Тлумачення зв’язку між душевними муками та розумом

Варто зауважити, що лексема «душа» в описах чоловічої діяльності часто супроводжується лексикою на позначення розумової діяльності (42 випадки з 133 нім. / 53 випадки з 157 укр.). Через душу чоловіка проходять сміливі думки: “ Aber Victor hörte sie nicht mehr …. Durch seine Seele gingen übermächtige Gedanken “ [JAD, S. 262], потоком: “ Als Vreneli wieder allein war und seines Weges ging, da wogten die Gedanken stromsweise durch seine Seele. Das Glück des armen Weibes schwebte ihm vor den Augen “ [JGU, S. 358], або сплутані, як у персонажа Айхендорфа: “ Während diese Gedanken verworren durch seine Seele gingen, hatte sie schon ihr Pferd gezäumt; sie befahl ihm, unterdes zu satteln, und lachte ihn aus, als er damit nicht zurechtkommen konnte, dann schwang sie sich hinauf “ [JAD, S. 137]; “ Ach in seinem Zimmer umfing ein glücklicher tröstender Gedanke seine Seele “ [JPH, S. 175]; “ so senkte sich bald der Gedanke tief in seine Seele, nur ein Geist der andern Welt könnte seinem Elend abhelfen und ihm Licht über diese Gegenstände geben “ [FKF, S. 7], з сумнівами, як у героїні М. Стельмаха: «сказала з жалем до нього, з жалем до себе, та, окрім жалю, ще й суд стояв у душі» [СМЧ]; несподівано: “ er schämte sich, weil ihm die Tränen in den Augen standen. Manfred aber stand auf, ein überraschender Gedanke schien durch seine Seele zu fliegen “ [JAD, S. 284]. Реалізується посесивний фрейм, схема інклюзивності, душа – контейнер.

Варто відзначити, що душа змінює своє «місце знаходження» залежно від доби, як, наприклад, у персонажа Жан-Поля – вранці душа міститься в голові, ввечері – у серці: “ Seine Vormittage hingen voll Früchte, seine Nachmittage voll Blumen; denn am Morgen wohnte seine Seele mit ihren Anstrengungen in seinem Kopfe, gegen Abend in seinem Herzen “ [JPH, S. 184]. Реалізується предметний фрейм, схема локативна, що можна розуміти так: у першій половині дня чоловіком володіє розум, а в другій – переважають почуття.

Його душу охоплюють п’янкі фантазії: “… und während Bernhards zarter Leib an den Folgen des kalten Bades kränkelte, berauschte sich seine Seele in süßen Phantasien “ [GFS, S. 505], солодкі відчуття: “ Unvermerkt wurde seine Seele von süßen Empfindungen wie berauscht, – sein Gram übertäubt; und die Wonne, die er genoss, durchdrang ihn so ganz, dass es ihm genug daran dünkte, sein Leben zu beglücken “ [FJW, S. 141], душа тане в ніжності й жодна думка більше не може з’явитися: “Seine Seele zerschmolz in Zärtlichkeit, aber war auch von Zärtlichkeit so voll, dass kein einziger Gedanke, wie es möglich sein sollte, Marianen vor seiner Abreise zu sehen, darin Platz finden konnte“ [FNS, S. 216]. На схожий приклад натрапляємо й у І. Багряного: «Насуплювався і не дивився туди, де була дівчина. Сидів, як на гарячому. А Наталка навпаки – весь час пильно поглядала на нього чистими очима. Аж якось зустрілася поглядами... Григорій почув, як у нього душа похолола; почервонівь» [БІТ]. Чоловік відчуває себе в душі чимось на зразок мумії – між хворим і набальзамованим: “ Sollen wir aber in seine Seele sprechen, so fühlte er sich etwas mumienhaft, zwischen einem Kranken und einem Einbalsamierten. Allein das süße Bild Hilariens, umgeben von den heitersten Hoffnungen, zog ihn bald in einen erquickenden Schlaf “ [JGWi, S. 283]. Реалізується предметний фрейм, схема способу буття.

Отже, душа в чоловіків вразлива, серце занадто чутливе, що веде до постійної жорстокої боротьби з власним розумом, у якій останній все ж перемагає: “ Ist seine Seele zu stark und sein Herz zu empfindlich, als dass er, sooft es verlangt wird, fremden Irrtum eigener Überzeugung vorziehen könne, so kämpfe er den bittern Kampf, über seinen eigenen Verstand zu siegen “ [FNS, S. 177].

Вибірка «душа жінки» супроводжувалася лексикою з семантикою «небесна краса», «чарівна зовнішність», «довірливість», «поранена», «вкрита шрамами», «високого морального рівня», «порожня» тощо. І тільки в шести контекстах (з 42 прикладів), як, наприклад, у письменниці К. Вольф (у «Кассандрі») використовувалася поряд лексика на позначення розумової діяльності: “ Wo Leib und Seele noch nicht geschieden sind und wohin kein Wort, auch kein Gedanke reicht “ [CWK, S. 151]. Такий результат дає змогу дійти такого висновку: рішення жінками приймаються тільки під впливом почуттів, які можуть бути полум’яними, а можуть стати виключно холодним розрахунком, далеким від будь-яких сентиментальностей.

Функціонування душі вкладається у фрейми: посесивний, схема інклюзивності; предметний, схеми кваліфікативна, локативна; компаративний фрейм, схема схожості; акціональний фрейм, схема каузації, схема дії. Роль – сірконстанта (інструмента).

 

3.2.2. Особливості використання асоціату “ Gesicht /обличчя “

Часто лексема «душа» вживається поряд із лексемою «обличчя». Для аналізу добиралися ситуації, що яскраво характеризують взаємини між коханими або розкривають характер персонажів у стосунках з іншими людьми.

Автор українсько-німецького тлумачного словника ХІХ ст. Є. Желехівський ототожнює німецьке слово “ Gesicht “ з українським «лице» і асоціює його із зовнішністю [328, с. 406]. Скориставшись словником синонімів української мови Л. Полюги [331], у нашому дослідженні ми послуговувалися лексемами «обличчя», «вид», «лице» як синонімічними.

