Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 8. Методики аналізу та оцінювання якості підручників
1. Критерії оцінювання підручника 2. Методики аналізу У різних країнах ставлення до проблеми перевірки якості підручників неоднакове. Наприклад, у Великобританії підручники не затверджуються державними регулюючими органами. У США лише в Каліфорнії примусили незалежних видавців створювати і поширювати навчальні книги з визначеним змістом та за певними стандартами. В решті штатів свою роль відіграє вільний ринок. Як результат – перевищення межі доцільного в оформленні підручників, акцентування суто зовнішньої привабливості такого типу видань. Натомість, у Франції, як зазначають дослідники, нічого не змінилось з часів Наполеона Бонапарта: всі важливі питання вирішує керівництво Міносвіти, воно ж встановлює однакові навчальні програми та екзаменаційні завдання. Подібна ситуація була й в СРСР та в Україні. Однак останнім часом відбулися суттєві зміни – через прискорення темпів підготовки підручників, часті зміни в програмах, значний прогрес у можливостях поліграфічних підприємств тощо. В результаті констатуємо погіршення якості вітчизняних підручників. Побутує уявлення про те, що історія навчальної книги – це історія формування методик її аналізу. Однак вперше предметом обговорення, предметом широкої наукової дискусії означена проблема стала в 50-х роках минулого століття. Н.О.Менчинська та Є.Й.Перовський серед найважливіших методів „наукової перевірки” виділяли спостереження, бесіду, природний експеримент, вивчення думок безпосередніх користувачів – вчителів та педагогів. П’ятий випуск „Проблем шкільного підручника” був присвячений цій проблемі, починаючи з восьмого випуску у виданні з’явилась постійна рубрика „Результати аналізу і перевірки підручників та інших навчальних книг”, у якій публікувались роботи Н.І.Тупальського, В.Г.Бейлінсона, С.М.Бондаренко та ін. У сучасних дослідженнях Ф.М.Жерара та К.Роеж’єра, Т.Лукіної, А.Гречихіна пропонуються нові методики та комплексні дослідження і апробація вже існуючих.
1. Критерії оцінювання підручника Перша проблема, з якою стикаються вчені, – відсутність єдиних критеріїв оцінювання. Серед основних критеріїв називають такі: відповідність навчальній програмі, науковість, переваги та недоліки методичної системи, виховна спрямованість, зміст (предметний та педагогічний, його наступність), побудова (архітектоніка, композиція, виклад), оформлення (художнє, технічне), ергономічні показники, відображення у змісті підручника рівня освіти, передбаченого державними стандартами; наявність оптимальної книжкової форми (гнучка внутрішня структура); відповідність книжки стандарту поліграфічного виконання, яке грунтується на санітарних вимогах до видання навчальної літератури; особливості апаратів видання.
На переферії залишаються такі важливі критерії: чи реалізує підручник сучасні підходи до вивчення предмета; якою мірою враховуються пізнавальні можливості дітей певного віку, індивідуальні можливості учнів; чи відповідає обсяг матеріалу часові, відведеному на його вивчення; чи дозволяє матеріал підручника використовувати різні методи навчання. Природно, усі ці критерії потребували систематизації. У 1977 році В.Г.Бейлінсон та Д.Д.Зуєв розробили стуктурно-функціональний підхід до аналізу навчальної літератури. Структурний аналіз передбачає виявлення складу елементів навчальної книги і зв’язків між ними. Він дає змогу встановити необхідність і достатність компонентів підручника. Фактично складаються схеми аналізу кожного із структурних компонентів підручника. Функціональний аналіз передбачає з’ясування того, якою мірою зреалізовані функції підручника в цілому і усіх його структурних елементів зокрема. Беруться до уваги, такі функції, як інформаційна, методична, мотиваційна, навчання самостійної роботи, розвивальна, виховна. За такого підходу не аналізуються мова підручника, його оформлення і поліграфічне виконання. Друга схема аналізу, запропонована В.Бейлінсоном та Д.Зуєвим, передбачала оцінку підручника за такою схемою: 1) відповідність програмі; 2) роль підручника в навчальному процесі; 3) структура книги. Аналіз за результатами використання. Вперше такий підхід запропонував В.П.Беспалько. Він вважав, що об’єктивний критерій перевірки якості книги – якість засвоєних знань з урахуванням обсягу навчального матеріалу та коефіцієнтів науковості та усвідомленості. Нині вчені погоджуються: отримати найбільш повну інформацію щодо якості підручника можна на основі результатів використання видання у процесі навчання, узагальнення досвіду роботи з ним значної кількості вчителів.
