Стаття 359. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації

1. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації -

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням воді на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб або організованою групою, або заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб,-

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

1. Об'єктом злочину є встановлений порядок використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, який забезпечує дотримання конституційних прав людини і громадянина і законних інтересів юридичних осіб.

2. З об'єктивної сторони злочин полягає у суспільне небезпечних діях - незаконному використанні вказаних технічних засобів.

Спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації - це технічні засоби, устаткування, апаратура, прилади, пристрої, препарати та інші вироби, спеціально створені, розроблені, модернізовані, запрограмовані або пристосовані для виконання завдань з негласного отримання інформації під час здійснення оперативнорозшукової діяльності.

До таких засобів належать спеціальні технічні засоби для негласного: а) отримання та реєстрації аудіоінформації; б) візуального спостереження та документування; в) прослуховування телефонних переговорів; г) перехоплення та реєстрації інформації,з технічних каналів зв'язку; д) контролю поштових повідомлень і відправлень; е) обстеження предметів і документів; є) проникнення у приміщення, транспортні засоби, інші об'єкти та їх обстеження;

ж) контролю за переміщенням транспортних Засобів та інших об'єктів; з) отримання (зміни, знищення) інформації з технічних засобів й зберігання, обробки та передачі. Спірні питання щодо належності предмета до спеціальних технічних засобів вирішуються експертним шляхом.

Вироблені кустарним способом технічні засоби негласного отримання інформації не є спеціальними, і їх використання з метою негласного отримання інформації не може бути кваліфіковане за ст. 359. За певних обставин такі дії можуть кваліфікуватися за ст.ст. 111, 114, 231.

Під використанням спеціальних технічних засобів розуміється застосування їх, залежно від конкретного виду, за прямим призначенням. Використання спеціальних технічних засобів в Україні дозволяється тільки відповідним оперативним підрозділам на підставах і за умов, визначених законом. У будь-якому іншому випадку їх використання є незаконним.

Незаконна діяльність, пов'язана з розробленням, виготовленням і реалізацією спеціальних технічних засобів, за відповідних підстав кваліфікується за ч. 1 ст. 202.

3. Суб'єкт злочину загальний. Вчинення його службовою особою кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 359 і 364 (365, 423, 424).

4. З суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом. Ставлення винного до істотної шкоди охоронюваним законом правам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб може бути необережним.

5. Кваліфікованими видами злочину є незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, вчинене: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) організованою групою; 4) таке, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Про поняття.повторність злочинів, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, вчинення злочину організованою групою див. коментар, відповідно, до ст. ст. 32 і 28. Істотною шкодою у ст. 359 слід вважати шкоду, яка полягає, наприклад, у порушенні конституційних прав людини на недоторканність житла чи іншого володіння особи, таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, на заборону втручання в особисте і сімейне життя людини, на свободу думки і слова, світогляду і віросповідання, на приватну власність або у порушенні інших прав людини і громадянина, у заподіянні значної матеріальної шкоди юридичній чи фізичній особі тощо.

6. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, поєднане з порушенням таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, кваліфікується за ч. 2 ст. 163, а за наявності кваліфікуючих обставин, передбачених ч. 2 ст. 359,- за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 163 і ч. 2 ст. 359.

Конституція України (розділ II).

Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 р. (ст. ст. 5, 6, 8, 9).

Інструкція про умови і правила провадження підприємницької діяльності (ліцензійні умови) з розроблення, виготовлення і реалізації спеціальних технічних засобів (у т. ч. іноземного виробництва) для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації та контроль за їх дотриманням Затверджена наказом Ліцензійної палати України і Служби безпеки України № 30/76 від 7 квітня 1999 р. (п. п. 2.2. З 1).

 

Стаття 360. Умисне пошкодження ліній зв`язку

Умисне пошкодження кабельної, радіорелейної, повітряної лінії зв'язку, проводового мовлення або споруд чи обладнання, які входять до їх складу, якщо воно спричинило тимчасове припинення зв'язку,-

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.