Уже перші приклади вибірки з романів довели, що аналіз функцій лексеми «обличчя» слід проводити так само окремо для жінок і чоловіків (як це робилося для лексеми «душа»). Із загальної кількості прикладів було відібрано 300 з німецької літератури і 300 з української із яскраво вираженим змістом відповідно для чоловіків і для жінок. Як визначальні словосполучення використовувалися “ ihr Gesicht “ та “ sein Gesicht “.

“ Gesicht “ є засобом зображення почуттів, найвиразнішою частиною тіла людини, на якій відбиваються всі душевні переживання. Якщо душу можна вважати прихованим засобом реалізації почуттів, то “ Gesicht “ – відкритим інструментом. “ Gesicht “ не є самостійною частиною тіла людини, що відповідає посесивному фрейму, схемі партитивності. Однак його можна описати як окрему субстанцію – каузатив.

Зображення обличчя жінки

Краса. Дуже рідко лексема «обличчя» виконує функцію зображення чарівності та привабливості жінки. Реалізується предметний фрейм, схема кваліфікативна. Майже завжди описи занадто красиві й ідеалізовані: обличчя порівнюється з мармуром, загадковості йому надає часткова контурна видимість: “ Röschen saß von ihm abgewandt, er konnte ihr Gesicht nur zum Teile sehen, nur den Umriss ihrer zarten Wange… “ [MEB, S. 245], “ Die pechschwarzen Haare hingen glänzend über Stirn und Wangen, ihr Gesicht war wie eine schöne Nacht… “ [JAD, S. 108], у І. Багряного: «Коли серце зацвітає вогнем, коли груди розпирає мимовільна радість від одного тільки погляду, від однієї тільки риски обличчя, видної в профіль, від однієї тільки думки, що хтось тут сидить зовсім близько, такий безмежно дорогий і такий любий» [БІГ]; риси напівзакриті розкішним волоссям, вуаллю або затьмарені (ознака, що зараз ми побачимо жінку надзвичайної вроди): «він побачив затуманене обличчя русявої чорноокої жінки, майже дівчини, яку кохав колись і якої не дала йому доля»[БІМ].

Іншими вагомими елементами, що прикрашають обличчя жінки, виступають – сяйво місяця: “ Bei diesen Worten schlug sie den Schleier zurück, und Florio fuhr erschrocken zusammen. – Es war die wunderbare Schöne, deren Gesang er in jenem mittagschwülen Garten belauscht. – Aber ihr Gesicht, das der Mond hell beschien, kam ihm bleich und regungslos vor, fast wie damals das Marmorbild am Weiher “ [JAM, S. 43], одяг і прекрасна статура: “ Es war die wunderbare Schöne, deren Gesang er in jenem mittagschwülen Garten belauscht. – Aber ihr Gesicht, das der Mond hell beschien, kam ihm bleich und regungslos vor, fast wie damals das Marmorbild am Weiher “ [JAD, S. 207]; у П. Загребельного: «султанська жона була допущена до трону (бодай постояти поряд!), ще вчора незнана рабиня, сьогодні всевладна повелителька, наближена й вознесена небувало, серед осудливих шепотів, нарікань і затаєної хули, стояла, гордо піднявши голівку з пишним золотим волоссям, що ніяк не хотіло ховатися під коштовним запиналом, з обличчям, закритим тонким білим яшмаком, тільки з двома прорізами для очей, але й крізь ті прорізи горіли очі таким блиском, що затьмарювали велетенський смарагд на її казковім платті» [ЗПР]; “ Sie ritt soeben wieder fort, ich konnte ihr Gesicht nicht mehr sehen, aber sie machte von hinten einen recht majestätischen Eindruck auf meine Sinne “ [GFS, S. 430]; у М. Стельмаха: «Переступивши поріг хати, Безбородько аж прикипів вирлами до пишнотілої жінки, на обличчі якої ще не одцвітали густі рум'янці і своєрідна грубувата краса» [СМЧ]. В І. Білика: «Незнайома блиснула на Богдана великими й сумними, як осіннє небо, вічми й розгублено стала, й хоч обличчя в неї, як і в матері, було майже затулене чорним полотком, Богданові по спині сипонуло жаркими мурашками» [БІМ]. Негативною рисою обличчя вважається його подовженість – «як коровай хліба» – “ ihr Gesicht wurde lang wie ein Laib Brot “ [HBF, S. 106], а також наявність косметики: “ Weiß geschminkt, die Augenhöhlen gerötet, saß ihr Gesicht auf dem kröpfigen Hals “ [HBF, S. 119].

Облудність натури. Перед тим, як на обличчі жінки з’являється якийсь вираз, вона намагається привернути до себе увагу певними вчинками або жестами (“ Gesicht “ в ролі симулятиву), але тільки у випадку, коли виникає така необхідність; якщо треба побути наодинці, вона, навпаки, ховається від людей. Реалізується акціональний фрейм, схема каузації, чоловік у ролі афективу, жінка – малефактив, “ Gesicht “– сірконстант.

У мовленні жінок майже завжди фіксуються висловлювання, що чітко виражають наміри впливати на дії чоловіка за допомогою міміки: “ Ihr Gesicht wies einen ungewohnten, ernsten, ja herben Zug …“ – «На її обличчі з’явився незвичний вираз, сповнений гіркоти» [KEF, S. 645–646].

