Міністерство внутрішніх справ Львівський державний університет внутрішніх справ

Міністерство внутрішніх справ Львівський державний університет внутрішніх справ

 

Кафедра адміністративного права та адміністративного процесу ФПФПКЗ та МГБ

 

 

ПРОГРАМА навчальної практики

 

для курсантів другого курсу факультету з підготовки фахівців для підрозділів кадрового забезпечення та міліції громадської безпеки,

 

факультету з підготовки фахівців для підрозділів слідства та факультету з підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції

 

Львівського державного університету внутрішніх справ у посадах помічників дільничного інспектора міліції

 

Напрям (спеціальність) – 6.030402 «Правоохоронна діяльність», 6.030401 «Правознавство»

 

Спеціалізація – слідчі, кримінальна міліція, міліція громадської безпеки

 

Львів

 

 

Програма навчальної практики для курсантів другого курсу факуль-тету з підготовки фахівців для підрозділів кадрового забезпечення та міліції громадської безпеки, факультету з підготовки фахівців для під-розділів слідства та факультету з підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції Львівського державного університету внутрішніх справ у посадах помічників дільничного інспектора міліції / укладачі: С. С. Гнатюк, Ю. С. Назар, Я. М. Когут, Д. І. Йосифович. – Львів: Львівсь-кий державний університет внутрішніх справ, 2015. – 44 с.

 

 

© Гнатюк С. С., Назар Ю. С., Когут Я. М., Йосифович Д. І., 2015

 

© Львівський державний університет внутрішніх справ, 2015

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

 

Керуючись наказом МВС України № 621 від 27 червня 2013 року «Про затвердження Положення про практичну підготовку слухачів та курсантів вищих навчальних закладів МВС України», наказом Міністерства освіти України № 93 від 8 квітня 1993 року «Про затвердження Положення про про-ведення практики студентів вищих навчальних закладів України» і цією про-грамою організовується навчальна практика.

 

Навчальна практика організовується і проводиться для курсантів друго-го курсу – у посадах помічників дільничного інспектора міліції. Навчальна практика курсантів є складовою частиною підготовки спеціалістів, обов’яз-ковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття відповідно-го кваліфікаційного рівня.

 

Метою практики є набуття,закріплення і вдосконалення отриманихкурсантами теоретичних знань, формування у них професійних умінь та на-вичок для виконання майбутніх функціональних обов’язків, виховання потре-би систематичного поновлення своїх знань та творчого застосування їх у практичній діяльності.

 

Під час проходження практики курсанти повинні оволодіти насту-пними навичками і вміннями, а саме:

 

– вести (заповнювати) паспорт адміністративної дільниці та іншу облі-кову документацію;

 

– складати адміністративно-процесуальні документи;

 

– планувати роботу на громадському пункті охорони порядку із громад-ськими формуваннями з охорони громадського порядку;

 

– планувати та проводити заходи профілактики адміністративних та кримінальних правопорушень;

 

– взаємодіяти з іншими підрозділами ОВС та правоохоронними органами.

 

Для формування зазначених вище вмінь та досягнення мети у про-

 

Щодо розгляду заяв, повідомлень про вчинені кримінальні та інші правопорушення

4.1. Вивчити порядок прийому, реєстрації заяв і скарг громадян про кримінальні правопорушення.

 

4.2. Отримати навички в розгляді заяв і скарг громадян на підставі дію-чого законодавства.

 

Забороняється залучати курсантів до завдань, не передбачених про-грамою практики та виконання яких пов’язане з ризиком для життя і здоров’я або може призвести до неправомірних дій через їх недостатню фахову підготовленість.