1. Об'єкт злочину - встановлений порядок забезпечення інформаційного обміну за допомогою засобів електричного зв'язку.

2. Предметом злочину є; 1) лінії зв'язку (кабельні, радіорелейні, повітряні, проводового мовлення); 2) споруди та обладнання, які входять до складу ліній зв'язку.

Споруди зв'язку - це будівлі, вежі, антени, проміжні та кінцеві пристрої ліній зв'язку та інші пристрої, що використовуються для організації електричного зв'язку (підземні і наземні регенераційні (підсилювальні) пункти, радіорелейні станції, колодязі телефонної каналізації тощо). Під обладнанням зв'язку слід розуміти технічні засоби, які використовуються для організації зв'язку, забезпечують його надійне функціонування. Це, наприклад, кабельні ящики та шафи, розподільчі коробки і шафи. Сукупність засобів і споруд зв'язку, поєднані в єдиному технологічному процесі для забезпечення інформаційного обміну, становлять мережу зв'язку.

Предметом злочину визнається також морський телеграфний

кабель.

Електричний зв'язок - це передача, випромінювання або прийом знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або будь-яких повідомлень по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах. Видом електрозв'язку є телеграфія, при якій інформація, що передається, призначена для запису під час прийому у вигляді графічного документа. Передана інформація може бути в деяких випадках представлена в іншому вигляді або може бути записана для наступного використання.

Умисне руйнування або пошкодження засобів зв'язку на транспорті за наявності підстав кваліфікуються за ст. 277.

3. Об'єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак; 1) діяння - пошкодження ліній зв'язку, відповідних споруд чи обладнання; 2) наслідки у вигляді тимчасового припинення зв'язку; 3) причинний зв'язок між діянням та наслідками.

Пошкодження ліній зв'язку, споруд чи обладнання, які входять до їх складу, - це приведення зазначених носіїв інформації на певний час у непридатний за їх цільовим призначенням стан. Способи пошкодження інфраструктури зв'язку на його кваліфікацію за ст. 360 не впливають. Це може бути, наприклад, обривання проводів, накидання на них сторонніх предметів, руйнування стояків повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення, облаштування в охоронних зонах кабельних ліній зв'язку стоків кислот, розчинів солей та лугів.

На трасах кабельних (підземних, підводних) і повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення і навколо випромінюючих споруд електрозв'язку встановлюються охоронні зони. У межах цих зон без письмової згоди підприємств, у віданні яких перебувають лінії зв'язку, а також без присутності їх представника забороняється, зокрема; виконувати різного виду будівельні, монтажні, вибухові' і земляні роботи; проводити сільськогосподарські земляні роботи на глибині більш як 0,3 метра; проводити геологознімальні, геодезичні та інші роботи, пов'язані з бурінням свердловин, розробкою шурфів і взяттям проб ґрунту; саджати дерева, розташовувати польові стани, утримувати худобу, складати матеріали, корми, добрива, розпалювати вогнища, влаштовувати стрільбища; облаштовувати проїзди та стоянки автотранспорту, тракторів та інших механізмів; провозити великогабаритні вантажі під проводами ліній зв'язку та проводового мовлення; розміщувати причали для стоянки суден, барж та плавучих кранів, проводити навантажувально-розвантажувальні, днопоглиблювальні і землечерпальні роботи, опускати якорі, проходити з випущеними якорями, ланцюгами, лотами, волоками і тралами, виділяти рибопромислові ділянки, добувати рибу або інших водних тварин та рослин придонними знаряддями вилову, влаштовувати водопої, колоти та заготовляти лід.

Умисне вчинення вказаних заборонених дій, внаслідок чого було пошкоджено лінію зв'язку, відповідну споруду чи обладнання, що спричинило тимчасове припинення зв'язку, слід кваліфікувати за ст. 360.

Злочин вважається закінченим з моменту спричинення тимчасового припинення зв'язку. Порушення правил охорони ліній і споруд зв'язку, яке не викликало такого наслідку, тягне адміністративну відповідальність (ст. 147 КАП).

