Первинні засоби пожежогасіння на

Первинні засоби пожежогасіння на

Підприємствах апк

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторної роботи

 

для студентів стаціонарної та заочної форм навчання

 

 

Київ -2009

УДК 338.436: 614.84

Представлено структуру і порядок виконання лабораторної роботи „первинні засоби пожежогасіння на підприємствах апк”.

 

Для студентів стаціонарної та заочної форм навчання Національного університету біоресурсів і природокористування України.

 

Рекомендовано вченою радою механіко-технологічного факультету НУБіП України.

 

Укладачі: О.В.Войналович, С.М.Голопура, Н.Є.Воронцова

 

Рецензенти: Т.О.Білько, М.П.Тягай

 

Навчальне видання

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

щодо виконання лабораторної роботи

„первинні засоби пожежогасіння

на підприємствах апк”

 

 

Укладачі: Войналович Олександр Володимирович,

голопура Світлана Миколаївна,

воронцова Наталія Євгенівна

 

Відповідальний за випуск доцент О.В.Войналович

 

 

Зав. Видавничим центром НУ БіПУ А.П.Колесніков

Редактор О.М.Кирик

 

Підписано до друку 09.11.09. Формат 60 х 84 1/16.

Ум.друк.арк. 1,1. Обл.-вид.арк. 1,2.

Наклад 100 пр. Зам. № 2736

Видавничий центр НУБіПУ

03041, Київ, вул. Героїв Оборони, 15.

Мета роботи

1. Отримати знання щодо способів гасіння різних видів пожеж на підприємствах АПК первинними засобами пожежогасіння.

2. Набути навичок користування найпоширенішими типами вогнегасників.

3. Навчитися вибирати типи вогнегасників для характерних пожеж в АПК та оцінювати необхідну їх кількість для виробничих підрозділів підприємств аграрного виробництва.

 

Загальні положення

Для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж на початкових стадіях їх поширення, працівники власними силами мають застосовувати первинні засоби пожежогасіння. До нихналежать: вогнегасники, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати) та пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

Щоб визначити тип та необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння для окремих виробничих дільниць чи загалом для підприємства, слід ураховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості наявних легкозаймистих і горючих речовин (рідин), їх взаємодію з вогнегасильними речовинами, а також розміри площ виробничих приміщень, відкритих майданчиків та устаткування.

Як правило, пожежний інвентар та інструменти, а також вогнегасники розміщують на спеціальних пожежних щитах (стендах), які встановлюють на території об’єкта з розрахунку один щит на 5000 м² та розміщують відповідні знаки, що вказують місце їх розташування.

Вибирають тип та визначають необхідну кількість вогнегасників згідно з Типовими нормами, затвердженими наказом МНС України від 02.04.2004 р. за № 151, залежно від вогнегасильної спроможності вогнегасників, площі дільниці (виробничого приміщення), класу ймовірної пожежі в приміщенні або на об’єкті, враховуючи категорію виробництва щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки. У таблиці 1 наведено класифікацію щодо видів пожеж та вказано рекомендовані вогнегасильні речовини, які мають фізико-хімічні властивості, що дозволяють створити умови для припинення пожежі.

До основних видів вогнегасильних речовин належать: вода, піна, інертні та негорючі гази, галогенопохідні вуглеводнів (бромистий етил), спеціальні порошки, пісок тощо. Ці речовини, зазвичай, комбіновано впливають на процес горіння. Так, вода і піна охолоджують та ізолюють осередок горіння; порошки - хімічно гальмують реакцію окиснення у зоні займання та ізолюють горючі речовини від полум'я.

Хімічно-пінні вогнегасники

Призначені для гасіння легкозаймистих та горючих рідин і твердих горючих матеріалів. Їх заборонено використовувати для гасіння:

– лужних металів (натрій, калій), оскільки вони, взаємодіючи з водою, виділяють водень, який посилює горіння;

– спиртів, тому що від їх дії відбувається швидке розчинення плівок піни та її руйнування;

– електроустановок під напругою, адже до складу піни входить вода.

Для приведення вогнегасника (рис. 2) в дію повертають рукоятку (важіль) вгору на 180°, при цьому шток підіймає гумовий клапан, що закриває горловину кислотного стакана.

 

Вогнегасник перевертають вверх дном і направляють отвір (сприск) у вогнище загоряння. Кислотний розчин вільно виливається зі стакана і змішується з розчином лужної частини заряду, що перебуває в корпусі вогнегасника. Вуглекислий газ, який виділяється під час хімічної реакції, створює значний тиск всередині корпусу та викидає через сприск струмінь хімічної піни.

