Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Дослідницько-діагностична практикаСтр 1 из 5Следующая ⇒ Казакова Н.В., Кащук А.О. Дослідницько-діагностична практика Методичні рекомендації (спеціальність “Початкове навчання”, освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”)
Хмельницький – 2008 УДК 371
Рекомендовано до друку рішенням засідання Вченої ради (протокол №10 від 26 листопада 2008 р.) Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Рецензенти: Галус О.М., кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з наукової роботи Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії; Ящук І.П., кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету початкового навчання Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Дослідницько-діагностична практика. Методичні рекомендації / Укл. Казакова Н.В., Кащук А.О. – Хмельницький: Вид-во ХГПА, 2008. – 22 с.
У посібнику висвітлено мету, завдання, зміст і особливості організації та проведення дослідницько-діагностичної практики студентів на II освітньо-кваліфікаційному рівні “бакалавр” зі спеціальності “Початкове навчання”. Визначено перелік практичних умінь і навичок студентів та висунуто основні вимоги до контролю і оцінювання видів діяльності на дослідницько-діагностичній практиці. Подано зразки оформлення звітної документації студентів з дослідницько-діагностичної практики. © Н.В. Казакова, 2008 © А.О. Кащук, 2008
ЗМІСТ
ВСТУП Основним напрямом реалізації державної освітньої політики України, визначеним у “Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті”, є єдність освіти і науки. Виходячи з цього, одним з головних завдань сучасної школи стає організація науково-дослідної діяльності педагогів, оскільки дослідницька педагогічна діяльність є важливим засобом професійного зростання і самореалізації вчителів, розвитку їх творчого потенціалу; найважливішим шляхом підвищення ефективності навчально-виховного процесу в освітньому закладі, однією з форм співробітництва педагогів і учнів. Впровадження нових технологій навчання та виховання сприяє виникненню авторських шкіл, шкіл-лабораторій, науково-дослідницьких майданчиків, робота в яких вимагає від учителів початкової школи готовності до здійснення науково-дослідницької діяльності (проводити педагогічні спостереження, вести протоколи досліджень, аналізувати одержані дані, готувати звіти про результати досліджень, користуватися науково-популярною літературою, складати реферати, робити узагальнення). Науково-дослідна робота у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії передбачає формування у студентів умінь аналізувати науково-педагогічну літературу, готувати реферативні повідомлення; вивчати практичний стан реалізації тієї чи іншої проблеми в межах школи; збирати експериментальний матеріал для успішного розв’язання науково-теоретичного і дослідницького пошуків у курсовій та дипломній роботах з психолого-педагогічних дисциплін. На II освітньо-кваліфікаційному рівні “бакалавр” перед вищим навчальним закладом ступеневої підготовки стоїть завдання реалізувати діагностичну функцію педагогічної практики. Сухомлинський В.О. говорив: «По самій своїй логіці, по філософській основі, по творчому характеру педагогічна праця неможлива без елементів дослідження... якщо ви хочете, щоб педагогічна праця приносила вчителю радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворювалось в нудну, одноманітну повинність, ведіть кожного вчителя на щасливу тропу дослідження... стає майстром педагогічної праці швидше той, хто почуває в собі дослідника». Для того, щоб педагог став дослідником, щоб забезпечити діагностичну функцію педагогічної практики, варто організувати у вищому навчальному закладі ступеневої підготовки дослідницько-діагностичну практику для студентів 5 курсу. Педагогічній практиці ми відводимо головну роль, оскільки студенти заглиблюються в природні умови роботи навчального закладу. Формування у студентів дослідницьких умінь і навичок передбачає творче застосування засвоєних ними знань на практиці, вирішення конкретних педагогічних завдань. Виконання завдань дослідницького характеру на практиці спрямоване на оволодіння студентами вміннями і навичками формувати науково-практичну проблему, обґрунтувати її актуальність, визначити мету, завдання й шляхи її вивчення; збирати необхідну інформацію, застосувати комплекс методів науково-педагогічного дослідження; аналізувати отримані дані, порівняти їх з теоретичними положеннями, зробити висновки; письмово викласти та оформити результати дослідження. У процесі педагогічної практики активізується процес професійного становлення і самовизначення майбутніх вчителів, залучення їх до творчого досвіду колег і інноваційного пошуку, відчувається потреба в педагогічних знаннях і вміннях. У ході дослідницько-діагностичної практики ми пропонуємо студентам відвідати уроки і заняття вчителів, виділити позитивне і недоліки, а також те, що характерне лише для того чи іншого вчителя. Це, в свою чергу, формує в них уміння самостійно аналізувати уроки, розуміти причини успіху і недоліків в роботі вчителя за обраною технологією, ставити себе на його місце. Отже, формується професійна рефлексія. Процес формування діагностичних умінь в ході педагогічної практики є необхідною умовою для розвитку індивідуальних можливостей і здібностей студентів, вдосконалення їх мотиваційної, розумової, емоційної сфер, для становлення індивідуального стилю майбутньої професійної діяльності вчителя початкової школи. В процесі формування діагностичних умінь формуються гуманні професійні мотиви вчителя, його професійні здібності, розвиваються специфічні мотиви; систематизуються специфічні теоретичні знання з педагогіки, психології, фахових методик. Таким чином, чітко продумана і організована система науково-дослідної роботи студентів в ході педагогічної практики дає можливість готувати майбутніх учителів початкової школи, здатних розвивати творчі здібності дитини в процесі її навчання і виховання, в системі різних типів шкіл.