 

2.2. Керівники підрозділів, у яких курсанти проходять практику, зобов’язані:

– забезпечити створення належних умов для виконання програм, індивідуальних планів практики в повному обсязі та контроль за їх ре-алізацією;

– призначити керівників практики з числа найбільш підготовлених працівників, які мають відповідний кваліфікаційний рівень, достатній прак-тичний досвід роботи, високі ділові та моральні якості;

– представити курсантів особовому складу підрозділу, роз’яснити їх правовий статус;

– провести інструктажі з курсантами, ознайомити їх з оперативною об-становкою, завданнями і функціями підрозділу, його структурою, внутрішнім розпорядком, заходами особистої безпеки та правилами безпеки праці, умо-вами використання і застосування спецзасобів тощо;

– проводити виховну роботу з курсантами;

– забезпечити курсантів робочими місцями, службовими бланками, літе-ратурою тощо, за можливості створити для них необхідні житлово-побутові умови (забезпечити житлом, медичним обслуговуванням та харчуванням);

– передбачати при формуванні розпорядку робочого дня курсантів час для роботи з нормативно-правовими актами (2-3 години на тиждень);

– щотижня розглядати питання організації та проведення практики кур-сантів на оперативних нарадах, надавати їм допомогу у виконанні завдань, пе-редбачених у програмі практики, готувати пропозиції щодо її вдосконалення;

– контролювати виконання вимог програми практики курсантами, індивідуальних планів практики в повному обсязі;

– погоджувати та надавати на затвердження керівництву відповідного ОВС звіти про підсумки проведення практики (копію звіту після затверджен-ня надсилати до ВНЗ);

– затверджувати характеристики на курсантів;

– розробляти за узгодженням з керівництвом ОВС розпорядок дня кур-сантів, які проходять практику.

2.3. Керівники практики від органу (підрозділу) ОВС зобов’язані:

 

– ознайомити курсантів з оперативною обстановкою на дільниці (об’єкті, у регіоні), характером і особливостями роботи;

 

– здійснювати практичне навчання відповідно до програми практики та індивідуального плану проходження практики, при цьому проводити роботу, спрямовану на формування в курсантів навичок і вмінь, що необхідні для успішного виконання поставлених завдань;

 

– вести щоденний облік та давати оцінку роботі курсантів, контролюва-ти виконання останніми індивідуального плану проходження практики, до-тримання внутрішнього розпорядку, ведення щоденників тощо;

 

– вивчати рівень підготовки, ділові та моральні якості курсантів, їх став-лення до роботи;

 

– узагальнювати підсумки практики та подавати звіти на погодження відповідним керівникам підрозділів внутрішніх справ;

 

– складати характеристики на курсантів, подавати їх на підпис керів-ництву підрозділу внутрішніх справ (не пізніше ніж за три дні до закінчення практики). У характеристиці мають знайти відображення обсяг та якість ви-конання програми практики й індивідуального плану проходження практики, рівень підготовленості курсанта до виконання службових обов’язків і вміння реалізувати набуті знання на практиці; наявність навичок тактично правильно застосовувати спеціальні й технічні засоби, дотримуватися заходів особистої безпеки, складати службові документи; особисті морально-вольові якості, дисциплінованість, старанність; професійний рівень розвитку; відношення до роботи в цілому та підсумкова оцінка за практику. Характеристики направ-ляються до ВНЗ і долучаються до особових справ слухачів та курсантів (зра-зок характеристики – додаток 4).

 

– готувати пропозиції щодо вдосконалення організації та проведення практики.

 

2.4. Обов’язки викладачів керівників навчальної практики:

 

– проведення інструктажу з працівниками ОВС – безпосередніми

керівниками навчальної практики та керівниками ОВС від базового органу;

 

– контроль за виконанням курсантами програми та індивідуальних планів навчальної практики;

 

– вивчення та систематизація досвіду роботи випускників Львівського державного університету внутрішніх справ, які проводять службу в цьому регіоні.

2.5. Права викладачів – керівників практики:

 

– здійснювати контроль за організацією та проходженням практики курсантами в органах та підрозділах внутрішніх справ та отримувати витяги з наказів про її організацію;

 

– ознайомлюватися з індивідуальними планами практики, перевіряти ведення щоденників і надавати вказівки про внесення в них змін і доповнень до них;

 

– виявляти недоліки в організації практики та вкосити пропозиції керівництву ОВС щодо їх усунення;

 

– вивчати умови організації та проведення практики курсантів, бути присутнім при проведенні інструктажів та доведення до їх відома заходів безпеки, спостерігати виконання ними практичних дій;

 

– брати участь у підведенні підсумків несення служби (виконання практичних дій) курсантами;

 

– уносити пропозиції керівництву відповідних ОВС щодо заохочення керівників практики з числа працівників ОВС;

 

– отримувати інформацію у відповідних ОВС про роботу молодих фахівців-випускників ВНЗ у регіоні.