Дуже частою є гра почуттями чоловіка під час з’ясування стосунків. Важливо, що різні автори в ролі зовнішнього спостерігача малюють схожу картину: її повіки червоніють, очі тільки виглядають заплаканими. Реалізується акціональний фрейм, схема каузації, жінка в ролі симулятиву. Читач розуміє, що жінка не ридає насправді, а лише вдає зворушеність, щоб зіграти на цьому: “ Nun räusperte sie leise und sagte, ohne aufzublicken, halblaut: “ Bist du mir bös? “ Als er lange nicht antwortete, wandte sie ihm ihr Gesicht zu. Ihre Lider waren gerötet, die Augen sahen verweint aus “ [LAS, S. 197]; після декількох характерних для плачу здригань вона кидається на софу, закриває обличчя руками й схлипує: “ Nach einigen Schaudern warf sie sich plötzlich neben seinem Sofa auf die Knie nieder, verhüllte ihr Gesicht und schluchzte: “ Ach weh mir armen Sünderin, es schnürt mir den Hals zu, ich kann nicht sprechen “ [AAA, S. 542]; від переживань, сплеску почуттів смикається губа, тому жінка прикриває обличчя хустинкою, але робить це так, щоб чоловік бачив, із якою внутрішньою боротьбою їй дається важка розмова: “ Als sie allein waren, winkte sie Anton näher an sich heran und versuchte zu sprechen, aber ihre Lippe zuckte, und sie verbarg ihr Gesicht hinter dem Taschentuch. Anton sah gerührt auf den Kampf, den ihr die Mitteilung kostete: “ Bevor ich zugeben kann, dass Sie, gnädige Frau, mir ein so ehrenvolles Vertrauen schenken, muss ich Sie in Ihrem Interesse fragen: hat nicht Ihr Herr Gemahl einen Verwandten oder nahen Freund, dem Sie eine diskrete Mitteilung leichter machen würden? “ [GFS, S. 787]; під час сцени із бурхливим з’ясуванням стосунків вона довго готує ситуацію – дає ложці впасти, потім на її обличчі з’являється сумна посмішка й лише після цього вона тихим голосом розпочинає діалог: “ Georg saß vor dem Frühstück. “ Vor allem sagt mir, wer bin ich und wer seid Ihr? “ Da ließ sie den Löffel fallen, ein trauriges Lächeln glitt über ihr Gesicht. “ Ihr seid mein Herr “, sprach sie leise. Aber als er ihre Hand ergriff, indem er die Frage wiederholte: “ Wer seid Ihr? “, da entzog sie ihm die Hand und antwortete, niederblickend: “ Ich bin Eure Jungfer Anna “ [GFA, S. 1765–1766]; загорнувшись у довгу сукню, проливає сльози (намагається привернути увагу безсердечного співрозмовника), потім промовляє зворушливі слова, але все марно: “ Aber sie hüllte ihr Gesicht fest in die Falten des langen grünen Kleides, fortwährend reichliche Tränen vergießend. Endlich erholte sie sich ein wenig und sagte bloß: “ Oh! wir waren so froh bis jetzt! “ [GKE, S. 514].

Віддзеркалюються на обличчі й не приховуються жінками відчуття досягнення мети: обличчя сяє холодною радістю із вдоволеним марнославством: “ Ihr Gesicht glänzte von jener kalten Freude, die befriedigte Eitelkeit allen eines tieferen Gefühls Unfähigen gewährt “ [MEB, S. 285], дивні вирази обличчя супроводжуються зміною голосу: “… ich verspreche es “, antwortete Vinska; doch war der Ton, in dem sie es sagte, so wenig überzeugend, und es flog ein so seltsamer Ausdruck über ihr Gesicht, dass Pavel die Faust ballend drohte “ [MEG, S. 52]; у М. Стельмаха: «Так він і повірив, коли сама зваба завжди прозирала з її округлого і досі гарного обличчя, коли в низькому голосі озивалося саме жадання утіхи» [СМЧ]. Реалізується акціональний фрейм, схема каузації, жінка в ролі капаситивного симулятиву.

Коли ж вони намагаються приховати свої «щирі» почуття, то роблять це помітно й у ХІХ столітті, як, наприклад, у Й. Ґете: “ Wie es ihr auch nicht ganz gelang, ihr Gesicht zu erheitern “ – «Їй ніяк не вдавалося надати своєму обличчю веселого вигляду» [JGWi, S. 689]), і в ХХ, як у Ф. Кафки: “ Frieda hob ihr Gesicht, ihre Augen waren voll Tränen, nichts von Sieghaftigkeit war in ihnen “ – «Фріда підіймає обличчя з повними сліз очима», намагається привернути до себе увагу, промовляє якісь слова і, ридаючи, кидається до ніг головному героєві «К.» [FKS, S. 75]).

Цікавим видається той факт, що коли чоловік заспокоює жінку, то сльози висихають дуже швидко, й і несподівано (для заспокоювача) з’являється посмішка: “ Da erheiterte sich ihr Gesicht, wie die Sonne durch Regen, sie trocknete die Augen und sah mich urplötzlich lächelnd an “ [GKE, S. 411].

Незважаючи на зовнішні очевидні прояви, жінки вміють добре приховати свої почуття: хоч обличчя і стає блідим, наповнюється страхом, однак на питання вона намагається відповідати стримано: “ Es musste etwas sehr Schlimmes sein, denn als sie wiederkam, war ihr Gesicht bleich und angstvoll, doch erwiderte sie auf Senders Frage “ Nichts, nichts von Bedeutung “ [KEF, S. 684]. Чоловіки добре відчувають зміни у внутрішньому стані жінки й миттєво готуються до відповідних подальших дій: “ Sei ruhig – ich verspreche es “, antwortete Vinska; doch war der Ton, in dem sie es sagte, so wenig überzeugend, und es flog ein so seltsamer Ausdruck über ihr Gesicht, dass Pavel die Faust ballend drohte: “ Nimm dich in acht! “ [MEG, S. 52].

Страждання. Реалізується акціональний фрейм, схема каузації, “ Gesicht “– сірконстант, інструмент для зображення страждань. Характерним проявом емоційного стану є зміна кольору обличчя. Почуття глибокого горя, відчаю супроводжується описами блідого, як простирадло, обличчя: “ Als beide Knaben fort waren, warf sich Margret auf einen Stuhl und schlug die Hände mit dem Ausdruck des tiefsten Jammers zusammen. Ihr Gesicht war bleich wie ein Tuch “ [ADJ, S. 25], у М. Стельмаха читаємо: “ А коли він хотів провести її після свята врожаю, то побачив, як одразу взялося тінями, замкнулось її обличчя “[СМЧ]; “ Sie hatte die Kleider nur hastig übergeworfen, das Tüchlein fiel ihr vom zerrauften Haar in den Nacken, ihr Gesicht war totenbleich, und mit den Gebärden wilder Verzweiflung warf sie sich vor Pavel hin “ [MEG, S. 135–136]; в І. Багряного: “ Андрій оглянув її ноги, оглянув її опуклий бюст, перевів погляд на обличчя, стомлене, з синіми колами під очима, й зустрівся з її поглядом “ [БІГ]; кров червоною хвилею прилинула їй до обличчя: “ Und jetzt stieg eine dunkle, heiße Blutwelle in ihr Gesicht... Und wie beteuernd presste sie beide Hände an ihre Brust “ [MEB, S. 71].

