Істероїдний (демонстративний) тип

Особливості прояву акцентуації. Такі типи добре пристосовуються до різних ситуацій. Раціональна поведінка виражена слабо. Властива емоційна поведінка.

Істероїдні риси нерідко намічаються з ранніх років (Юсевич, 1934 Певзнер, 1941 Michaux, 1952 Сухарева, 1959). Такі діти не виносять, коли при них хвалять інших, коли іншим приділяють увагу. Іграшки їм швидко набридають. Бажання привертати до себе погляди, слухати вияви захоплення й похвалу стає насущною потребою. Вони охоче перед глядачами читають вірші, танцюють, співають і багато хто з них дійсно виявляє непогані артистичні здібності. Успіхи в навчанні в перших класах багато в чому визначаються тим, чи ставлять їх у приклад іншим...

Істероїдні підлітки повністю можуть задовольнити свою потребу бути в центрі уваги, беручи участь у художній самодіяльності, виступах молодіжних естрадних ансамблів, виконуючи обов’язки диск-жокея в школі на дискотеках, екскурсовода в шкільному музеї тощо. Надалі їм можна порекомендувати професії адміністратора, офіціанта, манекенниці, стюардеси, тобто такі види діяльності, де вони будуть «на виду».

Домінуючі риси: егоцентризм, ненаситна спрага постійної уваги до своєї особи, замилування собою, подив, шанування, співчуття до себе. Усі інші якості істероїда живляться цією рисою. Сугестивність, яку нерідко висувають на перший план, відрізняється вибірковістю. Облудність і фантазування цілком спрямовані на прикрашання своєї персони. Удавана емоційність у дійсності обертається відсутністю глибоких щирих почуттів при великій експресії емоцій, театральності, схильності до красування й позерства.

Особливості поведінки при конфліктах. Його ставлення до людей здебільшого визначається тим, як вони ставляться до нього. Він легко долає поверхневі конфлікти, милуючись своїми стражданнями й стійкістю, добре пристосовується до різних ситуацій, при цьому його раціональної поведінки не видно, а проявляється емоційність. Планування своєї діяльності такі особи здійснюють ситуаційно й слабо впроваджують у життя. Кропіткої й систематичної роботи вони уникають. Вони не уникають конфліктів, у ситуації конфліктної взаємодії почувають себе непогано.

Конфліктогенні ситуації. Вільне чи мимовільне зачіпання його самолюбства; байдужість з боку оточуючих, а тим більше свідоме ігнорування його особистості; критика його досягнень, здібностей і таланту; вимушена самотність чи обмеження кола його спілкування, шанувальників; неможливість виявити себе повною мірою; потрапляння в безглузде чи смішне становище; відсутність яскравих подій і можливості виявити свої здібності; вимушене перебування впостійному психічномучи фізичному напруженні; удари по егоцентризму, викриття його задумів, а тим більше – їх висміювання.

Позитивні риси: ініціативність і завзятість; комунікабельність і цілеспрямованість; активність і спритність; яскраво виражені організаторські здібності; самостійність і готовність взяти на себе керівництво; енергійність, яка змінюється швидким виснаженням.

Негативні риси: ненадійність, облудність і лицемірство; схильність до інтриг, демагогії й опозиційності при незадоволеному егоцентризмі; задерикуватість і безшабашність; хвастощі неіснуючими успіхами; гра у ватажка замість дійсного лідерства; необдуманий ризик (у присутності глядачів); тільки власні бажання; явно завищена самооцінка; образливість при зачіпанні особистості; схильність до гострих афективних реакцій, включаючи демонстрацію суїцидальних спроб. У них розвинута патологічна схильність до брехні (бреше так, що сам собі вірить).

Сфера інтересів, найбільш цікава професійна діяльність. Основне задоволення приносить спілкування; щоб привертати увагу, приходиться не просто вчитися, а робити це краще всіх, дивувати своїми здібностями.

