Тема . Основи класифікації звуків мови. Голосні та приголосні звуки (фонеми) (2 години).

Мета. Ознайомити студентів з поняттям «голосні» та «приголосні» звуки, із принципами класифікації звуків.

Розгорнутий план лекції

1. Голосні та приголосні звуки, їх акустичні та артикуляційні відмінності:

- наявність/відсутність перепони у ротовій порожнині;

- характер і ступінь напруженості мовленнєвого апарату;

- сила струменя видихуваного повітря;

- співвідношення тону і шуму;

- роль у складотворенні.

2. Принципи класифікації голосних:

- місце підняття спинки язика (голосні переднього, середнього та заднього рядів);

- ступінь підняття спинки язика до піднебіння (голосні високого, середнього та низького підняття);

- участь губ у творенні голосних (голосні лабіалізовані та не лабіалізовані);

- тривалість звука (короткі та довгі приголосні).

3. Специфіка фонетичної системи голосних різних мов світу.

 

Класифікація голосних української мови

Ряд/піднесення	передній	середній	задній
Лабіал.	Нелабіал.	Лабіал.	Нелабіал.	Лабіал.	Нелабіал.
Високе		і			у
Високо-середнє		и
Середнє		е			о
Низьке						а

 

 

Класифікація голосних російської мови

Ряд/піднесення	передній	середній	задній
Лабіал.	Нелабіал.	Лабіал.	Нелабіал.	Лабіал.	Нелабіал.
Високе		и		ы	у
Високо-середнє
Середнє		э (е)			о
Низьке				а

 

Класифікація голосних польської мови

Ряд/піднесення	передній	середній	задній
Лабіал.	Нелабіал.	Лабіал.	Нелабіал.	Лабіал.	Нелабіал.
Високе		i			u
Високо-середнє		y
Середньо-низьке		e (е)			о
Низьке	a a

 

Класифікація голосних англійської мови

Ряд/піднесення	передній	середній	задній
Лабіал.	Нелабіал.	Лабіал.	Нелабіал.	Лабіал.	Нелабіал.
Високе		I: i				U:v
Високо-середнє
Середнє		e		е:	о	A
Низьке	a					A:

 

Класифікація голосних німецької мови

Ряд/піднесення	передній	середній	задній
Лабіал.	Нелабіал.	Лабіал.	Нелабіал.	Лабіал.	Нелабіал.
Високе		I: u: I u				U:v
Високо-середнє
Середнє		e: о: е			О О:
Низьке				А а:

 

4. Принципи класифікації приголосних звуків (фонем):

- співвідношення голосу і шуму; сонорні і шумні (дзвінкі і глухі);

- місце творення, або співвідношення активного і пасивного органів мовлення; губні (губно-губні та губно-зубні); язикові (передньоязикові (зубні та альвеолярні); середньоязикові, задньоязикові, язичкові та гортанні приголосні;

- спосіб творення, або характер перепони та спосіб її подолання; проривні носові, бокові, дрижачі; фрикативні та африкати;

- твердість/м’якість (приголосні тверді та пом’якшені);

- тривалість (короткі та подовжені приголосні).

Література

А. Основна

1. Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Р. Зиндер. – М.: Наука, 1979. – С. 3 - 102.

2. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К., Одеса: Вища шк., 1983. – С. 33 – 43; 72 – 79; 89 – 93.

3. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М.: Просвещение, 1979. – С. 109 - 120.

4. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К.: Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34; 121 – 151.

5. Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Ю. С. Маслов. – М.: Высшая школа, 1987. – С. 35 - 49.

6. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 153 - 165.

7. Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Н. І. Тоцька. – К.: Вища школа, 1981. – С. 3 - 20.

 

Б. Додаткова

1. Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Р. Зиндер. – М.: Наука, 1979. – С. 3 - 102.

2. Кондрашова А. М. Звуки и знаки. Звук и значение / А. М. Кондрашова. - М.: Наука, 1989. – С. 166 - 190.

3. Щерба Л. В. Избранные работы по языкознанию и фонетике / Л. В. Щерба. – Л.: ЛГУ, 1958. – 230 с.

Питання для перевірки

1. Які найтиповіші акустико-артикуляційні ознаки голосних звуків?

2. Якими типовими акустико-артикуляційними ознаками відрізняються приголосні звуки від голосних?

3. Що таке вокалізм? Що таке консонантизм?

4. Як поділяються приголосні за акусимчною ознакою?

5. З роботою яких мовних органів пов’язане творення звуків різного типу?

6. З роботою яких мовних органів творення приголосних звуків різного типу?

7. Чи є органи мовного апарату, які функціонують однаково і при творенні голосних, і при творенні приголосних звуків? У яких випадках?

8. З чим пов’язаний поділ голосних звуків за піднесенням, рядом, лабіалізацією?

9. Чи є різниця в класифікації голосних звуків української та російської мов, інших відомих Вам мов?

10. На чому базується поділ приголосних звуків на шумні та сонорні, на дзвінкі та глухі?

11. Як поділяються приголосні за роботою активного мовного органу?

12. Що означає поділ приголосних за місцем творення?

13. На основі чого виділяються дорсальні, апікальні і какумінальні звуки і як вони характеризуються?

14. Які звуки називаються увулярними, фарингальними?

15. Що означає поділ приголосних за способом творення?

16. На основі чого виділяють шиплячі і свистячі?

17. У чому особливість африкат?

18. Як Ви розумієте поняття основна і додаткова артикуляція?

19. Що таке палаталізація звуків? Яким артикуляційним моментом вони зумовлюються?

20. Як передається палатальність звуків на письмі?

21. Чи однаковою мірою і які звуки підлягають палаталізації в українській і російській мовах?

22. Що таке веляризація?

23. Що таке дифтонг? Які дифтонги Ви знаєте?

24. Що таке нескладотворчий голосний звук? Які нескладові звуки є в українській мові?

25. Що таке назалізація звуків? Що таке лабіалізація?

26. Що таке аспірація? Які звуки можуть бути аспіратами?

27. На чому ґрунтується повна класифікація голосних звуків?

28. Чи є відмінності в класифікації приголосних звуків української та російської мов? У чому вони полягають?

29. Як класифікуються звуки іноземної мови, яку Ви вивчаєте?

Лекція № 3.