Зміст та проведення розрахунку

067-02

 

Методичні вказівки

до виконання самостійно-розрахункової роботи на тему:” Економічна ефективність роботи автомобілів при різних умовах експлуатації для студентів спеціальності 6.070106”Автомобілі та автомобільне господарство ”

 

Рівне - 2010

 

Методичні вказівки до виконання самостійно-розрахункової роботи на тему ” Економічна ефективність роботи автомобілів при різних умовах експлуатації ” для студентів спеціальності 6.070106 “ Автомобілі і автомобільне господарство ” В.Г. Онокало, В.Г. Онокало, Г.В. Онокало – Рівне: НУВГП, 2010 – 30с.

 

 

Укладач В.Г.Онокало, канд.економ.наук,. доцент

 

Відповідальний за випуск – Н.Б.Кушнір, професор, завідувач кафедри економіки підприємства.

 

 

Зміст Стор.

Загальні положення……………………………………………………………..4

1. Зміст та проведення розрахунку……………………………………………...5

1.1.Порядок виконання розрахунків……………………………………….5

2. Методика виконання розрахунків…………………………………………….6

2.1.Визначення річного об’єму перевезень……………………………….6

2.2. Розрахунок капітальних вкладень…………………………………….7

2.3. Розрахунок витрат праці………………………………………………8

2.4. Розрахунок грошових витрат………………………………………..10

3. Розрахунок економічного ефекту……………………………………………16

4. Висновки………………………………………………………………………17

5. Література……………………………………………………………………..17

6. Додатки………………………………………………………………………..17

 

 

Загальні положення

 

Економічна ефективність – це міра доцільності прийняття економічних рішень по відношенню до способів використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів. Вона визначається на основі типової методики, в якій встановлені методи розрахунку та обґрунтування економічної ефективності капітальних вкладень при використанні технічних рішень в галузі організації, технології та механізації автотранспортних робіт.

Порівняльна ефективність капітальних вкладень характеризує економічну доцільність одного варіанта технічних рішень порівняно з іншим, а також ступінь оптимальності вибраного варіанту.

Показником порівняльної економічної ефективності технічних рішень є мінімум приведених затрат, які являють собою суму поточних чи експлуатаційних річних затрат (собівартості) та капітальних вкладень, приведених до одного року, відповідно до встановлених нормативів, коефіцієнтом ефективності капітальних вкладень

 

,

 

де С _і – поточні затрати (собівартість) за і -м варіантом;

К_і – капітальні вкладення за тим же варіантом;

Е_н – нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності капітальних вкладень.

 

Річний економічний ефект від впровадження варіанта технічних рішень, при якому забезпечується мінімальна сума експлуатаційних затрат та приведених капіталовкладень, визначають різницею між приведеними річними затратами в існуючих умовах та в умовах варіанта технічних рішень з обліком за новим варіантом Q2

 

.

 

При розрахунках економічної ефективності порівнювальних варіантів повинна бути забезпечено зіставлення даних за наступними основними ознаками: умови експлуатації (способи та умови виконання навантажувально –розвантажувальних робіт, віддаль перевезення, дорожні умови, класи вантажів та інші експлуатаційні показники, на які безпосередньо не впливає технічне рішення, яке впроваджується); об’ємами перевезень; нормами та нормативами; цінами; затратами, які входять в собівартість транспортної продукції та іншим.

Розрахунок витрат праці

2.3.1. Визначення річної трудомісткості автомобілів:

Затрати праці в людино-годинах на рік роботи автомобілів визначаєть-ся за формулою

 

Т_річ. = Т_у.а. + Т_тор., люд.-год/рік (11)

де Т_у.а. – затрати живої праці, які пов’язані з утримуванням та обслуговуванням автомобілів, люд.-год/рік; вони дорівнюють кількості водіїв, які зайняті на обслуговуванні автомобіля помноженій на річний фонд часу роботи водія:

Т_у.а. = Д * Т_н.; (12)

Т_тор. – затрати праці на технічне обслуговування та поточні ремонти, які приходяться на рік роботи автомобіля, люд.-год за рік; та визначаються за формулою

Т_тор. = Т_т.о. * К_т.о. + Т_т.р. * К_{т.р., (13})

де Т_т.о.,Т_т.р. – затрати в люд-год. на проведення одного технічного обслуговування та одного поточного ремонту (додаток 8);

К_т.о.,К_т.р. – кількість технічних обслуговувань та поточних ремонтів за рік (додаток 8).

