Нозологічна одиниця: Електротравма

Код МКХ 10: W 85 – W 87

Ознаки та критерії діагностики захворювання. Ураження електричним струмом безпосередньо залежить від сили струму, що проходить через тіло постраждалого, шляху його розповсюдження, тривалості дії та стану організму. Необхідно мати на увазі:

- чим вища напруга струму в електромережі, тим більша сила струму проходить через тіло постраждалого і сильніша його ушкоджуюча дія,

- зниження електричного опору в місці входження електроструму, наприклад за рахунок вологи (вода, піт) або більш щільного контакту з предметом, що несе струм, здатне в декілька разів збільшити силу струму при сталій напрузі в мережі і відповідно, збільшити пошкодження.

- шлях проходження струму через тіло постраждалого отримав назву “петля струму”, найбільш небезпечні петлі що проходять через серце (наприклад ліва рука – права рука) або головний мозок (голова - рука).

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога. Припинення дії струму та попередження ураження медичного персоналу та повторного ураження пацієнта. Положення пацієнта при стабільній гемодинаміці довільне, передбачити можливість надання допомоги в разі виникнення загрозливих для життя порушень ритму серця.

Діагностична програма. Скарги, анамнез, клінічний огляд, пульс, вимірювання АТ, аускультація легень, серця, ЕКГ-контроль.

Обов’язкові дані анамнезу. Скарги, дата, час, місце та причина ураження електричним струмом, напруга електричного струму, тривалість проходження струму.

Обов’язкові дані клінічного огляду. Положення, колір шкіри, видимих слизових оболонок, ознаки ураження електричним струмом (мітки струму), наявність сажі, рівень гемодинаміки.

Лікувальна програма. Контроль ритму серця, при наявності порушень ритму – антиаритмічна терапія (лідокаїн, аміодарон, солі калію), оксигенотерапія, зв’язок з периферійною веною.

За показанням: СЛР, дефібриляція, інтубація і ШВЛ, контроль ритму серця, зв’язок з веною, пов’язки на опікові рани.

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування. Стабілізація гемодинаміки, відновлення самостійного дихання, транспортабельність.

Критерії якості лікування Поліпшення самопочуття, попередження ускладнень.

Можливі побічні дії і ускладнення Можливі побічні дії препаратів згідно їх фармакологічних властивостей.

Подальший нагляд. Обов’язкова госпіталізація.

 

****************************************

 

Нозологічна одиниця. Укуси, жалення отруйні

Код МКХ 10: X 20 – X 29

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Алергічні і токсичні реакції виникають при укусах або жаленні деякими комахами. Вони можуть бути небезпечні для життя. В більшості випадків розвивається лише локальна симптоматика. Укуси деяких комах (мухи, джмелі, оси, бджоли) можуть викликати системну токсичну реакцію або анафілактичну реакцію. Укуси павуків викликають локальну вазоконстрикцію і ішемію або токсичну реакцію – нейротоксичний, холінергічний синдроми.

Клініка. Локальні реакції – гіперемія, набряк, або блідість, геморагії у місцях укусів, свербіж, біль. Системні для отрути бджіл, ос, джмелів: нудота, блювота, головний біль, діарея, втрата свідомості, ниркова недостатність, смерть. Анафілактичні реакції: кропив’янка, набряк Квінке, бронхоспазм, артеріальна гіпотензія, шок, смерть.

Укуси павуків. Укус каракурта викликає м’язові спазми, сильний біль, ригідність мускулатури живота і спини, параліч, шок, дихальну недостатність, які можуть приводити до смерті. Укус скорпіона викликає дихальну недостатність, гіпотензію, рухове збудження, порушення зору, гіперсалівацію.

Укуси змій.Характерні біль, наростаючий набряк, гіперемія, “ранка” з ділянкою некрозу або без нього в місці укусу, загальна слабкість, сонливість, головний біль, судоми, анафілактичні реакції при резорбтивній дії (або сенсибілізації пацієнта),

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога. Положення пацієнта довільне, у важких випадках – горизонтально на спині з можливістю вільного підходу та проведення інтенсивної терапії.

Діагностична програма: збір скарг та анамнезу, клінічний огляд, вимірювання АТ.

Обов’язкові дані анамнезу Скарги на момент огляду. Дата та час укусу, вид тварини, яка вкусила, що зроблено до прибуття бригади ШМД.

Обов’язкові дані клінічного огляду. Положення, колір шкіри, характеристика пульсу, АТ, аускультація серця та легень.

Лікувальна програма. У куси ос, бджіл, джмелів: – видалити жало, охолодити місце укусу льодом; симптоматична терапія. При системній токсичній дії отрути – симптоматична терапія. Катетеризація або пункція центральної або периферичної вени. При анафілактичній реакції – адреналін внутрівенно до стабілізації гемодинаміки, глюкокортикоїди в перерахунку на 10 мг/кг преднізолону; інфузійна терапія.

Укуси павуків. Холод на місце укусу. Обробка рани перекисом водню. При м’язовій ригідності – препарати кальцію (0,1-0,2 мл/кг маси тіла в перерахунку на 10% кальцію хлориду). В тяжких випадках – міорелаксанти і інтубація трахеї, ШВЛ. При болях – наркотичні анальгетики внутрівенно.

При укусах змій розрізів, припалювання ранки не проводити, вміст не відсмоктувати, новокаїном та адреналіном не обколювати. Показана іммобілізація укушеної кінцівки, холод на місце укусу, інфузійна терапія 5% глюкозою, при гіпотензії – додатково плазмозамінними розчинами, при показах – інтубація трахеї, ШВЛ.

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування Зняття болю та проявів інтоксикації і алергічних реакцій.

Критерії якості лікування. Поліпшення самопочуття, стабілізація гемодинаміки, попередження ускладнень, досягнення транспортабельності.

Можливі побічні дії і ускладнення/ Можливі побічні дії препаратів згідно їх фармакологічних властивостей.

Подальший нагляд

Показання для госпіталізації. Наявність важких системних проявів.

Особливості госпіталізації. На ношах, з можливістю проведення під час транспортування оксигенотерапії та симптоматичної терапії, у важких випадках – можливість проведення реанімаційних заходів. Госпіталізація при укусах змій – в токсикологічне відділення КМКЛШМД, при термінальному стані – в найближче реанімаційне відділеня.

Нагляд амбулаторно-поліклінічної мережі. При стабільному стані і неускладнених місцевих реакціях.

 

****************************************