Юридична енциклопедія. Видавництво Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана; В 6-ти т. Т-1. – 1998; Т-2. – 1999; Т-3. – 2001; Т-4. – 2002; Т-5. – 2003; Т-6. – 2004.

 

23. Розвиток цивільного і трудового законодавства в Україні. Монографія. Видавництво "Консум" Харків. 1999. – 272 с.

 

24. Жернаков В. Поняття примусової праці за законодавством України. – Право України. – 1997. – №10.

 

25. Жернаков В. Соціально-трудові відносини: поняття, субʼєкти, правове регулювання. – Право України. – 1999. – №10.

 

26. Реус О. Особливості укладення трудового договору з неповнолітніми. – Право України. – 1998. – №9.

 

27. Лебідь В. До питання про правове регулювання праці членів субʼєктів аграрного господарювання // Бюлетень Міністерства юстиції України. –

2006. – № 7. – С. 85-91.

 

28. Осовий Г. Тарифні ставки та оклади у виробничій сфері. ІІ Праця і зарплата. – 1994. – №15.

 

29. Процевський О. Окремі питання захисту права на зарплату в судовому порядку // Право України. – 2008. – №2.

 

30. Грекова М. Визначення поняття та ознак міжнародних трудових стандартів // Право України. – 2008. – №4.

 

31. Юшко А. Розгляд судами спорів, викликаних реорганізацією підприємства // Право України. – 1998. – 39 с.

 

32. Яресько А. Розгляд колективних трудових спорів (конфліктів). // Право України. – 1998. – №8.

 

33. Гетьманцеві Н. Співвідношення централізованого і локального методів правового регулювання оплати праці // Право України. – 1997. – 312 с.

 

34. Козак З.Я. Правове регулювання охорони праці: навчальний посібник. – Львів. – 2003.

 

35. Бару М. Створимо новий трудовий кодекс. Право України. 1992. – 310 с.

 

36. Гончаров О.Г., Жернаков В., Пилипенко С. Спірні питання застосування ст. 26 Закону "Про відпустки". Право україни. – 1999. – №9.

 

37. Венедиктов В.С. Теоретичні проблеми юридичної відповідальності в трудовому праві. Х. "Консум" – 1995. – 136 с.

38. Кусточкін А. Контракт у трудовому праві України. Право України. –

1992. – №7.

39. Лобатюк В. Реформа оплати праці в Україні. – Право України. – 1994. –

№9.

 

 

40. Статут про дисципліну працівників звʼязку. Затверджений постановою кабміну України від 30 липня 1996 р. №877, ЗП України. – 1996. – №5. –

Ст. 420.

 

41. Плаксін В. Відшкодування моральної шкоди по трудовому праву // Право України. – 1995. – №12.

 

42. Щербюк Н. Єдність і диференціація правового регулювання праці жінок // Право україни. – 2009. – №1.

 

43. Пазенок А. Сутність та способи реалізації права на страйк (досвід) // Право України. – 2009. – №2.

 

44. Грекова М. Визначення поняття та ознак міжнародних трудових стандартів // Право України. 2008. – № 4. – С. 50.

 

45. Чанишева Г. Колективні трудові відносини у проекті ТК України // Право України. – 2008. – № 3. – С. 28.

 

46. Хуторян Н.М. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності сторін трудових правовідносин. Монографія. К., 2002. – 264 с.

 

47. Грузінова Л.П. Трудові спори. – К., 2002.

48. Гаращенко Л.П. Право на відпустку. – К., 2007.

 

49. Енциклопедичний юридичний словник. К., Юридична думка 2007. – 992 с.

 

50. Андріїв В. Природний характер трудових прав працівників // Право України 2007. – № 4. – С. 64-70.

 

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