Особливості організації морально-психологічного забезпечення застосування частин, з’єднань Збройних Сил України у різних видах бою

Використання сил і засобів, тих чи інших форм і методів морально-психологічного забезпечення залежить від форми бойового застосування з’єднань та військових частин.

Морально-психологічне забезпечення маршу здійснюється з урахуванням: бойового завдання; конкретних умов морально-психологічної, соціально-політичної обстановки у регіоні, через який пересуваються війська; морально-психологічного стану особового складу; характеру вогневого впливу противника; характеру місцевості та терміну часу.

 

Морально-психологічне забезпечення маршу спрямовується на:

– своєчасне прибуття в зазначений район, готовність до розгортання у бойовий порядок і ведення бойових дій;

– роз'яснення задач маршу, мобілізацію військовослужбовців, особливо водіїв, на якісну підготовку бойової техніки та озброєння до маршу;

– чітке виконання дисципліни маршу і організованості, заходів маскування, сигналів управління;

– підтримання постійної високої бойової готовності до можливого нападу противника і відбиття його ударів, до сміливих та рішучих дій щодо знищення противника у зустрічному бою.

В період підготовки до маршу: визначається мета і завдання морально-психологічного забезпечення маршу; організовується оперативне, бойове, суспільно-політичне інформування особового складу; планується і організовується психологічна підготовка всіх категорій особового складу до маршу, звертається увага на спеціальну і цільову психологічну підготовку водіїв, бойової охорони; організовується протидія інформаційному впливу противника, своєчасне його виявлення і роз'яснення особовому складу бойових і вантажних машин цілей, форм та методів цього впливу.

Успіх маршу в значніймірі залежить від всебічної підготовки особового складуводіїв. Тому для водіїв плануютьсяспеціальнізаняття з таких питань: знайомство зобстановкою та отриманоюзадачею, відповідальність водіїв щодо якісного проведення маршу, вивчення маршрутів висування колон і порядокруху, підготовка бойових і вантажних машин до маршу; знання сигналів такоманд,дисципліна маршу, прийоми саморегуляції тавольової мобілізації, психологічні тренінги, труднощі маршу таспособи їх подолання, заходи безпеки в період маршу, особливості водіння вночі.

Морально-психологічне забезпечення в ході маршу спрямовується на: виконанняособовим складом своїх функціональнихобов'язків, успішнуроботу водіїв бойових та вантажних машин; підтримкувстановленоїшвидкості руху, відстані, інтервалів; підтримкувисокого морально-психологічного стану військовослужбовців; організованостіта дисципліни, постійної пильності і бойової готовності до виконання завдань зустрічного бою. Під час маршу оперативно доводяться до військовослужбовців зміни в о6становці; нарощується робота щодо пропаганди бойового досвіду; організується інформаційне забезпечення особового складу; проводиться вивчення настроїв особового складу, моніторинг морально-психологічного стану особового складу.

Морально-психологічне забезпечення самого маршу здійснюється безпосередньо підчас пересування колон, в бойових і вантажних машинах, при організації відпочинку. Це обумовлює деякі його специфічні форми та методи. Однак, вирішальне значення завжди має особистий приклад командирів, бойового активу, їх особистий вплив на військовослужбовців в кожному екіпажі, обслузі, відділенні.

Таким чином, головні зусилля морально-психологічного забезпечення маршузосереджуються на вихованні відповідальності командирів, начальників, всього особового складу за ретельну підготовку до здійснення маршу будь-яким способом, забезпечення своєчасного прибуття військової частини (з’єднання) у визначений район в готовності до виконання отриманої задачі. Особлива увага надається підтриманню дисципліни маршу, готовності особового складу до ведення бойових дій в умовах будь-якої обстановки, високої пильності військовослужбовців з’єднань (частин) протиповітряної оборони, чіткості в роботі загонів забезпечення руху і підрозділів комендантської служби.