Тимчасове припинення зв'язку означає неможливість протягом певного періоду використовувати лінії і засоби зв'язку за їх цільовим призначенням, тобто для передачі, випромінювання або прийому знаків, сигналів, інших повідомлень. Тривалість припинення зв'язку, не впливаючи на кваліфікацію, може бути врахована при призначенні покарання.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Якщо тимчасове припинення зв'язку стало наслідком викрадення кабельних ліній зв'язку або їх обладнання, дії винного потрібно кваліфікувати за ст. 188. Якщо лінії зв'язку, обладнання та устаткування належать до об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, їх пошкодження, вчинене з метою ослаблення держави, має кваліфікуватися за ст. 113.

Необережне пошкодження ліній зв'язку, їх обладнання чи устаткування, вчинене внаслідок порушення правил охорони ліній і споруд зв'язку, утворює склад злочину, передбаченого ст. 196, за умови спричинення тяжких тілесних ушкоджень або загибелі людей. В інших випадках пошкодження ліній, обладнання та споруд зв'язку, вчинене з необережності, розглядається як адміністративний проступок (ст. 147 КАП).

Паризька конвенція "Про охоронупідводних телеграфних кабелів" 1884 р.

Закон України "Про ратифікацію Статуту і Конвенції Міжнародного союзу електрозв'язку" від 15 липня 1994 р.

Закон України "Про зв'язок" від 16 травня 1995 р.

Правила охорони ліній зв'язку. Затверджені постановою КМ №135 від 29 січня 1996 р.

Правила користування місцевим телефонним зв'язком. Затверджені постановою КМ № 385 від 22 квітня 1997 р.

Інструкція про порядок обліку заяв і усунення пошкодженнь на місцевих телефонних мережах. Затверджена наказом Держкомзв'язку України № 155 від 10 жовтня 1997 р.

 

Розділ XVI - ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП`ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП`ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ

 

Стаття 361. Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж

1. Незаконне втручання в роботу автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп'ютерних мереж, що призвело до перекручення чи знищення комп'ютерної інформації або носіїв такої інформації, а також розповсюдження комп'ютерного вірусу шляхом застосування програмних і технічних засобів, призначених для незаконного проникнення в ці машини, системи чи комп'ютерні мережі і здатних спричинити перекручення або знищення комп'ютерної інформації чи носіїв такої інформації,-

караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, якщо вони заподіяли істотну шкоду або вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб,-

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

1. Розвиток методів обробки інформації за допомогою комп'ютерів призвів до застосування цих машин в усіх галузях національної економіки та інших сферах суспільного життя. Значна кількість таких машин об'єднана комп'ютерними мережами, деякі з них набули інтернаціонального характеру. За цих умов виникли і набули суспільної небезпеки різні діяння, що заподіюють шкоду нормальній роботі комп'ютерів та комп'ютерних мереж, яка поряд зі встановленим порядком використання ЕОМ та комп'ютерних мереж становить об'єкт цього злочину.

2. Предметом злочину є: 1) автоматизовані електронно-обчислювальні машини (комп'ютери, АЕОМ), у т.ч. персональні; 2) їх системи; 3) комп'ютерні мережі.

Під системами автоматизованих електронно-обчислювальних машин розуміються операційні системи (MS- DOS, Windows та інші), які встановлюються на певній машині і за допомогою яких здійснюється її робота, а також різні прикладні системи (тобто інформаційні системи, у т.ч. системи управління), як встановлені для локальної роботи на певній машині, так і відкриті для доступу з інших машин через комп'ютерну мережу.

Комп'ютерна мережа - це сукупність програмних і технічних засобів, за допомогою яких забезпечується можливість доступу з однієї АЕОМ до програмних чи технічних засобів іншої (інших) АЕОМ та до інформації, що зберігається у системі іншої (інших) АЕОМ.