 

2.6. Курсанти зобов’язані:

 

– своєчасно прибути для проходження практики до відповідного ОВС;

 

 

– виконувати передбачені програмою практики завдання у визначені терміни та скласти індивідуальний план роботи, який затвердити в керівника;

 

– дотримуватися заходів особистої безпеки, правил охорони праці і по-жежної безпеки, установленого розпорядку дня;

 

– ознайомлюватися з нормативно-правовими актами, інструкціями, оглядами, методичними та аналітичними документами, що стосуються діяль-ності ОВС, формами і методами роботи працівників. Засвоїти функціональні обов’язки за посадою, за якою проходять практику;

 

– виконувати розпорядок дня, установлений у підрозділі за місцем про-ходження практики, дотримуватися дисципліни і правил, які діють у місці йо-го проходження;

 

– вести щоденник та щоденно звітувати безпосередньому керівникові практики про виконану роботу;

 

– відвідувати заняття зі службової та спеціальної підготовки;

 

– підготувати звіт про підсумки проведення практики за встановленою формою та подати його на погодження і затвердження.

 

2.7. Курсанти мають право:

 

– ознайомлюватися з усіма службовими документами в обсязі завдань, визначених програмою практики та індивідуальними планами проходження практики;

 

– підписувати від свого імені підготовлені за дорученням безпосереднь-ого керівника практики документи;

 

– за згодою безпосереднього керівника практики користуватися тех-нічними та іншими засобами, наявними у відповідному ОВС;

 

– надавати пропозиції керівництву ОВС та ВНЗ щодо вдосконалення організації та проведення практики, а також діяльності практичних підрозділів;

 

повідомляти керівництво ВНЗ у випадках порушень вимог чинного за-конодавства України, нормативно-правових актів МВС та МОН з боку керів-ництва ОВС за місцем проходження практики.

 

Стаття 11. Права міліції.

 

Міліції для виконання покладених на неї обов’язків надається право:

 

1) вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський по-рядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повно-важень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малоз-начні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосо-вувати передбачені цим Законом заходи примусу;

 

2) перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з’ясування пи-тання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

 

3) викликати громадян і службових осіб у зв’язку з матеріалами, що знахо-дяться в їх провадженні;

 

4) виявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу на пі-дставі та в порядку, встановлених законодавством, виносити їм офіційне застере-ження про неприпустимість протиправної поведінки;

 

5) затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях: осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються

 

від слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального по-карання, – на строки і в порядку, передбачені законом;

 

осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складення протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, – на строк до трьох годин;

 

неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, – на строк до передачі законним представникам або до влаштування у встановленому порядку, а неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, – до передачі їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники для дітей, але не більш як на 8 годин;

 

осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп’яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, – до переда-чі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а при від-сутності таких – до їх витвереження;

 

 

військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки криміна-льного або адміністративного правопорушення, – до передачі їх військовослужбов-цям Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового командування;

 

осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв’язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, – до передачі їх у лікувальні закла-ди, але не більш як на 24 години;

 

іноземців та осіб без громадянства, які розшукуються правоохоронними ор-ганами інших держав як підозрювані, обвинувачені у вчиненні злочину або як засу-джені, які ухиляються від виконання кримінального покарання, – в порядку та на строки, передбачені законодавством України, міжнародними договорами України.

 

6) проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 цієї статті, речей, що знахо-дяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що мо-жуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров’ю;

 

7) у випадках, передбачених законом, складати протоколи про адміністратив-ні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і до-кументів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення проваджен-ня у справах про адміністративні правопорушення;

 

8) у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопо-рушення, накладати адміністративні стягнення або передавати матеріали про адмі-ністративні правопорушення на розгляд інших державних органів;

 

9) за дорученням слідчого органу досудового розслідування, прокурора про-водити або брати участь у проведенні процесуальних дій у кримінальному прова-дженні та виконувати ухвали слідчого судді, суду про привід учасників криміналь-ного провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодек-сом України;

 