Згадки про минуле миттєво пробігають обличчям: “ Ihr Gesicht verklärte sich, als sie an dem dunkeln Getäfel des Eingangs hinaufblickte, ihr Auge grüßte die wohlbekannten Räume “ [MEB, S. 138]; “ Er konnte ungeachtet der Entfernung bemerken, dass eine angenehme Heiterkeit ihr Gesicht belebte “ [JGWi, S. 142]. Формуються гештальти: обличчя-зброя, обличчя-маска, обличчя-панцир.

Показником щирості можна вважати жест, коли жінка намагається закрити обличчя від сорому, зі страху або з горя, коли серце стискається від болю, обома руками, як у персонажа Айхендорфа: “ Die Braut, die unterdes auf einmal gewahr wurde, dass er alles mit angehört, schämte sich und verdeckte ihr Gesicht mit beiden Händen “ [JEA, S. 132]; у Іммермана: “ Heftig bedeckte sie ihr Gesicht mit den Händen und noch einmal brach ein Strom der bittersten Tränen aus den schon erschöpft gewesenen Augen. Ihre Wangen wurden eiskalt und ihre Hände starben ab –“ Ach! Ach! Ach! “ war alles, was die Brust, die sich so grimmig beraubt wähnte, zu ächzen vermochte “ [KIM, S. 1114]; у Фрайтага: “ Aber Irmgard barg nach diesen dreisten Worten ihr Gesicht in den Händen, die Tränen rannen ihr durch die Finger, ihr Leib bebte im Schmerz “ [GFA, S. 109]; карнавальною маскою в Айхендорфа: “ Ich will nach Hause “– sagte sie darauf ängstlich bittend, und Friedrich glaubte Tränen in ihren Augen zu bemerken. Sie bedeckte ihr Gesicht schnell wieder mit der Larve “ [JEA, S. 180]; хусткою у Фрайтага: “ Als Dorothea den Geliebten in der Montur erblickte, verlor sie alle Fassung, die Tränen brachen ihr aus den Augen, und sie verbarg ihr Gesicht im Tuche “ [GFA, S. 2411]; в І. Франка: «Тільки бідна Фанні, котра з-за дверей в боковій стіні чула всю розмову Рифки і Леона, кинувшись на свою софку і накривши лице хусткою, гірко-гірко плакала» [ФІБ]; загорнувшись в одяг у Г. Келлера: “ Aber sie hüllte ihr Gesicht fest in die Falten des langen grünen Kleides, fortwährend reichliche Tränen vergießend “ [GKZ, S. 514]; притискаючись до іншої особи – до матері у Айхендорфа: “ Sie drückte ihr Gesicht in den Schoß der Mutter und weinte bitterlich “ [JAD, S. 157], до друга в Айхендорфа: “ Fiametta legte die Gitarre schnell weg, verbarg ihr Gesicht an Fortunats Knien, und weinte bitterlich “ [JAD, S. 354], до нареченого у Фрайтага: “ Die Angst, die ich fühlte, dich zu verlieren “, antwortete Irmgard leise und barg ihr Gesicht an seiner Brust “ [GFA, S. 264], до подруги в Айхендорфа: “ Endlich stürzten ihr plötzlich Tränen aus den Augen, und sie verbarg ihr Gesicht an der Brust der andern Dame “ [JAA, S. 141]. Заливаючись слізьми, жінка ховає обличчя в подушку й не бажає нікого бачити поруч із собою, як у В. Раабе: “ Das Lächeln verschwand von dem Gesichte Kleopheas, sie barg ihr Gesicht in den Kissen und schluchzte leise “ [WRH, S. 705 ] або у Ф. Шпільхагена: “ Er ist es! murmelte sie aufhorchend, und dann, ihr Gesicht in die Kissen drückend, weinte sie bitterlich “ [FSPz, S. 190].

Отже, якщо жінка плаче щиро, то вона відмовляється від використання сірконстанта “ Gesicht “ – закриває обличчя руками, відгородившись від навколишнього світу (якщо в неї немає можливості залишитися на самоті). Частіше вона все-таки його використовує: не закриває обличчя, а плаче на людях. На питання про мотивацію такого жесту знаходимо відповідь у Кафки, який у романі «Замок» добре пояснює, що головна героїня Фріда плаче, не закриваючи обличчя руками, а, навпаки, піднявши залите сльозами обличчя до співрозмовника (так званого «К.»), немовби показуючи, що плаче вона не через себе, а через його зраду, тобто інсценує на власному прикладі, як гірко він повинен каятися в своєму вчинку: “… sie [Frida] nahm K. ihre Hand fort, saß ihm aufrecht gegenüber und weinte, ohne ihr Gesicht zu bedecken; frei hielt sie ihm dieses tränenüberflossene Gesicht entgegen, so, als weine sie nicht über sich selbst und habe also nichts zu verbergen, sondern als weine sie über K.s Verrat und so gebühre ihm auch der Jammer ihres Anblicks … “ [FKS, S. 254] в І. Франка: «Тихенько він наблизився до неї, взяв її за плече і нахилився, щоб поцілувати в лице, коли разом відскочив, мов опарений, побачивши, як рясні сльози плили з її очей, і почувши рівночасно її придушені, хлипанням переривані слова» [ФІБ].

Використання міміки є вагомим інструментом впливу на співрозмовника (трансформативний сірконстант).

