Проблема «втечі капіталу» для економіки України

Проблема вивезення капіталу залишається гострою для вітчизняної економіки, оскільки масштаби нелегального переміщення з роками зростають, незважаючи на боротьбу з цим явищем. Масштаби відпливу капіталу з України в останні роки сягнули загрозливого для національної економічної безпеки рівня. За даними Міністерства економіки, з часу проголошення незалежності з України вивезено близько 30 млрд. доларів США, причому щорічний обсяг відпливу капіталу з України становить близько 1,5-2 млрд. доларів. Капітал виводиться з України різними шляхами, в тому числі й нелегальними.

Специфіка відмивання грошей в Україні полягає в тому, що це явище має переважно економічне підґрунтя. Більшість доходів, які відмиваються, були отриманні внаслідок ухилення від сплати податків, завищення вартості товарів, робіт, послуг (коли йдеться про їх імпорт) або її заниження (коли йдеться про експорт), операцій із землею, нерухомістю, цінними паперами.

Процес легалізації "брудних"' грошей та відплив капіталу з України зумовлені об'єктивними причинами - станом законодавства та національної економіки. Па нашу думку, вирішення цієї проблеми лежить в економічній та законодавчій площинах.

Однією з головних причин відмивання грошей та відпливу капіталу з України є надзвичайно високий ступінь корупції. Ухилення від сплати податків - одна з найболючіших проблем координації зусиль міжнародної спільноти у боротьбі з легалізацією доходів, отриманих незаконним шляхом, Традиційно вважають, що втеча капіталу та легалізація доходів здійснюється через офшорні зони: Віргінські Британські острови. Сейшельські, Багамські, Маршаллові острови, Острів Мен. Той факт, що гроші йдуть не в офшори, а через країни Євросоюзу, свідчить про відкритість вітчизняного бізнесу, який, освоюючи комфортне бізнес - середовище, переносить частину своєї господарської діяльності у Швейцарію, Голландію, Великобританію тощо.

Створення компаній за кордоном для виведення частини прибутку з-під оподаткування є однією з найпоширеніших схем "втечі капіталу".

Переважна більшість виведення цінних паперів вітчизняних підприємств на ІРО здійснюється через компанії, зареєстроване і за межами нашої країни, зокрема на Кіпрі, Саме через так» схеми вітчизняний бізнес отримує доступ до дешевих фінансових ресурсів, які спрямовуються на розвиток економіки України.

Вечурний бізнес в Україні

Умовами венчурного інвестування є:

1. Наявність у фірми привабливого інноваційного проекту з відповідними

характеристиками, тобто наявності бізнес-плану, експертних висновків.

2. Суспільна потреба у конкретному нововведенні.

3. Наявність відповідного управлінського персоналу, який здатний

реалізувати цей проект.

4. Недержавна форма власності фірми (підприємство повинно бути

акціонерним або під час фінансування стати акціонерним).

5. Інноваційний проект повинен забезпечити зростання капіталу в

середньому на 50 %.

6. Фірма повинна мати узгоджений варіант виходу венчурного інвестора з

бізнесу, тобто механізм продажу акцій.

Механізм венчурного фінансування полягає у тому, що великі банки,

промислові фірми, спеціалізовані венчурні фонди надають кошти новим

малим фірмам для розроблення перспективних ідей, не вимагаючи ніяких

гарантій, розраховуючи лише на значний прибуток у разі успіху (рис. 1).

Середня норма доходу капіталу перебуває в межах 30–60 % і є досить

привабливою. Але така діяльність пов’язана зі значним ризиком.

На шляху розвитку ринку венчурного капіталу в

сфері інноваційного бізнесу в Україні стоять серйозні проблеми: на

високі ризики, властиві інноваційним проектам на ранніх стадіях

реалізації, накладається загальна економічна і політична нестабільність

і невизначеність у країні; нестача капіталу, який формується з різних

джерел (фінансових ресурсів великих корпорацій, банків, індивідуальних

вкладників, пенсійних і благодійних фондів, страхових компаній тощо);

складність пошуку відповідних кандидатів для інвестицій внаслідок

слабкого розвитку інноваційної інфраструктури; чим вищий фінансовий

ризик, тим важче підприємцю отримати необхідне фінансування для його

проектів і тим вищу ціну необхідно платити за залучені кошти; низький

рівень підприємницької культури та навичок, необхідних при підготовці

інноваційно-інвестиційних проектів, відсутність кваліфікованих

спеціалістів з управління венчурним капіталом; законодавчо не закріплено

діяльність венчурних фондів (в Україні немає закону про венчурні фонди);

значний обсяг кримінального капіталу в українській економіці, що

негативно впливає на процеси взаємодії підприємців та інвесторів.

Ефективним механізмом розвитку ринку венчурного капіталу в Україні може

стати створення відповідної інфраструктурної мережі на базі

консалтингових фірм, які надаватимуть послуги малим підприємствам у

науково-технічній сфері.