9-1) застосовувати до особи електронні засоби контролю в порядку, передба-ченому Кримінальним процесуальним кодексом України;

 

10) здійснювати на підставах і в порядку, встановлених законом, гласні та не-гласні оперативно-розшукові заходи;

 

11) проводити фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку, дактилоско-пію осіб, які затримані за підозрою у вчиненні злочину, взяті під варту, підозрю-ються чи обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, а також осіб, підданих адміністративному арешту;

 

12) проводити аудіо-, відео-, фотофіксацію як допоміжний засіб попереджен-ня протиправних дій та розкриття правопорушень;

 

13) вести оперативно-пошукові та криміналістичні обліки, облік адміністрати-вних правопорушень та профілактичний облік правопорушників, документів, інші передбачені законодавством обліки; здійснювати обробку персональних даних в об-сязі, структурі та порядку, що випливають із завдань та функцій, покладених на мілі-цію цим та іншими законами; у межах компетенції складати статистичну інформа-цію, забезпечувати режим доступу до інформації, надавати інформаційні послуги;

 

14) проводити огляд поклажі, багажу та огляд пасажирів цивільних повітря-них, морських і річкових суден, засобів залізничного та автомобільного транспорту згідно з чинним законодавством;

15) входити безперешкодно у будь-який час доби:

 

а) на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, в тому чи-слі митниці, та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, пі-

 

 

дозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та інших надзвичайних об-ставинах;

 

б) на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі пересліду-вання злочинця або припинення злочину, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;

 

в) до житла чи до іншого володіння особи, яка перебуває під домашнім ареш-том або адміністративним наглядом, з метою перевірки виконання встановлених судом обмежень.

 

У разі опору, вчинення протидії працівник міліції може вжити заходів до їх подолання, передбачених цим Законом;

 

16) перебувати на земельних ділянках, в жилих та інших приміщеннях гро-мадян за їхньою згодою, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ

 

і організацій з повідомленням про це адміністрації з метою забезпечення безпеки громадян, громадської безпеки, запобігання злочину, виявлення і затримання осіб, які його вчинили;

 

17) одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, установ і органі-зацій незалежно від форм власності та об’єднань громадян на письмовий запит ві-домості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), не-обхідні у справах про злочини, що знаходяться у провадженні міліції. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність». Отри-мання від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, здійснюється в порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про депозитарну систему України»;

 

18) повідомляти з метою профілактичного впливу державним органам, гро-мадським об’єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання особи про факти вчинення нею адміністративного правопорушення;

 

19) вносити відповідним державним органам, громадським об’єднанням або служ-бовим особам, підприємствам, установам, організаціям обов’язкові до розгляду подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;

 

20) відповідно до своєї компетенції тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об’єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров’я людей;

 

21) обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців, при аварі-ях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю і здоров’ю людей, рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг; оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв посвідчення водія та реєстраційний доку-мент на транспортний засіб і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам, наявність поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), а у випадках, передбачених законодавством, ліцен-зійної картки на транспортний засіб;

 

організовувати у разі необхідності медичний огляд водіїв, затримувати, відс-тороняти від керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп’яніння, а також тих, які не мають посвідчення водія та реєстраційного документа на транспортний засіб, тимчасово вилучати посвідчення водія, ліцензійну картку на транспортний засіб;

 

 

використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування по-рушень правил дорожнього руху, а у випадках, передбачених законом, тимчасово затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання тра-нспортні засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом;

 

відвідувати підприємства, установи й організації для виконання контрольних і профілактичних функцій щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

 

вимагати від фізичних та юридичних осіб усунення порушень правил утри-мання та експлуатації автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів, у вста-новленому порядку видавати приписи на усунення виявлених порушень, обмежува-ти або забороняти проведення ремонтно-будівельних робіт та здійснення інших за-ходів на автомобільних дорогах, вулицях і залізничних переїздах, якщо при цьому не додержуються вимоги щодо забезпечення громадської безпеки і безпеки дорож-нього руху та його учасників;

 

