Загальні відомості про мережеві команди (утиліти)

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Загальні відомості про мережеві команди (утиліти)

Мережні команди (утиліти) у будь-якій ОС відіграють значну роль, оскільки за їх допомогою може бути проведена діагностика роботи як окремо взятого вузла мережі, так і мережі в цілому. Використання мережних команд розширює можливості по виявленню неполадок у роботі вузлів, можливості по налагодженню оптимальних параметрів роботи мережі. Вони є також засобами адміністрування ресурсів мережі. У багатьох випадках мережні команди набагато ефективніші ніж засоби графічних інтерфейсів сучасних ОС.

Синтаксис команд не є уніфікованим, оскільки одні утиліти розроблялися для ОС UNIX і були адаптовані для ОС Windows, інші існують лише в ОС Windows і мають синтаксис подібний до команд MS-DOS. У будь-якому випадку більшість команд при застосування без ключів (параметрів) виводять інформації про особливості їх застосування та повний перелік додаткових можливостей. Також передбачені стандартизовані ключі для виведення довідникової інформації: /?, /h, /help чи подібні. Інтерактивні довідникові системи ОС також мають інформацію по їх застосуванню.

Використання мережених команд в ОС Windows значно розширює можливості та прискорює роботу по адмініструванню ресурсів мережі, виявленню несправностей у роботі мережного обладнання, налагодженню оптимальних параметрів роботи мережі і т.п. Звичайно при роботі з командами від адміністратора або користувача вимагаються певні особливі знання про будову мережі, про налагодження та функціонування мережних протоколів, про побудову та використання мережних операційних систем.

Велика кількість мережних команд ОС Windows належать до команд групи Net, які мають деякі загальні властивості. Список доступних команд можна вивести за допомогою команди net /?. Довідку про синтаксис команди можна отримати або в довідниковій системі, або в командному рядку використавши команду net help.

Всі мережні команди net сприймають параметри /yes (ствердна відповідь на запити, що виводяться на екран) та /no (негативна відповідь). Допускаються скорочення: /y та /n. Ці параметри використовуються для автоматизації роботи, щоб не вводити підтвердження з клавіатури, а виконувати команду відразу ж.

Роботу з мережними командами в ОС Windows рекомендується проводити у вікні командного інтерпретатора, який запускається через „Пуск → Програмы → Стандартне → Командная строка”, або за допомогою пункту „Пуск → Выполнить → cmd.exe” („Пуск → Выполнить → command.com”). Запуск командного інтерпретатора можливий з використанням певних параметрів, список яких можна отримати в інтерактивній довідниковій системі.

Команди діагностики зв’язку

Ping – команда служить для перевірки зв’язку з віддаленим вузлом. Також виводить статистику про втрати пакетів та про час їх доставки. Наявна у всіх ОС. При роботі використовує протокол ICMP (Internet Control Message Protocol, протокол міжмережевих управляючих повідомлень).

Синтаксис команди для ОС Windows:

ping [-t] [-a] [-n лічильник] [-l довжина] [-f] [-i TTL] [-v тип] [-r лічильник] [-s кількість] [[-j список комп’ютерів] | [-k список комп’ютерів]] [-w інтервал] список розсилки

Параметри:

-t – повторює запити до віддаленого вузла до команди переривання;

-a – визначення адрес по назвах вузлів;

-n лічильник – зазначає кількість запитів, що посилаються. За замовчуванням – 4;

-l довжина – зазначає розмір пакету, що посилається. За замовчуванням – 32 байти, максимум — 65527;

-f – пересилаються пакети з ознакою заборони фрагментації (Do not Fragment). Пакети не будуть розриватися при проходженні шлюзів;

-i ttl – встановлює поле часу існування пакетів TTL (Time To Live);

-v тип – встановлює поле типу служби (Type Of Service) пакетів;

-r лічильник – записує маршрут посланих і повернутих пакетів в поле запису маршруту Record Route. Параметр лічильник задає кількість комп’ютерів в інтервалі от 1 до 9;

-s число – зазначає кількість ретрансляцій на маршруті, де буде робитися відмітка часу;