Виходячи з особливостей оборонного бою, мета морально-психологічного забезпечення оборони полягає у формуванні та підтримці у особового складу високих морально-психологічних та бойових якостей, стійкості, витримки та ініціативи, активності, готовності виконати бойовий наказ за будь-яких умов обстановки, створення в короткі строки системи вогню, своєчасне інженерне обладнання рубежів і позицій оборони, нанесення втрат противнику та створення умов для переходу до контрнаступу.

Сприйняття і оцінка особистістю оборони має певні особливості. Окремими військовослужбовцями вона сприймається як наслідок переваги противника, втрата бойової активності. В зв’язку з цим у свідомості військовослужбовців можуть виникати негативні асоціації, які можуть привести до:

- зростання невпевненості в свої можливості, сили, компетентність командирів, зниження їх ролі і авторитету;

- зниження морально-психологічного стану особового складу, поява настрою невдоволення, зниження військової дисципліни;

- підвищення впливовості чуток, пліток, інформаційно-психологічного впливу противника.

Небезпека, неадекватне сприйняття бойових дій в обороні можуть привести до прояву у військовослужбовців страху, паніки і, як наслідок, залишення бойових позицій. Сильний вогневий вплив зі сторони противника, який намагається прорвати оборону, веде до втрати зв’язку з підрозділами, росту ізольованості окремих груп воїнів, до появи осіб з симптомами „психології оточенця”.

До специфічних факторів і особливостей бойової діяльності, які необхідно враховувати при організації морально-психологічного забезпечення бойових дій в обороні слід віднести:

- стан відносного самозаспокоєння, розслабленості (особливо після активних наступальних дій), бажання пересидіти (“окопна хвороба”);

- збільшення обсягу фізичного навантаження на особовий склад за короткий термін (необхідно за короткий термін обладнати район оборони);

- сам оборонний бій викликає у особового складу почуття пригніченості, психічної неврівноваженості (стан очікування, невизначеності, вплив переважаючих сил противника);

- сприятливі умови для противника щодо здійснення психологічного впливу на війська що обороняються.

Заходи морально-психологічного забезпечення оборонного бою повинні бути спрямовані на: мобілізацію особового складу військ (сил) на відбиття повітряного нападу противника; підтримання високої морально-психологічної стійкості особового складу в умовах використання противником високоточної зброї (зброї масового ураження); активізацію зусиль особового складу на створення в стислі строки надійної оборони, ефективної системи вогню і загороджень, інженерне обладнання рубежів, позицій, районів оборони, повне використання захисних ознак місцевості, проведення заходів по маскуванню; роз’яснення військовослужбовцям завдань щодо завдання поразки угрупованням військ противника при їх висуванні, розгортанні та переході у наступ, ведення стійкої і активної оборони, утримання зайнятих рубежів (районів, смуг) оборони, недопущення прориву противника у глибину, висадку його повітряних та морських десантів; підтримання у особового складу мужності, завзятості та високої дисципліни; виховання свідомого розуміння необхідності завзято обороняти зайняті позиції і при будь-яких обставинах не залишати їх без наказу старшого командира; підсилення морально-психологічного впливу на особовий склад з’єднань і частин, які обороняють найбільш важливі райони, від утримання яких залежить стійкість оборони, а також частин, які ведуть бій у оточенні; вивчення сильних і слабких сторін противника, роз’яснення їх особовому складу; проведення роботи з особовим складом з’єднань і частин другого ешелону й резерву по його підготовці до рішучих дій щодо знищення угруповань противника, що вклинились або прорвались; створенню високого наступального пориву у військовослужбовців, які беруть участь у контрударах, відновленні позиції на найважливіших напрямах.

При виході із бою і відході військ заходи морально-психологічного забезпечення спрямовуються на підтримання організованості та дисципліни, недопущення панічних настроїв, забезпеченні підвищеної бойової активності особового складу з’єднання (частини), яке прикриває вихід із бою головних сил об’єднання (з’єднання), своєчасну евакуацію поранених і хворих.

При обороні міст (населених пунктів), бойових дій в горах і оточенні заходи морально-психологічного забезпечення повинні нейтралізувати негативний вплив на особовий склад умов роз’єднаності військ, труднощі в отриманні різноманітної інформації, підвищений інформаційно-психологічний вплив противника. Особливого значення набуває виховання у військовослужбовців стійкості та витривалості, безперервне бойове інформування, індивідуально-виховна робота, попередження можливих негативних психологічних явищ, оперативне реагування на них, особистий приклад командирів і начальників.