21-1) зупиняти транспортні засоби лише в разі: порушення правил дорожнього руху водіями; відсутності номерного знака на транспортному засобі або наявності номерного знака, який не відповідає встановленим вимогам, закріплений у не встано-вленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дозво-ляє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів; наявності ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; наявності даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, його водія, пасажирів або ванта-жу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративно-го правопорушення; перебування транспортного засобу в розшуку; наявності даних про використання транспортного засобу з протиправною метою; необхідності опиту-вання водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або мо-гли бути; необхідності залучення водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції чи як свідка при оформ-ленні протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, опера-тивні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспор-тним засобом, документів на транспортний засіб; виконання рішень про обмеження чи заборону руху, прийнятих уповноваженими на це державними органами; якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення визначеного порядку встановлення і викори-стання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних при-строїв. Працівник підрозділу міліції повинен повідомити водія про причину зупинен-ня транспортного засобу, суть вчиненого правопорушення;

 

22) анулювати виданий юридичній особі або фізичній особі – підприємцю до-звіл на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціаль-них засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і ви-користання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, у разі невиконання встановлених пра-вил, порядку користування і поводження з ними або у разі недоцільності їх подаль-шого зберігання; вилучати при необхідності зазначені предмети, матеріали і речо-вини або опечатувати і закривати об’єкти, де вони зберігаються чи використову-

 

 

ються, стрілецькі тири, стрільбища невійськового призначення, мисливські стенди, підприємства і майстерні з виготовлення та ремонту зброї, спеціальних засобів ін-дивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, магазини, у яких здійсню-ється їх продаж, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, правил по-водження з ними та їх застосування, до усунення порушень відповідних правил та порядку; анулювати дозволи на відкриття та функціонування об’єктів, на які поши-рюється дозвільна система органів внутрішніх справ;

 

анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї, спеціальних за-собів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, видані громадя-нам, якщо вони порушують установлені правила, порядок їх зберігання чи викорис-тання, зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби без призна-чення лікаря, інші одурманюючі засоби, страждають на психічні розлади, та в ін-ших передбачених законодавством випадках;

 

оглядати за участю адміністрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприєм-ців чи їх представників приміщення, де знаходяться зброя, спеціальні засоби інди-відуального захисту та активної оборони, боєприпаси, вибухові речовини та матері-али, інші предмети, матеріали і речовини, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, з метою перевірки додержання правил поводження з ни-ми та їх використання;

 

оглядати зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та активної оборони, боєприпаси, що знаходяться у громадян, інші предмети, матеріали і речовини, щодо збе-рігання та використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поши-рюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також місця їх зберігання;

 

23) вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або об-межені в обороті, а також документи з ознаками підробки, знищувати ці предмети, речі та документи або передавати їх за призначенням у встановленому порядку;

 

24) вимагати від керівників підприємств, установ і організацій пояснення по фактах порушення законодавства, перевірка додержання якого віднесена до компе-тенції міліції, а також у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, про-водити перевірки по фактах порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції міліції, вимагати проведення інвентаризацій і реві-зій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності.

 

Органи міліції вправі приступити до проведення перевірки суб’єктів госпо-дарської діяльності за умови наявності направлення на перевірку, яке складається за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підста-ви, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадо-вих осіб підрозділу міліції, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку

 

є дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого пе-чаткою органу міліції;

 

за рішенням суду в присутності понятих та керівників підприємств, установ, ор-ганізацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, витребувати і вилучати оригінали документів, що свідчать про правопорушення, зразки сировини і продукції, а до ухвалення такого рішення суду – в присутності понятих та керівників підпри-ємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, вивчати

 

 

документи, що свідчать про правопорушення, за рахунок відповідного органу міліції робити з них копії із залишенням особам, щодо яких проводиться перевірка, опису до-кументів, з яких виготовлено копії, опечатувати каси, склади та архіви на термін не бі-льше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі;

 

25) користуватися безплатно всіма видами громадського транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі), а також попутним транспортом. Пра-цівники підрозділів міліції на транспорті у межах обслуговуваних дільниць, крім цього, мають право на безплатний проїзд у поїздах, на річкових і морських суднах. Під час службових відряджень працівники міліції мають право на позачергове придбання квит-ків на всі види транспорту і розміщення в готелях при пред’явленні службового посвід-чення і посвідчення про відрядження. В разі невідкладних службових поїздок вони за-безпечуються квитками на проїзд незалежно від наявності місць;

 

26) використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать підпри-ємствам, установам, організаціям і громадянам (крім транспортних засобів дипломати-чних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організа-цій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, сти-хійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, які потребують невідкладної медич-ної допомоги, для переслідування правопорушників та їх доставки в міліцію.

