Чи правильно поступив слідчий в описаній ситуації?

Які особливості має процедура допиту на підставі міжнародного слідчого доручення?

Як повинен поступити прокурор, отримавши таке клопотання слідчого?

2. До прокуратури Закарпатської області від Генеральної прокуратури Республіки Угорщина надійшов міжнародний запит про надання правової допомоги у формі вручення документів громадянину України М. Гаваші. Для виконання матеріали запиту були скеровані прокурору Тячівської місцевої прокуратури.

Для забезпечення вручення документів свідкові М. Гаваші прокурором було направлено виклик за адресою вказаною у міжнародному запиті. За цим і повторним викликом свідок не з’явився, а виклики повернулись до прокурора з позначкою поштового відділення, що за зазначеною адресою М. Гаваші не проживає. Відтак, прокурором була винесена постанова про оголошення М. Гаваші у розшук та скеровано для виконання до Тячівського відділу поліції.

Якими заходами може забезпечуватись виконання міжнародного запиту про вручення документів?

Дайте правову оцінку дій прокурора в описаній ситуації?

 

ТЕМА 4: Видача осіб (екстрадиція) у кримінальному процесі України

 

П Л А Н.

І заняття

1. Видача осіб (екстрадиція) як інститут співробітництва між державами у кримінальних справах: поняття і види, співвідношення з суміжними інститутами.

2. Загальні положення міжнародного співробітництва щодо видачі осіб.

3. Провадження щодо запитування видачі особи в Україну: умови та підстави.

4. Клопотання про видачу особи: зміст, порядок його підготовки та направлення.

5. Особливості транзиту та фактичної передачі виданої особи.

ІІ заняття

6. Провадження щодо розгляду запиту про видачу особи уповноваженим органом України. Підстави для відмови у видачі особи.

7. Права особи, щодо якої вирішується питання про видачу, та гарантії захисту її прав і свобод за міжнародними договорами і законодавством України.

8. Особливості застосування запобіжних заходів для забезпечення провадження щодо видачі особи іноземній державі.

9. Рішення про видачу особи: порядок його прийняття та оскарження.

 

Законодавство.

1. 4. Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957 р., Додатковий протокол 1975 р. та другий додатковий протокол 1978 р. до Конвенції // Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – №23. – Ст. 129.

2. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – № 44. – Ст. 2824

3. Закон України від 16 січня 1998 року № 43/98-ВР “Про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 рік, Додаткового протоколу 1975 року та Другого додаткового протоколу 1978 року до Конвенції” // Відомості Верховної Ради, - 1998.- № 23 - ст.129 (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 1299-XIV (1299-14) від 15.12.99, ВВР 2000, №1, ст.4).

4. Інструкція про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затверджена наказом МВС України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Держкомкордону України, Держмитслужби України, ДПА України від 09.01.1997 № 3/1/2/5/2/2 – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0054-97

5. Наказ Генерального прокурора України від 22.11.2014 №8гн «Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародно-правового співробітництва» – Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/gl.html?_m=publications&_t=rec&id=94102

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України N 16 від 08.10.2004 «Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов'язаних з їх екстрадицією» – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0016700-04

 

 

ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ:

1) Аль-Шбуль М.И.С. Новейшие тенденции развития международного права экстрадиции. Автореф. дис... канд. юрид. наук – К., 2000.

2) Бастрыкин А.И. Взаимодействие советского уголовно-процесуального и международного права. – Л., 1986.

3) Богачева Е. Экстрадиция // Законность. – 2000. - №5. – С.24-25

4) Валеев Р.М. Выдача преступников в современном международном праве (Некоторые вопросы теории и практики. – Казань: Изд-во Казанского университета, 1976

5) Виноградова О.І. Міжнародне співробітництво України у галузі боротьби зі злочинністю (кримінально-процесуальний аспект). Автореферат дисертації к.ю.н. – Х., 2000.

6) Виноградова О.І. Видача (екстрадиція) осіб, які вчинили злочини. // Адвокат. – 1999. - №1. – С.13-14

7) Волженкина В.М. Нормы международного права в российском уголовном процессе. – СПб., 2001.

8) Гавриш Т. Теорія і практика міжнародної правової допомоги в кримінальних справах (проблеми сучасного співробітництва України). – Х.: Право, 2006 (стор.122-159)

9) Галенская Л.Н. Выдача преступников в доктрине и практике Канады. // Правоведение. – 1983. – №6. – С.91-94

10) Дьоміна Н. Тероризм і проблема екстрадиції. // Право України. – 2000. – №9. – С.98-100

11) Кравчук С. Застосування законодавства, що регулює питання екстрадиції. // Право України. – 1998. – №8. – С. 64-66

12) Лихова С., Свистуленко М. Актуальні питання вдосконалення інституту екстрадиції // Право України. – 2001. – №1. – С. 120-124

13) Лукашук И.И., Наумов А.В. Выдача обвиняемых и осужденных в международном уголовном праве: Учебно-практическое пособие. – М.: Российский Юридический Издательский Дом, 1998

14) Марышева Н.И. Правовая помощь по уголовным делам (международный аспект) // Материалы по иностранному законодательству и международному частому праву. – М.: ВНИИ совецкого государственного строительства и законодательства, 1989, труды 44. – С.135-181

15) Панов В.П. Сотрудничество государств в борьбе с международными уголовными преступлениями. – М.: Юрист, 1993.

