Тема 2.2 Теорія грошей. Інфляція

 

1. Виникнення, суть і функції грошей. Історія розвитку грошового обігу в Україні.
2. Металічна і номіналістична теорія грошей. Теорія грошей К. Маркса Кількісна теорія. Сучасний монетаризм (М. Фрідмен).
3. Закони грошового обігу. Особливості функціонування паперових грошей за сучасних умов. Роль золота.
4. Суть, причини і соціально - економічні наслідки інфляції. Теорії інфляції. Економічні, соціально — політичні та фінансові методи стабілізації валют. Грошові реформи: їхня суть і спрямування. Сучасні проблеми конвертованості національної валюти.
5. Форми міжнародних грошей, їхня суть.

1. Регулярний обмін веде до поступового виділення із усього розмаїття товарного світу особливого товару, який набуває рис загального еквівалента.

У стародавніх греків - худоба

Скандинавів - хутро і шкури

На Русі - хутра родини куниць (куни)

Властивості грошей: однорідність, міцність схоронність, компактність, висока вартість в одиниці ваги, порівняно постійна вартість.

З IV — III до н.е. роль загального еквівалентна закріплюється за сріблом і золотом, що означало встановлення золотого стандарту.

Гроші - це особливий товар, який служить загальним еквівалентом при обміні товарів, є для них формою вартості.

Функції грошей:

1. міра вартості (гроші служать матеріалом для вираження вартості усіх інших товарів. Вартість товару виражена в грошах, є його ціною).

2. засіб обігу (посередник у процесі обігу товарів).

3. засіб утворення скарбів.

4. засіб платежу (з'являється з виникненням кредитних відносин - купівля безпосереднього продажу товарів, відстрочка оплати, реалізація товарів у кредит).

5. світові гроші (резервні національні валюти - американський долар, євро, СДР).

 

Перші монети (римські) з'явилися на території України у II - III ст. В стародавній Русі роль грошей виконувала худоба. У Київській Русі грошова система існувала у формі «кун них грошей» (хутра куниці або білки) і об'єднувалася лічильною одиницею - гривною. У IX - XI ст. 1 гривна = 25 кунам; у ХП ст.. - 50 кунам.

Потреба карбування монет iз срібла.

Київська срібна гривна важили 160-196 грамів. Після прийняття християнства і за князювання Володимира Великого почалося карбування власних грошей. На одному боці монети місцеві майстри карбували герб України — тризуб. З XIII ст. грошова одиниця на Русі - карбованець. Через 150 років він витиснув гривню остаточно.

Під час національно — визвольної війни українського народу (1648 — 1654 рр.) в Чигирині карбувалася власна українська монета, на одному боці - символ військової могутності запорозького війська, а на другому - ім'я гетьмана Б. Хмельницького. За царювання Петра І після Переяславської угоди і втрати Україною державної незалежності - введення російських монет в обіг, і вилучення українських.

Після утворення УНР (1917 р.) - введення українських грошей - гривни із зображенням емблеми держави та українськими написами. Банківські білети, державні кредитні білети, роздрібні монети. Друкувалися регіональні гроші.

Після жовтневої революції 1917р. тривало знецінення рубля, а із впровадженням НЕПу - паперовий червонець.

Після проголошення державної незалежності Україна стала на шлях впровадження національної грошової одиниці.

Види грошей.

1. повноцінні (золоті або срібні).
2. неповноцінні монети.
3. паперові гроші (казначейські білети).
4. кредитні гроші (вексель, чек, банкнота).

 

Вексель — документ, в якому боржник підтверджує своє зобов'язане кредиторові в певний термін сплатити певну грошову суму.

Банкнота — вексель емісійного банку.

Чек — письмове розпорядження власника поточного рахунку в банку про виплату певній особі зазначеної у ньому суми грошей.

Грошова система - це форма організації грошового обігу, що історично склалася у певній країні та закріплена у національному законодавстві.

У розвитку грошової системи виділяють 2 етапи:

1. перебування загального еквівалента безпосередньо в обігу і виконання ним функції грошей;
2. знищення, а згодом припинення виконання золотом функції загального еквівалента і функціонування паперових грошей.