-j список комп’ютерів – направляє пакети по маршруту, що задається параметром список комп’ютерів. Комп’ютери у списку можуть бути розділені проміжними шлюзами (вільна маршрутизація). Максимальна кількість, яка дозволяється протоколом IP, дорівнює 9;

-k список комп’ютерів – направляє пакети по маршруту, що задається параметром список комп’ютерів. Комп’ютери у списку не можуть бути розділені проміжними шлюзами (вільна маршрутизація). Максимальна кількість, яка дозволяється протоколом IP, дорівнює 9;

-w інтервал – вказує проміжок часу очікування (мс).

список розсилки – зазначає список комп’ютерів, яким направляються запити.

Arp – команда служить для виведення і редагування таблиці перетворення адрес із ІР-адрес у фізичні адреси Ethernet або Token Ring з використанням протоколу дозволу адрес (ARP, Address Resolve Protocol). Існує як в Windows, так і в UNIX.

Синтаксис команди для ОС Windows:

arp -a [інет_адреса] [-N [іф_адреса]]

arp -d інет_адреса [іф_адреса]

arp -s інет_адреса е_адреса [іф_адреса]

Параметри:

-a – виводить поточні записи протоколу ARP за допомогою запита ТСР/ІР. Якщо задана інет-адреса, буде виведено тільки ІР-адреса і фізична адреса для вказаного вузла;

-g – співпадає з –a;

інет_адреса – задає IP-адресу в десятковому форматі з крапками;

-N – виводить записи протоколу ARP для мережного інтерфейсу іф_адреса;

іф_адреса – задає, якщо вона існує, IP-адресу інтерфейсу, таблиця трансляції адрес якого повинна бути змінена. Якщо адреса не існує, буде використаний перший інтерфейс, що підходить;

-d – видаляє запис, заданий параметром інет_адреса;

-s – додає запис у кеш протоколу ARP для зазначення зв’язку між IP-адресою (інет_адреса) і фізичною Ethernet адресою (е_адреса). Фізична адреса задається як 6 байт у шістнадцятковій формі, розділених дефісом. IP-адреса задається в десятковій формі, її частини відділяються крапками. Запис стає постійним, тобто буде видалений з кешу лише після закінчення встановленого в системі періоду часу;

е_адреса – задає фізичну Ethernet-адресу (МАС-адресу).

Net share ресурс

net share ресурс=диск:шлях [/users:кількість | /unlimited] [/remark:"текст"]

net share ресурс [/users:кількість | unlimited] [/remark:"текст"]

net share {ресурс | диск:шлях } /delete

Параметри:

без параметрів – виведення інформації щодо ресурсів, які сумісно використовуються на локальному комп’ютері;

ресурс – зазначення мережної назви загального ресурсу;

диск:шлях – зазначення абсолютного шляху загального каталогу;

/users:кількість – зазначення максимальної кількості користувачів, яким дозволений одночасний доступ до загального ресурсу;

/unlimited – зняття обмеження на кількість користувачів яким дозволений одночасний доступ до загального ресурсу;

/remark:"текст" – додавання коментарів до ресурсу;

/delete – зняття дозволу на сумісне використання мереженого ресурсу.

NET FILE – виведення назв відкритих файлів на сервері та кількості блокувань для кожного файла (якщо встановлені). Команда також дозволяє закрити загальний файл та видалити блокування.

Синтаксис:

net file [id [/close]]

Параметри:

без параметрів – виведення списку відкритих файлів;

id – зазначення ідентифікаційного номеру файлу;

/close – закриття файлу і зняття блокування.

NET PRINT – управління завданнями і чергами друку принтерів та виведення відомостей про них.