У разі гасіння твердих горючих матеріалів потрібно спрямовувати струмінь піни в місце найбільшого горіння. Якщо ж горить легкозаймиста чи горюча рідина, то піною покривають всю її поверхню, починаючи з ближнього краю.

Рис. 2. Схема будови хімічно-пінного вогнегасника: 1 – корпус; 2 – стакан; 3 – ручка; 4 – рукоятка (важіль); 5 – шток; 6 – кришка; 7 – випускний отвір; 8 – гумовий клапан.

 

Вуглекислотні вогнегасники

Призначені для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, твердих горючих речовин і матеріалів, електроустановок, що перебувають під напругою до 1000 В,а також цінних предметів (у картинних галереях, музеях, архівах, бібліотеках, приміщеннях з ПК). Їх не можна використовувати для гасіння гідрофільних легкозаймистих рідин (спирти, ацетон тощо), в яких СО₂ добре розчиняється, лужних металів, речовин, що перебувають у стані жевріння (відсутнє змочування), а також речовин, які можуть горіти без доступу повітря (целулоїд, магній, перекиси та ін.)

У вогнегаснику (ВВ-2, ВВ-5, ВВ-8 та ін.) (рис. 4)вуглекислота перебуває в корпусі (товстостінний металевий балон) у скрапленому стані (вона переходить у скраплений стан при високому тиску). У разі натискання на важіль керування клапаном, вуглекислота під тиском надходить у розтруб, де внаслідок раптового розширення (близько 500 разів за об'ємом) та швидкого випаровування утворюється снігоподібна маса з температурою до мінус 70°С. Таким вогнегасником потрібно гасити з відстані близько 1 м, спрямовуючи струмінь вуглекислого снігу з краю вогню.

Вогнегасники потрібно розміщувати подалі від нагрівальних приладів (не менше 1 м), а також не допускати ударів по балону. Під час задіяння вуглекислотного вогнегасника заборонено торкатися рукою розтруба, адже його температура від вуглекислотного снігу дуже знижується. Щомісяця необхідно ззовні оглядати вогнегасник, звертаючи увагу на наявність пломб і розтрубу. Один раз на квартал вогнегасники перевіряють зважуванням.

Рис. 4. Схема будови вуглекислотного вогнегасника ВВ-2: 1 – корпус; 2 – сифонна трубка; 3 – запобіжна мембрана; 4 – запобіжна чека; 5 – важіль керування клапаном; 6 – ручка; 7 – розтруб.

Порошкові вогнегасники

Призначені для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, тліючих матеріалів, лужних металів та їх карбідів, електроустановок під напругою, двигунів внутрішнього згоряння. Застосування порошкових вогнегасників (рис. 6) обумовлює вид порошку, який перебуває в ньому.

Для викидання порошкового заряду через конічний або циліндричний розпилювач у вогнегаснику розміщено балончик з інертним газом (азот, двоокис вуглецю у скрапленому стані). Щоб задіяти вогнегасник, потрібно висмикнути запобіжну чеку або натиснути пускову кнопку, спрямувати розпилювач на полум’я та натиснути на важіль. Тоді газ із балончика потрапляє в корпус вогнегасника, створює надлишковий тиск та виштовхує порошок через сифонну трубку.

 

 

Рис. 6. Порошковий вогнегасник ВП-1Б: 1 – корпус; 2 – балончик; 3 – сифонна трубка; 4 – розпилювач; 5 – пускова кнопка; 6 – запобіжна чека; 7 – важіль керування клапаном; 8– ручка.

 

Основні технічні характеристики найбільш поширених переносних вогнегасників наведено в таблиці 2.

Порядок виконання роботи

1. Згідно з варіантом для заданого викладачем виробництва (приміщення) з Додатку 1 указати пожежонебезпечні характеристики наявних у приміщенні горючих речовин (матеріалів) чи спалимих об’єктів.

2. Для заданого виробництва (виробничого приміщення) вказати категорію вибухо- і пожежної небезпеки (Додаток 2) та клас пожежонебезпечної зони.

3. Врахувавши пожежонебезпечні характеристики наявних у приміщенні горючих речовин (матеріалів), указати клас ймовірної пожежі.

4. Для встановленого класу пожежі підібрати тип вогнегасників, які необхідно розмістити в приміщенні.

5. Знайти серед розміщених на виставковому стенді макетів вогнегасників вибраний тип вогнегасника, продемонструвати на макеті порядок його задіяння, вказавши максимальну площу гасіння та відстань до осередку пожежі.