До грошової системи належать:

• грошова одиниця певної країни;
• державні грошові знаки (металеві або паперові);
• регламентація безготівкового обігу;
• порядок обміну національної валюти на іноземну і регульований державою валютний курс;
• державне регулювання грошового обігу та масштаб цін.

Масштаб цін - законодавча фіксація певної кількості (за масою) монетарного металу (золота чи срібла), що закріплюється державою за грошовою одиницею.

Існують грошові системи двох типів:

1. металевого грошового обігну.
2. паперово - кредитного грошового обігу.

Паперові гроші - це грошові знаки або символи повноцінних грошей, які наділені, примусовим курсом і випускаються для витрат держави.

Кредитні гроші — це форма грошей. Вони є знаком (символом) вартості і виникають із розвитком кредитних відносин.

 

2. У XV - XVI ст.. з'явилася «металічна» теорія грошей (Т. Ман, Д. Норс) - грошима є лише золото і срібло. У XVII -XVIII ст. - номіналістична теорія грошей (Дж. Локк, Дж. Берклі) — долар, фунт стерлінгів тощо є лише умовними рахункова ними одиницями, результатом угоди, свідомої домовленості між людьми.

Теорія грошей К. Маркса

Гроші є результатом стихійного історичного розвитку товарно - грошових відносин. Маркс аналізує форму вартості, виділив 4 сходинки розвитку форми вартості, які відповідають 4-м сходинкам історичного розвитку товарного обміну. Форма вартості отримує свою завершеність, коли усі товари можуть знайти свою вартість через гроші.

Кількісна теорія. Сучаснім монетаризм (М, Фрідмен).

Стверджують, що зростання грошової маси має відповідати росту ВНП з урахуванням змін у швидкості обігу грошей. Зростання грошової маси має бути таким, щоб забезпечити сталість цін. Гроші є головною сферою, що визначають рух і розвиток виробництва. Попит на гроші має постійну тенденцію до зростання, і, щоб забезпечити відповідність між грошовим попитом і позицією грошей, необхідно проводити курс на постійне збільшення грошей в обігу.

 

3. Закон грошового обігу - особливий економічний закон, який відображає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між кількістю необхідних для обігу грошей, цінами товарів, що підлягають реалізації, та вартістю грошей.

З урахуванням виконуваних повноцінними грошима функцій міри, вартості ті засобу обігу, за умов металевого грошового обігу (золото):

Кп=СЦ/О, Кn - кількість необхідних для обігу грошей, СЦ - сума цін товарів,

О - середнє число оборотів за рік грошової одиниці.

З обігом платіжних засобів (векселів, банкнот, чеків)

Кn- СЦ-К+П-ВВ/Шо,

К - сума товарів, проданих у кредит,

П - сума платежів за борговими зобов'язаннями,

ВВ — сума взаємопогашуваних безготівкових платежів,

Шо - середня кількість оборотів грошової одиниці.

Загалом, зміст закону обігу паперових грошей в умовах золотого стандарту полягає у тому, що їх випуск повинен обмежуватися тією, кількістю, за якої в обігу знаходилося б лише представлене ними золото.

І. Фішер: МУ=РQ => М=Р*Q>/V,

М - грошова маса,

Р - рівень цін,

Q - придбана кількість товарів,

V - швидкість обігу грошей.

Роль золота. У другій половині XIX ст. функція грошей монопольно закріпилася за золотом, що означало встановлення золотого стандарту. Це відбулося завдяки таким властивостям золота, як однорідність, висока ковкість, м'якість, подільність, неокислюваність, висока вартість за малої ваги та ін. Це були повноцінні гроші, оскільки їх номінальна вартість здебільшого відповідала вартості металу, з якого вони вироблялися, і золото виконувало всі функції грошей.

Особливості функціонування паперових грошей за сучасних умов. Паперові гроші втратили свою внутрішню вартість, що безпосередньо втілювалося у монетарному товарі, як носієві грошових відносин. Сутність грошей, їхню внутрішню природу почали уособлювати в собі паперові, а не товарні гроші. Паперові гроші перестали бути знаком вартості монетарного товару. Епоха банківських грошей, які функціонують значною мірою на безготівковій основі, поступово трансформуються в електронні символи та знаки.