Морально-психологічне забезпечення оборонного бою - це єдиний, нерозривний процес формування високих морально-психологічних рис, якостей, властивостей особистості військовослужбовців, які дозволяють йому виконати бойове завдання.

В зв’язку з цим основними завданнями морально-психологічного забезпечення оборонного бою слід вважати:

- організацію доведення і роз’яснення особовому складу мети і завдань війни, воєнного конфлікту, політики України, директиви Верховного Головнокомандувача, рішень уряду з воєнних питань, бойових завдань, що стоять перед частинами, підрозділами, наказів командирів і начальників;

- проведення безперервного суспільно-політичного, воєнно-технічного та бойового інформування особового складу, доведення до військовослужбовців воєнно-політичної і бойової обстановки що склалася, мобілізацію особового складу на виконання конкретних бойових задач;

- постійний аналіз морально-психологічної обстановки, підготовку пропозицій, забезпечення виконання рішень щодо підтримання психологічної стійкості військ і зниження психогенних втрат;

- організацію управління та координацію заходів морально-психологічного забезпечення бойових дій в обороні;

- здійснення в повному обсязі захисту військ від інформаційно-психологічного впливу противника та інших заходів інформаційної боротьби, які здійснюються в інтересах морально-психологічного забезпечення;

- аналіз морально-психологічного стану і військової дисципліни особового складу, підтримання правопорядку і дисципліни в ході оборонного бою, розробку пропозицій і організацію виконання рішень щодо їх зміцнення;

- забезпечення високої бойової згуртованості військових колективів, виконавчої дисципліни і організованості, недопущення мародерства та безчинств по відношенню до місцевого населення;

- організацію взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, цивільним населенням;

- досягнення морально-психологічної переваги над противником, впевненості в своєму озброєнні і військовій техніці, виховання високої відповідальності за підтримання їх в постійній готовності до бойового застосування;

- забезпечення психологічної стійкості особового складу;

- зміцнення та підтримання авторитету командирів;

- забезпечення пильності і бойової настороженості, недопущення розголошення військової і державної таємниці;

- поновлення моральних, психологічних і фізичних сил особового складу, створення умов для морально-психологічної реабілітації поранених і хворих, організацію відпочинку та дозвілля військовослужбовців;

- турботу про безперервне забезпечення особового складу всім необхідним для життя і бою;

- забезпечення функціонування системи соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, дотримання законів міжнародного гуманітарного права.

Будь-якому виду бойових дій, в тому числі і обороні, зазвичай передує підготовчий період. Термін його в залежності від конкретних умов може бути різним, але, як правило, не довготривалим. Це вимагає від військ швидких дій та зосередженості. В період підготовки до оборонного бою важливо максимально задіяти весь арсенал форм, сил та засобів основних складових МПЗ: інформаційно-пропагандистського та психологічного забезпечення, воєнно-соціальної і культурно-просвітницької роботи та захисту від інформаційно-психологічного впливу противника.

Інформаційно-пропагандистське забезпечення спрямовується на:

- роз’яснення особовому складу важливості безумовного виконання бойового завдання та наказів командирів;

- оперативне інформування особового складу про хід виконання бойового завдання, зміни в бойовій обстановці та героїчні дії військовослужбовців;

- своєчасний обмін інформацією між усіма підрозділами та частинами з’єднання;

- доведення нових даних про противника, мету його дій та подальші наміри;

- пропаганда передового досвіду ведення бойових дій;

- оперативний випуск термінових номерів газет з’єднання, блискавок, листівок, бюлетнів, закликів, прийом та відправку особистої кореспонденції військовослужбовців;

- організацію використання та забезпечення технічними засобами виховання.