 

2.3.2. Визначення трудомісткості одиниці роботи:

Затрати праці на одиницю роботи, яка виконується даним автомобілем, визначається за формулою:

 

люд.-год/од; (14)

де Т_р. – річна трудомісткість роботи автомобіля люд-год/рік;

W_р. – річний виробіток одного автомобіля, од.

 

2.3.3.Визначення показника росту продуктивності праці:

Рівень росту продуктивності праці відображає співставу річного виробітку двох автомобілів в процентному відношенні:

 

(15 )

2.3.4.Визначення річної економії по затратах праці:

Річна економія по затратах живої праці в результаті порівняння автомобілів в різних умовах експлуатації визначається за формулою

 

, (16)

де Т_р.д.м.; Т_р.д.м. – відповідно річна трудомісткість до і після модернізації автомобіля, люд-год; t_р. – річний фонд часу в годинах роботи одного водія (t_вод. = 1900 год.).

 

Розрахунок грошових витрат.

 

2.4.1. Визначення собівартості перевезень:

Собівартість перевезень – це грошовий вираз витрат на виконання одиниці транспортної роботи

 

, (17)

 

де В_заг.р. – загальні витрати на виконання транспортної роботи в

грн. чи коп.;

W – річний об’єм перевезень, т-км; пас-км; км; т.

Загальні витрати на транспортну роботу перевезення складаються з:

 

I – Прямих затрат «В_п.з. »;

 

II – Накладних витрат «В_н.в. ».

 

I. Визначення прямих затрат.

Прямі затрати складаються з:

1. Заробітної плати водіїв, З_заг.;

2. Матеріальні затрати, В_мат.;

3. Амортизаційні відрахування, В_ам.;

 

Прямі витрати визначаються за формулою

 

В_п.з. = З_заг. + В_мат. + В_{ам. (18)}

 

де 1). З_заг – заробітна плата водіїв, грн;

Заробітна плата водіїв вантажних автомобілів при відрядній формі оплати праці визначається за відрядними розцінками за 1т. перевезеного вантажу та за 1 ткм виконаної роботи за форму-лою

, (19)

 

де Р_Т – відрядна розцінка за 1 т. (додаток 2,3)

W_T – річний об’єм перевезень, т.

Р_ТКМ – відрядна розцінка за 1 ткм. (додаток 4,5)

W_TКМ – річний об’єм перевезень, ткм.

К_д – коефіцієнт, який враховує розмір додаткової заробітної плати (К_д =1,09)

К_соц – коефіцієнт, який враховує відрахування на соціальне страхування (К_соц =1,37).

Заробітна плата водіїв вантажних автомобілів, автобусів та легкових автомобілів при погодинній формі оплати праці визначається за формулою

, (20)

де АГ – автомобіле години роботи за рік, ат.год;

С_год – годинна тарифна ставка водія, грн (додаток 6);

К_пр – коефіцієнт, який враховує розмір простоїв (К_пр =1,25);

 

2). В_мат – матеріальні затрати, грн;

До складу матеріальних затрат входять:

a) Затрати на автомобільне паливо, В_пал;

б) Затрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали, В_маст;

в) Затрати на відновлення та ремонт автомобільних шин, В_шин;

г) Затрати на технічне обслуговування і поточний ремонт, В_тор;

Матеріальні витрати визначаються за формулою

 

В_мат = В_пал + В_маст + В_шин + В_тор; (21)

 

де а) В_пал – затрати на автомобільне паливо, грн;

Для бортових вантажних автомобілів та автопоїздів:

 

В_пал = 0,01 * (H_км * L_заг + H_ткм * W_ткм) 1,05 * Ц_пал; (22)

 

H_км = Н_авт + H_пр * G_пр. (23)

 

Для автомобілів самоскидів:

 

; (23)

 

Для автобусів та легкових автомобілів:

 

, (24)

де Н_км – норма витрат палива на 100 км пробігу, л (додаток 9);

Н_авт – норма витрат палива на автомобіль на 100 км пробігу,л

Н_пр – норма витрат палива на додаткову масу причепа або напівпричепа, л/100 ткм (додаток 9);

G_пр – власна маса причепа або напівпричепа, т;

L_заг – річний пробіг автомобіля та автопоїзда, км;

Н_ткм – норма витрат палива на 100 ткм, л(додаток 9);

Н_Z – норма витрат палива на одну поїздку, л;

Z – кількість їздок для автомобіля-самоскида;