Можливим є також дослідження підручника „на предмет відповідності педагогіко-ергономічним вимогам ” (запропоновано в одному з випусків „Проблем шкільного підручника”). Вчені аналізували два блоки – педагогічний та ергономічний. Серед групи педагогічних показників виділяли такі блоки: цільовий, інформаційно-змістовий, структурно-компонентний, процесуально-діяльнісний, функціонально-інструментальний, контрольно-регуляційний. Ергономічні показники поділяли на показники фізіолого-психологічної адаптивності (відповідність зоровим можливостям учня); показники дидактичного дизайну, простіше – естетичні; показники антропометричні (вага, розмір книги тощо). Логіко-лінгвістичний аналіз. Провідні науковці інституту засобів навчання АПН України Ю.О.Жук, М.П. Шишкіна пропонуючи свій підхід до аналізу навчального видання, зазначають: „відсутність загальноприйнятих критеріїв, що могли б бути покладені в основу оцінювання... ускладнює пошук підходів до розв’язання цієї проблеми. Але, враховуючи той факт, що підручник є, зрештою, носієм певної системи знань, одним з можливих підходів до його оцінювання є використання структурно-номінативної реконструкції системи знання, а саме її логіко-лінгвістичної підсистеми”. Мається на увазі аналіз понять, термінів, означень, висновків, теорем, аксіом, доведень у їх кількісному та функціональному аспектах. Свій підхід до систематизації запропонували Ф.М. Жерар та Р.Ксав’є. У будь-якому разі, зазначають дослідники, потрібно розуміти, що є критерії базові і динамічні (варіативні), які обираються у залежності від поставлених цілей аналізу. Таким чином, спочатку потрібно визначити цілі оцінювання (рішення про схвалення підручника; вибір серед багатьох найбільш прийнятного варіанту; пропозиції щодо удосконалення, тобто рецензування); розробити індивідуальну стратегію оцінювання і тільки після цього – обирати критерії оцінювання. Невтішний, з огляду на сучасний стан теорії аналізу якості підручників, висновок робить Н.М.Буринська в статті „До проблеми оцінки якості підручника”: „Поки що слід визнати, що аналіз підручників здійснюється без дотримання єдиних науково обгрунтованих критеріїв всебічного та об’єктивного оцінювання. На жаль, такі критерії ще не розроблені. Ті ж прийоми і методи, які протягом багатьох десятиріч вироблялися вченими, методистами, науковцями, ще й досі не систематизовані і не осмислені, а інколи навіть втрачені”. 2. Методики аналізу якості підручників
У 50-х роках. Н.О.Менчинська та Є.Й.Перовський серед найважливіших методів „наукової перевірки” виділяли спостереження, бесіду, природний експеримент, вивчення думок безпосередніх користувачів – вчителів та педагогів. Пізніше дослідники робили акцент на теоретичних дослідженнях. Виходячи з того, що навчальна книга аналізується на різних етапах її розробки і створення, найзручнішою є така класифікація: поділ на 1) теоретичні методи (методи аналізу рукопису); 2) емпіричні методи (методи оцінювання готового підручника).
Недолік теоретичних методів – відсутність зворотного зв’язку: не досліджується книга в процесі її функціонування в навчальному процесі. Недолік емпіричних – суб’єктивність: вчитель може негативно оцінити новий підручник лише через те, що звик працювати зі старим; учень може не виявити своїх знань через власний низький інтелектуальний рівень. Саме тому необхідно проводити інструктаж чи методичну підготовку вчителів і учнів, які беруть участь у експерименті. До недоліків емпіричних методів відносять вірогідність інформації: не завжди можна довіряти отриманій інформації. Тому застосовують принцип тріангуляції – отримання однієї й тієї ж інформації з різних джерел чи за різних обставин. Наприклад, якщо учень заявляє, що він жодного разу не скористався підручником, дослідник повинен перевірити цю інформацію 1) опитавши ще трьох учнів; 2) опитавши вчителя, батьків; 3) змінити методики отримання інформації (анкета, відвідування уроку тощо). В теоретичному аналізі розрізняють такі підвиди: описовий, порівняльний і матричний. Описовий аналіз – це аналіз одного підручника за одним критерієм (характеристика методичної системи, реалізація розвивальної функції). Порівняльний аналіз – це зіставлення відповідних показників якості одного підручника з однойменними показниками іншого, порівняння старих і нових підручників, альтернативних, вітчизняних і зарубіжних. Матричний аналіз – повний облік критеріїв оцінювання шкільного підручника Діагностичний аналіз постфактум – це оцінка книги після її виготовлення, але до запровадження у школи. Серед найбільш поширених емпіричних методів вчені розрізняють спостереження, анкетування та тестування. Спостереження та опитування вчителів та учнів, які користуються даним підручником, а також вивчення рівня знань школярів, рецензування. Враховуються робота з підручником на уроці, а також можливості самостійного опрацювання підручника учнем, конспекти уроків, питома вага роботи з підручником на уроці, використання додаткових матеріалів. При опитуванні бажано не використовувати „навіювальних” запитань; задавати запитання, різні за характером. Анкетне опитування вчителів і учнів, які працюють з підручником. Ефективність його використання зумовлюється правильним формулюванням запитань. Саме тому варто дотримуватись рекомендацій: 1) в анкеті пропонувати як закриті запитання – з переліком можливих відповідей, так і відкриті – вони дадуть змогу вчителеві проаналізувати власний досвід і досвід колег, висловити свої міркування; 2) анкета повинна містити запитання, які стосуються і узагальнених характеристик підручника, і окремих його структурних елементів, і можливостей роботи з ним у навчальному процесі. Рівень засвоєння учнями знань, умінь, навичок. Фактично, це перевірка через контрольні роботи та тестування. Один з ефективних методів – використання єдиних текстів для школярів, які навчалися за різними підручниками. Інший метод – метод порівняння за кількістю безпомилкових відповідей (розв’язків). Результати контрольної за новим підручником порівнюються з результатами контрольної, яка проводилась кілька років тому за старим.
Список рекомендованої літератури [8; 12; 15; 25; 32; 37; 40; 43; 64] ПРАКТИКУМ
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-06; просмотров: 231; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.84.155 (0.013 с.) |