Місцями найбільшої концентрації кліщів є стара рілля, лісосмуги, копиці сіна, а також вологі біотопи - прибережна зона водоймищ. Нападати на людей енцефалітні кліщі починають на початку весни.

Зараження людини відбувається через укус кліща, а також під час його розчавлювання. У слині паразитів є знеболювальна речовина, тому людина відразу не помічає укусу, поки це місце не почне чухатися, а сам кровопивця, що смачно пообідав, не збільшиться у кілька разів. До речі, вчені останнім часом висувають припущення, що кліщі більше "люблять" людей з якоюсь певною групою крові.

ПАРАЗИТ МОЖЕ ВБИТИ

Енцефалітний кліщ є переносником таких тяжких захворювань, як висипний тиф, лихоманка, кліщовий бореліоз, що "вбиває" судини і серце, врешті-решт і власне енцефаліт - хворобу, яка вражає мозок і всю центральну нервову систему. Єдина розрада: захворіти може не кожен, бо в організмі кліща може й не бути страшної зарази.

Як же зробити так, щоб похід у ліс не закінчився сумно? Правильно вдягатися. Якнайменше відкритих ділянок тіла! І добре обробити одяг репелентами - спеціальними рідинами, що відлякують кліщів.

Якщо кліщ присмоктався до тіла, звертайтеся до медиків! Краще зробити це протягом перших трьох днів після укусу. Вона, відправляють кожну особину кліща на дослідження в санепідемстанцію. Тоді вводиться препарат Імуноглобулін, і ймовірність зараження стає набагато меншою.

Окрім енцефалітних кліщів, інфекції можуть переносити малярійні комарі, ґедзі та червонотілі кліщі.

ПЕРШІ ПРОЯВИ (СИМПТОМИ) КЛІЩОВИХ ІНФЕКЦІЙ

Якщо людина не вдалася до профілактичних заходів і таки захворіла, єдиним способом пом'якшити перебіг хвороби є своєчасний початок лікування вже під час перших симптомів захворювання.

Тривалість інкубаційного періоду в разі зараження кліщовими інфекціями різна. Для кліщового енцефаліту ним вважається приблизно місячний максимальний період. При хворобі Лайма часто гостра фаза хвороби перебігає настільки непомітно і для лікаря, і для хворого, що перші ознаки виявляються, коли є поліорганні ураження, а часто й органічні зміни, які вже не піддаються лікуванню. А може початися захворювання і гостро - через 7-12 днів після укусу раптово підвищується температура, спостерігається сильний головний біль, нудота і блювання, болить усе тіло. На тлі високої температури і загального поганого стану на 2-4-й день хвороби з'являються геморагічні висипання, кровоточивість ясен, кровотеча з носа. З появою перших ознак захворювання слід терміново звернутися до лікаря.

Отож після укусу кліща, навіть якщо й проведено заходи екстреної імунопрофілактики (введення протикліщового імуноглобуліну) чи антибіотикопрофілактики (прийом антибіотиків у разі наявності збудника в кліщі), слід обов'язково спостерігати за власним станом, щодня вимірювати температуру тіла й оглядати місце укусу. Це - найпростіші і найефективніші заходи, що допоможуть вчасно розпізнати перші ознаки захворювання.

 

Що робити, якщо кліщ все-таки присмоктався?

- Якщо ви виявили кліща на шкірі, негайно зверніться до найближчого травмпункту.

- При відсутності такої можливості видалення кліща проводять самостійно. Не слід змазувати кліща олією, припікати його та намагатися витягти щосили! У місці присмоктування, між хоботком кліща та шкірою людини треба закріпити нитку, зробити декілька обертів, щоб вийшла петля, потім повільно розхитуючи з боку в бік нитку, витягнути кліща разом з хоботком. Також можна вийняти кліща, розхитуючи його пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом або спеціальним приладдям. Можна видалити кліща за допомогою шматочка льоду, приклавши його до місця присмоктування.

- Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок кліща залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення кліща слід ретельно вимити руки з милом.

Але навіть якщо ви ідеально обробили ранку, всім особам, які відмічали присмоктування кліща, рекомендується проводити щоденно термометрію протягом двох тижнів і слідкувати за самопочуттям. У разі появи будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі треба звертатись до лікаря-інфекціоніста.