Неокласичні теорії світової торгівлі.

Теорія Хекшера - Оліна - Самуельсона є сучасною модифікацією теорії відносних переваг і відома як теорія співвідношення факторів виробництва. Шведські економісти Білі Хекшер та Берклі Олів теоретично обґрунтували необхідність та спрямованість зовнішньоторговельних відносин, а америк. вчений Пол Самуельсон визначив математичні умови, за яких реалізується теорія Хекшера - Оліна. Пов’язують теорію порівняльних переваг із теорією цін на фактори виробництва. Країни продають (експортують) товари інтенсивного використання відносно надлишкових факторів та ввозять (імпортують) продукти інтенсивного використання відносно дефіцитних для них факторів. У результаті відбувається вирівнювання цін на фактори виробництва, втрачаються відносні переваги, вирівнюються умови розвитку.

Парадокс Леонтьєва. Американський економіст Василь Леонтьєв, досліджуючи структуру експорту та імпорту США у 1947 р., виявив закономірність, яка відома під назвою парадокс Леонтьєва. Парадокс полягає у тому, що США експортували переважно трудомісткі товари, а імпортували – капіталомісткі, при цьому одна людино-година американської праці еквівалентна трьом людино-годинам іноземної праці. Отже, США мають надлишок праці високої кваліфікації, що й зумовлює таку структуру експорту.

Теорія альтернативних витрат Г. Хаберлера ґрунтується на дослідженні технологічних змінних, що визначають поведінку суб'єктів на світовому ринку товарів. Він стверджує, що країни експортують продукцію найпередовішого технологічного виробництва, сприяючи тим самим поширенню у світі новітніх технологій. Відтак розрив між технологічними рівнями зникає, експорт скорочується, структура зовнішньої торгівлі змінюється.

Теорія життєвого циклу товару (ЖЦТ) Раймонда Варнона виходить з того, що всі товари проходять свій життєвий цикл. Ця теорія розглядає взаємозв’язок між життєвим циклом типового нового товару та міжнародною торгівлею за такою схемою:

I етап - поява нового продукту на ринку;

II етап - зрілість продукту;

III етап - випуск стандартизованого продукту.

У міжнародному плані виробництво цих товарів переміщується залежно від етапу циклу.

Концепції незалежності, взаємозалежності і залежності. У випадку незалежності країна втрачає можливість споживати ті блага, яких вона не виробляє. Тому країни не прагнуть до повної економічної незалежності, головне для них - уникнути або мінімізувати іноземний контроль за попитом і пропозицією.

Взаємозалежність - це розвиток торговельних зв’язків на основі взаємовигідного економічного співробітництва.

Залежність проявляється у нерівноправності країн різного ступеня економічного розвитку в системі світової торгівлі, зумовленої залежністю від однієї країни як споживача чи постачальника.

Шляхи обмеження залежності:

- вихід країн, що розвиваються, на світовий ринок;

- диверсифікація експорту шляхом розвитку нетрадиційних виробництв.

Дві протилежні доктрини у галузі міжнародного обміну:

- свободи торгівлі (фрітредерства);

- протекціонізму (захисту інтересів національного виробника).

Аргументи на користь фрітредерства:

- забезпечення міжнародної спеціалізації, вигідної як окремим країнам, так і країнам - учасницям зовнішньоторговельних відносин;

- активізація розвитку конкуренції як на національному, так і на міжнародному рівнях;

- розширення ринку;

- зменшення ризику дефіциту;

- формування високих стандартів життя;

- демократизація господарського життя.

Аргументи на користь протекціонізму:

- забезпечення певних гарантій щодо належної економічної державної безпеки;

- опікування нових галузей, які тільки перебувають у стадії становлення;

- забезпечення вищого рівня зайнятості та доходів умежах національної економіки.

Доцільність використання різних доктрин зовнішньої торгівлі

Протекціонізм доцільно використовувати під тиском необхідності. Це політика короткострокового періоду.

Фрітредерство – довгострокова політика.

Обмежена зовнішньоторговельна політика більш бажана, ніж відсутність будь-якої зовнішньої торгівлі.

Головні елементи зовнішньої торгівлі - експорт і імпорт.

Експорт (Е) - продаж товарів та послуг зарубіжному контрагенту.

Імпорт (2) - купівля у зарубіжного контрагента товарів та послуг.