Такий тип віддає перевагу роботі поза обмежуючими рамками, здебільшого у сфері творчих професій і занять, де він може проявити свої таланти. Захоплення майже цілком зосереджуються в сфері егоцентричного типу хобі.

Віддається перевага тим видам мистецтва, які найбільш модні серед підлітків його кола (на сьогодні здебільшого джазовим ансамблям, естраді) або вражають своєю незвичайністю (наприклад, театр мімів).

Самооцінка – надмірновисока (гіпердемонстративна, демонстративна). Самооцінка істероїдних підлітків далека від об'єктивності. Підкреслюються ті риси характеру, які в даний момент можуть справити враження.

Психологічний ризик. Серед поведінкових проявів істероїдності в підлітків на перше місце варто поставити суїцидальність. Мова йде про несерйозні спроби, демонстрації, «псевдосуїциди», «суїцидальний шантаж»...

Способи при цьому обираються або безпечні (порізи вен на передпліччі, ліки з домашньої аптечки), або розраховані на те, що оточуючі зможуть запобігти серйозній спробі (готування до повішання, демонстрація спроби вистрибнути з вікна чи кинутися під транспорт на очах у присутніх і т.п.).

Яскрава суїцидальна «сигналізація» нерідко передує демонстрації або супроводжує її: пишуться різні прощальні записки, робляться «таємні» зізнання приятелям, записуються «останні слова» на магнітофон і т.п.

Нерідко причиною, яка штовхнула істероїдного підлітка на «суїцид», називається невдала любов. Однак часто вдається з'ясувати, що це лише романтична завіса або просто вигадка. Дійсною причиною, як правило, служать уражене самолюбство, втрата цінної для даного підлітка уваги, страх «упасти в очах оточуючих», особливо однолітків, позбавитися ореола «обранця». Звичайно, знехтувана любов, розрив, перевага суперника чи суперниці завдають чуттєвого удару по егоцентризму істероїдного підлітка, особливо якщо всі події розгортаються на очах приятелів і подруг. Сама ж суїцидальна демонстрація з переживаннями оточуючих, суєтою, швидкою допомогою, цікавістю випадкових свідків дає чимале задоволення істероїдному егоцентризму...

Властиві істероїдам «втеча у хворобу», зображення незвичайних таємничих захворювань набувають іноді в середовищі деяких підліткових компаній, які зокрема наслідують західних «хіпі», нової форми, виражаючи прагнення потрапити в психіатричну лікарню і тим самим здобути в подібному середовищі репутацію незвичайності. Для досягнення цієї мети використовується розігрування ролі наркомана, суїцидальні погрози і, нарешті, скарги, почерпнуті з підручників психіатрії, причому різного роду деперсоналізаційно-дереалізаційні симптоми і циклічні коливання настрою мають особливу популярність.

Алкоголізація або вживання наркотиків в істероїдних підлітків також іноді мають демонстративний характер.

У істероїдних підлітків зберігаються риси дитячих реакцій опозиції, імітації й ін. Здебільшого доводиться бачити реакцію опозиції на втрату або зменшення звичної уваги з боку рідних, на втрату ролі сімейного кумира. Прояви реакції опозиції можуть бути тими ж, що й у дитинстві: відхід у хворобу, спроби позбутися того, на кого переключилася увага (наприклад, змусити матір розійтися з вітчимом, який з'явився в його житті), але частіше ця дитяча реакція опозиції виявляється підлітковими порушеннями поведінки. Уживання алкоголю, знайомство з наркотиками, прогули, злодійство, асоціальні компанії призначені для того, щоб просигналізувати: «Поверніть мені колишню увагу, інакше я зіб'юся зі шляху!» Реакція імітації може багато чого визначати в поведінці істероїдного підлітка. Однак модель, обрана для наслідування, не повинна заслоняти саму персону, яку наслідують. Тому для імітації обирається образ абстрактний або особа, яка має популярність серед підлітків, але не має безпосереднього контакту з даною групою («кумир моди»). Іноді ж наслідування ґрунтується на збірному образі: у погоні за оригінальністю відтворюються карколомні висловлення одних, незвичайний одяг інших, манера поводитися третіх і т.п.