Сором. Проявом сором’язливості чоловіки вважають почервоніння обличчя з одночасною появою скупих сліз, як у Брентано: “ und da ich einmal ihren Blick überraschte, der lange auf mir verweilt zu haben schien, überflog eine sanfte Röte ihr Gesicht und drang eine Träne in ihr Auge “ [CBG, S. 273], у Ля Рош: “ Das bezaubernde Fräulein von Sternheim heftete ihre Blicke auf eine gewisse Gegend; eine feine Röte überzog ihr Gesicht und ihre Brust,… Sehnsucht war in ihrem Gesicht verbreitet, und eine Minute darauf stund eine Träne in ihren Augen “ [SR, S. 159]; в А. Головка: «… примружив очі Давид і всміхнувся! тепло, любовно. Зінька схвильовано задихала, обличчя в неї загорілося враз, і очі стали ясні та сині» [ГАБ]; обличчя жінки багровіє у Фрайтага: “ Es waren Dame Ehrenthal und Rosalie, Rosalie ging auf der Seite des Tisches. Ihr Gesicht überzog sich langsam mit einer dunkeln Röte, als sie in dem Gedränge dicht an seinem und Finks Platz vorüberkam “ [GFS, S. 430]; червоніє в І. Нечуя-Левицького: «Він скочив з воза, кинув воли й пішов стежкою поруч з Мелашкою. Дівчина липнула на його своїми очима, мов блискавкою, почервоніла й спустила очі вниз» [НІК]; або взагалі не бентежиться у М. Стельмаха: «Значить, Оксані так гарно було з кимось зустрічати нічку, що навіть збентеження не лягло на її обличчя» [СМЧ].

Користуючись контрольованими й неконтрольованими проявами емоцій очі справляють велике враження на чоловіків. В українських авторів: «Він бачив, як її очі загорялися, як бліде обличчя червоніло помалу» [МПП]; «Обвів усіх очима і зустрівся з Наталчиними. Дівчина спалахнула. Прочитала в його очах те, що було в його серці. Почервоніла до сліз, та помалу кров відплинула з обличчя, і вона ще більше зблідла» [БІТ]. Чоловіки ж занадто чутливі – досить жінці почервоніти, як вони ладні повністю присвятити їй своє життя, як, наприклад, у Ля Рош: “ Die jähe Errötung des Verdrusses färbte ihr Gesicht und ihre Brust; aber sogleich war eine freundliche Miene für mich da, der ich mit ehrerbietiger Eilfertigkeit meine Hand anbot; aber diese Miene hielt mich nicht schadlos und presste mir den Gedanken ab: O Sternheim! eine solche Empfindung für mich hätte dir und der Tugend mein Herz auf ewig erworben! “ [SR, S. 186].

Щастя не завжди потрібно приховувати, й воно повною мірою віддзеркалюється на обличчі. Обличчя жінки сяє від щастя у персонажів Фрайтага в романі «Дебет і кредит»: “ Die Frau des Vogts trat mit ihrem Knaben herzu, als die Männer aufbrachen, ihr Gesicht leuchtete vor Freude über die bevorstehende Verbesserung ihrer Lage “ [GFS, S. 859 ]; у Фрайтага в романі «Предки»: “ Sie war den Abend schweigsam, beeilte den Gutenachtgruß und ging in ihre Kammer. Dort warf sie ihr Regentuch zur Seite, und die helle Freude flog über ihr Gesicht “ [ GFA, S. 1655]; у П. Мирного в романі «Повія»: «А жаркі поцілунки горять на її обличчі, гарячі обійми гріють її серце, тихим щастям підкидається воно у її грудях, їй так стало весело, що вона б заспівала, якби нікого не було дома» [МПП]. Найкраще передав такі почуття Ф. Якобі в романі «Вольдемар»: її обличчя сповнювалося «англійською» стриманою посмішкою, з нього немов дивилися сонячні хмаринки й швидко розливалися сльозами ніжності й радості: “ und herzte sie gegen einander, und drückte sie an sich aus allen Kräften; und indem sie nachließ, zerfloss in englisches Lächeln ihr Gesicht; und an ihm herab sah man – wie wenn eine sonnige Wolke sanft und schnell sich ergießt – Tränen der Zärtlichkeit und der Freude rinnen “ [FJW, S. 112].

Прихованість подібної радості очевидна – жінка, підслуховуючи чужу розмову, задоволено киває, і на її обличчі з’являється посмішка: “ Dann stand sie an den Pfosten gelehnt und lauschte mit vorgebeugtem Haupt, und wenn der Magister zuletzt urteilte: satis bene, flog ein Lächeln über ihr Gesicht, und sie nickte zufrieden “ [GFA, S. 1569].

“ Gesicht “– об’єктний імперсонал у ролі малефактиву, реалізується акціональний фрейм, схема каузації, людина – афектив, нічого не може вдіяти. Від щастя жінка ховає обличчя у фартух і схлипує: “… und sprach schmollend wie ein berechnender, kluger, vollendeter Don Juan: “ Bist du denn mein? “ –“ Schäm dich! “ erwiderte sie und barg ihr Gesicht in ihre Schürze und schluchzte laut “ [MEB, S. 47], солодка привітність розливається на обличчі: “ Endlich rief sie selbst mir, herabzukommen, und winkte gar lebhaft mit der Hand; ja, als ich endlich beim Herabgleiten mich in ziemlicher Höhe losließ und heruntersprang, tat sie einen Schrei, und eine süße Freundlichkeit verbreitete sich über ihr Gesicht, da sie mich unbeschädigt vor sich sah “ [JGWi, S. 30], після поцілунку жінка від сорому закриває обличчя обома руками, інстинктивно намагається сховати обличчя: “ Er stand so dicht vor ihr, dass ihn ihr Atem berührte. Sie litt es gern, dass er sie noch näher an sich zog, und ihre Lippen kamen zusammen. “ Wie heißen Sie? “ fragte Friedrich endlich. “ Rosa “, sagte sie leise und bedeckte ihr Gesicht mit beiden Händen “ [JEA, S. 8]; у М. Стельмаха читаємо: «Ой мамо! Ой! – злякано задзвенів голос дівчини, вона обірвала танок, обернулась до нього, і сором'язливість проступила рум'янцями на її обличчі» [СМЧ].