3. Об'єктивна сторона злочину проявляється у формі: І) незаконного втручання у роботу АЕОМ, їх систем чи комп'ютерних мереж, що призвело до перекручення чи знищення комп'ютерної інформації або носіїв такої інформації; 2) розповсюдження комп'ютерного вірусу. Останнє є злочинним лише у разі застосування для цього спеціальних знарядь - програмних чи технічних засобів, призначених для незаконного проникнення в АЕОМ, системи чи комп'ютерні мережі і здатних спричинити перекручення або знищення комп'ютерної інформації чи носіїв такої інформації.

Незаконне втручання в роботу АЕОМ, їх систем чи комп'ютерних мереж - це проникнення до цих машин, їх систем чи мереж і вчинення дій, які змінюють режим роботи машини, її системи чи комп'ютерної мережі, або ж повністю чи частково припиняють їх роботу, без дозволу (згоди) відповідного власника або уповноважених ним осіб, а так само вплив на роботу АЕОМ за допомогою різних технічних пристроїв, здатних зашкодити роботі машини.

Комп'ютерна інформація - це текстова, графічна чи будь-яка інша інформація (дані), яка існує в електронному вигляді, зберігається на відповідних носіях і може створюватись, змінюватись чи використовуватись за допомогою АЕОМ.

Під носіями комп'ютерної інформації розуміються жорсткі магнітні диски різних типів, які є частиною системного блоку АЕОМ або долучаються до нього за допомогою спеціальних пристроїв, гнучкі магнітні диски (дискети), оптичні диски (компакт-диски) тощо.

Ч. 1 ст. 361 охоплюються як випадки проникнення (впливу) у працюючу АЕОМ, систему чи мережу (наприклад, проникнення до системи одного працюючого персонального комп'ютера з іншого персонального комп'ютера), так і несанкціоноване увімкнення непрацюючої машини і проникнення до її системи (вплив на її роботу), якщо воно здійснюється за допомогою зазначених у цій статті знарядь.

Перекручення комп'ютерної інформації - це будь-яка зміна такої інформації за відсутності можливості відновити ті й фрагменти, які зазнали змін, в їх первісному вигляді.

Під знищенням комп'ютерної інформації розуміється повна втрата можливості користування відповідною інформацією. Знищенням слід вважати не лише ліквідацію файла, каталогу тощо, у вигляді яких існувала інформація, а й приведення інформації у такий стан, який виключає можливість використання всієї інформації чи значної й частини. Під знищенням носіїв комп'ютерної інформації слід розуміти фізичне знищення відповідних матеріальних предметів або таку зміну їх властивостей, яка призводить до неможливості подальшого зберігання комп'ютерної інформації на цих носіях.

Розповсюдженням комп'ютерного вірусу слід вважати введення до АЕОМ, їх системи або комп'ютерної мережі шляхом застосуван-

ня вказаних засобів хоча б одного комп'ютерного вірусу - комп'ютерної програми, здатної у разі її активізації порушувати нормальну роботу АЕОМ, системи чи комп'ютерної мережі, а також знищувати чи пошкоджувати комп'ютерну інформацію.

Програмними засобами, про які йдеться у ст. 361, є різні комп'ютерні програми, використання яких створює можливість для незаконного проникнення у комп'ютер, його систему чи комп'ютерну мережу або ж полегшує таке незаконне проникнення. Під технічними засобами у ст. 361 розуміються будь-які технічні пристрої, за допомогою яких без використання комп'ютерних програм здійснюється вплив на роботу АЕОМ.

Закон передбачає обов'язкову властивість застосовуваних для вчинення даного злочину програмних і технічних засобів: їх здатність спричинити перекручення або знищення комп'ютерної інформації чи носіїв такої інформації.

Злочин у першій його формі вважається закінченим з моменту настання хоча б одного із зазначених наслідків - перекручення чи знищення комп'ютерної інформації, знищення носіїв (хоча б одного носія) такої інформації, а у другій формі - з моменту вчинення дій, якими досягається передача на іншу АЕОМ, до системи або комп'ютерної мережі хоча б одного комп'ютерного вірусу чи програми, яка містить такий вірус.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною, Злочинні дії можуть бути вчинені лише з прямим умислом, тоді як ставлення винного до наслідків злочину може характеризуватись як прямим, так і непрямим умислом.