Головна потреба: бути в центрі уваги, справляти враження.

Захисні механізми психіки: витиснення, придушення.

Особливості психокорекційних заходів. В індивідуальній роботі з такими підлітками необхідно поступово уточнювати реальні цілі їх діяльності, навчати їх довгостроковому прогнозу й різноманітним засобам досягнення своїх цілей, без втручання в межі особистості іншої людини.

НЕСТІЙКИЙ ТИП

Особливості прояву акцентуації. Такий тип акцентуації часто спостерігається в дітей, які перенесли травму мозку. Тому до них потрібний особливо тактовний підхід. З дитинства вони неслухняні, непосидючі, всюди «сунуть свій ніс»,але при цьому боягузливі, бояться покарань, легко піддаються впливу інших дітей.

Домінуючі риси: слабовілля (нездатність до вольових зусиль з виконання обов'язків, зобов’язань, досягнення цілей і виконання установлених вимог); постійна потреба в розвагах, задоволеннях і ледарстві; байдужість до майбутнього (живе тільки сьогоденням); ухиляння від труднощів і неприємностей; боягузтво і безініціативність; поверховість контактів; залежність від впливу оточуючих людей і власних спонукань; ненадійність виконання зобов'язань і обіцянок.

Особливості поведінки при конфліктах. Схильність до конфліктів, невротичних зривів, іноді в результаті діагностується психопатія. Цей тип особистості імпульсивний і недостатньо контролює себе. Поведінка такої людини є непередбаченою, вона веде себе нахабно й агресивно, часто не замислюючись під час суперечок про етичні норми спілкування. Несамокритичний, у багатьох своїх невдачах схильний звинувачувати інших. Не може грамотно планувати свою діяльність чи планомірно втілювати заплановане в життя. Із попереднього досвіду не робить ніяких висновків.

Конфліктогенні ситуації: тверде підпорядкування дисциплінарним вимогам, особливо якщо це потрібно робити тривалий час; обмеження в спілкуванні з людьми, які допомагають розважатися; необхідність тривалих зусиль і концентрації сил на якійсь роботі; необхідність приймати конкретні рішення й нести за них відповідальність; гіперопіка, тотальний контроль.

Позитивні риси: за відсутності приступу гніву - добросовісність, любов до дітей, тварин, відкритість і товариськість; доброзичливість і послужливість; швидкість переключення в справах і спілкуванні; щира готовність виконати прохання.

Негативні риси: емоційність реакцій, злобність і жорстокість, іноді з елементами садизму, застрягання афекту, інертність моторики й мислення, авторитарність, дратівливість, запальність, неадекватні спалахи гніву й злості з рукоприкладством, послаблений контроль за власними діями (аморальна поведінка), безвольність, потяг до порожнього проведення часу та розваг; балакучість і хвастощі; угодовство; лицемірство й боягузтво; безвідповідальність; схильність до афективних спалахів і афекту при неможливості задовольнити власні потреби.

Сфера інтересів, найбільш цікава професійна діяльність. Фізична праця, атлетичні види спорту, через свою нездатність уживатися з іншими часто міняють місце роботи. Підлітки даного типу виявляють підвищену схильність і потяг до розваг, при чому не перебираючи, а також до неробства та ледарства. У них відсутні будь-які серйозні, також і професійні інтереси. Вони майже не думають про своє майбутнє. Під впливом чергового захоплення може почати добре вчитися чи навпаки запускати заняття; на уроках відволікається, увага непостійна; домашні завдання виконує неохоче й нерегулярно; знання поверхневі й безсистемні. На роботі такий тип ненадійний, оскільки в будь-який момент може підвести, за ним потрібний постійний і тактовний контроль.