Психологічне забезпечення спрямовується на:

- систематичний збір, узагальнення і всебічний аналіз морально-психологічної обстановки та морально-психологічного стану особового складу;

- забезпечення своєчасного надання практичної психологічної допомоги психотравмованим військовослужбовцям;

 

 

- прийняття оперативних рішень щодо застереження негативних індивідуальних та групових психологічних явищ, страху, паніки, поновлення психологічної стійкості військовослужбовців та підрозділів;

- організацію роботи в повному обсязі пунктів психологічної допомоги та реабілітації;

- організацію постійної взаємодії офіцерів органів особового складу з медичним персоналом військової частини, з’єднання та цивільними медичними установами.

Воєнно-соціальну роботу слід спрямувати на:

- аналіз і прогнозування можливого розвитку соціальної ситуації у підрозділах та частинах з’єднання, вивчення настроїв та запитів підлеглих;

- недопущення порушень військовослужбовцями правил ведення бойових дій, прав людини, норм міжнародного гуманітарного права, попередження випадків самосуду і мародерства;

- організацію розшуку, евакуацію загиблих та поранених;

- своєчасне заохочення і подання до нагородження урядовими нагородами військовослужбовців, які відзначилися в ході бойових дій.

Культурно-виховну роботу спрямувати на:

- організацію виступів концертних бригад, аматорських колективів;

- організацію кіно, відео та радіообслуговування особового складу;

- задоволення духовних потреб особового складу;

Заходи інформаційно-психологічної протидії спрямувати на:

- виявлення сил, засобів, об’єктів проведення психологічних операцій противника та нейтралізацію їх методом вогневого враження або знищення;

- враження літаків, вертольотів, повітряних куль противника що використовуються з метою залистування бойових позицій, території, об’єктів;

- організацію, збір та знищення друкованих матеріалів дезінформаційного характеру;

- посилення контролю за використанням бойових та чергових радіозасобів, характером ведення ними радіопереговорів;

- обмеження користування особовим складом особистими радіоприймачами;

- постійне відслідковування та аналіз інформаційно-психологічного впливу противника і відповідне корегування своїх дій та дій своїх військ.

Щоб оцінити результати морально-психологічного забезпечення оборонного бою, встановити, як воно вплинуло на морально-психологічний стан особового складу, потрібно мати чітке уявлення про вимірювання рівнів морально-психологічного стану, поінформованість військовослужбовців, свідомість їх дій. Важливо виявити також, які зміни відбулися в поведінці особового складу в результаті виховних, інформаційних, психологічних впливів в ході морально-психологічного забезпечення, які форми і методи є найбільш ефективними, а від яких слід відмовитися чи вдосконалювати їх.

Специфіка організації морально-психологічного забезпечення застосування частин, з’єднань Збройних Сил України у наступальному бою.

Весь історичний військовий досвід переконливо свідчить про те, що найбільш ефективним способом вирішення завдань оборонного бою є організація та проведення контрнаступу (наступу) на противника. Як відомо, морально-психологічне забезпечення проводиться безперервно, цілеспрямовано і чим складніша та напруженіша обстановка, тим активніше. Воно планується та здійснюється диференційовано, в залежності від призначення і характеру бойових дій, а також завдань, які вирішують війська. Тому для більш глибокого розуміння особливостей морально-психологічного забезпечення наступального бою доцільно спочатку розглянути особливості самого наступального бою в сучасних умовах.

Загальновійськовий наступальний бій в сучасних локальних війнах та збройних конфліктах відрізняється рішучістю, високою маневреністю, напруженістю, швидкоплинністю, різкими змінами обстановки, розмаїттям сил і засобів його ведення, розгортанням бойових дій на значну глибину і ширину, веденням його високими темпами. Перераховані особливості наступального бою необхідно доповнити також сукупністю відповідних чинників морально-психологічного плану, які ще в більшій мірі визначають особливості морально-психологічного забезпечення наступу.

До цих чинників можна віднести те, що наступальний бій:

- позитивно впливає на настрій особового складу;

- викликає емоційно-вольове збудження та бойову активність військовослужбовців;

- придушує почуття страху, коливання;

- притуплює загострені реакції та фактори бойової обстановки;

- мобілізує бойові можливості, волю, мужність та інш.