 

Використання з цією метою транспортних засобів, що належать підприємст-вам, установам і організаціям, здійснюється безплатно. Відшкодування збитків та витрат за використання транспорту громадян здійснюється відповідно до вимог статті 25 цього Закону та інших актів чинного законодавства;

 

27) користуватися у невідкладних випадках безперешкодно і безплатно засо-бами зв’язку, що належать підприємствам, установам і організаціям, а засобами зв’язку, що належать громадянам, – за їх згодою;

 

28) користуватися безплатно засобами масової інформації з метою встанов-лення обставин вчинення злочинів та осіб, які їх вчинили, свідків, потерпілих, роз-шуку злочинців, які втекли, осіб, які пропали безвісти, та з іншою метою, що пов’язана з необхідністю подання допомоги громадянам, підприємствам, установам

 

і організаціям у зв’язку з виконанням міліцією покладених на неї обов’язків. Службові особи, які без поважних причин відмовились подати допомогу пра-

 

цівникові міліції в реалізації його прав, передбачених пунктами 24-28 статті 11, пі-длягають відповідальності за чинним законодавством;

 

29) матеріально і морально заохочувати громадян, які подають допомогу в охороні правопорядку та боротьбі із кримінальними правопорушеннями;

 

30) зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю;

 

31) видавати у разі наявності небезпеки для життя і здоров’я особам, взятим під захист, відповідно до чинного законодавства зброю, спеціальні засоби індивіду-ального захисту та сповіщення про небезпеку;

 

32) звертатися у межах своєї компетенції із запитами до правоохоронних ор-ганів інших держав або міжнародних організацій поліції відповідно до законодавст-ва України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних організацій поліції, членом яких є Україна.

 

При здійсненні заходів із запобігання, виявлення і розкриття кримінальних правопорушень у сфері податкового законодавства права, передбачені пунктами 2, 3, абзацами другим, третім пункту 5, пунктами 6-19, 23-31 частини першої цієї стат-ті, надаються виключно органам податкової міліції у межах їх компетенції.

 

 

Про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопо-рушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та забезпе-чення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 22.10.2012 № 940

 

ІІІ. Права і обов’язки працівників міліції щодо реагування на кримінальні правопорушення та інші події

 

3.1. Працівникам міліції при реагуванні на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події надається право:

 

3.1.1. Вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню пов-новажень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили ма-лозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог засто-совувати передбачені законодавством заходи примусу.

 

3.1.2. Перевіряти у громадян у разі виникнення підозри у вчиненні правопо-рушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з’ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію.

 

 

3.1.3. Згідно з наданими законодавством повноваженнями затримувати і дос-тавляти до ОВС:

 

осіб, яких вони запідозрили у вчиненні кримінального правопорушення або замаху на його вчинення, якщо для цього є достатні підстави (очевидець, у тому чи-слі і потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин), а також безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні;

 

осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання прото-колу або розгляду справи за суттю, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці;

 

неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування; неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з

 

якого настає кримінальна відповідальність; військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки криміна-

 

льного або адміністративного правопорушення; осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв’язку

 

з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих.

 

3.1.4. Проводити огляд осіб, зазначених у підпункті 3.1.3 пункту 3.1 цього ро-зділу, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, які можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здо-ров’ю, в установленому законодавством порядку.

 

3.1.5. Складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законодавством заходи забезпечення провадження у справах про адмі-ністративні правопорушення.

 

3.1.6. Брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, пе-редбаченому кримінальним процесуальним законодавством.

 

3.1.7. Проводити аудіо-, відео-, фотофіксацію як допоміжний засіб попере-дження протиправних дій та розкриття правопорушень.

 

3.1.8. Входити безперешкодно в будь-який час доби:

 

на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, у тому числі митниць, та оглядати їх з метою припинення кримінальних правопорушень, перес-лідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та за ін-ших надзвичайних обставин;