4. Інфляція — це знецінення грошей, що виявляється через зростання цін. Знецінення грошей відбувається стосовно товарів, іноземної валюти, і золота.

Причини інфляції.

1. крах золотого стандарту (паперові гроші стали неспроможні виконувати функцію скарбу і залишались у сфері обігу).

2. збільшення платоспроможного попиту населення.

3. монополістичні тенденції в економіці та панування монополій.

4. надмірне зростання державного дефіциту і державного боргу, зумовленого розширенням непродуктивного державного поживання (військові витрати).

5. посилення диспропорцій у народному господарстві.

6. кризові явища у валютно - фінансовій системі.

Розрізняють інфляцію попиту і інфляцію пропозиції:

Причини інфляції пропозиції:

· зростання цін на сировину та електроенергію;

· випереджаюче зростання реальної зарплати порівняно з продуктивністю праці.

Причини інфляції попиту:

- надлишкова емісія грошової маси.

Причини інфляції в Україні: глибока деформація основних пропорцій народного господарства; надмірна мілітаризація економіки; руйнування старої грошово - кредитної та фінансової системи і запізніле формування нової; значні витрати уряду на управління; зростання цін на імпортні товари; адаптивні інфляційні очікування.

Види інфляцій:

1. «повзуча» інфляція (до 5% на рік зростання цін).

2. «галопуюча» (10% на рік).

3. гіперінфляція (1-2% щоденно)

в Україні ціни у 1933 р. зростали щомісяця на понад 800%, що свідчить про супер інфляцію.

Наслідки інфляції:

1. посилення диспропорцій в економіці, дезорганізація господарських зв'язків, виникнення кризи фінансів, значна активізація спекуляції, посилення злочинності;

2. зниження життєвого рівня населення, знецінення трудових заощаджень, поглиблення майнової нерівності;

3. зниження стимулів до продуктивної діяльності, гальмування науково – технічного прогресу.

Основні закони держави у боротьбі з інфляцією:

1. регулювання попиту і пропозиції;

2. індексація доходів;

3. контроль за цінами та заробітного платою.

Шляхи стабілізації грошового обігу: нуліфікація; ревалоризація; девальвація.

Нуліфікація грошей - різновид грошової реформи, коли знецінені грошові знаки Анулюються, тобто оголошуються не дійсними.

Ревалоризація - збільшення золотого вмісту або підвищення курсу валютно - грошової одиниці щодо валют інших країн (вилучення з обігу зайвих грошей).

Девальвація - зникнення обмінного курсу (ціни) валюти порівняно з іноземною.

Грошова реформа в Україні. 25 серпня 1996 р.:

Завдання:

1. заміна тимчасової грошової одиниці на національну валюту.

2. заміна масштабу цін відповідно до обмінного курсу укр. карб, на гривні.

3. створення стабільної грошової системи та перетворення грошей на важливий стимулюючий чинник економічного та соціального розвитку держави. Проведена 2 -16 вересня 1996р.

Конвертованість - це здатність національної грошової одиниці вільно обмінюватись на інші валюти.

Спочатку курс української грошової одиниці визначався адміністративним шляхом. Він був фіксований, не залежав від попиту і пропозиції на валютному ринку. В 1994 р. валютний курс було лібералізовано. Його величина почала встановлюватись НБУ на підставі люд енних торгів на валютній біржі. Було розпочато встановлення валютного курсу готівки. Комерційні банки отримали дозвіл на відкриття обмінних пунктів. Національно грошова одиниця поступово почала набувати ознак конвертованої валюти.

Повну конвертованість гривні Україна офіційно проголосила у 1997 р., взявши добровільно на себе відповідні вимоги, що регулюються статутом НВФ.

 

5. Міжнародні гроші — це гроші, створені міжнародними організаціями для здійснення розрахунків між країнами. До них належать СДР — «спеціальні права запозичення», створені Міжнародним валютним фондом, та євро - європейська розрахункова одиниця.

6.