16) Табалдиева В.Ш. Международное сотрудничество в сфере уголовного судопроизводства: Учеб. пособие. – М.: Изд-во Московского психолого-социального института; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЕК», 2004.

17) Шорстка Т. Видати договірній стороні. Реалізація міжнародних договорів у кримінальному судочинстві // Урядовий кур’єр, №7 від 15 січня 2004 року

18) Березняк В.С., Тертишник В.М. Екстрадиція як інститут кримінально-процесуального права України: Монографія. – Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ; «Ліра ЛТД», 2010. – 188 с.

19) Гавриш Т.С. Теорія та практика міжнародної правової допомоги в кримінальних справах (проблеми сучасного співробітництва України). Монографія. — Х.: Право, 2006. — 192 с.

20) Дроздов, О. Екстрадиція в кримінальному судочинстві України: проблеми теорії і практики / О. Дроздов // Вісн. прокуратури. – 2010. – №11. – С. 49-60.

21) Когутич І. І. Міжнародно-правова допомога та співробітництво у кримінальних справах: Посіб. / І. І. Когутич. - Л.: Тріада плюс, 2005. - 548 c.

22) Максимів Л. В. Перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі особи (екстрадиційна перевірка): деякі проблемні аспекти / Л. В. Максимів // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. серія юридична. - 2013. - Вип. 4. - С. 367-376. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nvlduvs_2013_4_41.pdf

23) Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження: наук.-практ. посіб. / [Є.М. Блажівський, І.М. Козьяков, О.М. Толочко, С.С. Мірошниченко, О.В. Приходько, О.В. Бедро, В.В. Мухін, О.В. Сапін, А.П. Слободзян, А.О. Штанько]; за заг. ред. Л.О. Фролової. – К.: Алерта, 2013. – 348 с.

24) Мудрак Д. Поняття видачі правопо­рушників та передачі засуджених осіб у між­народному праві / Д. Мудрак // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – № 8. – С. 98–105

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

І заняття

1. Який зміст вкладається у поняття «видачі осіб (екстрадиції)»?

2. З якою метою здійснюється видача осіб?

3. З наявністю яких умов пов’язана можливість направлення запиту про видачу особи?

4. Які підходи до визначення екстрадиційного злочину закріплені у КПК України і у міжнародних договорах?

5. Які види видачі особи виділяються у законодавстві та науці?

6. З яких підстав та на який строк здійснюється тимчасова видача особи?

7. Як обчислюється строк тимчасової видачі? Чи можливе його продовження?

8. Що таке “спрощена видача” і чи застосовується вона в практиці України?

9. Яким застереженнями може бути обумовлена видача особи?

10. Розмежуйте поняття “екстрадиція”, “депортація”, “передача осіб, які знаходяться під вартою, у порядку надання правової допомоги”.

11. В чому суть принципу “спеціалізації”? Які гарантії його дотримання передбачені у законодавстві?

12. Як відображена ідея про «право притулку» у провадженні про екстрадицію?

13. Які повноваження центрального органу України у провадженні про видачу осіб?

14. В чому відмінності між «клопотанням» і «запитом» про видачу особи?

15. Які реквізити і додатки клопотання про видачу особи?

16. Якою є фактична підстава підготовки клопотання про видачу особи?

17. Який порядок складання та направлення клопотання про видачу особи Україні?

18. Які повноваження обласних прокуратур в провадженні про видачу особи Україні?

19. В якому порядку надається додаткова інформація щодо запиту про видачу особи? Які терміни її надання?

20. З якою метою і на який строк може застосовуватись тимчасовий арешт особи за запитом України?

21. Який зміст запиту про тимчасовий арешт та суб’єкт його підготовки?

22. Як визначаються строки тимчасового арешту в КПК України і міжнародних договорах?

23. Які виду транзиту виданої особи передбачає чинне законодавство, у чому їх відмінність?

24. Який порядок запитування дозволу на транзит особи з метою екстрадиції?

25. Хто здійснює прийняття виданих осіб Україні? Що є правовою підставою для цього?

26. Чи обмежується строками фактична передача-прийняття виданої особи?

27. Які наслідки неприйняття виданої особи згідно визначених умов з іноземною державою?

28. Які процесуальні дії вчиняються за участю виданої особи після її доставлення на територію України?

 

ІІ заняття

 

29. З яких етапів складається провадження з видачі особи Україною на запит іноземного органу?

30. Які обставини з’ясовуються в ході екстрадиційної перевірки?

31. Ким і в які строки проводиться екстрадиційна перевірка?