Зразок оформлення щоденника
Титульна сторінка
2 сторінка Тема дипломної роботи_____________________________________________ Керівник роботи___________________________________________________ Загальноосвітня школа_________________________________________ Вчитель класу_____________________________________ Структура щоденника
1. Індивідуальний план роботи. 2. Облік роботи. Зразок оформлення індивідуального плану роботи на 9 семестр 200_ - 200_ н.р.
2. Облік роботи:_______________________ § дата практики § короткий зміст роботи практиканта щодня. Звіт студента з дослідницько-діагностичної практики (орієнтовна схема) 1. Терміни проходження практики. 2. Короткі відомості про загальноосвітню школу, клас, де відбувалась дослідницько-діагностична практика. 3. Опис проходження практики. Інформація про виконану роботу (спостереження та аналіз уроків, позаурочної роботи вчителя; проведення уроків, позаурочних занять, виховних заходів, КТС; індивідуальна робота з учнями; виконання практичних завдань, науково-дослідна робота тощо). 4. Виконання індивідуального плану педагогічної практики. Які відхилення мали місце, чому, що зроблено понад план, особливості практики. Робота, проведена на допомогу вчителю, вихователю. 5. Основні навчально-виховні завдання, які вирішувались у період практики. Форми і методи, які були використані в системі навчально-виховної роботи з даним колективом класу для їх розв’язання. 6. Виявлення ефективності навчально-виховної роботи. 7. Уміння і навички навчально-виховної роботи, набуті у процесі практики. 8. Аналіз методичної роботи, проведеної студентом-практикантом у класі. Вивчення та використання передового досвіду вчителів та вихователів (наведення конкретних прикладів). 9. Науково-дослідна робота (результати діагностичних обстежень з теми дослідження). 10. Загальні висновки про практику, її значення у професійному становленні педагога. Пропозиції щодо вдосконалення змісту та організації практики
IV. Вплив учителя на учнів Методи вивчення (прямі та непрямі): відгуки учнів, листи вчителям, біографічні матеріали, спостереження, анкетування серед учнів. 1. Ставлення учнів до вчителя: а) відгуки учнів про вчителя, їх об’єктивність; б) розуміння учнями ролі вчителя в їхньому житті. 2. Найбільш привабливі якості вчителя у свідомості школярів (з урахуванням віку): а) інтелектуальні якості (оригінальність, захопленість, почуття гумору, допитливість, спостережливість, інтелігентність, вміння розповідати); б) морально-вольові (організованість, працьовитість, відповідальність, рішучість, врівноваженість, вимогливість); в) фізичні (працездатність, невтомність, заняття спортом); г) естетична культура (вміння сприймати красу, переживати її та розуміти красиве в житті, у відносинах людей, у літературі та мистецтві, вміння відкривати її дітям-школярам, уміння проводити урок та діяти на уроці відповідно до естетичних норм).
Казакова Наталія Вікторівна Кащук Анна Олександрівна
Казакова Н.В., Кащук А.О. Дослідницько-діагностична практика Методичні рекомендації (спеціальність “Початкове навчання”, освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”)
Хмельницький – 2008 УДК 371
Рекомендовано до друку рішенням засідання Вченої ради (протокол №10 від 26 листопада 2008 р.) Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Рецензенти: Галус О.М., кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з наукової роботи Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії; Ящук І.П., кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету початкового навчання Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Дослідницько-діагностична практика. Методичні рекомендації / Укл. Казакова Н.В., Кащук А.О. – Хмельницький: Вид-во ХГПА, 2008. – 22 с.
