Стаття 26. Національний вищий навчальний заклад

Державному вищому навчальному закладу четвертого рівня акредитації відповідно до законодавства може бути надано статус національного.

Національному вищому навчальному закладу за рішенням Кабінету Міністрів України може бути надано повноваження:

укладати державні контракти з виконавцями державного замовлення для потреб вищого навчального закладу;

приймати рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів вищого навчального закладу;

вносити пропозиції щодо передачі об'єктів вищого навчального закладу до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, у комунальну власність та передачі об'єктів комунальної власності у державну власність і віднесення їх до майна вищого навчального закладу;

виступати орендодавцем нерухомого майна, що належить вищому навчальному закладу;

встановлювати і присвоювати вчені звання доцента чи професора вищого навчального закладу;

визначати та встановлювати власні форми морального та матеріального заохочення працівників вищого навчального закладу.

У своїй діяльності національний вищий навчальний заклад керується цим Законом.

 

2)Чим відрізняється, скажімо, університет від академії або інституту? Стаття 25 названого закону визначає, що університет - це багатопрофільний вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, якій проводить свою діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних, економічних та інших галузей науки, техніки, культури і мистецтва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення, сприяє розширенню наукових знань та здійснює культурно-просвітницьку роботу. Так що, ставши студентом університету, не дивуйтеся, що на першому курсі ви будете вивчати майже шкільні предмети - історію, культурологію, інформатику та інші дисципліни, які, на ваш погляд, ніяк не є профільними. Такі вже вимоги, передбачені законодавством для цього типу вузу.
Друге місце за рівнем складності і "всеосяжності" навчання належить академії, яка теж є вузом четвертого рівня акредитації, що здійснює освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення. Тобто навчання в академії носить більш прикладний характер, ніж навчання в університеті, тут вам не будуть "пудрити мізки" загальноосвітніми дисциплінами в такому обсязі, як в університеті.
Нарешті, інститут - це вуз третього або четвертого рівня акредитації або структурний підрозділ університету чи академії, який також проводить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі.

 

Кваліфікаційні вимоги до державних виконавців

Кваліфікаційні вимоги до посад державних виконавців визначені Типовими кваліфікаційними характеристиками посад державних виконавців відділів державної виконавчої служби районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 09.06.09 № 484/7:

Заступник начальника відділу — повна вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста. Стаж роботи за фахом на державній службі на посадах головного спеціаліста (головного або старшого державного виконавця) чи в інших сферах не

менше 3 років;

головний державний виконавець — повна вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста. Стаж роботи за фахом на державній службі на посаді провідного спеціаліста (старшого державного виконавця або державного виконавця) не менше 1 року, або стаж роботи за фахом в інших сферах економіки не менше 3 років;

Старший державний виконавець — повна вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста. Стаж роботи за фахом на державній службі на посаді спеціаліста І або II категорій (державного виконавця) не менше 1 року або стаж

роботи за фахом в інших сферах економіки не менше 2 років;