VII. Вимоги до особистості і діяльності педагога

Педагог повинен піклуватися про те, щоб навчально-ви­ховний процес, який він організує, містив у собі ситуацію успіху. І це повинно стосуватися діяльності як індивідуальної, так і групової.

Щоб сприяти успіху дитини в діяльності, потрібні цілком певні психолого-педагогічні впливи. Педагог повинен володіти силою*сугестивного впливу за допомогою елементів педагогічної техніки.

"Починай!" — каже вчитель. І в цьому короткому звер­ненні збирається вся енергія його впливу. Однак в жодному разі вчитель не повинен зловживати здібністю до навіювання.

Ситуацію успіху не можна створити, якщо ставитися до дитини як до особистості, яка на певному етапі проходить стадію формування. Адже ще Януш Корчак говорив про те, що дітей як таких немає, є люди, які відрізняються масшта­бом понять, досвідом, захопленнями тощо.

Для вчителя важливо розуміти внутрішній світ дитини, по­важати його переживання. Впливаючи на вихованця, вчитель може говорити дитині правду, хай і гірку. Проте як тільки учень відчує, що вчитель цікавиться його емоційним станом, прагне зрозуміти його і допомогти, то прийме зауваження пе­дагога, довірить йому свою долю. І тоді на плечі вчителя ляже ще більша відповідальність за наслідки своїх педа­гогічних дій.

Слід звернути увагу на емоційну культуру вчителя, його психологічну компетентність. Без цього не можна створити ситуації успіху ні дітям, ні самому вчителю. Розглядаючи емоційну культуру, В. О. Сухомлинський виокремив такі її оз­наки: культура та сприйняття; культура слова та емоційних станів; емоційне сприйняття світоглядних та моральних ідей, принципів, істин.

Чим тонші відчуття і сприйняття, тим більше бачить і чує педагог; чим глибше виражається особиста емоційна оцінка фактів, тим ширше емоційний діапазон, який характеризує ду­ховну культуру людини. В. О. Сухомлинський особливу увагу звертав на виховання "відчуття до слова та його відтінків". Зро­зуміло, що здібності вчителя самі по собі не формуються і вчи­телю необхідно займатися самовдосконаленням.

У педагогічній технології "Створення ситуації успіху" особливе значення приділяється вербальній інструментовці. Вона може мати такий вигляд: "Я гадаю, що зручніше за все було б зробити...", "Мені здається, тут у центрі уваги пере­буває...", "Я знаю, що люди звичайно починають з...", "До­сить виконати цю частину — і...".

У складних ситуаціях педагогічний інструментарій пови­нен бути більш тонкий: "Мені б дуже хотілося, щоб ти не забув про це...", "Я сподіваюсь, саме це нам неодмінно вдасться...", " Я просто не можу дочекатися, коли виявиться ось ця деталь...", "Звичайно, всім подобається, коли виконано саме цей бік роботи...".

Не менше значення для реалізації описаної технології має і "педагогічна доброта", яку не слід плутати з поняттям "до­брота педагога". Особистісно орієнтований підхід і педа­гогічна доброта неподільні між собою. Але особистісний підхід — це напрям, а педагогічна доброта — його втілення, його матеріалізована сутність. Особистісно орієнтований підхід може здійснювати хто завгодно, а педагогічна доброта реалізується професійно, підкоряючись певним закономірностям, правилам, спеціальним прийомам. Педагогічна доброта — це здатність учителя усвідомлено будувати свої стосунки з ви­хованцями, спираючись на оптимістичну перспективу їх роз­витку, на їх найкращі якості, переслідуючи благодійну мету і домагаючись її досягнення тільки благодійними засобами.

І головне, що треба вчителю, приступаючи до роботи за пе­дагогічною технологією "Створення ситуації успіху", — це ство­рити оптимістичну установку дитині, забути на деякий час про її "недоліки", побачити тільки перспективні лінії її розвитку.

VIII. Із досвіду роботи

Наведемо деякі приклади із шкільного життя, які можна трактувати як приклади педагогічної технології "Створення ситуації успіху", описаної вище, або як такі, що не мають своєї назви.

Учень восьмого класу М. Б. бере участь у роботі художньо­го гуртка Палацу творчості учнів м. Миколаєва і дуже цим пишається. Артистичні здібності у М. Б. справді є. Напере­додні свята Нового року готували чергову концертну виставу і М. Б. майже щодня ходив на репетиції. І справді, це займа­ло багато часу, бо потрібно було ще й роль учити. У.М. Б. накопичилися двійки. Декілька разів він не давав щоденник учителю, щоб проставити оцінки. Не віддав його і класному керівникові наприкінці тижня на підпис і на виставлення оцінок. Одного разу на уроці класний керівник взяла щоден­ник, коли він лежав на парті учня. Після закінчення уроків М. Б. підійшов до класного керівника і попросив не робити у щоденнику ніяких записів, мотивуючи це тим, що був дуже зайнятий у гуртку, тому заняття в школі занехаяв. Адже коли батьки дізнаються про двійки, то заборонять йому брати участь у концертах. Класний керівник зрозуміла занепокоєння М. Б. і розписалася у щоденнику, не виставивши поганих оцінок, проте в^яла з М. Б. слово, що він виправить їх і сис­тематично відвідуватиме заняття. Минув якийсь час, М. Б. вчився добре, в чверті в нього лише чотири трійки. І далі відвідує художній гурток, проте не забуває свого слова, да­ного вчительці.