Синтаксис:

net print \\комп’ютер\ресурс

net print [\\комп’ютер] завдання [/hold | /release | /delete]

Параметри:

комп’ютер – зазначення назви комп’ютера, на якому встановлена черга друку принтера;

ресурс – зазначення назви черги принтера. Коли параметр ресурс задається з параметром комп’ютер, то для розділу їх назв використовується знак \;

завдання – зазначення ідентифікаційного номеру, який присвоюється завданню при постановці його в чергу. Комп’ютери з однією або кількома чергами друку присвоюють кожному завданню унікальний номер. Номери не можуть бути однаковими навіть у різних чергах;

/hold – переведення завдання до стану очікування. Завдання залишається у черзі до того моменту, поки воно не буде вивільнене;

/release – вивільнення завдання, що знаходиться у стані очікування;

/delete – видалення завдання з черги на принтері.

NET SESSION – виведення списку користувачів, які підключені до комп’ютера або відключення таких користувачів.

Синтаксис:

net session [\\комп’ютер] [/delete]

Параметри:

без параметрів – виведення інформації щодо всіх сеансів певного комп’ютера;

\\комп’ютер – зазначення назви комп’ютера;

/delete – закінчення сеансу з зазначеним комп’ютером і закриття файлів даного сеансу. Якщо параметр \\комп’ютер не зазначений, то закриваються всі сеанси на локальному комп’ютері.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Адресація вузлів комп’ютерної мережі.

2. МАС-адреса. Класифікація МАС-адрес.

3. Призначення команди hostname.

4. Призначення та особливості застосування команди ipconfig.

5. Призначення команди ping. Приклади застосування.

6. Призначення та особливості застосування команди arp.

7. Призначення та особливості застосування команди netstat.

8. Способи отримання допомоги щодо використання мережних команд. Отримання довідки про помилки в роботі системи за допомогою мережних команд.

9. Призначення команди net config. Варіанти команди.

10. Призначення команд net file, net share, net view, net time, net print, net use, net send.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Загальні відомості про мережеві команди (утиліти)

Мережні команди (утиліти) у будь-якій ОС відіграють значну роль, оскільки за їх допомогою може бути проведена діагностика роботи як окремо взятого вузла мережі, так і мережі в цілому. Використання мережних команд розширює можливості по виявленню неполадок у роботі вузлів, можливості по налагодженню оптимальних параметрів роботи мережі. Вони є також засобами адміністрування ресурсів мережі. У багатьох випадках мережні команди набагато ефективніші ніж засоби графічних інтерфейсів сучасних ОС.

Синтаксис команд не є уніфікованим, оскільки одні утиліти розроблялися для ОС UNIX і були адаптовані для ОС Windows, інші існують лише в ОС Windows і мають синтаксис подібний до команд MS-DOS. У будь-якому випадку більшість команд при застосування без ключів (параметрів) виводять інформації про особливості їх застосування та повний перелік додаткових можливостей. Також передбачені стандартизовані ключі для виведення довідникової інформації: /?, /h, /help чи подібні. Інтерактивні довідникові системи ОС також мають інформацію по їх застосуванню.

Використання мережених команд в ОС Windows значно розширює можливості та прискорює роботу по адмініструванню ресурсів мережі, виявленню несправностей у роботі мережного обладнання, налагодженню оптимальних параметрів роботи мережі і т.п. Звичайно при роботі з командами від адміністратора або користувача вимагаються певні особливі знання про будову мережі, про налагодження та функціонування мережних протоколів, про побудову та використання мережних операційних систем.

Велика кількість мережних команд ОС Windows належать до команд групи Net, які мають деякі загальні властивості. Список доступних команд можна вивести за допомогою команди net /?. Довідку про синтаксис команди можна отримати або в довідниковій системі, або в командному рядку використавши команду net help.

Всі мережні команди net сприймають параметри /yes (ствердна відповідь на запити, що виводяться на екран) та /no (негативна відповідь). Допускаються скорочення: /y та /n. Ці параметри використовуються для автоматизації роботи, щоб не вводити підтвердження з клавіатури, а виконувати команду відразу ж.

Роботу з мережними командами в ОС Windows рекомендується проводити у вікні командного інтерпретатора, який запускається через „Пуск → Програмы → Стандартне → Командная строка”, або за допомогою пункту „Пуск → Выполнить → cmd.exe” („Пуск → Выполнить → command.com”). Запуск командного інтерпретатора можливий з використанням певних параметрів, список яких можна отримати в інтерактивній довідниковій системі.