32. Які дії складають зміст екстрадиційної перевірки?

33. Яка роль суду у розгляді питання про видачу особи: вітчизняний і зарубіжний досвід?

34. В чому особливість процедури спрощеного порядку видачі осіб з України?

35. Які процесуальні гарантії закріплює КПК щодо добровільності і правильності отримання згоди особи на застосування спрощеного порядку видачі?

36. В якому порядку приймається рішення про видачу особи з України? Яка його форма?

37. З яких підстав може бути відмовлено у видачі особи іноземній державі?

38. Вкажіть, які з підстав для відмови у видачі осіб належать до обов’язкових, а які до факультативних?

39. Чи може бути відмовлено у видачі особи у зв’язку з недотриманням іноземною державою засади взаємності?

40. Якими процесуальними правами наділена особа, видача якої запитується, в провадженні про її видачу?

41. Як забезпечується участь захисника (законного представника) у провадженні про видачу особа та який його процесуальний статус?

42. Яким є порядок оскарження рішення про видачу особи з України?

43. Які повноваження слідчого судді в провадженні щодо оскарження рішення про видачу особи?

44. Які обставини повинен з’ясувати слідчий суддя в провадженні про оскарження рішення про видачу?

45. Чи можуть рішення в провадженні про видачу особи бути предметом касаційної перевірки?

46. Кого і які строки необхідно повідомити про факт затримання в Україні особи, яка перебуває в міжнародному розшуку з метою екстрадиції?

47. На кого покладено обов’язок щодо перевірки законності затримання особи з метою екстрадиції? В чому суть такої перевірки?

48. В чому відмінності між тимчасовим і екстрадиційним арештом в провадженні про видачу особи?

49. Який зміст та додатки клопотання про застосування тимчасового арешту особи з метою забезпечення її екстрадиції? Хто його подає?

50. Які запобіжні заходи можуть бути застосовані до особи під час розгляду запиту про її видачу? Які фактори при цьому враховуються?

51. Хто і на який строк може застосувати до особи екстрадиційний арешт? Чи може він застосовуватись повторно?

52. Які повноваження слідчого судді щодо перевірки обгрунтованості подальшого утримання особи під екстрадиційним арештом?

53. З якими обставинами закон пов’язує припинення дії будь-якого запобіжного заходу, застосованого у зв’язку з запитом про видачу особи?

54. Хто і з яких обставин може скасувати застосовані до особи запоіжні заходи в провадженні про екстрадицію?

55. З яких підстав може бути відстрочена і ким передача особи, щодо якої прийнято рішення про її видачу іноземній державі?

 

ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ:

1. Застереження при видачі особи можуть стосуватись:

а) застосування до особи покарання у вигляді позбавлення волі;

б) засудження особи чи виконання вироку стосовно злочину, щодо якого видача не здійснювалась;

в) застосування до особи покарання на строк більш ніж 10 років позбавлення волі;

г) застосування смертної кари;

д) умовно-дострокового звільнення особи від відбуття покарання;

е) застосування покарання у вигляді довічного ув’язнення;

є) засудження особи за злочин, щодо якого вона була засуджена і відбула покарання в запитуваній державі.

 

2. Тимчасовий арешт застосовується органом запитуваної держави щодо особи, яка підлягає видачі, за умови:

а) наявність рішення компетентного іноземного органу про застосування щодо особи тимчасового арешту;

б) наявність клопотання про видачу особи;

в) наявність достатніх підстав вважати, що особа може залишити територію запитуваної держави;

г) наявність прохання компетентного іноземного органу про взяття особи під варту до отримання клопотання про видачу;

д) відсутність заперечень особи;

е) наявність рішення компетентного іноземного органу про обрання запобіжного заходу тримання під вартою;

 

3. В січні 2009 року за фактом відкритого викрадення у Токаревої С. невідомою особою майна (жіночої сумки з грошима, мобільним телефоном, паспортом, документами на право власності на нерухоме майно) було розпочато досудове розслідування на підставі ч. 1 ст.186 КК України. Винну особу виявити не вдалось. 02 лютого 2015 року під час спроби вчинити крадіжку чужого майна був затриманий Карин І.Й. Сприяючи досудовому розслідуванню, Карин І.Й. повідомив, що у 2012 році разом зі своїм знайомим Білином П. обікрав будинковолодіння в с. Старе, з останнім вже два роки як не підтримує відносини.

В ході обшуку в помешканні Білина П. було виявлено паспорт та інші документи Токаревої С., а також коробку з наркотичним засобом - канабіс (марихуану), масою 12,31 грам. Сам Білин П. вже більше як півроку перебуває на заробітках в Словаччині.

27 березня слідчим було винесено повідомлення про підозру Білину П.Ф. 03 квітня 2015 року у Генеральну прокуратуру України надійшло клопотання слідчого, скероване в Словацьку Республіку, про видачу громадянина України Білина Петра Федоровича для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів передбачених ч.1 ст.186, ч.2 ст.185, ч.1 ст.309 КК України.