Самооцінка. Самооцінка нестійких підлітків нерідко відрізняється тим, що вони приписують собі або гіпертимні, або конформні риси.

Психологічний ризик. Схильні до алкоголізації, характерна реакція емансипації: вони вимагають від батьків не тільки свободи, але й прав на матеріальні блага. Характерні:безініціативність, легке підпорядкування іншим, невміння довести справу до кінця, тяжіння до задоволень, бездіяльності. Наявні втечі з уроків. Такі особи легко потрапляють у компанію асоціальних підлітків, рано починають палити, вживати спиртні напої, захоплюються азартними іграми, рано набувають сексуального досвіду. Вони нерідко кидають навчання, ніяка робота їх не приваблює, наслідують того, хто обіцяє негайні розваги. Схильні до бродяжництва, наявні часті втечі з дому.

Підлітки нестійкої акцентуації схильні до афективних вибухів, сила яких ніяк не відповідає незначності поводу. Існує коротке замикання між сприйняттям і дією. Афект або не стримується, або слабко стримується й не переробляється, він швидко виливається в формі сильної розрядки, після якої настають жаль і каяття.

Головна потреба: фізіологічна (у розрядці фізіологічних потягів і афективних переживань).

Захисні механізми психіки: проекція.

Особливості психокорекційних заходів. Треба також навчити збудливого підлітка соціально схвалюваним засобам розрядки агресивного стану. Наприклад, відчувши в собі зростаюче роздратування, не «зривати злість» на оточуючих, а розрядитися шляхом рухової активності: бокс, біг, вибивання пилу з килима, забивання цвяхів тощо.

Дуже ефективною є скрита корекція, що ґрунтується на прищеплюванні позитивних рис характеру, формуванні стриманості й самоконтролю, переконанні користі позитивної поведінки.

ЕПІЛЕПТОЇДНИЙ ТИП

Особливості прояву акцентуації. З дошкільного віку виявляє недитячу ощадливість усього «свого»: іграшок, одягу й ін. Украй злобливо реагує на тих, хто намагається заволодіти його власністю. З початкових класів виявляє дріб'язкову скрупульозність і виражену акуратність.

Домінуючі риси: інтенсивність і інертність протікання психічних процесів, які виявляються в любові до наведення свого і/чи підтримці вже сталого порядку; консерватизмі традицій, поглядів, переконань і цінностей; малорухливості; в'язкості; докладності й вагомості мови; повільності й обачності в прийнятті рішень; схильності до поступового накопичення сильного й тривалого тужливо-злісного настрою з наступною імпульсивною агресивною розрядкою на знайденому підходящому об’єкті; злопам’ятності нанесеноїйому образи, заподіяного збитку, невиконаної обіцянки і т.п. з наступною мстивістю; схильності до встановлення й дотримання ієрархії відносин владопідпорядкування; активність життєвої позиції; хворобливе ставлення до несправедливості; хоробрість і нерозсудливість в екстремальних ситуаціях.

Особливості поведінки у конфліктах. Конфліктогенні ситуації:зміна і ламання прийнятих порядків і встановлених правил, особливо якщо це доводиться робити самостійно; жорстка конкуренція з боку таких же сильних і енергійних людей; обмеження можливості проявляти свій авторитет, свою владу над іншими людьми, також і над батьками; критика дій і глузування над його недоліками; повсякденна робота, що вимагає тривалих зусиль за відсутності можливості виділитися серед оточуючих; обмеження його прав і інтересів; непослух йому осіб, які не є для нього авторитетами; зрада близької людини.

Позитивні риси: ощадливість і акуратність; ретельність; старанність і скрупульозність; пунктуальність і педантизм; надійність; уважність досвого здоров'я.