Рішучість. Фрайтаг майстерно змальовує нещасну наречену: «Обличчя бліде, погляд жорсткий, миттєво вихопила ніж і поранила собі щоку, якою перед цим милувався нелюбий наречений» – “ Du rühmst meine glatte Wange, sieh her, ob sie dir noch gefällt “. Blitzschnell fuhr sie mit dem Messer aus dem Gewande, hielt es ihm entgegen, dass er zurückfuhr, schnitt mit dem Stahl sich eine klaffende Wunde in die Wange, dass ihr Blut herunterströmte, und hob den Stahl wieder gegen sich selbst “ [GFA, S. 386]. Рішуча людина, що спроможна піти на смерть заради перемоги та задля досягнення своєї мети, яка нізащо не погодиться підкоритися, зображена Шпільхагеном через обличчя однієї з головних героїнь – Хелени: воно палало, очі іскрилися, руки стискалися: “ Helene war aufgestanden; ihr Gesicht glühte; ihre Augen funkelten; ihre Hände ballten sich – das Bild eines Wesens, das des Kampfes froh ist und nur den Sieg oder Tod, aber nimmer Ergebung kennt “ [FSPz, S. 330]; через 19 сторінок вона ще не заспокоїлася – «очі палають невизначеністю – кохання чи ненависть, обличчя червоне, губи смикаються»: “ Eine glühende Röte ergoss sich über ihr Gesicht. Ihre Augen flammten auf – es mochte unentschieden bleiben, ob in Liebe oder Hass. Ihre Lippen zuckten, – augenscheinlich hatte die plötzliche Überraschung sie gänzlich überwältigt “ [FSPz, S. 349].

Щодо жіночого обличчя в нейтральних оповіданнях, то в усіх випадках (67 нім. / 70 укр. прикладів) лексема “ Gesicht “ вжита виключно як засіб змалювання зовнішності: “ blonde Haarsträhnen fielen unter ihrer Mutze hervor und um ihr Gesicht “ [GA], “ Wie ihr Gesicht in diesem Licht strahlte “[EM],“ Blonde Haare fielen in leichten Wellen um ihr Gesicht und über ihre Schulter “ [SR], “ zischte ich zu der Dame hinter dieser Art von Tresen, die ihr Gesicht hinter unzähligen Pickeln verborgen hatte “[TW]. Реалізується предметний фрейм, кваліфікативна схема.

Цікавим видається і той факт, що в описах чоловіків (47 нім. /38 укр. прикладів) у нейтральних оповіданнях та ж лексема “ Gesicht “ вживається з метою характеристики героя – на позначення доброго ставлення до співрозмовника: («мила посмішка») “ Sein Gesicht verzog sich zu einem schiefen Lacheln “ [KA]; длявідображення радості – «сяюче обличчя»: “ Von einem Moment auf den anderen war sein Gesicht von seligem Strahlen überzogen, und er begann zu reden, tatsachlich zu reden “ [SR], абстрагованості: “ Kranz saß am Tresen und betrachtete sein Gesicht im Spiegel hinter den Flaschen. Er wirkte abwesend, fast träumerisch “ [FLB], для передачі душевного напруження: “die Kühle des Abends streichelte sein Gesicht. und er genoss es, in diesem Moment auf diesem fleck erde zu sein, und eine innere Unruhe bemächtigte sich seiner. Ein Gefühl, das er gut kannte. er wollte danken, verstand aber nicht wofür“ [YR].

В еротичних оповіданнях у жінок (5 прикладів) лексема “ Gesicht “ використовується для ідентифікації психічного стану “ Mary ließ auf einmal ein kleines Lächeln auf ihr Gesicht “ [EWW], “ Sie horte jemanden lustvoll schreien. Haltlos Zitternd druckte sie ihr Gesicht an einen Hals “ [ELL]; для характеристики доброзичливого ставлення до співрозмовника: “ Irgendetwas ließ die Situation brisanter werden. Ich schaute in ihr Gesicht und sah, dass sich ihre Augen ganz langsam schlossen “ [MWL], “ Sie lachte ab und zu laut und ihr Gesicht schien nur aus einem riesengroßen Mund zu bestehen “ [THG], інтимності стосунків: “ Sie hatte sich inzwischen wieder in der Gewalt, beugte ihr Gesicht zu seinem Mund, gab ihm einen Kuss und erwiderte: “ Mach dir keine Gedanken, ich zieh mir nachher meine Jeans drüber “ [MLN].

Зображення обличчя чоловіка

 

Оскільки міміку не завжди можна контролювати, “ Gesicht “ стає інструментом експлікації почуттів.

Психіка на обличчі. Можна сказати, що чоловіки більш відверті в стосунках, і їхнє ставлення до оточення одразу відбивається в них на обличчі, вони нічого не приховують: “ Обличчя стало привітнішим, він дружньо й лагідно подякував… “ – “ Er sah verwirrt aus. Da er aber merkte, dass er liebreich und freundlich empfangen wurde, bekam er wieder Mut; sein Gesicht veränderte sich vorteilhaft, er dankte seinen beiden Begleitern freundlich und zärtlich, und der Abend ging ruhig herum “ [GBL, S. 34–35], в українського автора: «… бачили б ви його суворе, натхненне обличчя в примарнім місячнім світлі! – і подає мені руку: на все життя! Я погано пам'ятаю, я була ніби п'яна, щасливо п'яна, я поклала свої пальці в його холодну долоню, і ми пішли, пішли по білій дорозі» [ДВ]. Обличчя змінюється, коли на ньому починають грати щасливі почуття: воно розквітає, очі блищать, «як у дикої кішки»: “ Sein Gesicht glühte und seine Augen funkelten, wie die einer wilden Katze. Als er Marie erblickte, die im Fenster gesessen hatte “ [FSPz, S. 499]. Реалізується предметний фрейм, схема кваліфікативна.

Під час з’ясування стосунків від неприємного висловлювання дівчини на обличчі юнака з’являється вираз глибокого болю: “ Georg sah zu Boden, endlich fragte er ergeben: “ Sagt mir nur, ob Euch das Lautenspiel auch lästig wäre, wenn es von niemandem vernommen würde als von Euch allein “. Anna erschrak über die dreiste Frage und antwortete tonlos “ Ja “ .Da zuckte ein so tiefer Schmerz über sein Gesicht, dass sie fast die kurze Antwort bedauert hätte, er wich zurück und sprach mit mühsam gedämpfter Bewegung: “ Die Musik soll Euch nicht mehr stören “ [GFA, S. 1566]. Довго не вдається вгамувати почуття після психічного потрясіння: «його обличчя тільки іноді здавалося дещо стурбованим, як велике море після негоди» – “ Bald saß der Graf neben ihr, alle Sorge war plötzlich ihm benommen, auch sie wurde fröhlich; sein Gesicht schien nur zuweilen von dem wunderlichen innern Kampfe noch nachbewegt, wie ein großes Meer nach dem Ungewitter, wenn schon lange heller Himmel darüber ruht “ [AAA, S. 520].