1,05 – коефіцієнт, який враховує додаткові витрати на паливо в зимовий період та на гаражні потреби;

Ц_пал – ціна 1-ї л. палива

б) В_маст – затрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали; визначаються за кожним видом цих матеріальних затрат

 

(25)

де В_м – затрати на моторне масло визначається за формулою

, (26)

 

де Р_пал – загальні витрати палива, л;

Н_м – норма витрат моторного масла на 100 л палива, л (додаток 9);

Ц_м – ціна 1 л. моторного масла, грн.;

В_тр – затрати на транспортні масла, вони визначаються за формулою

, (27)

де Н_тр – індивідуальна норма витрат транспортних масел на 100 л палива, л (додаток 9);

Ц_тр – ціна 1-ї л. трансмісійних масел, грн;

В_сп – затрати на спеціальні масла, визначаються за формулою

 

(28)

де Н_сп – індивідуальна норма витрат спеціальних масел на 100 л палива, л (додаток 9);

Ц_сп – ціна 1-ї л. спеціальних мастил, грн;

В_пл – затрати на пластичні мастила, визначаються за формулою

 

(29)

де Н_пл – індивідуальна норма витрат пластичних мастил на 100 л палива, кг (додаток 9);

Ц_пл – ціна 1-го кг пластичних мастил, грн;

В_обт – затрати на обтирочний матеріал, приймаються в розмірі 36

кг. на 1 ходовий автомобіль в рік при ціні за 1 кг. – 2 грн;

В_інш – затрати інших матеріалів, приймаються в розмірі 10 грн. на кожен ходовий автомобіль.

в) В_шин – затрати на відновлення та ремонт автомобільних шин визначаються в залежності від пробігу одно шинних по шинах автомобілів та діючих норм пробігу шин, встановлених в % від вартості одного комплекту шин даного розміру (покришка, камера, фліпер) на кожні 1000 км пробігу за формулою

 

, (30)

 

де Ц_шин – ціна одного комплекту, грн;

n_к.ш. – кількість коліс з однотипними шинами (без запасного),

шт;

L_заг – загальний річний пробіг автомобіля, км;

Н_ш – норма відрахувань на відновлення та ремонт одного комп-

лекту шин на 1000 км пробігу в % від вартості (додаток 9).

г) В_тор – затрати на технічне обслуговування та ремонт визначаються за формулою

, (31)

де Н_тор – загальна норма затрат на технічне обслуговування

та поточний ремонт на 1000 км пробігу, грн; (додаток 9).

3). В_ам – амортизаційні відрахування на повне відновлення визначаються за формулою

 

, (32)

де Н_ам – норма амортизаційних відрахувань на повне відновле-

ння, % (додаток 7).

Тоді прямі витрати на транспортну роботу за рік дорівнюють

 

. (33)

II. Визначення накладних затрат.

До накладних затрат належать:

1. Оплата праці робітників апарату управління, ремонтних та допоміжних робітників, цехового персоналу з нарахуваннями на соціальне страхування.

2. Інші витрати, які входять в склад матеріальних витрат.

Амортизаційні відрахування за основними фондами (крім рухомого складу).

3. Плата за кредит.

4. Плата за природні ресурси.

5. Плата за трудові ресурси

Норма накладних затрат на конкретну модель автомобіля визначаються за формулою

, (34)

де К_пр – коефіцієнт приведення (Кпр= 1);

Н_н.з. – середня норма накладних витрат на 1 приведений автомобіль (Н_{н.з. =}750 грн)

.

Тоді річна собівартість виконання транспортної роботи буде дорівнювати:

, (35)

де В_заг.р – прямі затрати, грн;

В_н.з. – накладні затрати, грн.

 

Всі розрахунки калькуляції собівартості транспортної роботи необхідно звести в таблицю 1.

 

Таблиця 1

Калькуляція собівартості транспортної роботи

№ з/п	Найменування статей витрат	Сума, грн.	Собівартість одиниці роботи, грн.
1 ткм.	1т.	1км.	1авто-год.
	Заробітна плата водіїв	грн.
	Матеріальні витрати, всього в т.ч. а) Затрати на автомобільне паливо	грн.
б)Затрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали	грн.
в)Затрати на відновлення та ремонт автошин	грн.
г)Затрати на технічне обслуговування та ремонт	грн.
	Амортизаційні відрахування	грн.
	Накладні затрати	грн.
	Всього	грн.

Висновки

В цьому розділі необхідно зробити висновки, який з автомобілів ефективно використовувати в різних умовах експлуатації і чому?