їй дістався складний клас, за один рік в 6-В змінилося декілька вчителів. Швидко вдалося "прибрати до рук" (при­боркати) класний колектив, крім одного учня — К. Б. Від своїх однокласників він відрізнявся дужою статурою, в бійках — завжди переможець, але за знаннями — найслабший у класі. Тому кожний виклик до дошки був ударом по його самолюбству. Усунути недоліки в знаннях самостійно не міг, а допомоги ніхто не пропонує. Та й прийняти її від од­нокласників вважав за принизливе. Якось учителька попере­дила дітей: "Жодного поганого слова про своїх друзів не го­ворити, відзначати лише хороше". При цьому потайки від усіх дітей самовпевненому хлопцеві сказала: "Запитаю тебе лише тоді, коли разом зі мною вивчиш все, що тобі не вдається". І одного разу клас був приємно здивованим. Для розв'язування було надано важку задачу, і одним з перших, хто** її розв'язав, був К. Б. Тепер йому будь-що захотілося закріпити за собою набрану висоту. Старалися всі: і К. Б., і вчителька, і клас, який бурхливо виражав свою радість, по­вагу до однокласника за прикладені зусилля.

На уроці української мови в п'ятому класі учні самостійно виконували вправу. С. щось уважно писав. Він — двієчник, маленький на зріст, худенький, завжди чимось наляканий. Вчителька похвалила С. за його працьовитість. Тут хтось із дітей іронічно зауважив: "То, може, він уже на п'ятірки став учитися?" Всі в класі засміялися, бо знали, що С. і п'ятірки ніяк не поєднуються. Але вчителька серйозно відповіла, якщо С. правильно виконав завдання, то заслужено може отримати задовільну оцінку. Роботу над вправою закінчено, вчителька просить С. принести зошит до столу. Проте в зошиті тільки номер вправи записано і більше нічого. "Сідай, С, п'ятір­ка", — звучить на всю класну кімнату голос учительки. Клас був вражений — перша п'ятірка. Він швиденько сів за парту, а зошит сховав у портфель. Після закінчення уроку С. довго збирав свої речі, наче очікуючи, поки вийдуть одно­класники. Вчителька покликала його до столу і тихенько ска­зала: "Я сьогодні до шістнадцятої у школі. Зробиш вправу і покажеш мені. Добре?" С. мовчки закивав головою. Після уроків С. з радісним обличчям заніс зошит в учительську і показав акуратно виконану вправу.

IX. Питання для обговорення і перевірки

1. Які основні концептуальні положення педагогічної тех­нології "Створення ситуації успіху"?

2. У чому ви бачите відмінність описаної технології від традиційних підходів та прийомів виховання?

3. Дайте визначення поняттям успіх, ситуація успіху.

4. Які ідеї, прийоми ви використовуватимете в своїй про­фесійній діяльності після ознайомлення з педагогічною техно­логією?

5. На роботу з якими категоріями учнів орієнтована тех­нологія?

6. Чому цю технологію можна зарахувати до особистісно орієнтованої?

7. Які прийоми технології ви знаєте?

8. Які риси повинен мати вчитель, користуючись у роботі технологією "Створення ситуації успіху"? Удосконаленням яких рис своєї особистості у зв'язку з цим вам необхідно буде зайнятися?

9. Наведіть приклади педагогічної технології "Створення ситуації успіху" із праць А. С. Макаренка і В. О. Сухомлинського.

10. Дайте назву прийомам, використаним учителями в си­туаціях, описаних у восьмому розділі. Придумайте свої назви новим прийомам.

11. Яку ситуацію, прийом із власного досвіду ви можете запропонувати до Банку Ситуацій Успіху?

12. Наведіть приклади ефективності технології з педагогічної літератури, педагогічної практики або власного життя.

X. Література

1. Белкип А.С. Ситуация успеха. Как ее создать: Кн. для учи­теля. — М.: Просвещение, 1991. — 176 с.

2. Глассер У. Школі без неудачников / Общ. ред. и предисл. В.Я. Пилиповского.— М.: Прогресе, 1991. -— 184 с.

3. Щуркова Н.Е., Питюков В.Ю., Савченко А.П., Осипова Е.А. Новые технологии воспитательного процесса. — М.: Новая школа, 1993. — 112 с.

4. Крупенин А.Л., Кроха И.М. Зффективній учитель. Практическая психология для педагогов. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1995. — 480 с.

5. Демакова И.Д. С верою в ученика: Особенности воспитат. ра-боты клас, руководителя: Кн. для учителя: Из опыта работы. — М.^-. Просвещение, 1989. — 207 с.

 

СУГЕСТИВНА ТЕХНОЛОГІЯ

Шлях творчості є чарівним шляхом, адже він перетворює нас.