6. Кваліфікуючими ознаками (ч, 2 ст. 361) злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) заподіяння ним істотної шкоди.

Про поняття повіторності див. ст. 32 та коментар до неї, про поняття вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою - ст. 28 та коментар до неї.

Істотною шкодою слід вважати знищення чи перекручення внаслідок злочинних дій комп'ютерної інформації, або знищення чи пошкодження носіїв такої інформації, в результаті якого власнику чи законному користувачеві АЕОМ чи комп'ютерної мережі заподіяно шкоду, яка є істотною для цього суб'єкта. Питання істотності такої шкоди є питанням факту і потребує вирішення у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

 

Стаття 362. Викрадення, привласнення, вимагання комп`ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем

1. Викрадення, привласнення, вимагання комп'ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовою особою своїм службовим становищем - караються штрафом від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,-

караються штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони заподіяли істотну шкоду,-

караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

1. Об'єкт злочину - власність на комп'ютерну інформацію, встановлений порядок її зберігання та використання.

2. Предметом його є комп'ютерна інформація. Про поняття комп'ютерної інформації див. коментар до ст. 361.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у діях, за допомогою яких особа протиправне, всупереч волі і бажанню власника чи законного користувача, заволодіває комп'ютерною інформацією, а власник чи законний користувач втрачає її.

Незаконне копіювання комп'ютерної інформації, внаслідок якого особа не позбавляє її власника чи законного користувача можливості володіти і користуватися нею, ст. 362 не охоплюється. У разі, якщо таке незаконне копіювання стало наслідком порушення правил експлуатації АЕОМ, їх систем чи комп'ютерних мереж, ці наслідки інкримінуються особі, яка відповідає за їх експлуатацію (див. ст. 363 і коментар до неї).

Способами вчинення цього злочину закон визнає: 1) викрадення;

2) привласнення; 3) вимагання; 4) шахрайство; 5) зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Під викраденням комп'ютерної інформації слід розуміти заволодіння нею шляхом крадіжки чи грабежу. Про ці способи викрадення див. коментар до Загальних положень розділу VI Особливої частини КК та ст. ст. 185 і 186. Про поняття привласнення, заволодіння шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, шахрайства див. коментар до ст. ст. 190 і 191. Термін вимагання слід розуміти у тому ж значенні, в якому його вжито у ст. 189 (див. коментар до цієї статті).

У випадках викрадення чи іншого передбаченого даною статтею протиправного заволодіння комп'ютерною інформацією разом з носіями такої інформації чи АЕОМ, у якій (яких) знаходяться ці носії, злочинні дії слід кваліфікувати як сукупність злочинів - за ст. 362 та відповідною статтею про злочини проти власності.

Якщо при неправомірному заволодінні комп'ютерною інформацією було застосоване насильство, такі дії потребують окремої кримінальне-правової оцінки.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли винний заволодів інформацією і має можливість використати її чи розпорядитися нею на власний розсуд. Вчинення цього злочину шляхом вимагання є закінченим з моменту пред'явлення протиправної вимоги, поєднаної з відповідною погрозою, і доведення її до потерпілого.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Викрадення чи інше передбачене цією статтею заволодіння комп'ютерною інформацією, яка здатна заподіяти шкоду (наприклад, заволодіння щойно розробленим комп'ютерним вірусом), вчинене з метою відвернення цієї шкоди, має отримувати правову оцінку з

урахуванням ст. 39.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину е вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 362).

Про поняття повторності див. ст. 32 та коментар до неї, про поняття вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою - ст. 28 та коментар до неї.

Особливо кваліфікуючою ознакою злочину (ч. З ст. 362) є заподіяння ним істотної шкоди, яка може мати вигляд втрати комп'ютерної інформації, пошкодження її носіїв, пошкодження АЕОМ, комп'ютерної мережі тощо. Ця ознака є оціночною і потребує вирішення у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи.