Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Політика Польщі на інкорпорованих землях
Спочатку Польща обережно впроваджувала зміни на нових землях. Поряд з латиною у краї й надалі вживалася руська мова, ходила своя монета. Але вже у 1341 р. Казимир III звернувся до папи Бене- дикта XII, щоб той звільнив його від узятих перед «православним схизматом» обов'язків зберігати їх давні обряди, привілеї та традиції. У 1375 р. у Львові було засноване католицьке архієпископство, стали виникати монастирі, особливо Францисканського та Домініканського орденів. Вони обслуговували католицьке населення, яке швидко зростало. Це була польська, угорська, німецька, чеська шляхта, котра дістала землі в Галичині, а також німецькі міщани, запрошені польським королями для сприяння розвитку міст. Латина стає офіційною мовою, всі права і привілеї надаються виключно польській знаті та католицькому населенню. Ці обставини спонукали частину галицьких бояр до прийняття католицизму, особливо після Едлінського привілею 1430 р., коли вони отримали рівний з поляками статус. У 1434 р. згідно з привілеями короля Владислава III «на землях Русі» змінюються адміністративні устрої та судочинство. На теренах колишнього Галицького князівства утворюється Руське воєводство з центром у Львові, яке ділилося на землі: Львівську, Галицьку, Перемишльську, Сяноцьку, а пізніше і Холмську. Західне Поділля перетворюється у Подільське воєводство з центром у Кам'янці (Західне Поділля і Борцівський повіт у Галичині). Спільність станових інтересів і прагнення зрівнятись з польським панством не лише формально-юридично (було забезпечено законом), але і фактично дуже швидко призводило до денаціоналізації колись відомих і заможних українських родів. Вже на XVI ст. їх не залишилося в Галичині. Цей процес охопив значною мірою і середню шляхту. Однак дрібна шляхта ще довго трималася своєї національності та православ'я. Належність до православної церкви за тих умов була чи не найважливішою ознакою національності. Ще інтенсивніше процес денаціоналізації проходив у північно- західних землях — Белзькій, Холмській і Підляській. Хоча до 1569 р. Підляшшя входило до складу Литви, проте майже повністю пройнялося польською культурою. За висловом Н. Полонської-Василенко, «напередодні Люблінського сейму підляські депутати зверталися до великокняжої канцелярії, щоб офіційні документи висилалися на Підляш- шя польською мовою, а не загальновживаною у державі руською». У
1569 р. Підляшшя увійшло до складу Польщі, і «польське письмо» стало основним в офіційному листуванні. На Західному Поділлі польський уряд роздавав польській шляхті і магнатам найбільші і найзалюдненіші землі, залишаючи українським державцям малозаселені, «пустинні» землі. Через якийсь час і ці землі ставали здобиччю польських феодалів. У результаті в Західному Поділлі до кінця ХУІ — початку ХУІІ ст. майже не залишилося середньої української шляхти. Дещо інша ситуація склалася в Східному Поділлі, яке належало Литві. Місцеві старости були зацікавлені в тому, щоб українська шляхта лишалася на місцях для оборони краю і захищала їх від польських зайд, які одержували собі у королівській канцелярії «привілеї» на відбирання земель у «безправних» державців. Белзька земля, яка до цього була виділена із загальної маси і віддана мазовецькому князю Земовиту, у 1462 р. стала воєводством у складі польського королівства. Польське проникнення на українські землі кардинально відрізнялося від литовського: польський уряд з самого початку намагався зробити Південно-Західну Русь своєю провінцією, нав'язати польське право та адміністративну систему, витіснити православ'я шляхом утвердження католицизму. Незважаючи на певні позитивні наслідки цього процесу, згодом з нього виріс гострий релігійний, соціальний та етнічний конфлікт, що тривав багато років.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 197; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.2.15 (0.004 с.) |