Негативні риси: егоцентризм і жорстокість; нетерпимість до інакомислення; нечутливість до чужого горя; надмірна вимогливість, що призводить до дратівливості у зв'язку з поміченою відсутністю в інших властивих йому позитивних рис; ревнощі і злопам’ятність.

Сфера інтересів, найбільш цікава професійна діяльність. Епілептоїдам у силу їх інертності й педантичності дуже допомагають заняття, які вимагають монотонності, точності, посидючості. Це, перш за все, різьблення, мозаїка, граверні роботи. Слід заохотити підлітків до цих видів діяльності, допомогти їм досягти успіху в них, підказати, що, коли їх охоплює почуття туги й злобного настрою, найкраще зайнятися улюбленою справою. Відрізняються цілеспрямованістю, ретельністю й пунктуальністю в дотриманні і підтриманні прийнятих іншими порядку, норм, правил і вимог; завдання виконує ретельно, акуратно й педантично.

Самооцінка. Самооцінка епілептоїдних підлітків має однобокий характер. Як правило, їм властива схильність до похмурого настрою; власні соматичні особливості – міцний сон і труднощі пробуджень, потреба ситно й смачно поїсти, сила й напруженість сексуального потягу, відсутність сором'язливості. Вони помічають свою обережність до незнайомого, прихильність до правил, акуратності й порядку, нелюбов до порожніх мріянь і бажання жити реальним життям. В іншому, особливо у стосунках із оточуючими, вони уявляють себе значно більш конформними, ніж це є насправді...

Психологічний ризик. Головними рисами епілептоїдного типу є схильність до дисфорій, афективна вибуховість, напружений стан інстинктивної сфери (іноді сягаючий аномалії потягів), а також в'язкість, малорухливість, важкість, інертність, які накладають свій відбиток на всю психіку – від моторики й емоційності до мислення й особистісних цінностей. Дисфорії, які тривають години й дні, характеризуються злісно-тужливим забарвленням настрою, наростаючим роздратуванням, пошуком об'єкта, на якому можна зірвати злість. Афективні розряди епілептоїда лише на перший погляд уявляються раптовими. Їх можна порівняти з розривом парового котла, який перед цим довго й поступово закипав. Привід для вибуху може бути випадковим, зіграти роль «останньої краплі». Афекти не тільки дуже сильні, але й тривалі – епілептоїд довго не може охолонути.

Головна потреба: у владі. Потреба епілептоїдів у владі над іншими людьми, їх садистські схильності можна переключити на альтернативні види діяльності, наприклад, спортивні ігри, єдиноборства, де можна «взяти верх» над супротивником. У компанії підлітки такого типу претендують не просто на лідерство, а на роль володаря. У групі, де вони керують, такі підлітки установлюють свої тверді, майже жорстокі порядки, при чому їх особиста влада в таких групах тримається здебільшого на добровільній покірності інших чи на страху. В умовах строгого дисциплінарного режиму вони почувають себе нерідко на висоті, уміють догодити начальству, домогтися визначених переваг, заволодіти посадами, що дають у руки владу, щоб далі встановити диктат над іншими.

Особливості психокорекційних заходів. Психокорекційні заходи необхідно здійснювати систематично. Але при високому ступені розвитку епілептоїдної акцентуації психокорекційні заходи позитивних результатів не дають.

Захисні механізми психіки: проекція, сублімація, формування реакцій.

 

КОНФОРМНИЙ ТИП

Особливості прояву акцентуації. Відмічається постійна й надмірна конформність до свого безпосереднього звичного оточення. Життєве правило – думати та чинити «як всі», намагатися, щоб усе було «як у всіх» – від одягу й манери поводитися до світогляду і думок із важливих питань.

Домінуючі риси: головна риса характеру цього типу – постійна й надмірна конформність до свого безпосереднього звичного оточення.

