Підсилення опорного вузла трикутної ферми

Пристрій для посилення опорного вузла дерев'яної ферми включає верхній пояс 1, що сполучається з нижнім поясом 2 на лобовий врубці і підсилпеними бічними накладками 3 з відгинами кромок, стягнуті болтами 4. Краї кромок підсилюваних бічних накладок 3 виконані з пильним профілем взаємного зачеплення. На поверхні кромок встановлені втулки 5.

Пристрій для посилення реалізується наступним чином. На аварійній опорному вузлі дерев'яної ферми встановлюються підсилюють бічні накладки 3. Відгини накладок 3 при цьому охоплюють верхній 1 і нижній 2 пояса ферми, що запобігає їх взаємному зміщенню. Для надійної роботи пристрою накладки 3 стягуються болтами 4. При цьому для спрощення монтажу рекомендується на відгинах встановити втулки 5, через які пропускаються болти 4. Для підвищення надійності роботи кромки відгинів обох накладок доцільно виконати з пильного профілю взаємного зачеплення.

Установка підсилювання бічними накладками з відгинами кромок дозволяє за рахунок спільної роботи верхнього і нижнього поясів зменшити величину зусиль зминання і сколювання, що призводить до підвищення несучої здатності вузла.

 

Способи підсилення конструкцій, коли змінюється їх статична схема роботи

Способи:

· перетворення розрізних конструкцій у нерозрізні;

· виключення з роботи окремих елементів ґратчастих конструкцій з переданням зусилля на інші додаткові елементи, наприклад, виключення дефектного стиснутого розкосу;

· перетворення балок і ферм у шпренгельні або ригельно-підкісні системи;

· попарне розкріплення плоских конструкцій просторовими зв'язками жорсткості;

· перетворення розпірних склепінь у склепіння-оболонки та ін.

Так, наприклад, підведення проміжної опори під однопролітну балку робить її двопролітною,трьохшарнірну арку можна перетворити в сегментну ферму.

При підсиленні конструкцій шляхом зміни конструктивної схеми необхідно:

- враховувати перерозподіл зусиль у конструкціях, елементах, вузлах, а також у опорах, включаючи додаткові перевірки фундаментів;

- враховувати різницю температур, якщо існуючі і нові конструкції можуть експлуатуватися у різних температурних режимах;

- передбачати в конструктивних вирішеннях елементів і вузлів можливість компенсації розбіжностей розмірів існуючих і нових конструкцій.

Підсилення балок

Підсилення балкових покриттів і перекриттів у випадку їхнього перевантаження, коли вони не мають ніяких дефектів, найбільш доцільно виконати шляхом зменшення діючих на них навантажень. Для цього можна поставити додаткові балки поруч або в проміжку між існуючими. Такий же ефект дає заміна утеплювача або засипки на більш легкі.

Підсилення опорних частин прогонів і балок, обпертих на зовнішні стіни й уражених гниттям, виконують у такий спосіб. Після підпирання балки біля опори уражений гниттям її кінець відрізають і спалюють. Вилучений кінець балки заміняють новим металевим або дерев'яним протезом. Металевий протез складається з відрізків сталевого швелера або двох кутників, що прикріплюються до кінця балки двома болтами, а між металом і деревиною прокладається шар гідроізоляції. Відрізаний кінець дощатої балки можна замінити також двома дощатими накладками, що прибиваються до балки двома рядами цвяхів. Якщо дозволяють габарити перекриття, то кінець балки може бути підсилений дерев'яним брусом, розміщеним вище або нижче підсилюваної балки і з'єднаний з нею болтами.

Підсилення складених балок. Часто зустрічається такий дефект складених балок, як недостатня кількість або незадовільна якість з'єднань, що не забезпечують спільну роботу елементів балок. У балках на піддатливих з'єднаннях може бути поставлена недостатня кількість цвяхів, дубових пластинок або може відбутися сколювання деревини шпонок або колодок. У клеєних балках може мати місце недостатня міцність клеєних з'єднань або є неприпустимі непроклеї у швах.

Підсилення дощатоцвяхових балок після їхнього вивішування виконують шляхом додаткового забивання цвяхів.

Підсилення брущатих і дощатоклеєних балок після їхнього підпирання виконують за допомогою накладок. По обидва боки до балки по всій довжині прибивають цвяхами смуги водостійкої фанери товщиною не менше 10 мм.Такі цвяхи не повинні попадати в щілини між брусами або дошками, тому забивають їх по шаблону.