Рекомендована література

1. Норми витрат пального і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті./Інструкція №179 від 03.05.95р.Департаменту автомобільного транспорту Міністерства транспорту України/.Галицькі контракти №23/96.

2. Галицькі контракти 1-12/98.

3. Голованенко С.Л. Справочник инженера- экономиста автотранспорта.М,1984.

4. Жарова О.М. Типовые задачи по экономике автомобильного транспорта /учебное пособие/ М. Высшая школа, 1991.

5. Рогова Р.М. Задачник по экономике, организации и планированию автомобильного транспорта, М. Высшая школа, 1988.

1. Додатки (для навчальних цілей)

 

Додаток 1

067-02

 

Методичні вказівки

до виконання самостійно-розрахункової роботи на тему:” Економічна ефективність роботи автомобілів при різних умовах експлуатації для студентів спеціальності 6.070106”Автомобілі та автомобільне господарство ”

 

Рівне - 2010

 

Методичні вказівки до виконання самостійно-розрахункової роботи на тему ” Економічна ефективність роботи автомобілів при різних умовах експлуатації ” для студентів спеціальності 6.070106 “ Автомобілі і автомобільне господарство ” В.Г. Онокало, В.Г. Онокало, Г.В. Онокало – Рівне: НУВГП, 2010 – 30с.

 

 

Укладач В.Г.Онокало, канд.економ.наук,. доцент

 

Відповідальний за випуск – Н.Б.Кушнір, професор, завідувач кафедри економіки підприємства.

 

 

Зміст Стор.

Загальні положення……………………………………………………………..4

1. Зміст та проведення розрахунку……………………………………………...5

1.1.Порядок виконання розрахунків……………………………………….5

2. Методика виконання розрахунків…………………………………………….6

2.1.Визначення річного об’єму перевезень……………………………….6

2.2. Розрахунок капітальних вкладень…………………………………….7

2.3. Розрахунок витрат праці………………………………………………8

2.4. Розрахунок грошових витрат………………………………………..10

3. Розрахунок економічного ефекту……………………………………………16

4. Висновки………………………………………………………………………17

5. Література……………………………………………………………………..17

6. Додатки………………………………………………………………………..17

 

 

Загальні положення

 

Економічна ефективність – це міра доцільності прийняття економічних рішень по відношенню до способів використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів. Вона визначається на основі типової методики, в якій встановлені методи розрахунку та обґрунтування економічної ефективності капітальних вкладень при використанні технічних рішень в галузі організації, технології та механізації автотранспортних робіт.

Порівняльна ефективність капітальних вкладень характеризує економічну доцільність одного варіанта технічних рішень порівняно з іншим, а також ступінь оптимальності вибраного варіанту.

Показником порівняльної економічної ефективності технічних рішень є мінімум приведених затрат, які являють собою суму поточних чи експлуатаційних річних затрат (собівартості) та капітальних вкладень, приведених до одного року, відповідно до встановлених нормативів, коефіцієнтом ефективності капітальних вкладень

 

,

 

де С _і – поточні затрати (собівартість) за і -м варіантом;

К_і – капітальні вкладення за тим же варіантом;

Е_н – нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності капітальних вкладень.

 

Річний економічний ефект від впровадження варіанта технічних рішень, при якому забезпечується мінімальна сума експлуатаційних затрат та приведених капіталовкладень, визначають різницею між приведеними річними затратами в існуючих умовах та в умовах варіанта технічних рішень з обліком за новим варіантом Q2

 

.

 

При розрахунках економічної ефективності порівнювальних варіантів повинна бути забезпечено зіставлення даних за наступними основними ознаками: умови експлуатації (способи та умови виконання навантажувально –розвантажувальних робіт, віддаль перевезення, дорожні умови, класи вантажів та інші експлуатаційні показники, на які безпосередньо не впливає технічне рішення, яке впроваджується); об’ємами перевезень; нормами та нормативами; цінами; затратами, які входять в собівартість транспортної продукції та іншим.

Зміст та проведення розрахунку

 

В теперішній час кожне автотранспортне підприємство насичене великою різновидністю рухомого складу. Тому одна і та ж робота чи технологічна операція може виконуватись різними автомобілями багатьох типорозмірів. Завдання заключається в тому, щоб, виходячи з, конкретних виробничих умов, того чи іншого типорозміру автомобіля, на основі економічного розрахунку вибрати найбільш доцільний з них.