Навіть коли чоловікові треба продемонструвати сарказм, здається, що він не бажає ображати співрозмовника (цю): “ und ein Schatte von Spott schien über sein Gesicht zu gleiten “ і з’являється тільки «тінь насмішки» – “ Wohin, mein Schwärmer, erwidert Alabanda trocken, und ein Schatte von Spott schien über sein Gesicht zu gleiten “ [FHH, S. 44], обличчя стає дедалі похмурішим, хворобливо стискаються губи: “ Er bemerkte wohl dessen Aufregung; er sah, wie sein Gesicht sich immer mehr verdüsterte, wie schmerzlich seine Lippen zuckten, wie seine Hand sich krampfig ballte “ [FSPe, S. 247], з’являються сльози – як частий прояв сентиментальності. На подібну оцінку обличчя одного з персонажів натрапляємо в Меріке: «Його обличчя схоже на мило, і він блимає повсякчас мокрими від сліз очима» – “ Ein Barbier mag er gewesen sein. Sein Gesicht ist wie Seife und er blinzelt immer aus triefigen Augen “ [EM, S. 183].

Кольорові реакції. Сором, змішані почуття, непередбачуваність обставин, злість маркують обличчя характерними відтінками. Епітети коричневе, синє, криваво - червоне, як червоний болюс, кольору зеленої крейди, червоно - коричнево - жовте, землисте часто супроводжують описи обличчя, наприклад, у Готхельфа: “ Er schämte sich, sein Gesicht zu zeigen, das braun, blau und blutig war “ [JGW, S. 5], у Жан-Поля: “ Diese kleine Anrede schoss dem Ansehen nach den zeitigen Subrektor Hans von Füchslein beinahe vom Sessel herab, und sein Gesicht sah vermengt aus wie roter Bolus, grüne Kreide, Rauschgelb und vomissement de la reine “ [JPL, S.198], в Ебнера-Ешенбаха: “… und auch Pavel gehorchte, aber sein Gesicht wurde erdfahl, und tödlicher Hass sprühte aus seinen auf Peter gerichteten Augen “ [MEG, S. 233], у Фрайтага: “ und ehe er wusste, wie ihm geschah, saß er im Fond, und das Fräulein ihm gegenüber auf dem Rücksitz. Die Spannung in seinen Zügen ließ nach, eine feine Röte zog verklärend über sein Gesicht “ [GFS, S. 425]. З цим же стикаємося й в українських авторів – у І. Багряного: «Заєць не пустив і пари з уст. Лише обличчя йому недобре посіріло й люто набрякли щелепи» [БІЛ], у М. Стельмаха: «Справді, Оксано, – на хмарнім обличчі агронома заворушились темні рум'янці» [СМЧ], у О. Гончара: «Доки сидів з Тонею в кузові, почував себе так, ніби на одній парті з нею сидить, а зараз і слова не знаходить, власна ніяковість сковує його, і гаряча кров раз у раз бурхає в обличчя» [ГОТ].

Часто описи облич чоловіків вишуканіше, ніж жінок. Таким, наприклад, є опис Альбано в «Титані» Жан-Поля: «Риси його обличчя були спотворені – хоч дещо й припухлі, сльози розчинили упертість і наклали на його обличчя всі м’які чарівні лінії краси його серця, подібно до того, як дощ прикрашає за допомогою сонячного сяйва прозорими тремтячими нитками квітку, непомітну до цього» – “ Als er ins Zimmer trat, war sein Angesicht wie verklärt, obwohl ein wenig geschwollen, die Tränen hatten den Trotz verschwemmt und alle sanfte Schönheitslinien seines Herzens auf sein Gesicht gezogen, wie etwa der Regen die Himmelsblume, die in der Sonne nicht erscheint, in durchsichtigen zitternden Fäden zeigt “ [JPT, S. 142]. А так змальовує панича Григорія П. Мирний у романі «Повія»: «Ясний світ од свічок прямо падав на його лице, біле, свіже; красиве, воно ще здавалося красивішим при тому світі. Лоб широкий, високий – з мармуру виточений, і на йому, над очима, неначе дві бархатки, чорніло дві брови. Уста зціплені, прикриті тінню від шовкових усів» [МПП]. Загалом гарний настрій і добре ставлення персонажів один до одного автори виражають зазвичай лексикою на позначення сяйва або променів: “ Und da zuckte es wie ein sonniger Strahl über sein Gesicht; alles Düstre war verschwunden und ein warmes, hinreißend freundliches Lächeln spielte in den lebensvollen Zügen “ [FSPe, S. 11], у М. Стельмаха: «Побачивши Оксану, Стах здивувався, зрадів, і усмішка гарно освітила його округле обличчя» [СМЧ].

При побаченні закоханих важливим елементом стає розташування дійових осіб: обличчям до обличчя, очі навпроти очей на короткій відстані: “ Und hielt ihr darin sein Gesicht entgegen “ [JPH, S. 158], подібну ж ситуацію описано й у П. Мирного: «Очі їх стрілися. Крізь сині стекла очок виставились, мов чорні ягоди, його зрачки; якісь іскорки жевріли у їх; у Христі ж очі горіли-палали... Дух у грудях ще дужче сперло, кров ще більше вдарила в лице, аж в ухах шуміло» [МПП], те ж читаємо в О. Гончара: «А очі її, напливаючи, сяяли вже близько, ошаліло, волого... І хоч хлопець перед нею й стовбичив незавидний, худий, вихруватий, і обличчя мав обвітрене, худе і в плямах, схожих на солонці, і хоч губи його теж були сухі й шорсткі, проте вона враз вхопила його, притиснула до себе й припала до тих губів» [ГОТ]. Реалізується акціональний фрейм, схема каузації, об’єктний імперсонал “ Lіebe “ в ролі малефактиву, “ Gesicht /обличчя “ – сірконстант.

