Рентабельність підприємства, поняття та види

Рентабельність – це відносний показник ефективності діяльності підприємства.

До показників рентабельності належать такі.

1. Рентабельність ресурсів (активів) підприємства за прибутком від звичайної діяльності (R _зв.д) показує, скільки прибутку від звичайної діяльності припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи підприємства, й обчислюється за формулою

,

де П_зв.д–прибуток від звичайної діяльності підприємства, грн; А – середня вартість активів підприємства, грн;

2. Рентабельність ресурсів (активів) за чистим прибутком де (R _ч)показує, скільки чистого прибутку припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи підприємства, й обчислюється за формулою

,

де П_ч–чистий прибуток підприємства за звітній період, грн.;

3. Рентабельність зношеного капіталу (R _зн) показує, скільки чистого прибутку припадає на одиницю власного капіталу підприємства, й обчислюється за формулою

,

де ВК – середня сума власного та прирівняного до нього капіталу підприємства, грн;

4. Рентабельність виробничих фондів (R _вф)характеризує, скільки чистого прибутку припадає на одиницю вартості виробничих фондів підприємства:

,

де В_в.ф – середня вартість виробничих фондів підприємства, грн;

 

 

5. Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності (R _в.ф) характеризує, скільки прибутку припадає на грошову одиницю повної собівартості реалізованої продукції підприємства, й обчислюється за формулою

,

де П_о.п – прибуток від операційної діяльності підприємства, грн; С_п – повна собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг, реалізованих підприємством у звітному періоді, грн.

 

Ціна продукції та її склад

Ціна – це грошовий вираз уречевленої в товарі кількості суспільно необхідної праці, або, певна сума грошей чи іншого виду винагороди, яка обмінюється на певну власність у вигляді товару або послуг.

Залежно від сфери обігу чи галузевої форми продукції розрізняють:

· оптові ціни на продукцію промисловості;

· закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію;

· ціни на продукцію будівництва;

· тарифи на транспорті та у сфері послуг;

· роздрібні ціни.

За стадіями товаропросування продукції ціни можна поділити на два види: ціну підприємства та ціну реалізації. На підставі ціни підприємства виробники визначають вартісні результати своєї безпосередньої роботи. Основна функція такої ціни — це відшкодування витрат та отримання певного прибутку.

Різновидом оптової ціни підприємства є трансфертна ціна. Вона застосовується всередині підприємства при здійсненні операцій між його підрозділами.

Ціна реалізації — це ціна, за якою продукція надходить до покупців. Така ціна, крім витрат та прибутку, містить у собі товарні податки та надбавки. Ціна реалізації, за якою продукція надходить до виробничого споживача (крім населення), називається відпускною.

Кожен вид ціни складається з окремих частин, які називаються елементами. До елементів ціни належать: собівартість (С), прибуток (П), мито (М), акцизний сбір (А), податок на додану вартість (ПДВ), посередницько–збутова націнка (Нп) і торговельна надбавка (Нт).

Цр = С + П + А + ПДВ + Нп + Нт.

Собівартість та прибуток є обов’язковими елементами ціни, тому що відшкодування витрат і отримання прибутку є невід’ємною умовою виробництва продукції. Наявність інших елементів у ціні необов’язкова і залежить від галузевої належності продукції, її соціальної значущості, кількості господарських ланок, що беруть участь у виробництві і реалізації продукції, та інших чинників. Так, мито входить до складу ціни тільки імпортних товарів, а акцизний збір є елементом лише незначної частки продукції. Податком на додану вартість хоча й обкладається абсолютна більшість товарів, але є певні винятки. Націнки посередницько-збутових і торговельних організацій містять ціни тих товарів, реалізація яких здійснюється через посередницьки ланки. Тому не лише ціни на різні товари, а й той самий вид ціни може мати неоднаковий склад елементів.