Особливості поведінки при конфліктах. Тип особистості є нестійким у своїх оцінках і думках, йому легко навіяти свої думки. Усередині самих себе вони суперечливі. Їм характерна певна непослідовність у поведінці, орієнтуються на ближню перспективу й миттєвий позитивний результат. Такі люди сильно залежать від думки оточуючих, прагнуть до компромісу, не мають великої сили волі. Вони не замислюються над наслідками своїх дій і причинами вчинків інших.

Позитивні риси: доброта, простота.

Негативні риси: невміння відстояти власну точку зору, невпевненість у собі, залежність від думки інших, безініціативність.

Сфера інтересів, найбільш цікава професійна діяльність. Від ще однієї якості залежить їх професійний успіх. Вони – безініціативні. Дуже високі результати можуть досягатися на будь-якому рівні соціальних сходинок, аби робота, займана посада не вимагали постійної особистої ініціативи. Якщо саме цього від них вимагає ситуація, вони зриваються на будь-якій незначній посаді, витримуючи набагато більш висококваліфіковану і навіть напружену роботу, якщо вона чітко регламентована.

Самооцінка. Самооцінка характеру конформних підлітків може бути непоганою.

Головна потреба: у належності.

Захисні механізми психіки: придушення, сублімація, формування реакцій.

 

ШИЗОЇДНИЙ ТИП

Особливості прояву акцентуації. Найбільш істотною рисою даного типу вважається замкнутість (Кан, 1926), відгородженість від навколишнього, нездатність або небажання встановлювати контакти, зниження потреби в спілкуванні. Поєднання суперечливих рис в особистості й поведінці – холодності й витонченої чутливості, упертості й податливості, настороженості й легковір'я, апатичної бездіяльності й напористої цілеспрямованості, нетовариськості й несподіваної нав’язливості, сором'язливості й безтактності, надмірних прихильностей і невмотивованих антипатій, раціональних міркувань і нелогічних учинків, багатства внутрішнього світу й безбарвності його зовнішніх проявів – усе це дає можливість говорити про відсутність «внутрішньої єдності». Х. Аспергер (1944) звернув увагу на нестачу інтуїції як на головну рису цього типу характеру. Під інтуїцією тут варто розуміти, насамперед, користування неусвідомленим минулим досвідом.

Домінуючі риси: с трижнева характеристика даного типу характеру - відхід у себе (підвищена інтровертність) з глибокою нездатністю до встановлення значимих, емоційних міжособистісних відносин (Попов, Вид, 2000). Замкнутість - їх основна особистісна риса.

Особливості поведінки при конфліктах. У підлітків цього типу найбільш істотною рисою є замкнутість, вони нерідко демонструють зовнішню байдужість до інших людей, відсутність до них інтересу. В особистісних взаємовідносинах вони дволичні й недовірливі, схильні до раптових розривів контактів. Вони погано розуміють стан інших людей, їх переживання, не вміють співчувати. Їх внутрішній світ здебільшого наповнений різними фантазіями, особливими захопленнями. У зовнішньому прояві своїх почуттів вони досить стримані, не завжди зрозумілі оточуючим, насамперед, для своїх однолітків, тому їх, як правило, не дуже люблять.

Шизоїдні особистості – це амбівалентні конфліктні особистості, які відрізняються «психостенічними пропорціями» (Кречмер) між холодністю й брутальністю, з одного боку, та надчутливістю – з іншого.

Конфліктогенні ситуації. Зміна прийнятих стереотипів, звичок, поведінки, які склалися; необхідність встановлювати неформальніконтактиз оточуючими, навіть з близькими людьми; необхідність задушевної розмови; необхідність керувати іншими людьми; необхідність виконання інтелектуальної роботизазаздалегідь спланованими схемами й правилами; групова й колективна діяльність; вторгнення сторонніх людей у його внутрішній світ.