Зоровий контакт стає ідентифікатором відвертості почуттів. Так, необхідність встановити зоровий контакт з Карлом примушує Брунельду в «Америці» Ф. Кафки обома руками повернути його обличчя до себе: “ Sieh mal den Kleinen “, sagte Brunelda, “ er vergisst vor lauter Schauen, wo er ist “. Und sie überraschte Karl und drehte mit beiden Händen sein Gesicht sich zu, so dass sie ihm in die Augen sah. Es dauerte aber nur einen Augenblick, denn Karl schüttelte gleich ihre Hände ab, und ärgerlich darüber, dass man ihn nicht ein Weilchen in Ruhe ließ “ [FKA, S. 351], у Жан-Поля наречений сміливо повертає своє обличчя до Ленетти, дивлячись так, начебто нічого іншого не бачить поруч: “ Er drückte ihre Hand jetzo heftiger und wandte kühn sein Gesicht gegen ihres, zumal da er nichts sehen konnte, und wünschte, die Treppe habe so viel Staffeln wie der Münsterturm, damit Leibgeber später mit dem Lichte erschiene. Auf einmal hüpfte ein gleitender bebender Kuss über seinen Mund und – nun schlugen alle Flammen seiner Liebe aus der weggewehten Asche auf “ [JPS, S. 54], у П. Мирного натрапляємо на такуж ситуацію: «Він, як божевільний, здавив її, пригорнув до себе, і обличчя її, і уста, і очі покрив своїми поцілунками» [МПП].

Тобто, якщо чоловік справді кохає, він не ховає свого обличчя, а дивиться прямо на предмет свого обожнювання.

Привітання. Найприємніше вітання змінює вираз обличчя чоловіка: “… als Graf Konrad von Hohenstock, von dessen Anwesenheit er auf den Weinbergen nichts vernommen hatte, durch das Zimmer zum Besuch bei Frau Annen, im zierlichsten, samtnen, kurzgeschnittnen Wamse stolzierte und sein Gesicht in die angenehmste Begrüßung voraus spitzte “ [AAK, S. 468], невіддільною частиною привітання є душевна посмішка: “ Ein seliges Lächeln flog über sein Gesicht “ [GFS, S. 769], «від щирого серця»: “ Der alte Mensch hatte mir aufmerksam zugehört, sein Gesicht war immer heiterer geworden, und er lachte jetzt aus vollem Herzen “ [WHM, S. 411)], [KIM, S. 182)]. Навіть якщо на обличчі «емаль привітності», все ж ця маска доброзичлива: “ Sein Gesicht übergoss sich mit einem Schmelz von Freundlichkeit; er wendete es zu mir, ohne die Augen aufzuschlagen, als wolle er mich auffordern, seine wohlgefällige Bildung zu beachten “ [BAG, S. 150–151].

Страждання фізичні. Чоловіки в проаналізованих контекстуальних уривках частіше відчувають фізичний біль, ніж жінки, і це позначається на їхньому обличчі, яке, наприклад, загострюється: “… namentlich in den letzten Wochen, wo sein Gesicht etwas spitzer geworden und er so viel hüstelte “ [KEF, S. 247], у А.Дросте-Хюльсхоф: “ Er legte sich zurück; sein Gesicht zuckte krampfhaft vor Schmerz; dann kehrte die Farbe wieder “ [ADJ, S. 38]. Іноді в мовленні автора йдеться про «незнані дотепер» фізичні страждання персонажа, судомні болі – обличчя вкривається холодним потом, а погляд стає схожим на втомлену налякану ластівку: “ da ich vorher nicht gewusst habe, dass es solche Leiden gibt; keine Bewegung kann er machen ohne aufzuseufzen, sein Gesicht trieft von Angstschweiß, und sein Blick irrt über der Schmerzensflut oft umher wie eine müde geängstigte Schwalbe, die vergeblich einen Ort sucht, wo sie ausruhen kann “ [BAG, S. 366].

Зображення реальних фізичних страждань засобами міміки при описах жінок у вибірці не трапилося. Свідченням щирості почуттів є сльози.

Сльози як індикатор душевних страждань. Реалізується предметний фрейм, кваліфікативна схема. Душевні страждання чоловіки терплять довго й це відбивається на їхніх обличчях: “ Eine armselige Figur! Mit schiefem Halse, gekrümmtem Rücken, die ganze Gestalt gebrochen und kraftlos; langes, schneeweißes Haar hing um sein Gesicht, das den verzogenen Ausdruck langen Leidens trug “ [ADJ, S. 66] – ситуація градативна, поступове накопичення страждань. Чоловічі реакції скупі, але добре «читаються» в зовнішності: “ Sein Gesicht veränderte sich, als er den ersten Blick darauf warf; denn es waren die Züge der kleinen Angelina, mit der er als Kind so oft im Garten gespielt “ [JEA, S. 396]. Вони не мають достатньо сил приховувати власні почуття: навіть коли вони намагаються жартувати, обличчя все ж здригається від болю: “ O weh! “ erwiderte Ronald, und indes er sich bemühte zu scherzen, zuckte es schmerzlich über sein Gesicht, “ das kleine Mädchen hat mich betört “ [MEB, S. 294]. При виникненні проблем чоловіки, на відміну від жінок, хапають себе обома руками за голову, обличчя стає блідим: “ Sie glauben, ich werde das unterschreiben? – eine haarsträubende Lüge?! “ Er fasste sich mit beiden Händen an den Kopf; sein Gesicht war kreideweiß “ [MEB, S. 106]. Плакати, закриваючи обличчя руками, вони вміють не тільки в юному віці, як, наприклад, у Айхендорфа: “ Otto aber wollte das Herz zerspringen, er warf sich auf das Sofa und brach, sein Gesicht mit beiden Händen bedeckend, in ein unaufhaltsames Weinen aus “ [JAD, S. 239 ]. Сльози скупі, але важкі й котяться по обличчю, їх не приховують: “ Ein Schatten glitt über sein Gesicht: “ Die Verwaiste!... “ hauchte er, und eine schwere Träne rollte ihm die Wange entlang “ [MEB, S. 140] чоловік у ролі пермісиву.

Можна констатувати, що чоловіки більш вразливі, ніж жінки: часто в міжособистісних стосунках він починає лити сльози раніше за жінку, закриваючи обличчя руками (роль компаративу), схлипує, а після нього вже жінка, як у К. Францоза: “ Hierauf barg er sein Gesicht und brach in heftiges Schluchzen aus. Auch Frau Rosel begann heftig zu weinen “ [KEF, S. 675 ].