Виробнича документація з охорони праці

Під час будівництва фармацевтичних підприємств, їх реконс­трукції, технічного переоснащення та впровадження нових техно­логій з виробництва лікарських засобів має бути проведено попе­редню експертизу документації щодо відповідності її нормативам з охорони праці, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Ук­раїни № 431 від 23.06.94 р.

Фармацевтичне підприємство має отримати дозвіл на вироб­ництво лікарських засобів. Державним фармацевтичним підпри­ємствам такий дозвіл надають на підставі акта приймальної ко­місії встановленої форми. Підприємства інших форм власності для отримання дозволу на виробництво лікарських засобів мають мати такі документи:

— про державну реєстрацію підприємства;

— про наявність ліцензії на виробництво й оптову реалізацію лікарських засобів;

— про підсумки експертизи підприємства органами державно­го нагляду за охороною праці;

— про відповідність професійної кваліфікації посадових осіб і рівня знань з охорони праці;

— дозвіл на утилізацію відходів виробництва.

 

Виготовлення продукції можливе лише за наявності затверд­женого регламенту.

Регламент — нормативний документ, який встановлює вимо­ги до технологічних процесів, обладнання та приміщень, пов’я­заних з якісним виготовленням продукції, за дотримання умов охорони праці та довкілля.

 

Відповідно до Закону України “Про наукову і науково-техніч­ну експертизу” та наказу МОЗ України “Про затвердження по­рядку організації та проведення експертизи і погодження норма­тивно-технічної документації з виробництва лікарських засобів” № 301 від 15.06.2004 р. проводять попередню експеризу регла­ментів з питань охорони праці.

На фармацевтичних підприємствах для вибухопожежонебезпечних об’єктів має бути розроблено ПЛАС.

Для кожного виробничого об’єкта потрібно розробити інструк­ції з охорони праці, виробничої санітарії та пожежної безпеки, які відображають:

1. Правила безпечної експлуатації обладнання й установок.

2. Найнебезпечніші ланки технологічного процесу, на яких можуть виникнути вибух, пожежа, гострі отруєння або професій­ні захворювання, та основні заходи запобігання аварійним ситуа­ціям, а в разі виникнення аварійного стану — правила поведінки працівників в аварійних умовах.

3. Правила та прийоми безпечної роботи в разі підготовки об­ладнання до завантаження, під час технологічного процесу, пла­нових і позапланових зупинок обладнання на ремонт, підготовки обладнання до, а також введення в експлуатацію після ремонту.

4. Порядок дій у разі виникнення аварійних ситуацій і правил використання 313 та надання долікарської допомоги потерпілим.

 

Інструкції зазвичай складають для всього цеху, відділення, у яких розміщено декілька стадій виробництва, або окремих ви­робництв. Інструкції з охорони праці, виробничої санітарії та по­жежної безпеки для вибухонебезпечних виробництв потрібно переглядати та повторно затверджувати один раз на три роки, для всіх інших — один раз на п’ять років.

 

 

Інструкції з охорони праці

Інструкція — це нормативний акт, який містить правила з охорони праці, яких потрібно обов’язково дотримуватися пред ставникам певної професії або під час проведення певних робіт у виробничих приміщеннях або в інших місцях, де виконують ро­боти, а також службові обов’язки.

Інструкції поділяють на:

— державні міжгалузеві нормативні акти з охорони праці;

— зразкові інструкції;

— інструкції, що діють на підприємстві, в організації.

 

Державні міжгалузеві нормативні акти розробляють для пер­соналу, правила праці якого затверджено органами Держнагляду за охороною праці (персонал, який обслуговує електричні установки та пристрої, ліфти тощо). Ці інструкції затверджують у відповідному органі Держнагляду за охороною праці та узгод­жують з міністерствами або іншими органами, до компетенції яких вони належать. Додержання цих інструкцій є обов’язковим для представників відповідних професій або під час виконання певних робіт в усіх організаціях, незалежно від виду діяльності та форми власності.

Зразкові інструкції затверджують у міністерствах, які ма­ють відповідну компетенцію, й узгоджують з органами Держ­нагляду за охороною праці. Ці інструкції використовують під час розроблення інструкцій, які діють на підприємствах і в організаціях.

Інструкції, що діють на підприємствах і в організаціях, склада­ють на основі державних нормативних актів, зразкових інструк­цій з охорони праці та технологічної документації підприємства (організації) з урахуванням конкретних умов праці та вимог без­пеки. Після затвердження роботодавцем вони є обов’язковими для виконання всіма працівниками. Недотримання вимог інструк­цій розглядають як порушення трудової дисципліни, за що накла­дають стягнення відповідно до чинного законодавства (дисциплі­нарне, адміністративне, матеріальне та кримінальне).

Структура інструкцій. Кожній інструкції дають назву та при­своюють скорочене позначення (код, порядковий номер). У назві інструкції скорочено зазначають галузь її застосування (напри­клад, “Інструкція з охорони праці під час приготування дезінфек­ційних розчинів”).

 

До інструкції включають загальні положення з охорони праці, а також організаційні та технічні вимоги безпеки, які визнача­ють на підставі:

— чинного законодавства України з охорони праці, стандар­тів, правил, норм і нормативних документів;

— аналізу документів з охорони праці щодо професії або виду робіт;

— характеристики робіт, які виконують представники конк­ретної професії, відповідно до її кваліфікаційної характеристики;

— вимог безпеки до технологічного процесу, обладнання, інс­трументів, які використовують під час виконання робіт;

— виявлення шкідливих і небезпечних чинників, притаман­них професії та виду робіт; визначення заходів захисту від них;

— аналізу причин і обставин вірогідних аварійних ситуацій, нещасних випадків і професійних захворювань, характерних для певної професії.

 

Інструкція має містити такі розділи:

1. Загальні положення.

2. Вимоги безпеки перед початком робіт.

3. Вимоги безпеки під час роботи.

4. Вимоги безпеки по закінченні робіт.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.