6. Для заданої площі приміщення розрахувати необхідну кількість вогнегасників вибраного типу і об’єму згідно з Типовими нормами належності вогнегасників.

7. Усі дані щодо характеристик наявних у приміщенні речовин і матеріалів, класу можливої пожежі, типу необхідних вогнегасників та їх кількості записати у вигляді таблиці 3.

 

Список літератури

1. Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум: навчальний посібник. – 2-ге вид. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 496 с.

2. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. – Вид. 3-є, перероб. і доп. – Львів: УАД, 2006. – 336 с.

3. Ганзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник. 3-є вид. / За ред. М.П.Ганзюка. – К.: Каравела, 2006. – 392 с.

4. Правила пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України. – К.: Основа, 2007. – 192 с.

5. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Сторожук В.М. та ін. Практикум із охорони праці: Навчальний посібник / За ред. В.Ц.Жидецького. – Львів, Афіша, 2000. – 352 с.

 

 

Додаток 1

Додаток 2

первинні засоби пожежогасіння на

Підприємствах апк

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторної роботи

 

для студентів стаціонарної та заочної форм навчання

 

 

Київ -2009

УДК 338.436: 614.84

Представлено структуру і порядок виконання лабораторної роботи „первинні засоби пожежогасіння на підприємствах апк”.

 

Для студентів стаціонарної та заочної форм навчання Національного університету біоресурсів і природокористування України.

 

Рекомендовано вченою радою механіко-технологічного факультету НУБіП України.

 

Укладачі: О.В.Войналович, С.М.Голопура, Н.Є.Воронцова

 

Рецензенти: Т.О.Білько, М.П.Тягай

 

Навчальне видання

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

щодо виконання лабораторної роботи

„первинні засоби пожежогасіння

на підприємствах апк”

 

 

Укладачі: Войналович Олександр Володимирович,

голопура Світлана Миколаївна,

воронцова Наталія Євгенівна

 

Відповідальний за випуск доцент О.В.Войналович

 

 

Зав. Видавничим центром НУ БіПУ А.П.Колесніков

Редактор О.М.Кирик

 

Підписано до друку 09.11.09. Формат 60 х 84 1/16.

Ум.друк.арк. 1,1. Обл.-вид.арк. 1,2.

Наклад 100 пр. Зам. № 2736

Видавничий центр НУБіПУ

03041, Київ, вул. Героїв Оборони, 15.

Мета роботи

1. Отримати знання щодо способів гасіння різних видів пожеж на підприємствах АПК первинними засобами пожежогасіння.

2. Набути навичок користування найпоширенішими типами вогнегасників.

3. Навчитися вибирати типи вогнегасників для характерних пожеж в АПК та оцінювати необхідну їх кількість для виробничих підрозділів підприємств аграрного виробництва.

 

Загальні положення

Для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж на початкових стадіях їх поширення, працівники власними силами мають застосовувати первинні засоби пожежогасіння. До нихналежать: вогнегасники, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати) та пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

Щоб визначити тип та необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння для окремих виробничих дільниць чи загалом для підприємства, слід ураховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості наявних легкозаймистих і горючих речовин (рідин), їх взаємодію з вогнегасильними речовинами, а також розміри площ виробничих приміщень, відкритих майданчиків та устаткування.

Як правило, пожежний інвентар та інструменти, а також вогнегасники розміщують на спеціальних пожежних щитах (стендах), які встановлюють на території об’єкта з розрахунку один щит на 5000 м² та розміщують відповідні знаки, що вказують місце їх розташування.

Вибирають тип та визначають необхідну кількість вогнегасників згідно з Типовими нормами, затвердженими наказом МНС України від 02.04.2004 р. за № 151, залежно від вогнегасильної спроможності вогнегасників, площі дільниці (виробничого приміщення), класу ймовірної пожежі в приміщенні або на об’єкті, враховуючи категорію виробництва щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки. У таблиці 1 наведено класифікацію щодо видів пожеж та вказано рекомендовані вогнегасильні речовини, які мають фізико-хімічні властивості, що дозволяють створити умови для припинення пожежі.

До основних видів вогнегасильних речовин належать: вода, піна, інертні та негорючі гази, галогенопохідні вуглеводнів (бромистий етил), спеціальні порошки, пісок тощо. Ці речовини, зазвичай, комбіновано впливають на процес горіння. Так, вода і піна охолоджують та ізолюють осередок горіння; порошки - хімічно гальмують реакцію окиснення у зоні займання та ізолюють горючі речовини від полум'я.