- наступальний бій активізує навіть слабких духом, породжує хоробрість, сприяє масовому героїзму;

- збуджує творчі можливості особового складу, його активність, ініціативу, бажання оволодіти бойовою майстерністю.

При веденні наступу морально-психологічна перевага належить наступаючим військам, тому що вони володіють ініціативою, вибирають напрямок та визначають час нанесення ударів. Внутрішня активність, напруга особового складу знаходять вихід, співпадають з зовнішньою активністю дій. Сам факт наступу, те, що ми атакуємо противника, наносимо удари першими, переконливо свідчить, що наступаючі війська сильніші, а це мобілізує, підбадьорює особовий склад, надає йому додаткові сили. Наступ закріплює у військах впевненість в перемозі над противником.

Головні зусилля морально-психологічного забезпечення контрнаступальних (наступальних) дій зосереджуються на: підтримці високого наступального пориву, морально-психологічної переваги над противником, укріпленні морально-психологічного стану особового складу військ (сил), вихованні у військовослужбовців ініціативи, самовідданості та твердої рішучості у досягненні перемоги над противником; забезпеченні безперервності морально-психологічного впливу на особовий склад об’єднань, з’єднань (частин), які діють на напряму головного удару і виконують найбільш важливі задачі; роз’ясненні військовослужбовцям бойових задач і обстановки, яка склалася, особливостей дій військ (сил), необхідності збереження у таємниці заходів по підготовці до наступу, суворого виконання правил маскування і радіодисципліни; інформуванні особового складу про противника, який протистоїть, його сильних і слабких сторонах, особливостях оборони, озброєння і техніки, виховання ненависті до ворога, впевненості в його розгромі; мобілізації особового складу військ (сил) на завоювання оперативної переваги у повітрі, нанесення ефективних масованих ракетно-авіаційних ударів по противнику, розгром угруповань його військ, оперативних резервів, оволодіння важливими районами та рубежами оборони, економічними районами, районами базування авіації, ракетних військ, іншими важливими об’єктами; здійсненні морально-психологічного супроводу дій повітряних (морських) десантів; організації безперервної взаємодії між з’єднаннями (частинами), що наступають, а також тими, що здійснюють прикриття військ від повітряних та наземних ударів противника; мобілізації особового складу на ефективне використання озброєння і техніки для прориву оборони, оточення і знищення противника, активне використання результатів вогневого ураження противника, дій сусідів для розвитку успіху; виявленні об’єктів ефективного інформаційно-психологічного впливу на війська противника; підтриманні у особового складу об’єднань, з’єднань (частин) другого ешелону (резерву) постійної готовності до вводу у бій, роз’ясненні йому отриманих бойових завдань; підтриманні високої бойової активності військовослужбовців, які діють в розвідці, передовому загоні (авангарді).

Під час наступу психологічно важливо якомога раніше дати вихід напруженню воїнів, конкретно залучити їх до знищення противника, що обороняється. Тому ще до безпосереднього зіткнення з противником, під час вогневої підготовки, доцільно дати команду особовому складу механізованих підрозділів вести вогонь зі стрілецької зброї. Це дасть бійцям значний емоційний розряд, повне відчуття участі в розгромі противника, стане запорукою стійкої морально-психологічної переваги.

В умовах сучасного наступального бою все більше зустрічаються явища зустрічного бою, що виникають з маршу, під час успішного розвитку наступальних дій, при нанесенні контрударів та контратак. Морально-психологічне забезпечення зустрічного бою спрямовується на виховання у особового складу постійної готовності до стрімких і маневрених дій по розгрому противника, його упередженню у розгортанні і відкритті вогню, нанесенню йому раптових ударів по флангах і в тил, розчленуванню і знищенню противника по частинах. При цьому особлива увага приділяється роботі з воїнами, які діють в підрозділах розвідки, передових загонах (авангардах), частинах технічного забезпечення і в тилу.

Важливою складовою сучасного наступального бою є повітряні (морські) десанти, морально-психологічне забезпечення яких спрямовується на підтримання у особового складу почуття високої відповідальності, ініціативи, мобілізації його на енергійні і зухвалі дії в тилу противника, захоплення і утримання найбільш важливих рубежів і об’єктів.

Під час наступу в горах морально-психологічне забезпечення зосереджується на вихованні у кожного військовослужбовця здатності стійко переносити труднощі бою в умовах гір, вміло використовувати озброєння і техніку ініціативно діяти у складі обхідних загонів і тактичних десантів, під час захоплення командних висот, перевалів і тунелів, подоланні ущелин.

Необхідно підкреслити, що планування та організація морально-психологічного забезпечення наступального бою повинні здійснюватись в відповідності з вимогами забезпечення таємності.

Після завершення планування морально-психологічного забезпечення головна увага зосереджується на проведенні заходів в підрозділах. Вони організуються та здійснюються диференційовано: по елементах бойового порядку, родах військ, по категоріях особового складу. В підрозділах організовуються такі заходи морально-психологічного забезпечення:

- організація оперативного, бойового інформування, роз’яснення звернень командування до особового складу та бойового наказу командира на наступальний бій;

- спеціальна, цільова психологічна підготовка особового складу всіх категорій, особливо молодих солдат, із залученням для цього офіцерів, які мають бойовий досвід;

- проведення мітингів, зборів особового складу, зустріч із учасниками бойових дій напередодні бою.

- організація вивчення бойового досвіду військовослужбовців і підрозділів, які відзначились в бою;

- вивчення тактики дій противника, бойових можливостей і слабких сторін його техніки і озброєння;

- організація соціально-правової роботи, яка спрямована на зміцнення єдиноначальності, безумовне виконання наказів командирів в бою, правовий захист військовослужбовців;

- організація взаємодії з органами особового складу у частинах підсилення, сусідів, планування і проведення з ними спільних заходів з урахуванням їх бойового досвіду;

- проведення роботи по протидії впливу різних ворожих інформаційних матеріалів, викриття та показ їх дійсного підривного змісту;

- забезпечення об’єктивної оцінки рівня морально-психологічного стану особового складу перед боєм, урахування його під час планування і ведення бою, безперервний аналіз морально-психологічної обстановки в підрозділі;

- забезпечення відпочинку особового складу перед наступом, зняття та послаблення зайвої напруги, підвищення моральної переваги над ворогом;

- проведення заходів по навчанню військовослужбовців навичкам зняття стресового стану, саморегуляції і вольової мобілізації, підтримки установок на безумовне виконання бойової задачі, підвищення психологічного настрою;

- прогнозування можливих психогенних втрат;

- підсилення контролю за станом втоми особового складу в бою;

Таким чином, знання впливу різних факторів бойової обстановки на морально-психологічний стан військ, а також вміле врахування цього впливу при організації МПЗ застосування частин, з’єднань у різних видах бою має вагоме практичне значення для виконання поставлених завдань.

 

5.3. Особливості морально-психологічного забезпеченняпідготовки та застосування з’єднань і частин Повітряних та Військово-Морських Сил

Специфічність призначення та завдань покладених на різні види Збройних Сил України визначають особливості морально-психологічного забезпечення їхпідготовки та застосування.

Повітряні Сили – вид Збройних Сил України, призначений для відбиття агресії шляхом нанесення повітряних ударів по військах противника, іншим важливим об'єктам, а також для ведення розвідки, повітряних перевезень і десантування. Включення до складу Повітряних Сил частин і з'єднань Протиповітряної оборони розширило їх призначення. Тепер вони будуть також виконувати задачі боротьби з повітряним противником, захисту від ударів з повітря угрупувань наших військ, інших важливих об'єктів.

Морально-психологічне забезпечення діяльності особового складу Повітряних Сил являє собою комплекс заходів щодо формування, розвитку й активізації у авіаторів морально-психологічних, психофізіологічних і фізичних якостей, необхідних для успішного безаварійного виконання задач і досягнення перемоги в бойовій обстановці.

При організації морально-психологічного забезпечення діяльності особового складу ПС у бойовій обстановці дуже важливо враховувати особливості різноманітних родів авіації, що визначаються характером бойових дій, умовами виконання бойових задач, складом екіпажів, бойовою технікою, що мається на озброєнні і іншими чинниками.

Так, у бомбардувальній авіації звертається увага на підготовку до тривалого перебування особового складу в повітрі, польотам над територією противника, у складних метеорологічних умовах і вночі, у складі екіпажів, у які входять різнорідні спеціалісти. Велике місце приділяється згуртуванню колективів, злагодженості в екіпажах, узгодженості в бойовій роботі, удосконаленню штурманської, бомбардувальної, повітряно-стрілецької підготовки, підтримці стійкого зв'язку в польоті.

У військово-транспортній авіації першорядна увага приділяється морально-психологічній підготовці екіпажів до проведення десантування військ парашутними засобами, перевезення військ і вантажів на великі відстані, виконанню бойових задач у різноманітних кліматичних умовах і на різних ТВД.

У винищувальній авіації головна увага приділяється виконанню польотів групової злітаності (парами, ланками), веденню повітряного бою на малих та середніх висотах, у складних метеорологічних умовах, виконанню польотів з великими навантаженнями, з різкою зміною висоти, швидкості та траєкторії польоту.

У розвідувальній авіації головна увага звертається на підготовку до виконання польотів на малій та гранично-малій висотах, на підготовку до виконань польотів над морем, в гірській місцевості, в мало орієнтованій місцевості, на підготовку до польотів у відриві від головних сил над територією противника, до виконання бойової задачі в умовах посиленого впливу протиповітряних засобів противника.

При морально-психологічній підготовці вертольотних екіпажів увага приділяється підготовці екіпажів до польотів групою на гранично-малих висотах в умовах обмеженого бачення земної поверхні, виконання посадки на обмежених майданчиках, використання зброї в умовах дефіциту часу, виконання евакуаційних робіт в умовах активного впливу вогневих засобів противника.

Організація морально-психологічного забезпечення діяльності авіаційних частин і з'єднань у воєнний час в значній мірі визначаються специфікою авіаційної праці льотного й інженерно-технічного складу Повітряних Сил. Головна роль в успішному виконанні задач поставлених перед Повітряними Силами належить льотному складу.

Професія військового льотчика - одна із самих важких і складних. Крім відмінного здоров'я, різнобічних фахових спроможностей, вона потребує витримки, волі, наполегливості, витривалості, уміння ризикувати, рішучості, самовладання, емоційної стійкості, гарної уваги і пам'яті, почуття колективізму, багатьох інших психологічних і моральних якостей.

Льотна робота завжди була для пілотів невичерпним джерелом натхнення, самоствердження, удосконалення. Водночас, вона неминуче пов'язана з подоланням труднощів, невдач, що викликають внутрішні переживання, які виявляються в почуттях, діях і вчинках. Нерідко військовим льотчикам випадає зіштовхуватися із складними аварійними ситуаціями, небезпекою, страхом, граничними психофізичними перевантаженнями в небі, хибами в соціально-побутовому забезпеченні і різноманітними життєвими проблемами на землі.

У кабінах сучасних бойових літаків знаходиться більше 400 різноманітних об'єктів взаємодії. Кількість інформації, що надходить льотчику в повітрі, його функціональна завантаженість, фізичні і психічні перевантаження в найбільш складних польотах, особливо на одномісних літаках, нерідко знаходяться на межі психофізіологічних можливостей людини і навіть перевищують їх. В міру ускладнення авіаційної техніки зростає і кількість різноманітних обмежень у польоті, число яких на машинах 3-го і 4-го поколінь досягло більш 150.

Все це свідчить про те, що специфіка авіаційної роботи вимагає від військового льотчика, поряд з високою бойовою виучкою, технічною і льотно-тактичною майстерністю, ще й добре функціонуючу психіку, морально-психологічну стійкість, фізичну витривалість, спроможність не губитися в самій складній і небезпечній для життя обстановці, уміння завжди і за будь-яких умов знаходити правильне і єдино можливе рішення для успішного виконання поставлених задач у мирних умовах і в бойовій обстановці.

Роль і значення морально-психологічного забезпечення діяльності льотного складу Повітряних Сил безупинно зростають. Цьому сприяють такі обставини:

- ускладнення соціально-політичної, економічної, морально-психологічної ситуації в суспільстві, помітне падіння престижності і мотивації ратної праці авіаторів, загострення соціальних проблем в авіаційних гарнізонах, ріст можливості психологічної депресії у льотного складу;

- озброєння авіації складними, насиченими електронно-обчислювальною технікою високоманевровими літаками, що потребують від авіаторів граничних фізичних, інтелектуальних, психологічних можливостей;

- зниження фахової надійності льотчиків і її морально-психологічної компоненти внаслідок недостатнього нальоту;

- безупинне посилення негативного впливу специфіки льотної роботи на психіку людини.

Головною метою морально-психологічного забезпечення діяльності льотного складу є формування в нього психологічної готовності й стійкості, що дозволяють з високим коефіцієнтом корисної дії проявляти фахові навички, уміння і психологічні якості при виконанні поставлених задач в бойовій обстановці.

Основними завданнямиморально-психологічного забезпечення діяльності льотного складу є: активізація переконань і закріплення мотиваційних установок; розвиток і загартування необхідних льотних якостей; почуттєве виконання уяви польоту і доведення його до максимальної яскравості і чіткості; адаптація психіки до умов бою; зняття чинників невідомості, несподіванки; накопичення досвіду емоційно-вольової усталеності і вольової саморегуляції при діях у бойових умовах; забезпечення умов для нормального функціонування психічних процесів у льотного складу; підвищення працездатності і життєдіяльності; створення у льотчиків позитивного психологічного настрою при польоті, пориву, азарту, впевненості у своїй зброї, самому собі, своїх товаришах; створення сприятливого мікроклімату в колективах.

Як свідчить досвід, у морально-психологічному забезпеченні діяльності льотного складу виділяються три динамічно взаємозалежних види психологічної підготовки: загальна, спеціальна і цільова. Вони ведуться на всіх етапах в бойовій обстановці, проникають у сферу неслужбових відносин, побуту, дозвілля, духовного світу авіаторів і членів їхніх сімей.

Загальна психологічна підготовка передбачає формування фахових якостей, якими повинні володіти кожний льотчик (штурман). Ці якості необхідні льотному складу для ефективного виконання бойової діяльності з використанням специфічної зброї - літака. У ході спеціальної психологічної підготовки у льотного складу формуються і розвиваються специфічні якості, необхідні представникам різноманітних родів авіації для виконання властивих їм задач і конкретних видів польотів у стандартних і аварійних ситуаціях: ведення повітряного бою; нанесення ударів по наземним цілям, розвідувальних польотів і ін. Цільова психологічна підготовка проводитьсябезпосередньо після отримання конкретної бойової задачі в інтересах мобілізації психіки й активізації морально-психологічного стану авіаторів на його виконання.

При цьому в роботі з льотним складом основна увага звертається на: створення духовного настрою, стану мобілізації на виконання польотного завдання, формування готовності до швидких, рішучих, активних дій у типових і неординарних ситуаціях польоту; формування емоційно-вольової стійкості, забезпечення високої працездатності, підтримка бадьорості і діяльної активності, актуалізацію вимог дисципліни польоту; конкретизацію уяви противника, прищеплення впевненості у своїх силах, формування бойового азарту, натхнення, ненависті до противника, прагнення до його розгрому.

Діям авіаційних частин і з'єднань у бойовій обстановці властиві винятково велика напруга і інтенсивність, екстремальний характер і динамізм, швидкоплинність і безупинна зміна бойових ситуацій, сильний вплив протиповітряної оборони противника, застосування різноманітних

 

видів озброєння, бойової техніки і засобів бойових дій, величезні духовно-моральні, фізичні і психологічні навантаження на особовий склад.

Особливого значення тут набуває морально-психологічне забезпечення бойових дій, формування у авіаторів високої бойової активності і наступального пориву, відваги, уміння майстерно володіти технікою і всіма засобами ведення бойових дій з урахуванням силь