Лекція 3. Система управління охороною праці

Лекція 3. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

В ОРГАНІЗАЦІЇ

1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (СУОП)

2. Розробка системи управління охороною праці (СУОП)

3. Політика в галузі охорони праці

4. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій.

5. Оцінка стану безпеки праці в організації

6. Стимулювання за досягнуті результати

7. Порядок заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці

8. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування

ОСНОВНІ ВИМОГИ до побудови і функціонування системи управління охороною праці. (СУОП)

РОЗРОБКА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ (СУОП)

Наказом Мінпраці від 22.10.2001 р. № 432 затверджена Концепція управління охороною праці, яка визначає, що управління охороною праці - це підготовка, прийняття та реалізація правових, організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен забезпечити функціонування Системи управління охороною праці (СУОП). Він очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві.

СУОП, як підсистема загальної системи управління виробництвом, повинна передбачати такі функції:

• організацію і координацію робіт (обов'язки, відповідальність, повноваження керівників різного рівня, осіб, які виконують та перевіряють виконання роботи);

• облік, аналіз та оцінка ризиків;

• планування показників стану умов та безпеки праці;

• контроль планових показників та аудит всієї системи;

• коригування, запобігання та можливість адаптації до обставин, які змінюються;

• заохочення працівників за активну участь та ініціативу щодо здійснення заходів з підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.

Завдяки цій системі повинні забезпечуватися вирішення таких основних завдань:

♦ професійний добір працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки з урахуванням стану їхнього здоров'я та психофізіологічних показників;

♦ навчання та пропаганда з охорони праці;

♦ безпека обладнання;

♦ безпека виробничих процесів;

♦ безпека будівель та споруд;

♦ забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних умов праці;

♦ наявність засобів індивідуального захисту (313);

♦ оптимальні режими праці та відпочинку;

♦ лікувально-профілактичне обслуговування працюючих;

♦ санітарно-побутове обслуговування.

Щоб ця система діяла, необхідно запровадити відповідний нормативно-правовий акт, який би регулював усі питання, пов'язані з підготовкою, прийняттям та реалізацією управлінських рішень. При цьому треба пам'ятати, що СУОП є складовою загальної системи управління виробництвом (якістю продукції, що виробляється) і спрямована не тільки на створення оптимальних умов праці, але й на використання резервів виробництва, підвищення продуктивності праці та значне покращання якості продукції.

Враховуючи те, що Закон поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю, незалежно від того, працює на підприємстві 5 чи 1000 осіб, роботодавець зобов'язаний забезпечити виконання всіх завдань, передбачених цією статтею.

Обов'язки робітників

Робітник зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства, для чого:

• перед початком роботи перевіряє справність засобів індивідуального захисту, стан обладнання, пристроїв, інструменту, наявність засобів колективного захисту (огороджень, блокувань, сигналізації, вентиляції тощо). У разі їх несправності сповіщає про це керівника робіт;

• не розпочинає роботу, якщо умови її виконання не відповідають вимогам інструкції з охорони праці;

• виконує тільки ту роботу, яку йому доручено;

• проходить у визначені строки обов'язкові медичні огляди;

• повідомляє керівникові робіт про нещасні випадки, що сталися з ним або колегами по роботі, надає першу допомогу під час нещасних випадків;

• вносить пропозиції до щорічної угоди (колективного договору) з охорони праці;

• несе відповідальність за порушення інструкції з охорони праці, за невиконання своїх обов'язків з охорони праці.

ПЛАН ЛОКАЛІЗАЦІЇ І ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ

І АВАРІЙ - ПЛАС

Метою плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій є планування дій (взаємодії) персоналу підприємства щодо локалізації і ліквідації аварій і зм'якшення їхніх наслідків.

Аварія - раптова подія, така як викид небезпечних речовин, пожежа або вибух, внаслідок порушення експлуатації підприємства (об'єкта), що приводить до негайної або наступної погрози для життя і здоров'я людей, навколишнього середовища, матеріальних цінностей на території підприємства або за його межами.

Аварії залежно від їх масштабу можуть бути трьох рівнів: А, Б й В.

На рівні «А» аварія характеризується розвитком аварії в межах одного виробництва (цеху, відділення, виробничої ділянки), що є структурним підрозділом підприємства.

ПЛАС складається з:

• аналітичної частини, у якій проводиться аналіз небезпек, можливих аварій і
їх наслідків;

• оперативної частини, що регламентує порядок взаємодії і дій персоналу,
спецпідрозділів і населення (при потребі) в умовах аварії.

Зміст оперативної частини міняється залежно від рівня аварії, на який вона поширюється;

ПЛАС ґрунтується:

• на прогнозуванні сценаріїв виникнення аварій;

• на постійному аналізі сценаріїв розвитку аварій і масштабів їх наслідків;

• на оцінці достатності існуючих мір, що перешкоджають виникненню і розвитку аварії, а також технічних засобів локалізації аварій;

• на аналізі дій виробничого персоналу і спеціальних підрозділів щодо локалізації аварійних ситуацій (аварій) на відповідних стадіях їхнього розвитку.

Для забезпечення ефективної боротьби з аварією на всіх рівнях її розвитку наказом створюється штаб, функціями якого є:

• збір і реєстрація інформації про хід розвитку аварії й ужитих мір щодо боротьби з нею;

• поточна оцінка інформації і прийняття рішень щодо оперативних дій у зоні аварії і поза її межами;

• координація дій персоналу підприємства і всіх притягнутих підрозділів і служб, що беруть участь у ліквідації аварії.

• Загальне керівництво роботою штабу здійснює відповідальний керівник робіт щодо локалізації і ліквідації аварій (далі - ВК).

Оперативна частина ПЛАС

Оперативна частина ПЛАС розробляється для керівництва діями персоналу підприємства, добровільних і спеціалізованих підрозділів з метою запобігання аварійних ситуацій і аварій на відповідних стадіях їхнього розвитку або локалізації їх з метою зведення до мінімуму наслідків аварії для людей, матеріальних цінностей і навколишнього середовища, запобігання її поширення на підприємстві і за його межі, рятування і виводу людей із зони поразки і потенційно небезпечних зон.

Оперативна частина ПЛАС має:

• план підприємства;

• опис дій персоналу;

• список і схему оповіщення посадових осіб, що повинні бути терміново сповіщені про аварійну ситуацію (аварію);

• список робітників, що залучаються до локалізації аварії, осіб, що дублюють їхні дії при відсутності перших з будь-яких причин, із указівкою місць їхньої постійної роботи, проживання і телефонів;

• перелік інструментів, матеріалів, засобів індивідуального захисту, що повинні бути використані при локалізації аварії, із указівкою місць їхнього зберігання (аварійних шаф);

• обов'язки відповідального керівника робіт, виконавців і інших посадових осіб щодо локалізації аварії;

• інструкцію щодо аварійної зупинки.

Порядок дій у разі пожежі

1. У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний громадянин зобов'язаний:

• негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому необхідно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

• вжити (по можливості) заходів до евакуації людей, гасіння

(локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

• якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по об'єкту;

• у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).

Лекція 3. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

В ОРГАНІЗАЦІЇ

1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (СУОП)

2. Розробка системи управління охороною праці (СУОП)

3. Політика в галузі охорони праці

4. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій.

5. Оцінка стану безпеки праці в організації

6. Стимулювання за досягнуті результати

7. Порядок заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці

8. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування