Підвищення ефективності застосування кардіомоніторів

Радіоелектронна медична апаратура (РЕМА) вирішує загальнотехнічні завдання (перетворення і посилення сигналів, вимірювання і обчислення параметрів сигналів, індикація і документування даних обробки сигналів) і є інструментом діагностики захворювань, контролюстану хворих за фізіологічними показниками, життєзабезпечення і лікування хворого. Сказане великою мірою стосується і кардіомонітор, так як вони контролюють стан серцевої діяльності.

Розробка нових типів КМ, що використовують останні досягнення науки і техніки, разом із зростанням потреби лікувальних установ у кардіологічних приладах призвели до значного збільшення частки витрат на технічні кошти медицини, що досягають у розвинених країнах 40% і більше від загальних витрат на охорону здоров'я. Тому питання ефективності застосування РЕМА набуває ще більшого значення.

Для підвищення ефективності КМ необхідно виконати ряд умов:

1. Автоматичні методи діагностики стану хворого не повинні замінювати функції лікаря, який приймає остаточне рішення на основі отриманих даних та клінічної картини захворювання. Зайва самовпевненість інженерів може призвести до розчарування медичного персоналу та дискредитації автоматичних методів. КМ в міру накопичення статистичних даних їх роботи і зростання досвіду медичного персоналу мають передбачати можливість поліпшення (корекції) алгоритмів обробки ЕКС таким чином, щоб задовольнити вимоги лікарів.

2. При виборі типу КМ слід керуватися медичними критеріями, відповідними поданням лікаря про характер конкретного лікувального процесу. До цих критеріїв потрібно віднести: категорію хворих (інфаркти міокарда, стенокардії, порушення ритму), необхідні види контрольованих параметрів, достатність і істота інформативних ознак сигналу (знання алгоритмів обробки сигналів).

3. Оцінити наочність представляється інформації, що дозволяє лікареві швидко приймати рішення.

4. Дотримуватися нормальний технічний стан, який підтримується середнім технічним персоналом клініки або спеціальними ремонтними службами, а також міжвідомчої повіркою метрологічними органами Держстандарту не рідше 1 разу на рік. Порядок проведення цих заходів викладається в супровідній документації. Проведення профілактичних перевірок запобігає несподіваний вихід з ладу КМ і скорочує час простою приладу. Це тим більш важливо, що в КМ можливі приховані відмови, які не призводять до очевидних відмов (деякі несправності ПЗУ, дрейф параметрів від температури і часу, що перевищує допустимі норми, ослаблення ізоляції мережевий ланцюги і т.д.). Крім того, завжди будуть існувати "несправності", пов'язані з недосконалістю алгоритмів обробки ЕКС, які зазвичай виявляються у разі сигналів складної форми (комбіновані аритмії, незвичайна форма кардіокомплекса і т.п.). Лікарю необхідно враховувати цю особливість при оцінці працездатності приладу.

5. Необхідна певна організація роботи медичного персоналу в палаті інтенсивної терапії. З огляду на специфіку РЕМА, що охоплює велику область медичних і технічних знань, медичний персонал повинен бути знайомий з основними фізичними законами, а технічний - мати підготовку з медичної електроніці.

6. При виборі типу КМ необхідно зіставити між собою поняття

"вартість - ефективність". Оцінити ефективність можна детально ознайомившись з усіма можливостями КМ, багато хто з яких часто опускаються в експлуатаційної документації. Можна використовувати для цих цілей і інші критерії, які більше підходять до індивідуальних особливостей клініки і її фінансового стану.

Без виконання викладених вище умов та вимог важко очікувати ефективності застосування КМ в широкій медичній практиці.

Загалом прогнозування ефективності медичної техніки повністю залежить від того, на скільки найближчим часом вдасться забезпечити взаємозалежну роботу розробників і лікарів.

Схеми