Участь України у міжнародній торгівлі

В даний час в Україні продовжуються наступні, що раніше намітилися довгострокові структурні тенденції в експорті та імпорті товарів і послуг: Орієнтованість експорту на переважно сировинну спрямованість, здебільшого (близько 70%) чорної металургії, що складається з продукції – 32%, хімічної промисловості – 12%, харчовий промисловості – 10%, машинобудівної – 10%; Орієнтованість імпорту на життєво необхідну продукцію – нафту, газ – 52%, продукцію машинобудування – 13%, вугілля, що коксується, медикаменти, продукти харчування; Украй нерівномірне розміщення експортного потенціалу України, коли 4 з 25 регіонів дають більш 50% експорту (Дніпропетровська, Донецька, Луганська й Одеська області); Висока орієнтованість зовнішньої торгівлі України на республіки СНД (до 70% зовнішньоторговельного обороту); Превалювання матеріалоємного устаткування в експорті продукції машинобудування. В Україні відносно розвинута промисловість, але її продукція може конкурувати головним чином на ринках СНД і країн, що розвиваються, де відзначається низька якість товарів. На світові ринки Україна має виходити з конкурентоспроможною продукцією, а не шукати невибагливих клієнтів. В імпорті України переважають товари, частка яких складає 92,8% (19 389 млн. дол.), а послуги посідають незначне місце - всього 7,2% (1 400 млн. дол.). У структурі імпорту товарів 53,5% припадає на паливо і мінеральні продукти. Паливо (нафта і газ) надходять головним чином з Росії, крім того газ, постачається з Туркменистану, укладено договір на його поставки з Узбекистану. Машини, устаткування і механізми в імпорті України посідають друге місце і з засобами транспорту складають 15,2%, продукція хімічної промисловості, пластмаси і каучук - 9,7%, неблагородні метали та вироби з них - 4,1%. Україна імпортує продовольчі (7,8%) та непродовольчі (4,1%) товари (текстиль, взуття, головні убори), а також папір, картон, паперову масу з деревини (3%). Україна здійснює зовнішньоторговельні зв’язки з 189 країнами світу. У зовнішньоторговельному обороті України переважають 14 країн СНД і Балтії - 62,6%.

 

Моделі міжнародної торгівлі

 

 

Меркантилізм

Меркантилізм - це перша концепція доринкової економічної теорії, перший вияв політекономії. У Західній Європі меркантилізм зародився на початку XVII ст. Головною умовою його виникнення були розпад феодалізму і зародження капіталізму. Меркантилізм як течія економічної думки розвивався, ґрунтуючись на таких принципах: золото і срібло будь-якого роду є сутністю багатства; необхідність регулювання зовнішньої торгівлі з метою забезпечення припливу в країну золота і срібла; підтримка промисловості шляхом імпорту дешевої сировини; протекціоністські тарифи на імпортовані товари; заохочення експорту власної продукції. Ранній меркантилізм виник ще до Великих географічних відкриттів і був актуальним до кінця XVI ст. На цьому етапі торговельні зв'язки між країнами були малорозвинені і мали епізодичний характер. Для досягнення позитивного сальдо в торгівлі ранні меркантилісти вважали за доцільне: 1) встановлювати максимально високі ціни на експортовані товари; 2) всебічно обмежувати імпорт товарів; 3) не допускати вивезення з країни золота і срібла. Для раннього меркантилізму (монетарного) характерна теорія грошового балансу (монетарна теорія), яка ставила два завдання: 1) зберегти гроші в певній країні; 2) залучити якомога більше грошей із-за кордону. Пізній меркантилізм охоплює період початку XVII - середини XVIII ст. Основними представниками були Т. Мен, А. Монкретьєн, А. Серра. На цьому етапі торговельні зв'язки між країнами стають більш розвиненими, що було зумовлено заохоченням розвитку національної промисловості та торгівлі. Для пізнього меркантилізму характерна теорія активного торгового балансу, яка ґрунтується на таких основних положеннях: 1) джерелом національного багатства є прибуток від зовнішньої торгівлі; 2) держава збагачується тим більше, чим більше експорт товарів переважатиме над імпортом; 3) головними засобами збільшення активного торговельного балансу країни вважаються: посередницька торгівля, експортні галузі промисловості, які працюють на вітчизняній і дешевій імпортній сировині; 4) недоцільними визнаються заборони вивезення грошей за кордон і обмеження імпорту іноземних товарів.