У посібнику висвітлено мету, завдання, зміст і особливості організації та проведення дослідницько-діагностичної практики студентів на II освітньо-кваліфікаційному рівні “бакалавр” зі спеціальності “Початкове навчання”. Визначено перелік практичних умінь і навичок студентів та висунуто основні вимоги до контролю і оцінювання видів діяльності на дослідницько-діагностичній практиці. Подано зразки оформлення звітної документації студентів з дослідницько-діагностичної практики. © Н.В. Казакова, 2008 © А.О. Кащук, 2008
ЗМІСТ
ВСТУП Основним напрямом реалізації державної освітньої політики України, визначеним у “Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті”, є єдність освіти і науки. Виходячи з цього, одним з головних завдань сучасної школи стає організація науково-дослідної діяльності педагогів, оскільки дослідницька педагогічна діяльність є важливим засобом професійного зростання і самореалізації вчителів, розвитку їх творчого потенціалу; найважливішим шляхом підвищення ефективності навчально-виховного процесу в освітньому закладі, однією з форм співробітництва педагогів і учнів. Впровадження нових технологій навчання та виховання сприяє виникненню авторських шкіл, шкіл-лабораторій, науково-дослідницьких майданчиків, робота в яких вимагає від учителів початкової школи готовності до здійснення науково-дослідницької діяльності (проводити педагогічні спостереження, вести протоколи досліджень, аналізувати одержані дані, готувати звіти про результати досліджень, користуватися науково-популярною літературою, складати реферати, робити узагальнення). Науково-дослідна робота у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії передбачає формування у студентів умінь аналізувати науково-педагогічну літературу, готувати реферативні повідомлення; вивчати практичний стан реалізації тієї чи іншої проблеми в межах школи; збирати експериментальний матеріал для успішного розв’язання науково-теоретичного і дослідницького пошуків у курсовій та дипломній роботах з психолого-педагогічних дисциплін. На II освітньо-кваліфікаційному рівні “бакалавр” перед вищим навчальним закладом ступеневої підготовки стоїть завдання реалізувати діагностичну функцію педагогічної практики. Сухомлинський В.О. говорив: «По самій своїй логіці, по філософській основі, по творчому характеру педагогічна праця неможлива без елементів дослідження... якщо ви хочете, щоб педагогічна праця приносила вчителю радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворювалось в нудну, одноманітну повинність, ведіть кожного вчителя на щасливу тропу дослідження... стає майстром педагогічної праці швидше той, хто почуває в собі дослідника». Для того, щоб педагог став дослідником, щоб забезпечити діагностичну функцію педагогічної практики, варто організувати у вищому навчальному закладі ступеневої підготовки дослідницько-діагностичну практику для студентів 5 курсу. Педагогічній практиці ми відводимо головну роль, оскільки студенти заглиблюються в природні умови роботи навчального закладу. Формування у студентів дослідницьких умінь і навичок передбачає творче застосування засвоєних ними знань на практиці, вирішення конкретних педагогічних завдань. Виконання завдань дослідницького характеру на практиці спрямоване на оволодіння студентами вміннями і навичками формувати науково-практичну проблему, обґрунтувати її актуальність, визначити мету, завдання й шляхи її вивчення; збирати необхідну інформацію, застосувати комплекс методів науково-педагогічного дослідження; аналізувати отримані дані, порівняти їх з теоретичними положеннями, зробити висновки; письмово викласти та оформити результати дослідження. У процесі педагогічної практики активізується процес професійного становлення і самовизначення майбутніх вчителів, залучення їх до творчого досвіду колег і інноваційного пошуку, відчувається потреба в педагогічних знаннях і вміннях. У ході дослідницько-діагностичної практики ми пропонуємо студентам відвідати уроки і заняття вчителів, виділити позитивне і недоліки, а також те, що характерне лише для того чи іншого вчителя. Це, в свою чергу, формує в них уміння самостійно аналізувати уроки, розуміти причини успіху і недоліків в роботі вчителя за обраною технологією, ставити себе на його місце. Отже, формується професійна рефлексія. Процес формування діагностичних умінь в ході педагогічної практики є необхідною умовою для розвитку індивідуальних можливостей і здібностей студентів, вдосконалення їх мотиваційної, розумової, емоційної сфер, для становлення індивідуального стилю майбутньої професійної діяльності вчителя початкової школи. В процесі формування діагностичних умінь формуються гуманні професійні мотиви вчителя, його професійні здібності, розвиваються специфічні мотиви; систематизуються специфічні теоретичні знання з педагогіки, психології, фахових методик. Таким чином, чітко продумана і організована система науково-дослідної роботи студентів в ході педагогічної практики дає можливість готувати майбутніх учителів початкової школи, здатних розвивати творчі здібності дитини в процесі її навчання і виховання, в системі різних типів шкіл.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; просмотров: 91; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.12.108.236 (0.004 с.) |