Позитивні риси: небагатослівність і серйозність; неметушливість і невибагливість; стійкість інтересів; продуктивність і талановитість генерованих ідей без турботи про їх упровадження.

Негативні риси: замкнутість; емоційна холодність; безстрасність; егоїзм, байдужість і черствість до чужого лиха через нездатність його побачити; самолюбство й чутливість до критики його особи; малі активність та енергійність при інтенсивній роботі.

Сфера інтересів, найбільш цікава професійна діяльність. Їм властива завороженість неживими об'єктами і метафізичними конструкціями, які привернули їх увагу. Характерна – часта захопленість різними філософіями, ідеями вдосконалення світу, схемами побудови здорового способу життя (за рахунок незвичайних дієт, спортивних занять), особливо якщо для цього не треба безпосередньо мати справу з іншими людьми.

Захоплення нерідко відрізняються незвичайністю, силою й стійкістю. Здебільшого доводиться зустрічати інтелектуально-естетичні хобі. Більшість шизоїдних підлітків любить книги, вони поглинають їх, читанню віддають перевагу перед всіма іншими розвагами. Читання може бути чітко вибірковим – тільки певна епоха з історії, тільки певний жанр літератури, певний напрям у філософії і т.п. Взагалі в інтелектуально-естетичних хобі вражає примхливість вибору предмета. Захопленнями діляться, якщо зустрічають щирий інтерес. Часто притаюють їх, боячись нерозуміння й глузувань. При менш високому рівні інтелекту й естетичних потреб справа може обмежитися менш вишуканими, але не менш дивними предметами захоплень.

На другому місці стоять хобі мануально-тілесного типу. Незграбність, незручність, негармонійність моторики, нерідко приписувані шизоїдам, зустрічаються далеко не завжди, а завзяте прагнення до тілесного вдосконалення може згладити ці недоліки. Систематичні заняття гімнастикою, плавання, велосипед, вправи йоги поєднуються, як правило, з відсутністю інтересу до колективних спортивних ігор. Місце захоплень можуть займати самотні багатогодинні піші чи велосипедні прогулянки. Деяким шизоїдам добре даються тонкі ручні навички: гра на музичних інструментах, прикладне мистецтво – усе це також може скласти предмет захоплень...

У навчанні може бути здібним і навіть талановитим, але вимагає індивідуального підходу, оскільки відрізняється особливим баченням світу, своєю оригінальною точкою зору на звичайні предмети й явища; може займатися багато, але не систематично, оскільки йому важко дотримуватися загальноприйнятих вимог, які ще й не відповідають схемам, придуманим ним самим; при оцінці педагогом суті результатів роботи, а не формального дотримання обов'язкових правил, може виявляти свій талант, оскільки здатний вирішувати завдання різними оригінальними способами; у противному випадку – інтерес до предмета знижується. Із шизоїдів виходять гарні раціоналізатори, винахідники, науковці, теоретики.

Самооцінка. Самооцінка шизоїдів відрізняється констатацією того, що пов'язане з замкнутістю, самітністю, труднощами контактів, нерозумінням із боку оточуючих. Ставлення до інших проблем оцінюється набагато гірше. Суперечливості своєї поведінки вони, як правило, не помічають або не надають їм значення. Люблять підкреслювати свою незалежність і ненавмисні відступи від них.

Психологічний ризик. У шизоїдів високий ризик прихильності до наркотиків і алкоголю з метою одержання задоволення.

Головна потреба: у власній безпеці.

Особливості психокорекційних заходів. При психотерапії досягають перероблення актуальних конфліктів для поліпшення контактності.

Захисні механізми психіки – інтелектуалізація, раціоналізація, формування реакцій.

Отже, розглянувши характеристики чистих типів, слід пам’ятати, що вони самостійно зустрічаються дуже рідко, в основному діагностуються змішані типи акцентуацій. Однак, знаючи характеристики вище описаних типів, можна й надати характеристику змішаним типам акцентуації.